Форми релігійного життя людини - Релігія - Скачать бесплатно 
                                
                                
                                План 
                                Релігії стародавньої та сучасної Індії. 
                                Релігії Китаю та Японії. 
                                Іудаізм. 
                                Література 
                                Древнеиндийская философия. – М., 1972. 
                                Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986. 
                                Калінін Ю. Релігієзнавство. Підручник. – К., 1998. 
                                Індуїзм – давньоіндійська релігія (720 млн. віруючих). існує зараз. Виник в 6-4 ст. до н.е. 
                                Поняття індуїзм включає: індійський спосіб життя з його нормами, принципами та цінностями, віруваннями і уявленнями, обрядами та культами, міфами і легендами, святами та ін. 
                                Індуїзм виник на базі давнього брахманізму. Основи індуїзму походять від вед – священних індійських текстів. 
                                Характерна риса індуїзму – особиста відданість богу.Індуїзм не є однорідною релігією. Він не має єдиної догматики і обрябовості чи церкви. 
                                Індуїзм включає прижитки первісних культів: поклоніння воді (р.Ганга), тваринам (корові, змії, мавпам, слонам) культові предкам. 
                                Характерно для індуїзму вчення про Атмана (людську душу, в якій проявляється бог) і Брахмана (світову душу). 
                                Головна мета індуїзму – спасіння – звільнення атмана від природи і з’єднання є брахманом. 
                                Найважливішим з багатьох богів індуїзму є триєдиний бог (тримутрі): 
                                Брахма (творіння); 
                                Вішну (збереження); 
                                Шіву (руйнування). 
                                Звідси два основних напрямки індуїзму: вішнуїз і шіванізм. 
                                Велику роль в індуїзмі відіграють Вішну (аватори). Основних перетворень є 10: 
                                Риба; 
                                Черепаха; 
                                Вепр; 
                                Людина – лев; 
                                Велетень; 
                                Парашурама; 
                                Рама; 
                                Крішна; 
                                Будда; 
                                10).Месія-карлик. 
                                Найулюбленіші в Індії аватори Вімну, Рама і Крішна. На честь них є багато епосів, поем, свят. 
                                Інші релігії стародавньої Індії: джайнізм, сикхізм, буддизм. 
                                2. Релігії Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм. 
                                Японії: синтоїзм, буддизм. 
                                Конфуціанство – виникло в ст. Китаю (580 млн. віруючих). Засновник – Конфуцій (Кун Фуцзи; 551-479 р. до н.е.). Головна мета – прагнення до ідеалу удосконаленої людини: Цзюн – Цзи. Якості: скромність, справедливість, стриманість, гідність, безкорисливість, любов до людей. 
                                Одна з характерних рис конфуціанства – суворе підкорення старшим та самопожертвування заради інших. 
                                “Держава – це велика сім’я, а сім’я – це мала держава” (Конфуцій). 
                                Конфуцій розробив і ідеал соціального порядку, який мав би бути в Піднебесній: 
                                “Хай батько буде батьком, син – сином, цар – царем, чиновник – чиновником і т.п., хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі бужуть знати свої місця, права і обов’язки, робити те, що їм належить”. 
                                Конфуцій не визнав духів та ін.:”Ми не знаємо, що таке життя, то як ми можемо знати, що таке смерть?” 
                                Треба прагнути до ідеалу – жень – що є з неба. 
                                Джерело конфуціанства: “Лунь – Юй”(“Бесіди і судження”), що записане послідовниками Конфуція в 6 ст. до н.е. 
                                Іудаїзм 
                                Пізня національна і сучасна (державна) релігія євреїв. Виникла у 7 ст. до н.е. Більше 17 млн. віруючих. Війшла до складу світових релігій: християнства та ісламу. 
                                В 10 ст. до н.е. виникла держава у євреїв, що спричинило потребу у єдиній релігії. 
                                621 р.до н.е – введення царем Іудеї єдиної форми релігії. Бог племені Іуда – Ягве (Єгова, Яхве) став єдиним, всемогутнім, національним божеством. 
                                Центр іудаїзму став храм на горі Сіон в Єрусалимі, жреці якого протягом століть збирали і редагували міфи про Ягве та його пророків. Сусідні народи теж впливали на розвиток релігії. 
                                444 р.до н.е. – укладено перших 5 книг Біблії – “П’ятикнижжя Мойсея” (Тора – закон). 
                                Священні книги іудаїзму:ТАЛМУД (євр.- вчення) і СТАРИЙ ЗАПОВІТ. 
                                Основа іуд.моралі та віри – ДЕКАЛОГ (10 заповідей). 
                                Талмуд – багатотомне зібрання євр.догматів, релігійно-правових, моральних і побутових уявлень. 
                                Характерні риси іудаїзму: монотеїзм, віра в кінець світу, вибраність євр.народу, вознесіння з мертвих, потойбічне життя, прихід спасителя – Месію та створння ним 1000 –літнього царсва в Єрусалимі. 
                                Життя віруючого єврея підпорядковане релігійним діям і заборонам: їх 613, з них – 365 заборон і 248 повелінь (їжа, ст.життя та ін.). 
                                
                                 
                               |