У первісному суспільстві люди розуміли одне одного виключно за допомогою жестів. Цей вид спілкування не зник і дотепер, хоча й дуже змінився.
Сучасна людина входить у велику кількість контактів, зокрема короткотермінових. На початковому етапі спілкування особливу роль відіграють не-вербальні (несловесні) засоби. Перше враження— це надзвичайно важливий момент, який може стати психологічним містком до розвитку стосунків, або, навпаки, бар'єром у подальшому спілкуванні. Це взаємна оцінка одягу, пози, виразу очей, жестів, міміки, голосу, інтонацій. Уміння читати несловес-ну мову — важлива умова взаєморозуміння.
Мистецтво спілкування можна прирівняти до мистецтва танцю, малюнку, скульптури. Людина, яка ним володіє, цікава для співрозмовника свіжістю висловлювань, новизною інформації, оригінальною формою подачі її, спроможністю провадити розмову на сприятливому емоційному тлі.
У діловому спілкуванні переважає вербальний зв'язок між партнерами, проте не слід применшувати значення невербального. Відомий німецький філософ І.Кант сказав: "Рука — це видима частина мозку". Крім словесного мовлення, ми володіємо ще й мовою тіла. З 70-х рр. XX ст. науковці (серед найвідоміших Мейєрабіан, Бердссвіл) велику увагу приділяють боді-ленґвіджу (від англ. Bodi language — мова тіла, жестів).
Доведено, що людина словесно здобуває 35% інформації, а за допомогою мови тіла — 65%. Нині описано й витлумачено більш як 1000 неслрвесних знаків і сигналів.
Сучасним політикам, бізнесменам, громадсько-культурним діячам, діловим людям конче потрібно знати-бодай найпростіші елементи цієї науки.
У США, скажімо, діють спеціальні курси, індивідуальні та групові інструктажі, на яких вивчають діловий етикет у деталях: зустріч, вітання, прощання, одяг, манери, норми поводження під час переговорів, на фуршеті тощо.
Не знаючи мови жестів, можна потрапити в незручне, а то й у скрутне становище. Дехто з політиків, наприклад, складає руки "у замок ", опускаючи їх донизу. Тим часом на мові жестів це означає, що вони оголошують своїм партнерам: "Так, я з усім згоден і приймаю всі ваші умови". Протилежна сторона, обізнана з боді-ленґвіджем, стає впевненішою і може чинити тиск на партнера, нав'язати свій варіант угоди.
Жести, міміку треба вміти контролювати. Непродумані рухи можуть відволікати слухача або ж виказувати приховані наміри. Так, під час народних заворушень у Литві, яка прагнула державного суверенітету й виходу з СРСР, на засіданні Верховної Ради президент М .Горбачов сказав: "Проблему з Литвою ми будемо розв'язувати демократичним шляхом!" — і при цьому вдарив кулаком по трибуні. Наступного дня у Вільнюс увели війська. Так жест передав те, що ще не було сказане словами.
Крім спів, ми говоримо ще й мовою тіла. Пригадаймб німе кіно, красномовне свідчення того, що за допомогою жесту, пози, міміки можна виразити практично все. Цю проблему почали досліджувати ще з І872 р., коли Ч. Дарвін опублікував свою працю "Вираження емоцій у людей і тварин".
Є жести-символи. Наприклад, піднятий догори великий палець означає схвалення, найвищу оцінку. Жести-ілюстратори, супроводячи мовлення, доповнюють сказане. Наприклад, ми розповідаємо, як проїхати кудись, і одночасно показуємо рукою напрям. Жести-регулятори застосовують під час зустрічей, прийомів. Вони можуть означати початок або кінець розмови. Таким жестом є рукостискання — знак довіри, поваги. Потиск руки має бути твердим і не дуже довгим.
Кожен жест рідко існує у "чистому" вигляді. Найчастіше жест, поза супроводяться відповідною мімікою, виразом обличчя, поставою. Не слід забувати, що тлумачення жестів на всій планеті не однакове. Так, нахил голови згори вниз у нас — знак згоди, "так", а в Болгарії він означає "ні," (при цьому голову спочатку відхиляють назад). Тож, щоб не потрапити в халепу, частіше треба користуватися слрвами, а не жестами. Відомо, коли розвинутіше усне мовлення людини, багатший її лексикон, тоді вона менш жестикулює.
Є три групи найважливіших жестів:
• жести щирості й захоплення;
• оцінні жести;
• знаки захисту.
|
