Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови - Мовознавство - Скачать бесплатно
В основі розробки критеріїв і норм оцінювання досягнень молодших школярів з рідної мови лежить функціональний підхід до шкільного мовного курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії і мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма.
З огляду на зазначене об'єктами перевірки та оцінювання є:
— мовленнєві уміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма;
— знання про мову й мовлення, мовні уміння й навички;
— орфографічні та пунктуаційні навички;
— графічні навички письма, техніка письма, культура оформлення робіт.
І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності
1. Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)
Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2—4 класах в кінці кожного семестру за допомогою тестових завдань.
У 2 класі учням пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей, у 3—4 класах — 6 запитань з трьома варіантами відповідей.
У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3—4 класах — 2 бали.
2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)
(Діалогічне мовлення)
Рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється в 2—4 класах у першому семестрі.
Уміння вести діалог оцінюється за такими нормами:
|
Рівень навчальних досягнень
|
Бали
|
Характеристика складених учнями діалогів
|
|
|
Початковий
|
1
|
Учень спроможний підтримувати діалог, відповідаючи на запитання лише "так" чи "ні"
|
|
|
2
|
Учень будує діалог лише з однієї елементарної репліки, яка не враховує ситуації спілкування
|
|
|
3
|
Учень будує діалог з 1 репліки (у 2 класі), 1—2 реплік (у 3—4 класах), але робить довгі паузи, припускається багатьох помилок у мовленні
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, додержується правил поведінки в розмові, знає усталені вирази, властиві для ввічливої бесіди, але не завжди доречно користується ними. При цьому в діалозі трапляються відхилення від теми, репліки потребують більшої зв'язності між собою; інтонація, добір слів, побудова реплік потребують корекції
|
|
|
5
|
Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, доречно користується усталеними виразами, властивими для ввічливої бесіди, додержується правил поведінки в розмові. У діалозі можуть бути відхилення від теми, порушення логічного зв'язку між репліками, може не бути вступної та підсумкової реплік. Інтонація, добір слів, побудова речень потребують незначної корекції
|
|
|
6
|
Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, додержується правил мовленнєвого етикету; але в діалозі можуть бути відхилення від теми, недоліки в пов'язуванні реплік; інтонація, добір слів, побудова реплік в окремих випадках потребують незначної корекції
|
|
|
7
|
Учень самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам (2 клас — 3—4 репліки, 3 клас — 4—5 реплік, 4 клас — 5—6 реплік); додержується правил мовленнєвого етикету (висловлює схвальну оцінку реплік співрозмовника); вміє доречно поставити запитання та відповісти на запитання. При цьому в діалозі можуть бути відхилення від теми, недоліки в пов'язуванні реплік; учень не досить чітко обґрунтовує свої думки; припускається окремих мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
8
|
Школяр самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам; додержується правил поведінки в розмові, мовленнєвого етикету в діалозі (висловлює схвальне ставлення до сказаного або ввічливо не погоджується із співрозмовником); уміє формулювати доречне запитання і коротко, чітко відповідати на запитання. У діалозі можуть траплятися відхилення від теми, порушення логічного зв'язку між деякими репліками; в оформленні реплік учень може припускатися окремих мовленнєвих помилок
|
|
9
|
Учень самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам, чітко висловлює свої думки, виявляє вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, уміє дати позитивну оцінку і бути стриманим та коректним у разі незгоди з думкою співрозмовника. У діалозі можуть траплятися окремі відхилення від теми. Мовленнєве оформлення відповідає нормам
|
|
Високий
|
10
|
Школяр швидко включається в діалог, уважно й доброзичливо слухає співрозмовника, вживає слова ввічливості, не допускає помилок у мовленні. Обсяг діалогу відповідає нормам
|
|
11
|
Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, висловлює свою думку з приводу предмета розмови. Обсяг відповідає нормам. Мовленнєвих помилок немає
|
|
12
|
Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, висловлює не лише свою думку з приводу предмета розмови, а й зіставляє різні погляди на той самий предмет. Обсяг і мовленнєве оформлення діалогу відповідає нормам
|
|
|
|
|
|
|
Монологічне мовлення
Усний (письмовий) переказ. усний (письмовий) твір
Уміння будувати усний переказ перевіряється в 2 класі в другому семестрі. Перевірка рівня сформованості умінь складати усний твір здійснюється в 3—4 класах в другому семестрі.
Перевірка умінь писати переказ проводиться в 4 класі на кінець кожного семестру. Письмові твори в початковій школі носять навчальний характер і контрольній перевірці не підлягають.
За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст.
За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.
Критерії оцінювання грамотності письмового переказу аналогічні критеріям оцінювання диктанту.
Уміння будувати зв'язне висловлювання оцінюється за такими нормами:
|
Рівень навчальних досягнень
|
Бали
|
Характеристика зв'язних висловлювань
|
|
Початковий
|
1
|
Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів (слова, сполучення слів, малюнки, план тощо), будує окремі, не пов'язані між собою речення. Лексика висловлювання потребує збагачення, допускаються мовленнєві помилки
|
|
2
|
Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує окремі фрагменти висловлювання. Лексика висловлювання потребує збагачення, допускаються мовленнєві помилки
|
|
3
|
Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує висловлювання, яке не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика — збагачення; трапляються мовленнєві помилки
|
|
Середній
|
4
|
Учень, спираючись на деякі допоміжні матеріали, будує текст, не розкриваючи при цьому тему (у разі переказу — відтворення змісту тексту потребує збагачення); виклад не зовсім послідовний; учень потребує допомоги вчителя у розрізненні основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; допускаються мовленнєві помилки
|
|
5
|
Учень, спираючись на деякий допоміжний матеріал, будує текст, у цілому розкриваючи тему (без урахування співвідношення основної та другорядної інформації). В окремих випадках виклад може потребувати більшої послідовності, а добір слів — вдосконалення; можуть допускатися мовленнєві помилки.
|
|
6
|
Учень, спираючись на допоміжні матеріали, будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч і не завжди враховує при цьому співвідношення основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення, можуть допускатися мовленнєві помилки
|
|
Достатній
|
7
|
Учень, не спираючись на допоміжні матеріали, створює достатньо повний текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу). При цьому він може відхилятися від теми; є недоліки в структурі та доборі слів, співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень висловлює основну думку, вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу — використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), припускаючись при цьому мовленнєвих помилок
|
|
8
|
Учень самостійно будує достатньо повний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, додержується вимог до структури висловлювання. У роботі можуть бути відхилення від теми та недоліки у співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень висловлює головну думку; вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу — використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); може припускатися мовленнєвих помилок
|
|
9
|
Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу); розкриває тему, додержується вимог до структури висловлювання. Може стикатися з труднощами, пов'язаними з необхідністю враховувати співвідношення основної та другорядної інформації; висловлює головну думку (у разі переказу — авторську позицію) і переконливо аргументує її; вдало добирає лексичні - засоби (у разі переказу — використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); може припускатися окремих мовленнєвих помилок
|
|
Високий
|
10
|
Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу), враховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє її з іншим поглядом на той самий предмет (у разі переказу — свою позицію з авторською); робота відзначається багатством словника, комунікативною спрямованістю; учень може припускатись окремих мовленнєвих недоліків
|
|
11
|
Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно будує послідовний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, враховує комунікативне завдання; висловлює власну думку; вміє пов'язати предмет, що обговорюється, з власним життєвим досвідом; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю
|
|
12
|
Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації та адресата мовлення; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції; робота відзначається багатством слововживання
|
3. Читання
1 клас
Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально в кінці року.
Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими нормами:
|
Рівень навчальних досягнень
|
Норми оцінювання навички читання
|
|
Початковий
|
Учень читає текст відривними складами, пускаючись багатьох помилок у вимові інтонуванні речень. Швидкість читання 20 слів за хвилину
|
|
Середній
|
Учень читає текст плавно складами, припускаючись окремих відхилень у вимові слів та інтонуванні речень. Швидкість читання — 20—24 слова за хвилину
|
|
Достатній
|
Учень досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень. Швидкість читання — 25—29 слів за хвилину
|
|
Високий
|
Учень вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримується відповідної інтонації. Швидкість читання — ЗО і більше слів за хвилину
|
II. Знання про мову й мовлення. мовні уміння й навички
Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично в 3—4 класах двічі на семестр (невеликі за обсягом теми об'єднуються, а великі — перевіряються за логічно завершеними частинами).
Для перевірки використовують тести, які складаються з 6-ти завдань.
За кожне правильно виконане завдання учень одержує 2 бали.
III. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант, який проводиться 1 раз наприкінці 2 класу та двічі на семестр у 3—4 класах.
Диктант оцінюється однією оцінкою за такими нормами:
|
Рівень навчальних досягнень
|
Бали
|
Кількість припустимих помилок
|
|
Початковий
|
1
|
9 і більше
|
|
2
|
8
|
|
3
|
7
|
|
Середній
|
4
|
6
|
|
5
|
5
|
|
6
|
4
|
|
Достатній
|
7
|
3
|
|
8
|
2
|
|
9
|
1
|
|
Високий
|
10
|
1 не груба помилка або 2—3 виправлення
|
|
11
|
1 охайне виправлення
|
|
12
|
—
|
Примітка: не грубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої літери в слові, поодинокі випадки недописування літери в кінці слова (не за правилом), двічі підряд написане те саме слово в реченні.
IV. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт
У 1 класі перевіряються уміння та навички, які викладені у програмі на кінець навчання грамоти.
Контрольна перевірка відбувається один раз наприкінці навчального року.
Матеріалом для перевірки є списаний друкований текст (невіршований, не діалогічний), за змістом доступний для учнів першого класу, у кількості 15—20 слів.
Рівні сформованості навичок письма визначають за такими нормами.
|
Рівень навчальних досягнень
|
Норми
|
|
Початковий
|
Текст списаний, однак читається нелегко. Літери переважно непропорційні, нахил літер різний, зустрічається дзеркальність, друковані літери замість рукописних, поєднання букв відсутнє чи переважає неправильне. Лінійності майже не дотримано. Допускається 4 і більше орфографічних та пунктуаційних помилок
|
|
Середній
|
Списаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи; дуже розтягнуті чи стислі поєднання. Допускається З орфографічні та пунктуаційні помилки
|
|
Достатній
|
Списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак є незначні відхилення від норми у формі букв та поєднанні, за яких письмо залишається в цілому чітким. Допускається 2 орфографічні та пунктуаційні помилки
|
|
Високий
|
Списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається одне — два незначні відхилення у формі літер чи поєднанні, які візуально майже не сприймаються. Немає орфографічних та пунктуаційних помилок
|
ЧИТАННЯ
Оцінювання навички читання вголос
З клас
|
Рівень навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання і норми читання
|
|
Початковий
|
1
|
Учень читає відривними складами, частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює зміст окремих речень тексту
|
|
2
|
Учень в основному читає складами у темпі — значно нижчому від нормативного. Частково розуміє значення багатьох слів. Фактичний зміст тексту розуміє частково з допомогою вчителя
|
|
3
|
Спосіб читання — словами + складами. Темп читання — на 8—10 і більше слів нижчий від нижньої межі визначених нормативів. Припускається 6 і більше помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, помилки у наголошуванні слів. 3 допомогою вчителя розуміє більшу частину предметного змісту твору
|
|
Середній
|
4
|
Учень читає переважно словами, в окремих випадках — складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного на 6 — 8 і більше слів. Часто припускається помилок у вимові і наголошуванні слів. Розуміє фактичний зміст твору з частковою допомогою вчителя
|
|
5
|
Читаючи в основному цілими словами, учень помиляється (3—5 помилок) у наголошуванні та вимові слів, утруднюється пояснити значення окремих слів, виразів. Швидкість читання дещо нижча від нормативної, потребує суттєвого поліпшення виразність. 3 незначною допомогою вчителя розуміє фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки
|
|
6
|
Учень читає у темпі, близькому до нормативного; припускається 3 — 4 помилок на заміну і перестановку складів, у наголошуванні слів, потребує допомоги вчителя у виборі інтонаційних засобів виразності. Загалом розуміє предметну сторону змісту (факти, події), але не завжди усвідомлює, як вони пов'язані між собою
|
|
Достатній
|
7
|
Спосіб і темп читання відповідають еталону, учень припускається кількох орфоепічних помилок, в окремих випадках частково розуміє лексичне значення слів, вжитих у переносному значенні. Виразно може прочитати твір з частковою допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку — з допомогою вчителя
|
|
8
|
Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім, учень іноді не може пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до виразного читання, потребує незначної допомоги педагога. Наявні орфоепічні помилки
|
|
9
|
Читання учня правильне, свідоме, у відповідному темпі, цілими словами. Загалом правильно (самостійно) добираючи інтонаційні засоби виразності, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Припускається окремих орфоепічних помилок. На достатньому рівні розуміє предметний зміст і основну думку тексту
|
|
Високий
|
10
|
Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз під час декламування віршів
|
|
11
|
Учень читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі, самостійно добираючи інтонаційні засоби мовленнєвої виразності. В окремих випадках неточно розуміє підтекст
|
|
12
|
Учень читає правильно, свідомо, цілими словами з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Завжди правильно визначає мету свого читання
|
Оцінювання навички читання вголос
4 клас
|
Рівень навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання і норми читання
|
|
Початковий
|
1
|
Учень читає складами переважну більшість слів. Темп читання суттєво нижчий від нормативного. Частково усвідомлює зміст окремих фрагментів твору
|
|
2
|
Учень користується непродуктивним способом читання — словами і складами. Припускається багатьох мовленнєвих та орфоепічних помилок, усвідомлює зміст окремих частин тексту
|
|
3
|
Спосіб читання в основному залишається непродуктивним. Темп читання нижчий від нормативного. Учень читає з тривалими паузами, монотонно, припускаючись мовних та орфоепічних помилок. Користуючись допомогою вчителя, не до кінця усвідомлює предметний зміст твору, смислові зв'язки між частинами тексту
|
|
Середній
|
4
|
Учень читає словами, з тривалими паузами, невиразно. Темп читання нижчий від нормативного. Припускається 5 і більше помилок щодо правильності й наголошування слів. Розуміння фактичного змісту твору виявляє з частковою допомогою вчителя
|
|
5
|
Учень в основному володіє навичками зв'язного читання. Темп читання дещо нижчий від нормативного. Припускається 3—4 помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів. Виразність читання потребує суттєвого поліпшення. Предметний зміст усвідомлює з незначною допомогою вчителя. Частково розуміє основну думку твору
|
|
6
|
Учень читає загалом плавно цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись 3—4 мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку — з допомогою вчителя
|
|
Достатній
|
7
|
Продуктивний спосіб читання, правильність, темп сформовані на достатньому рівні. Учень припускається 1 — 2 орфоепічних помилок та в наголошуванні слів. Під час підготовки до виразного читання користується частковою допомогою класовода у виборі відповідних інтонаційних засобів виразності. Виявляє самостійне розуміння фактичного змісту тексту; в освоєнні основного смислу твору потребує часткової допомоги вчителя
|
|
8
|
Читання учня є продуктивним, свідомим, правильним, у відповідному темпі. В цілому правильно визначає загальний емоційний настрій твору, але не завжди правильно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. Припускається неточностей в інтонуванні окремих речень. В освоєнні основного смислу твору користується незначною допомогою вчителя
|
|
9
|
Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Загалом самостійно правильно добирає усні мовленнєві засоби виразності і застосовує їх під час читання. Іноді припускається неточностей в інтонуванні тих частин тексту, де є приховані почуття, підтекст, динаміка емоцій. Припускається
|
Назад
|
