Я:
Результат
Архив

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Webalta Уровень доверия



Союз образовательных сайтов
Главная / Рефераты / Маркетинг / Управління асортиментом та номенклатурою


Управління асортиментом та номенклатурою - Маркетинг - Скачать бесплатно


основі — рейтингова оцінка привабливості ринкового сегменту. При цьому вага та рейтинг кожного показника визначають експертним шляхом.

3.2 Розрахунок ефективності технічного оновлення обладнання

На ВАТ “КрКЗ” існують товарно-револьверні верстати моделі 1Д112. Підприємство постійно вирішує питання по зниженню витрат та збільшенню виробітку праці задля збільшення прибутку.

Підприємству пропонується задля економії витрат на виробництво деяких виробів необхідних для комплектації основної продукції підприємства, провести заміну товарно-револьверних верстатів моделі 1Д112 на нову модель 1Д113. Його виробіток збільшений, при тому що річний дійсний фонд часу збільшується не набагато від верстата 1Д112. Вихідні данні по верстатах для розрахунків наведені в таблиці (див. таб.3.2):

Таблиця 3.2 - Вихідні данні для заміни верстатів

Показники

Базовий варіант

Проектний варіант

1

2

3

Модель

1Д112

1Д113

Ціна верстата, грн.

5408

8796

Габаритні розміри (довжина, ширина), м

1,63*0,74

1,63*0,74

Потужність електродвигунів, кВт

2,2

2,4

Група ремонтної складності (механічної/електричної частини), ремонтних од.

16/11

15,9/10,9

Змінність роботи обладнання

2

2

Середній розряд верстатника

4,5

4,5


Продовження таблиці 3.2

1

2

3

Витрати часу на виконання одного ремонта:

капітального

поточного

середнього

Кількість ремонтів протягом року:

капітальних

поточних

середніх

130

1

30

1/3

8

3

125

10

25

¼

8

2

Годинний виробіток обладнання, шт.

5

8

Коефіцієнт транспортних витрат

0,1

0,1

Коефіцієнт витрат на монтаж

0,14

0,14

Коефіцієнт, що враховує потребу в додатковій площі

4

4

Витрати на навчання верстатника

-

587

Коефіцієнт використання потужності

0,7

0,7

Коефіцієнт завантаження по часу

0,7

0,7

Коефіцієнт витрат електроенергії у мережі

1,05

1,05

Коефіцієнт корисної дії обладнання

0,85

0,9

При розрахунку ефективності Спочатку визначаємо річний режимний фонд часу роботи обладнання. Підприємство має перервний характер виробництва, тобто протягом тижня має два вихідні дні (субота, неділя), а протягом року – 104 вихідні дні, має протягом року 6 святкових днів та 5 передсвяткових днів зі скороченого зміною (6 годин); підприємство працює в 2 зміни, тривалість робочої зміни – 8 годин.


(3.6)

де Fр – річний режимний фонд часу;

QД – кількість календарних днів у році;

QП – кількість святкових днів у році;

QВ – кількість вихідних;

QС – кількість днів зі скороченою зміною і передсвяткові дні;

tc – тривалість зміни в годинах;

tcc – тривалість скороченої зміни в годинах;

qc – кількість змін за добу.

Fр=((365-6-104-5)*8+5*6)*2=4060 годин

Річні витрати часу на плановий ремонт і технічне обслуговування:

(3.7)

де Zp – річні витрати часу на плановий ремонт і технічне обслуговування;

qі– кількість ремонтів протягом року і технічне обслуговування і-го виду;

ξі – витрати часу на виконання одного ремонту або технічне обслуговування одного ремонту або технічне обслуговування і-го виду.

Zp= 130*1/3+10*8+30*3=214 годин

Zp=125*1/4+10*8+25*2=162 годин

Річний дійсний фонд часу роботи обладнання:

(3.8)

де FД – річний дійсний фонд часу роботи обладнання;

FP – річний режимний фонд часу роботи обладнання;

ZP – річні витрати часу на плановий ремонт і технічне обслуговування.

FД = 4060-214=3846 годин

FД = 4060-162=3898 годин

Річний обсяг продукції

(3.9)

де Q – річний обсяг продукції;

FД –річний дійсний фонд часу роботи обладнання;

Vr – годинний виробіток робочої машини

Q=3846*5=19230 шт.

Q=3898*8=31184 шт.

Коефіцієнт росту виробітку

(3.10)

де К – коефіцієнт росту виробітку;

Qнов Qбаз – річний обсяг продукції, виготовленої відповідно на новому і базовому обладнанні.

К=31184/19230=1,622

Розрахунок капітальних вкладень.

Витрати на доставку:

(3.11)

де КТ – транспортні витрати;

Ц – ціна обладнання;

ξТ – коефіцієнт, що враховує транспортні витрати.

Кт пр=8796*0,1=879,6 грн.

Кт б=5408*0,1=540,8 грн

Витрати на монтаж обладнання

(3.12)

де КМ –витрати на монтаж;

ξМ – коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж обладнання.

Км пр =8796*0,14=1231,44 грн.

Км б=5408*0,14=757,12 грн.

Балансова вартість:

(3.13)

де W – балансова вартість обладнання;

Ц – ціна обладнання;

Кт – транспортні витрати;

Км – витрати на монтаж.

Wпр=8796+879.6+1231.44=10907.04 грн.

Wб=5408+540,8+757,12=6705,9 грн.

Показник загальних капітальних вкладень:

(3.14)

де К – капітальні витрати;

W – балансова вартість;

Y – вартість навчання оператора по управлінню новим обладнанням (587 грн.).

К=10907,04+587=11494,04 грн.

Розрахунок економії собівартості виготовляємих виробів.

Заробітна плата виробничих робітників:

(3.15)

де λі – годинна тарифна ставка робітника і-го розряду;

λД – коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату;

γ – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування;

Т – норма часу на виготовлення виробу.

С3=1,53*1,4*1,375*1/8*1000=368,16 грн.

Витрати на силову енергію:

(3.16)

де N – встановлена потужність обладнання;

J – коефіцієнт використання потужності;

L – коефіцієнт використання по часу;

А – коефіцієнт витрат електроенергії в сіті підприємства;

η – коефіцієнт корисної дії електрообладнання;

ЦЕ – ціна 1 кВт електроенергії;

КВ – коефіцієнт, що враховує перевищення норм часу.

Сq пр=2,4*0,7*0,7*1,05:0,9:8:0,3*0,32*1000=182,93 грн.

Сq б=2,2*0,7*0,7*1,05/0,9/5/0,3*0,32*1000=286,3 грн.

Амортизація обладнання

(3.17)

де W – балансова вартість;

НА- норма амортизації обладнання;

Q – річний обсяг продукції.

СА пр=10907,04*0,15*1000/31184=52,46 грн.

СА б=6705,9*0,15*1000/19230=52,3 грн.

Витрати на ремонт та утримання обладнання:

, (3.18)

де RM - ремонтна складність механічної частини обладнання;

ZPM - річні витрати на ремонт і обладнання і утримання одиниці ремонтної складності механічної частини обладнання;

RE - ремонтна складність електричної частини обладнання;

ZPE - річні витрати на ремонт і утримання одиниці ремонтної складності електричної частини обладнання.

СР пр=(15,9*756+10,9*217):31184*1000=461,32 грн.

Ср б=(16*756+11*217)/19230*1000=753,1 грн.

Амортизація будівлі:

, (3.19)

де КП – вартість виробничої площини;

НЗ – норма амортизації будівель.

САЗ пр=1157,92*0,05:31184*1000=1,86 грн.

САЗ б=1157,9*0,05/19230*1000=3 грн.

Витрати на утримання будівель:

, (3.20)

S – виробнича проща;

DS - коефіцієнт, що враховує потребу в додатковій площі;

Z – річні витрати на утримання 1 м2.

Загальна собівартість

, (3.21)

Спр=368,16+182,93+52,46+461,32+1,86+5,72=1072,45 грн.

Сб=457,2+286,3+52,3+753,1+3+10,9=1562,8 грн.

Розрахунок показників ефективності

Для потреб виробництва підприємству необхідно по програмі випуску продукції 21120 штук виробів даного виду. Для їх виготовлення на підприємстві використовується 11 товарно-револьверних верстатів 1Д112 (211120 шт:19230 шт.=11). Верстатів нового типу для виробництва цих виробів цієї кількості необхідно 7 штук (211120 шт.:31184 шт.=7).

Тобто, якщо ми реалізуємо 11 старих верстатів за 35420 грн., а придбаємо та встановимо 7 нових за 80458,25 грн. (11492,04 грн.*7 шт.), то отримаємо загальну суму капітальних вкладень 45038,28 грн. (80458,28 грн.-35420 грн.).

Економія на витратах на виробництві на 1000 штук виробів складатиме 601,83 грн. (собівартість 1000 виробів на старому обладнанні –собівартість 1000 виробів на новому обладнанні=1674,28 грн.-1072,45=601,83 грн.). Значить, на необхідному обсязі випуску матиме економію у розмірі 127058,35 грн. (601,83 грн.*211,12 шт.).

Строк окупності капітальних вкладень визначається по формулі:

, (3.22)

де Е – економія від використання нового обладнання протягом року;

К – сума капітальних вкладень.

То=45038,28:124058,35=0,35 року.

Отже, якщо підприємство буде реалізовувати цей проект за кошти фонду розвитку виробництва, то вже протягом першого року воно отримає прибуток у розмірі 82020,07 грн. (127058,35 грн. – 45038,28 грн.). Якщо є підприємство буде брати кредит в банку 50000 грн. під 40% річних, то воно зможе розрахуватися з банком (50000грн.+50000*0,4=70000 грн.) і отримає прибуток у розмірі 12020,07 грн. вже протягом першого року.

3.3 Раціональне використання кадрів підприємства

Зниження витрат виробництва є однією з основних якісних характеристик роботи промисловості та її ланцюги. До неї, зрештою, зводяться результати розвитку техніки та організації виробництва. Вона визначає підвищення рентабельності виробництва.

Проводячи роботу по зниженню собівартості продукції, потрібно мати на увазі не стільки власні результати роботи, скільки витрати на кінцеву продукцію. Знижуючи собівартість сировини та матеріалів, можна спростити процес виготовлення напівфабрикату та зекономити на цьому відому суму витрат. Однак ця міра може викликати додаткові витрати на наступних стадіях виробництва та привести до дорожчання кінцевого продукту. Тому необхідно дотримувати народногосподарський підхід до розробки заходів, направлених на підвищення економічності виробництва.

Визначаючи шляхи зниження собівартості продукції, потрібно розрізнювати джерела та чинники економії. Під джерелами економії розуміються ті елементи та статті витрат, за рахунок яких досягається економія. Чинниками економії витрат є умови, що визначають зниження витрат, пов'язаних з процесом виробництва.

Рівень ставок податків залежить від українського законодавства, а оскільки немає стабільності в економічному розвитку України, що відповідно буде підвищуватися й ціна продукції при збільшенні цих ставок.

Все-таки, знизити собівартість виробів можна.

Зараз в світі існують нові розробки технологій, вони постійно удосконалюються, та дозволяють значно економити трудові ресурси та підвищувати продуктивність труда.

Поєднання професій та функцій дозволяє за рахунок збільшення використання робочого часу звільнити значну кількість працівників, сприяє підвищенню кваліфікації кадрів, формуванню професій широкого профілю, підвищенню змістовності праці та його привабливості. Внаслідок поєднання професій отримуємо значну економію заробітної плати.

При поєднанні професій виконавець одночасно зі своєю основною роботою повністю або частково бере на себе функції, які раніше виконував інший працівник.

Основними умовами, при яких можливо та економічно виправдане поєднання професій й функцій, а саме:

а) наявність у працівника перерв в роботі, зумовлені технологією виробництва або використання обладнання;

б) спільна робота працівників, які повинні суміщати роботи;

в) рознесеність в часі виконання функцій, що суміщаються

г) досить високий культурно-технічний рівень працівників

Розглянемо базовий варіант пропозиції. На підприємстві, що розглядається є посада бухгалтера по обліку матеріалів та сировина й посада нормувальника по витратах сировини.

Середньомісячна зарплата бухгалтера по обліку матеріалів та сировини становить 300 грн., премія становить 30% (коефіцієнт премії - 0,3) від заробітної плати, то річний фонд заробітної плати дорівнює:

(600 +600* 0,3)* 12 = 9360 грн.

Середньомісячну заробітну плату нормувальника по витратах сировини рівна 630 грн., премія з нарахуваннями становить 30 % від заробітної плати. Тоді річний фонд заробітної плати нормувальника складає:

(630 + 630*0,3)* 12 = 9828 грн.

Розглянемо варіант, що пропонується. Для більш раціонального використання кадрів пропонується поєднання професій бухгалтера по обліку матеріалів та сировини й нормувальника по витратах сировини, оскільки й для одного та для іншого розроблені або придбані необхідні комп'ютерні програми, що автоматизують процеси обчислень та тому з даною роботою цілком може справитися одна людина.

Нормувальник по витратах сировини частково суміщає свою професію з професією бухгалтера по обліку сировини й матеріалів (отримуючи 35% доплати від заробітної плати бухгалтера по обліку сировини й матеріалів). Тоді середньомісячна заробітна плата нормувальника при поєднанні професій складе:

630 + 600* 35/100 = 840 грн.

Якщо преміальні з нарахуваннями при поєднанні професій залишається незмінної (30 %), то річний фонд заробітної плати нормувальника складе:

(840 +840* 0,3)* 12 = 13104 грн.

Економічний ефект від поєднання професій отриманий за рахунок економії фонду заробітної плати складає:

qП = 9360 + 9828-13104 = 6084 грн.

Для зручності всі отримані дані зведу в таблицю 3.2.

Отриманий в економічний ефект вказує на те, що підприємство має можливість скоротити свої витрати по виробничій діяльності, а це дозволить більш ефективно управляти ціною продукції та як наслідок підвищити конкурентоздатність продукції підприємства.


Таблиця 3.3 - Раціональне використання кадрів

Посада

до поєднання професій

(базовий варіант)

Критерій оцінки та коментарі до показників

Бухгалтер

по обліку

матеріалів

та сировина

Нормувальник

по

витратам

сировина

Розроблені та придбані необхідні комп'ютерні програми, що автоматизують процеси обчислень й обліку

Середньомісячна зарплата

600 грн.

630 грн.

Премія

30%

30 %

Річний фонд заробітної плати

(600 +600* 0,3)* 12

= 9360 грн.

(630 + 630*0,3)* 12

= 9828 грн.

Пропоную щоб нормувальник суміщав свою професію з професією бухгалтера отримуючи 35 % доплати

Посада

після поєднання професій

(варіант, що пропонується )

Робоче місце ліквідоване

Бухгалтер-нормувальник

по обліку

витрат сировини та матеріалів

середньомісячна заробітна плата нормувальника при поєднанні професій

630 + 600* 35/100

= 840 грн.

Річний фонд заробітної плати

(840 +840* 0,3)* 12

= 13104 грн.

Економічний ефект

від поєднання професій

qП = 9360 + 9828-13104

= 6084 грн.


РОЗДІЛ 4

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

НА ВАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД»

4.1 Профілактика виробничого травматизму та профзахворювань

Задачею служби виробничої санітарії є виконання комплексу заходів, направлених на оздоровлення умов праці робітників та підвищення його продуктивності на всіх стадіях технологічного процесу, усунення несприятливої дії на здоров'я робочих шкідливих чинників та попередження професійних захворювань.

У процесі праці на людину короткочасно або тривалий час впливають різноманітні несприятливі чинники (газ, шум, пара), які можуть привести до захворювання та втрати працездатності.

На підприємстві розроблено та затверджено в 2001 році стандарт підприємства (СТП 9.1.17-2001 за системою ISO 9001) – Система управління охороною праці підприємства. Контроль виконання вимог безпеки праці по рівням проведення. Порядок проведення.

Цей стандарт встановлює порядок організації та проведення контролю виконання державних стандартів системи стандартів безпеки праці (ССБП), стандартів підприємства, норм, правил, інструкції по охороні праці на всіх рівнях виробничої діяльності по рівням управління. За цим стандартом контроль повноти виконання вимог безпеки праці е необхідною умовою забезпечення безпеки праці, охорони здоров’я та працездатності працюючих. Постійний контроль вимагає повсякчасного дотримання вимог безпеки праці виконавцями діючих технологічних процесів та операцій адміністрацією підприємства, службою охорони праці та комісіями охорони праці профкому.

Умови та чинники, які несприятливо впливають на організм людини, можна розділити на три основних вигляду: фізичні (температура, шум, вібрація); хімічні (пил, газ, пара); біологічні (інфекційні захворювання). Ці чинники називають професійною шкідливістю. Небезпечними називаються такі виробничі чинники, які можуть привести до нещасних випадків при впливі на робітниках в певних умовах. Шкідливими називаються такі виробничі чинники, які при певних умовах можуть привести до зниження працездатності або профзахворювань.

Виходячи з цього, служба охорони праці розробила комплекс заходів по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобіганню випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій (додаток ).

Санітарними нормами проектування промислових підприємств передбачається допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі промислової зони. Для цього на підприємстві (цех 3) впроваджується вентиляція на операції підрізки торців в лінії виготовлення ободу колеса 15L*38.

Спричиняти порушення процесів життєдіяльності та пригнічуючи впливати на організм людини можуть і шкідливі речовини - токсичні або отруйні. По наслідку впливу шкідливих речовин можуть виникнути гострі та хронічні отруєння. Гострі отруєння - це слідство короткочасного впливу отруйних речовин, які проникають до організму в значній кількості. Хронічні отруєння - розвиваються внаслідок поступового, тривалого впливу токсичних речовин, які попадають до організму незначними дозами, і відрізняються великою стійкістю симптомів отруєння. Слідством хронічних отруєнь є професійні захворювання.

Попередження професійних захворювань та отруєнь досягається виконанням комплексу технічних та організаційних заходів, направлених на оздоровлення повітряного середовища й виконання режиму виробничої гігієни та особистої безпеки робітників. Для попередження отруєнь вихлопними газами та покращення виробничого середовища впроваджується витяжна вентиляція для відведення вихлопних газів тепловозу в 30-метровому прольоті головного корпусу. Для покращення виробничого середовища в підрозділі ЦРіВ впроваджується передвижка витяжна (типу «Пурга») установка для підсосу пилу із зони різання на токарних верстатах по обробці чавуна.

Зростання можливостей сучасного обладнання, машин, побутової техніки, швидкий розвиток всіх видів транспорту привели до того, що людина на підприємстві та в побуті постійно перебуває під впливом шуму високої інтенсивності. Шум здійснює шкідливий вплив на весь організм та насамперед на центральну нервову й сердечно-судинну систему. Тривалий вплив інтенсивного шуму може привести до погіршення слуху, а в окремих випадках - до глухоти. Шум на виробництві несприятливо впливає на працюючого: ослабляє пильність, прискорює втому, сповільнює швидкість психічних реакцій, перешкоджає своєчасній реакції на небезпеку. Все це сприяє зниженню працездатності та може привести до травми. Через це питанням боротьби з шумом зараз приділяють велику увагу у всіх галузях промисловості.

При розробці технологічних процесів, проектування, виготовлення та експлуатації машин і обладнання, виробничих будівель та споруд, а також при організації робочого місця необхідно вжити заходів по зниженню шуму до показників, які не перевищують гранично допустимих рівнів (ПДУ). ПДУ на постійному робочому місці на території підприємства не повинен перевищувати 80ДБА. ПДУ на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від тяжкості та напруженості праці.

Шумом прийнято називати будь-який небажаний для людини звук, який заважає сприйняттю корисних сигналів. Шум уявляє з себе невпорядковане повідомлення звуків різної інтенсивності та частоти.

Шум буває:

-механічного походження, який виникає внаслідок вібрації поверхні машин і обладнання, а також одноразових або періодичних ударів в поєднанні конструкцій і механізмів (на підприємстві домінує в цехах виготовлення коліс);

-аеродинамічного походження (при виникненні джерела стислого газу або повітря, на підприємстві джерелом такого шуму є витяжні пристрої);

-гідромеханічного походження (при виникненні джерела рідини);

-повітряний, який розповсюджується в повітряному середовищі;

-електромагнітного походження, який виникає внаслідок коливання елементів електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних сил.

Згідно комплексних заходів в цехах виготовлення коліс для зменшення шуму виконано гумове шумопоглинаючі покриття відсікачів і скатів в лініях виготовлення коліс №1 та №2, впроваджено транспортери 963-296 для зменшення шуму і полегшення праці штампувальника при між операційному переміщенню дисків у потоці.

Крім технологічного шуму на підприємстві джерелом шуму є витяжні пристрої циклонів по збору стружки та пилу. Самі установки циклонів знаходяться зовні виробничого приміщення. У приміщеннях цехів існує комбінація виробничого шуму, в ньому є як механічна складова так і аеродинамічна, тому рівень шуму як в самому приміщенні цеху, так і на виробничій прилеглій території - перевищує нормативи.

Для захисту слуху робітником цехів необхідно застосовувати індивідуальні захисні засоби - протишумні навушники. Крім індивідуальних захисних засобів необхідно на території підприємства провести допоміжні заходи щодо зниження шумності, насамперед необхідно виготувати та встановити шумопоглинаючі кабіни на вентиляційні приводи (електродвигун та «равлик» вентилятора) циклонів, це дозволить знизити механічну составляючу шуму, у другу чергу необхідно основу приводу встановити на вібропоглиначу амортизаційну платформу - це дозволить знизити як механічну так і вібраційний составляючу шуму. Крім цих заходів можна зробити обшивку витяжних воздуховодів, а також безпосередньо корпусів циклонів мінераловатним шумопоглинаючим матеріалом.

Для покращення мікроклімату в декількох цехах побудовані та задіяні тамбури та теплові завіси на в’їздних технологічних воротах цеху.

Виконання запропонованих удосконалень звичайно є заходом, що дорого коштує, однак це дозволить істотно знизити шумність виробництва та як наслідок знизить показник виробничого травматизму на підприємстві.

4.2 Організація навчання працівників з питань охорони праці

Загальне керівництво роботою з питань техніки безпеки, виробничого травматизму та охорони праці на підприємстві виконується директором (головою правління) та головним інженером, а також начальниками відповідних структурних підрозділів підприємства, які несуть персональну відповідальність за правильну організацію цієї роботи.

Згідно стандарту підприємства (СТП 18.1.1-2000 див. додаток ) розробленого на основі Положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02.1999 р. №27, встановлені вимоги по проведенню навчання працівників підприємства. За цим стандартом навчання з питань охорони праці спрямоване на реалізацію на підприємстві безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності. Стандартом встановлюється порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з питань охорони праці працівників.

Практичний контроль за роботою структурних підрозділів в царині техніки безпеки та охорони праці виконує керівник відділу техніки безпеки та охорони навколишнього середовища підприємства.

Одним із напрямків службової діяльності керівника відділу техніки безпеки підприємства є організація учбових кабінетів, вітрин, а також в закупівлі необхідних довідників та інших наочних посібників з питань техніки безпеки, виробничого травматизму та охорони праці. Він також разом з профсоюзними органами виконує контроль за виконанням розділу «Охорона праці» колективного договору на підприємстві. Крім цього він розробляє та впроваджує програми по підвищенню кваліфікації робітників та інженерно-технічного персоналу які включають питання вивчення вимог техніки безпеки і охорони праці та практичні заняття з показом правильних методів праці. У відповідності з вимогами правил техніки безпеки та охорони праці організуються спеціальні курси для робітників, що обслуговують агрегати та механізми підвищеної небезпеки, проводяться перевірка знань робітників, що закінчили ці курси та видаються відповідні посвідчення.

При прийомі працівника на роботу проводиться навчання та ввідний інструктаж з методів безпечної праці на робочому місті.

Навчання проводиться як традиційними методами, так і з використанням сучасних технічних засобів навчання: аудіовізуальних засобів, комп’ютерних навчально-контролюючих систем та тренажерів. Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов’язків.

Інструктаж з методів безпечної праці на робочому місті проводиться незалежно від проходження робітником курсового навчання з питань техніки безпеки та охорони праці. Робітнику що інструктується видається печатний екземпляр інструкції з техніки безпеки та охорони праці за його професією. Проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та видача інструкції документально оформлюється в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці (при цьому обов’язково підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував), тільки після цього працівник допускається до самостійної роботи. У разі виконання робіт, що потребують оформленні наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а журналі реєстрації інструктажів – не обов’язково.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників за професіями проводиться на підприємстві. При цьому дисципліна загального курсу «Охорона праці» вивчається в обсязі не менше ніж 20 годин. Заняття проводяться у формі лекції, семінарів та консультацій. До проведення навчання за окремими темами залучаються сторонні фахівці (в першу чергу це фахівці-медики, фахівці-технологи). Робочі навчальні плани і програми підготовки, підвищення кваліфікації робітників розробляються на основі навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти і науки за погодженням з Держнаглядохоронпраці. Для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом голови правління ВАТ створюються постійно-діючі комісії. Головами комісій призначаються заступники голови правління або заступники головного інженера, в службові обов’язки яких входить організація роботи з охорони праці, а в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники.

Окремі посадові особи та спеціалісти проходять навчання з питань охорони праці в галузевих (відомчих) навчальних закладах, а в разі відсутності необхідної спеціалізації – у навчальних закладах, які в установленому порядку отримали дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення відповідного навчання.

Персонал, що обслуговує машини та механізми, експлуатація яких пов’язана з підвищеною небезпекою проходить підготовку тільки в закладах освіти (професійно-технічні училища, навчально-курсові комбінати, центри підготовки та перепідготовки робітничих кадрів) які одержали необхідні ліцензії Міносвіти і науки та дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення відповідного навчання. При підготовці працівників для робіт з підвищеною небезпекою дисципліна загального курсу «Охорона праці» вивчається в обсязі не менше ніж 30 годин, а питання охорони праці, пов’язані з виконанням специфічних робіт з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсах спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місті до початку самостійної роботи проходять стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців або дублювання протягом не менше ніж шість змін. Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт (начальником виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів. Після закінчення стажування (дублювання) наказом/розпорядженням керівника структурного підрозділу працівник допускається до самостійної роботи.

4.3 Організація пожежної безпеки на підприємстві

Пожежі заподіюють величезний збиток та навіть приводять до людських жертв.

Забезпечення пожежної безпеки являє собою систему державних та суспільних заходів, направлених на охорону від вогню життя і здоров'я людей, суспільної власності та особистого майна громадян. Задачі попередження пожеж і боротьби з ними тісно пов'язані з проблемами охорони праці.

Причинами пожежі на підприємстві можуть бути: порушення технологічного процесу, пошкодження енергоустаткування, погана підготовка обладнання до роботи, самозагорання промасленої матерії, знос та корозія обладнання, іскри при виконанні електро- та газозварювальних робіт.

Для оцінки пожежної безпеки того або іншого технологічного процесу потрібно знати, які вогненебезпечні речовини використовуються в ньому або виходять.

Горіння являє собою хімічну реакцію окислення речовини самоприскореним, що супроводиться виділенням тепла і світла.

Види горіння:

Спалах - миттєве згоряння горючої суміші без утворення стислих газів і без продовження горіння.

Зайняття - виникнення горіння під дією джерела загоряння.

Запалення - зайняття пар і газів з появою полум'я.

Самозагорання - виникнення горіння за рахунок тепла хімічної реакції окислення при відсутності джерела запалювання.

Самозаймання - самозагорання з появою полум'я.

Пожежонебезпечною зоною називається простір всередині і поза приміщеннями, в межах яких постійно або періодично утворяться горючі речовини та в яких вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Класифікація пожежонебезпечних зон приведена в Правилах устрою електроустаткування (ПУЕ).

Зони класу П-1 - зони, розташовані в приміщеннях, в яких застосовуються горючі рідини з температурою спалаху вище за 610 С.

Зони класу П-ІІ - зони, розташовані в приміщеннях, в яких виділяються горючі пил або волокна з нижньою концентраційною межею запалення більше за 65 г/м3 до об'єму повітря.

Зони класу П-ІІа - зони, розташовані в приміщеннях, в яких знаходяться тверді горючі речовини

Зони класу П-III - розташовані поза приміщенням зони, в яких знаходяться горючі рідини з температурою спалаху вище за 610 С або тверді горючі речовини.

Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки підприємства покладається на керівника підприємства. Під його безпосереднім керівництвом розробляються інструкції і пам'ятки про заходи пожежної безпеки з урахуванням географічних, демографічних і функціональних особливостей даного підприємства. Вони підлягають переробці у разі зміни виробничих або інших умов всього підприємства або окремих його підрозділів. Керівник затверджує плани евакуації людей, які знаходяться на підприємстві, і матеріальних цінностей у разі пожежі.

Інструкції, пам'ятки, плани евакуації доводяться до ведена всього персоналу підприємства, оскільки від їх дотримання у разі пожежі залежать життя і здоров'я людей, розмір матеріального збитку заподіяного вогнем. Не рідше ніж один раз в рік на підприємстві проводиться практичне тренування з всім персоналом, в процесі якої відпрацьовуються дії у разі пожежі - виклик пожежної охорони, сповіщення людей про пожежу, використання первинних засобів пожежегасіння для боротьби з вогнем, евакуація потерпілих, готовність до вживання заходів по порятунку матеріальних цінностей. Недоліки, виявлені в процесі таких практичних занять, аналізуються керівництвом та служать основою для розробки заходів, направлених на їх усунення й попередження.

До профілактичних відносяться такі заходи:

а) усунення можливих або безпосередніх причин пожеж (заборона користування відкритим вогнем та куріння в пожежонебезпечних місцях, організація правильного зберігання вогненебезпечних реактивів, матеріалів, балонів зі стислими та скрапленими газами);

б) створення безпечних умов для своєчасної евакуації людей з будівель на випадок можливої пожежі (протипожежної сигналізації і захисту, пристрій евакуаційних шляхів і виходів);

в) забезпечення можливості ефективного гасіння пожеж (обладнання під'їзних шляхів і проходів до будівель, наявність справно діючих пожежних водопроводів й гідрантів, придатність зовнішніх пожежних сходів).

Крім щорічного практичного тренування всі працівники проходять навчання по пожежно-технічному мінімуму. Програма пожежно-технічної підготовки передбачає вивчення особливостей пожежної безпеки даного підприємства, пожежних вимог до утримання територій та приміщень, розподіл обов'язків персоналу у разі пожежі, дії працівників підприємства при виявленні загоряння. У програму включається ознайомлення з призначенням, пристроєм, принципом дії і з правилами експлуатації засобів пожежегасіння. Для кожної категорії працівників розробляється своя програма, в якій враховані специфіка і конкретні умови їх трудової діяльності.

На підприємстві застосовуються наступні первинні засоби пожежегасіння: порошкові вогнегасники ОП-1В "Момент-2", ОП-2А, ОПС-10, хімічні вогнегасники ОХП-10, вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5 (розташовані по декілька штук в кожному цеху, дільниці, лабораторії), кошма, пожежний гідрант, пеногідрант, пісок, лопати, відра. пожежі є порошкові вогнегасники, вони розташовані по декілька штук в кожному цеху, дільниці, лабораторії. Порошкові вогнегасники застосовують для гасіння невеликих за площею пожеж горючих рідин, газів, електроустановок під напругою.

Для розміщення первинних засобів пожежегасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств встановлюються спеціальні пожежні щити, на яких знаходяться ті засоби пожежегасіння, які можуть застосовуватись в даному приміщенні, споруді, установці. Крім виконання основних заходів пожежної безпеки виконуються ще і додаткові, так постійно, у відповідні сезони, здійснюється очищення прилеглої території підприємства від сухого листя та трави, виробничих деревних відходів.

Розглянемо додаткові протипожежні заходи які можна впровадити.

У зв'язку з тим, що у виробничому приміщенні використовується вентиляційна система необхідно провести заходи щодо захисту від поширення полум'я у вентиляційних установках. Такий захист досягається з допомогою вогнезагороджувачів, заслінок, шиберів й



Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © il.lusion,2007г.
Карта сайта