Фрідріх Шіллера - Література світова - Скачать бесплатно
10 листопада 1759 р. в містечку Марбах народився Фрідріх. І донині стоїть у тихому завулку будиночок, перетворений нащадками в музей. Там повивала й пестила свого любого сина мати – лагідна, розумна жінка. Їй, солдатці, невесело було жити з двома дітьми.
Мальовничі околиці, руїни стародавніх замків, неквапливі бесіди старих бувалих людей, - до всього прислухався і придивлявся малий Фрідріх. Разом з батьком він бував на ярмарках, народних гуляннях. Скільки яскравих вражень не завжди вкарбовувалося в пам’ять! Та найбільше запам’яталися йому виставки лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій.
Добрим словом згадуватиме Фрідріх свого першого наставника – пастора, який навчив його читати і писати. На дев’ятому році хлопця віддали вчитися до латинської школи. Та Фрідріх був байдужим до латинської мови, і до катехізису. Тільки в старших класах він полюбив твори староримських класиків – Овідія, Горація, Вергілія. Справжнім святом для школяра стали відвідини герцогської опери.
На той час припадають і перші літературні спроби майбутнього поета й драматурга. В 1772 р. він закінчує латинську школу.
В 1773 р. до списків вихованців академії попав і син Йогана Шіллера. Попав неначе на всі вісім років в пастку. Справжньою відрадою й рятівницею стала поезія. Фрідріхові доводилося ховатися зі своїми творами, бо вони принесли б тільки неприємності. Навіть рідний батько, прослухавши перший вірш свого сина, здивовано запитав його, чи він, бува, не збожеволів.
Улюбленими творами Фрідріха були “Леонора”,”Граф - розбійник” – балади поета – демократа Бюргера в яких звучав осуд несправедливого феодального ладу. Снувалися задуми, плани. Шіллер відчував, що літературна творчість стає жаданим змістом його життя.
В 1780 р. Шіллер завершив роботу над трагедією “Розбійники”.А у січні 1782 р. на сцені мангеймського театру відбулася прем’єра трагедії. За весь час існування театру такого успіху не мала жодна п’єса. Шквал оплесків і захоплених вигуків прокочувалися з кінця в кінець зали.
Кілька місяців напруженої праці, і в лютому 1783 р. Шіллер завершує роботу над новою п’єсою – “Підступність і кохання”. Історична драма ”Змова Фієско в Генуї” успіху не мала. Та Шіллер не запав духом, навпаки, він ще з більшим ентузіазмом узявся доробити п’єсу “Луїза Міллер”, яка під назвою “Підступність і кохання” принесла незабаром йому тріумф.
Письменник багато працює, він починає серйозно вивчати історію, філософію, пише прозові твори, завершує роботу над великою драматичною поемою ”Дон Карлос, інфант іспанський”(1783-1787).
Влітку 1787 р. поет поселився у Веймарі. Це невеличке місто на той час було центром німецької літератури. Там жив і працював геніальний Гете, там творили такі письменники, як Гердер і Валанд.
А трохи згодом Шіллер стає професором історії університету. Він читає лекції, за порівняно короткий час пише свої видатні наукові праці – “Історію відпадіння війни”(1791 - 1793)
В числі друзів Шіллера була родина зубожілих дворян Ленгефельд – мати і дві доньки. Поет щиро покохав молодшу сестру Шарлотту, і в 1790 р. вони побрались. Одруження не принесло Шіллеру ні спокою, ні достатку. Щоб прогодувати себе й молоду дружину, він мусив працювати по 14 годин в сутки. Роки злигоднів і тривог, надмірних зусиль і нервових потрясінь далися взнаки: 1791 р. письменник важко захворів. Почалася уперта боротьба за життя. Радісною подією була подорож Шіллера на землю батьків, де він не був 11 років.
Повернувшись з мандрівки він зустрів Гете.”Новою весною” називав Гете свою дружбу з Шіллером. “Справжнім щастям було для мене те, що я мав Шіллера,”- згадував він.
В 1799 р. починає роботу над трагедією “Марія Стюарт”, у якій засуджує деспотизм королівської влади, викриває лицемірство протестантів та католиків.
Вершиною творчості Фрідріха Шіллера стала остання драма “Вільгельм Телль”(1804). Після цієї драми драматург задумав створити драми “Деметріус” (на сюжет з історії Росії), але завершити цей задум перешкодила хвороба.
.Мовчать стіни. Мовчить і дерев’янне ліжко, на ньому 9 травня 1805 року Фрідріх Шіллер зустрів свою смертельну мить.
|