Управління асортиментом та номенклатурою - Маркетинг - Скачать бесплатно
мобільних засобів до короткотермінових зобов’язань по платежах. Підтверджує не тільки ступінь стійкості структури балансу, а й здатність підприємства швидко розраховуватись по своїх короткотермінових боргах.
Теоретично виправдана величина: 2,0 – 2,5. Маємо: на початок року – коефіцієнт ліквідності – 3,82; на кінець року – 4,0. Значення цього коефіцієнту на кінець року декілька збільшилося, але знаходиться в діапазоні теоретично виправданої величини.
З даних таблиці 2.5 видно, що загальна сума оборотних активів за рік зросла на 3223 тис. грн. Приріст виник за рахунок запасів – на 1136 тис. грн. за рахунок збільшення залишку грошових коштів – на 125 тис. грн. При цьому сума незавершеного виробництва знизилась на 1750 тис. грн. дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 613 тис. грн. Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом знизилась на 175 тис. грн. Ця стаття
балансу – сума бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ та на 01.01.2005 року дорівнює 5463 тис. грн.
Досить велике значення дебіторської заборгованості за виданими авансами (5294 тис. грн.) обумовлене особливостями розрахунків з металургійними комбінатами Росії (менше монтажної норми металопрокату замовити та оплатити не можна).
Таблиця 2.5 - Аналіз динаміки оборотних активів
Вид оборотних
активів
|
На поч. року
(тис. грн.)
|
На кін. року
(тис. грн.)
|
Зміни
|
Запаси:
|
|
|
|
- виробничі запаси
|
18785
|
19921
|
+1136
|
- тварини на вирощуванні
|
204
|
314
|
+110
|
-незавершене виробництво
|
10321
|
8571
|
-1750
|
- готова продукція
|
81
|
519
|
+438
|
-товари
|
74
|
72
|
-2
|
Всього запасів:
|
29465
|
29397
|
-68
|
Векселі одержані
|
25
|
-
|
-25
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
|
2017
|
2630
|
+613
|
-з бюджетом
|
5638
|
5463
|
-175
|
- за виданими авансами
|
5212
|
5294
|
+82
|
Інша дебіторська заборгованість
|
249
|
684
|
+435
|
Грошові кошти
|
1803
|
3056
|
+1253
|
Інші оборотні активи
|
840
|
1948
|
+1108
|
Всього:
|
45249
|
48472
|
+3223
|
Платоспроможність підприємства визначається величиною його робочого капіталу. Робочий капітал (Рк) – це різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто, робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів. Для визначення величини Рк слід від підсумка розділу ІІ активу балансу відняти підсумок розділу І пасиву балансу.
Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку тощо. На ВАТ “КрКЗ” оптимальний розмір Рк принятий на рівні нормативу власних обігових коштів, який дорівнює 36366 тис. грн.
Якщо врахувати, що за рахунок вилучення оборотних активів у дебіторську заборгованість з бюджетом в сумі 5463 тис. грн., оборотні активи складають 43009 тис. грн., а короткострокові зобов’язання 12015 тис. грн., то робочий капітал становить: Рк = 43009 тис. грн. – 12015 тис. грн. = 30994 тис. грн. Таким чином, нестача робочого капіталу на 01.01.2005 року становить 5372 тис. грн. (36366 – 30994 тис. грн.).
Ефективність використання обігових коштів характеризується перш за все їх оборотністю.
Оборотність обігових коштів вимірюється терміном одного оброту в днях (оборотність обігових коштів в днях) або кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнт оборотності). Термін обороту в днях являє собою відношення суми середнього залишку обігових коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізується.
Zo = O x t/ T, де (2.2)
Zo – оборотність обігових коштів, в днях;
О – середній залишок обігових коштів, тис. грн.;
t – число днів періоду, що аналізується;
Т – виручка від реалізації продукції за рік, тис. грн.
Збільшення швидкості обороту обігових коштів стало результатом впливу двох факторів: збільшення обсягу виручки на 22998 тис. грн. та збільшення середнього залишку обігових коштів на 6265 тис. грн.
Вплив кожного з цих двох факторів на загальне збільшення швидкості обіговиз коштів характеризується наступним: збільшення обсягу виручки прискорило оборотність коштів на 22,79 днів (40595/ 370,73 – 132,3); зростання середнього залишку обігових коштів на 6265 тис. грн. спинило оборотність обігових коштів на 16,89 днів (6265/ 370,73). Всього: 22,79 – 16,89 = 5,9 дня.
Економічний ефект, отриманий від прискорення швидкості оборотності обігових коштів складає: 2187,3 тис. грн. (5,9 х 370,73).
Важливими показниками ефективності використання активів є оборотність запасів та тривалість одного обороту запасів.
Коефіцієнт оборотності запасів визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:
Ко.з. = С/ Оз, де (2.3)
Ко.з. – коефіцієнт оборотності запасів;
С – собівартість реалізованої продукції;
Оз – середній залишок запасів.
Маємо: коефіцієнт оборотності запасів за 2003 рік – 82976/ 24316 = 3,41; за 2004 рік – 108080/ 29431 = 3,67.
Значення Ко.з. вказує, скільки разів у середньому поповнювались запаси протягом звітного року.
Тривалість одного обороту запасів визначається аналогічно показнику Zo:
Zз = Oз t/ С, де (2.4)
Zз – оборотність запасів в днях;
Оз – середній залишок запасів, тис. грн.;
t – число днів аналізуємого періоду;
С – собівартість реалізованої продукції.
Маємо: тривалість одного обороту запасів за 2003 рік – 24316 х 360/ 82976 = 105,5 днів; за 2004 рік – 29431 х 360/ 108080 = 98,0 днів.
Таким чином, тривалість одного обороту запасів за рік знизилась на 7,5 днів.
По значенню коефіцієнта оборотності запасів можна визначити середню норму запасів у днях. Якщо коефіцієнт оборотності запасів за 2004 рік дорівнює 3,67,то це означає, що підприємство для забезпечення своєї діяльності тримає запасів на 3,2 місяця наперед (12/ 3,67 = 3,2) і запаси протягом року поповнювались 3,67 рази.
Середній залишок коштів визначається як середня арифметична величина залишків оборотних коштів на початок і кінець звітного періоду.
Отож: О = 46860 тис. грн.
Маємо: Z = 46860 тис. грн. х 360/ 133462 тис. грн. = 126 дні.
Коефіцієнт оборотності коштів характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на 1 гривню обігових коштів. Він визначається як співвідношення суми виручки від реалізації продукції до середнього залишку обігових коштів за формулою:
Ко = Т/ О, де (2.5)
Ко – коефіцієнт оборотності коштів;
Т – виручка від реалізації за рік, тис. грн.;
О – середній залишок обігових коштів, тис. грн.
Цей коефіцієнт показує число оборотів обігових коштів за звітний рік. Його зростання свідчить про більш ефективне використання обігових коштів.
Таблиця 2.6 - Аналіз оборотності обігових коштів
Показники
|
2003 рік
|
2004 рік
|
Зміни
|
Виручка, тис. грн.
|
110464
|
133462
|
+22998
|
Кількість днів періоду, що аналізується
|
360
|
360
|
|
Одноденна виручка, тис. грн.
|
306,84
|
370,73
|
+63,15
|
Середній залишок обігових коштів, тис. грн.
|
40595
|
46860
|
+6265
|
Тривалість одного обороту, днів
|
132,3
|
126,4
|
-5,9
|
Коефіцієнт оборотності коштів, обороти
|
2,72
|
2,84
|
+0,12
|
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті
|
36,7
|
35,11
|
-1,59
|
Важливим показником ефективності використання обігових коштів є також коефіцієнт завантаження коштів в обігу. Його характеризує сума обігових коштів, авансованих на 1 гривню виручки від реалізації продукції. Коефіцієнт завантаження коштів в обігу – відношення середнього залишку обігових коштів до суми виручки від реалізації продукції.
Кз = О/ Т х 100, де (2.6)
Кз – коефіцієнт завантаження коштів в обороті, коп.;
О – середній залишок обігових коштів, тис. грн.;
Т – виручка від реалізації продукції за рік, тис. грн.;
100 – перевод гривень в копійки.
Чим менше коефіцієнт завантаження коштів в обороті, тим ефективніше використовуються обігові кошти.
З даних таблиці 2.6 видно, що оборотність обігових коштів за рік знизилась на 5,9 дня (з 132,3 до 126,4 ), що привело до підвищення коефіцієнту оборотності коштів на 0,12 обороти (з 2,72 до 2,84) та падіння коефіцієнту завантаження коштів в обороті на 1,59 (з 36,7 до 35,11).
Аналіз інформації дозволяє зробити висновки:
а) у цілому фінансовий стан підприємства можна визнати задовільним, причому деякі показники мають тенденцію до поліпшення. Збільшення виручки від реалізації продукції свідчить про збільшення попиту на продукцію підприємства;
б) найважливішим завданням керівництва підприємства є повернення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ для поповнення власних обігових коштів та фінансування приросту обсягів виробництва. Повернення в строк бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ дозволить також зменшити кредиторську заборгованість підприємства;
в) збільшення коефіцієнту фінансової стабільності за звітний рік вказує на зниження частини позикових коштів в структурі пасивів. ВАТ “КрКЗ” має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.
2.2. Аналіз номенклатури продукції та ринків збуту підприємства
В 2004 році було відвантажено 4421914 шт. колес, у порівнянні з 2003 роком був досягнутий значний приріст відвантаження колісної продукції по всім групам коліс, відображеним в таблиці 2.7. Такого результату було досягнуто завдяки ефективній роботі всіх підрозділів ВАТ “КрКЗ”, зокрема, й підрозділу збуту, а також сприятливій кон’юнктурі на ринках збуту продукції.
Таблиця 2.7 - Реалізація колісної продукції у 2004 році
№
п/п
|
Групи коліс
|
Кіль-кість (шт.)
|
Питома вага, %
|
У % до 2003 року
|
В кількісному вираженні
|
В кількісному вираженні
|
1.
|
Колеса до легкових автомобілів
|
3406773
|
77,0
|
120,37
|
2.
|
Колеса до автомобілів малої вантажопід’ємності
|
653098
|
14,8
|
131,68
|
3.
|
Колеса до вантажних автомобілів та автобусів
|
127256
|
2,9
|
116
|
4.
|
Колеса до тракторів, причепів та іншої сільгосптехніки
|
185870
|
4,2
|
162,95
|
5.
|
Колеса до комбайнів
|
48917
|
1,1
|
155,81
|
|
Всього:
|
4421914
|
100
|
122,96
|
Проводячи аналіз відвантаження та реалізації колісної продукції, слід відзначити ритмічну та стабільну роботу з реалізації коліс упродовж всього року, відсутність різких спадів у реалізації, що у свою чергу, дало можливість нарощувати обсяги виробництва.
Аналіз відвантаження колісної продукції у 2004 році показує, що продовжує спостерігатись ознака сезонності в зміні номенклатури та асортименту. Це виявилось у реалізації коліс до легкових автомобілів – зростання продажу коліс до автомобілів цієї групи у березні-квітні і значний ріст реалізації коліс у вересні-грудні 2004 року. Також треба відзначити значне збільшення обсягів продажу коліс до тракторів та комбайнів у весняний період та зменшення реалізації цих груп у жовтні-грудні.
Як видно з таблиці 2.7, за звітний рік реалізовано 4421914 шт. коліс усіх найменувань, або 122,9% до 2003 року.
Коліс до легкових автомобілів, що займають найбільшу частину в обсязі реалізованої продукції, було відвантажено 3406773 шт. або 120% у порівнянні з 2003 роком.
У 2004 році значно збільшилася реалізація коліс 2103-3101015-02 різних кольорів. Так, було реалізовано 1231785 шт. коліс 2103-3101015-02 білого кольору, що складає 121% по відношенню до 2003 року. У великій мірі це пов’язано зі значним збільшенням закупівлі цих коліс ТОВ “Кременчуцький автоскладальний автозавод” , а також зростанням реалізації вищезазначеної продукції членам Асоціації дилерів ВАТ “КрКЗ”.
Більше, ніж у два рази у 2004 році збільшилась реалізація коліс 2103- 3101015-02 сірого кольору. Цей факт багато в чому пов’язаний зі значним (майже в п’ять разів) збільшенням закупівлі цих коліс для потреб “Луцького автомобільного заводу”.
Спостерігалося значне збільшення реалізації коліс 11021-3101015 та 2108-3101015-06 сірого кольору. Головним фактором такого зростання було збільшення обсягів виробництва на ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” (м. Запоріжжя), а також початок виробництва на ЗАТ “ЗАЗ” автомобілів сімейства “ВАЗ-2108” та “ВАЗ-2109”. Також треба відзначити початок постачання на ЗАТ “ЗАЗ” у 2004 році коліс 17-3101015-02 до автомобілів сімейства “Daewoo Lanos”, що може відбитися на значному рості продажу цих коліс у 2005 році.
У 2004 році спостерігалося відчутне зростання реалізації коліс 16-3101015. Ця тенденція пояснюється збільшенням виробництва автомобілів моделі “ВАЗ-2110”, а також грамотною ціновою політикою підприємства.
Позитивним явищем у діяльності ВАТ “КрКЗ” стало виведення на ринок збуту у 2004 році коліс до автомобілів “Ока”. Внаслідок зростання виробництва автомобілів цієї моделі прогнозується зростання попиту на коліс до них, що, за умови правильного вибору цінової політики, може призвести до збільшення обсягів реалізації коліс до “Оки”.
У 2005 році передбачається розпочати виробництво і реалізацію коліс до автомобіля марки “Hyundai” для потреб “Таганрогського автомобільного заводу” та коліс до автомобіля марки “Opel Astra” для потреб ЗАТ “ЗАЗ”, що дасть змогу підприємству закріпитися у цьому перспективному швидкозростаючому сегметі ринку – виробництво коліс до іномарок.
Розглядаючи реалізацію коліс до автомобілів малої вантажопід’ємності, слід відзначити зростання кількості їх реалізації.
Важливою передумовою для такого зростання є збільшення постачання коліс “уазівської” групи на ВАТ “Ульянівський автомобільний завод”. Цей факт пояснюється переходом ВАТ “УАЗ” на виробництво нових моделей автомобілів, що спричинило потребу у розробці нових коліс до цих моделей.
Звертає на себе увагу також значне зростання обсягів реалізації коліс до автомобіля ЗІЛ 5301 “Бичок”, що пов’язано зі збільшенням закупівлі цих коліс Асоціацією дилерів ВАТ “КрКЗ” для постачання на ВАТ “ЗІЛ” (м. Москва), а також для потреб вторинного ринку.
Вдалим рішенням є розробка та виведення на ринок у 2004 році коліс 210-3101015 до автомобіля “Соболь”. Їх було реалізовано 9238 шт. і простежується тенденція до збільшення реалізації цих коліс у наступному році в зв’язку з виробництвом значної кількості автомобілів цієї марки у Російській Федерації.
Коліс до вантажних автомобілів та автобусів у 2004 році було реалізовано на 16% більше, ніж у 2003 році, а до автобусів 502-3101012 було відвантажено на 35% менше, ніж у попередньому році. Це пояснюється двома причинами: зменшенням постачання даних коліс на ТОВ “Лікінський автобус” та у зв’язку з загостренням конкуренції з боку ВАТ “Челябінський дослідний завод” та переходом РУП “МАЗ” (м. Мінськ) на закупівлю у ВАТ “КрКЗ” коліс 502-3101012-02.
Значним добутком в роботі підрозділів підприємства є розробка і виведення на ринок коліс типорозміром 6,00х17,5 для ВАТ “Черкаський автобус” та ЗАТ “Бориспільський автозавод”. Зростання обсягів реалізації коліс до вантажних автомобілів в 2004 році у великій мірі пов’язане зі збільшенням постачання коліс на РУП “МАЗ” (м. Мінськ) – на 7% та на ХК “АвтоКрАЗ” (м. Кременчук) – 2,3 рази.
Слід також відзначити значне зростання реалізації коліс 6510-3101012 та 440-533-3101012, що пов’язане зі збільшенням обсягів виробництва ХК “АвтоКрАЗ”. У 2004 році спостерігався значний ріст реалізації коліс до тракторів, причепів та іншої сільгосптехніки, яких було реалізовано 185870 шт. проти 114061 шт. у 2003 році, тобто зростання склало 63%. Значно зросли обсяги поставок коліс “Мінському тракторному заводу”. Багато в чому це позитивне явище було досягнуто завдяки цілеспрямованій роботі різних підрозділів ВАТ “КрКЗ”, відрядженню працівників різних служб на ВО “МТЗ” для узгодження конструкторських та цінових питань, а також розширення номенклатури колісної продукції. Вітчизняні виробники тракторів також продемонстрували стійкі тенденції зростання попиту на колісну продукцію ВАТ “КрКЗ”. Так, “Харківський тракторний завод” (м. Харків) збільшив обсяги закупівлі коліс на 39%. Поставка коліс “ПМЗ” (м. Дніпропетровськ) склала 7749 шт. проти 5610 шт. у 2003 році, тобто збільшилася на 38%.
Тенденцію до збільшення закупівлі коліс продемонструвало також і ВАТ “Червона Зірка” (м. Кіровоград), якому було відвантажено коліс на 14% більше, ніж у попередньому році.
Майже в два рази зросли обсяги реалізації коліс до тракторних причепів. Цей факт пояснюється двома причинами: значним збільшенням закупівлі ВАТ “Красноярським заводом комбайнів”, а також сприятливою кон’юнктурою ринку, насамперед у Російській Федерації. Цією ж причиною також пояснюється 30% зростання реалізації коліс до тракторів марки “Кіровець”.
Коліс до комбайнів було реалізовано на 55% більше, ніж у 2003 році. Головною причиною такого стрімкого зростання є збільшення обсягів виробництва на комбайнових заводах Російської Федерації – ВАТ “Ростсільмаш” (м. Ростов-на-Дону) та ВАТ “Красноярський завод комбайнів” (м. Красноярськ) й відповідного збільшення закупівлі коліс у ВАТ “КрКЗ”. Особливо слід відзначити початок постачання у 2004 році на замовлення ВАТ “Ростсільмаш” коліс типорозміром DW25Ах26 до комбайну нового класу “Вектор”, яких було поставлено 546 шт.
Значна увага на протязі 2004 року приділялася роботі з дилерами на Україні та на території країн СНД (Асоціація дилерів), що принесло відповідні результати.
Кількість та сума відвантажених дилерам коліс, процент їх участі у загальному обсязі реалізації видно з нижченаведених даних таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 - Відвантаження колісної продукції дилерам у 2003-2004 році
№
|
Дилери
|
Кількість, шт.
|
Частка від загальної кількості реалізації, %
|
2003 рік
|
2004 рік
|
2003 рік
|
2004 рік
|
1.
|
Асоціація дилерів
|
2266127
|
2565152
|
82
|
80,8
|
2.
|
ТзОВ “ІВВА-БЮГ”
|
195712
|
303543
|
7
|
9,5
|
3.
|
ТзОВ “Алекс”
|
126159
|
100640
|
4,5
|
3,2
|
4.
|
ТзОВ “Укравтозапчастина”
|
84384
|
68640
|
3,1
|
2,2
|
5.
|
ТзОВ “ЛЮ-ВАС” (січень-червень 2004 р.)
|
72918
|
24153
|
2,7
|
0,7
|
6.
|
ПП Очеретяна Т.І. та ПВП “Укрпромгеологія” (з грудня 2004 р.)
|
12369
|
111614
|
0,7
|
3,6
|
Всього:
|
2757669
|
3173742
|
100
|
100
|
У звітному році працівники служби збуту відвідали наступні заводи та фірми – споживачі колісної продукції: ВО “МТЗ”, РУП “МАЗ”, ТОВ
“Лікінський автобус”, ВАТ “Ростсільмаш”, ВАТ “Уральський автомобільний завод” та ВАТ “Красноярський завод комбайнів”. На цих підприємствах були укладені контракти на постачання колісної продукції, розглянуті питання поновлення співробітництва та питання цінової політики у розрізі конкуренції з іншими постачальниками колісної продукції. Також робітники служби збуту прийняли участь у кількох спеціалізованих виставках та автосалонах в Україні та Російській Федерації.
2.3 Визначення задоволеності споживача продукцією ВАТ “Кременчуцький колісний завод”
Основною концепцією управління маркетингом для досягнення цілей підприємства – одержання прибутку, зростання об’єму збуту, збільшення частки ринку є забезпечення задоволеності потреб споживача.
Для виконання даної концепції на ВАТ “КрКЗ” Управління фінансів і збуту (УФіЗ) здійснює постійний взаємозв’язок з замовниками, намагається вчасно визначати їх вимоги до товару та умов поставки, в відповідності з чим проводиться нижче описана робота.
Бюро договорів та контрактів та відділ зовнішніх зв’язків складають перелік складених зі споживачами договорів на поставку колісної продукції і постійно вносять в них зміни (доповнення).
Щомісячно, на основі діючих переліків договорів на поставку колісної продукції, бюро планування і статистики обробляє інформацію в відділі автоматизованих систем управління про відвантаження та складає порівняльні таблиці відвантаження таких найменувань: “Порівняльний аналіз реалізації колісної продукції за 200_р. – 200_р.”, “Відвантаження колісної продукції крупним машинобудівним підприємствам в поточному році”.
Відділ зовнішніх зв’язків аналізує інформацію відділу автоматизованих систем управління про відвантаження в країни Далекого Зарубіжжя і щомісячно складає таблицю “Порівняльний аналіз реалізації колісної продукції в країни Далекого Зарубіжжя за 200_р. – 200_р.”. В цих таблицях дається повна інформація про відвантаження по п’яти видам продукції всієї номенклатури колісної продукції в порівнянні за чотири роки по місяцям.
В таблиці “Відвантаження колісної продукції крупним машинобудівним підприємствам в поточному році” реєструються дані про кількість відвантаженої продукції в розрізі номенклатури по місяцям крупним підприємствам України і країн Близького Зарубіжжя.
На основі обробленої інформації звітності, вказаної в таблицях, на регламентній нараді по питанням маркетингу та збуту продукції замісник директора по економіці, фінансам і збуту пропонує присутнім на нараді керівникам підрозділів колегіально проаналізувати дані по змінам у відвантаженні (збільшенні чи зменшенні попиту на колісну продукцію по визначеному найменуванню і споживачу) і визначити причину даного факту.
Таким чином, підрозділами УФіЗ здійснюється постійна звітність, записуються результати звітності, на основі яких замісник директора по економіці, фінансам і збуту проводить моніторинг цілей в галузі якості. Тенденції в показниках звітності аналізуються відносно цілей в галузі якості і порівнюються з кращими показниками порівняльних таблиць відвантаження. Визначаються ключові тенденції, які відносяться до певних показників, аналізується стан збуту колісної продукції, приймаються рішення про подальшу роботу та довгострокове планування.
УФіЗ одержує листи (запити) споживачів про можливості виготовлення колісної продукції зі вказаними необхідними їм вимогами. Бюро планування та статистики розробляє можливість задоволення запитів
|