6.6.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи операцій із цінними паперами
Відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», затвердженому постановою ВР України від 18.06.1991 р. № 1201ХІІ (зі змінами і доповненнями), цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Використання цінних паперів у підприємницькій діяльності регулюється Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», затвердженим постановою ВР України від 30.10.1996 р. № 448/96ВР, нормативно-правовими актами, виданими Кабінетом Міністрів, Національним банком і Міністерством фінансів України, а також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до чинного законодавства в Україні можуть випускатися й обертатися такі цінні папери:
• акції;
• облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
• облігації місцевих позик;
• облігації підприємств;
• державні казначейські білети;
• ощадні сертифікати;
• векселі;
• інші.
Основними завданнями експертизи операцій із цінними паперами є перевірка законності їх випуску, реєстрації, обігу, використання і зберігання, правильності нарахування дивідендів і процентів їх власникам, дотримання законодавства щодо оподаткування таких операцій.
Завданнями судово-бухгалтерської експертизи також є перевірка:
? створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;
? забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;
? гарантування прав власності на цінні папери;
? захист прав учасників фондового ринку;
? реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів;
? додержання учасниками ринку цінних паперів вимог нормативних актів;
? запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;
? контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів;
? визначення обсягів операцій, які підпадають під визначення торгівлі цінними паперами;
? вивчення повноти і правдивості відображення доходів і витрат від торгівлі цінними паперами;
? перевірка своєчасності відображення в податковому обліку валових доходів і валових витрат від торгівлі цінними паперами та ін.
Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій із цінними паперами є:
• господарські операції з цінними паперами;
• первинна документація з обліку операцій із цінними паперами;
• торгівля цінними паперами;
• депозитарна діяльність;
• розрахунково-клірингова діяльність;
• діяльність з управління цінними паперами;
• діяльність з управління активами;
• діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
• діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів;
• діяльність на ринку цінних паперів, у тому числі посередницька діяльність з випуску та обігу цінних паперів;
• дані бухгалтерського обліку і звітності;
• регістри аналітичного та синтетичного обліків;
• записи в Головній книзі тощо.
Основні джерела інформації
І. Законодавчо-нормативна інформація:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. № 996XIV.
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів». Затверджений постановою Верховної Ради України від 30.10.1996 р. № 448/96ВР.
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Затверджений постановою Верховної Ради України від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97ВР) (зі змінами і доповненнями).
4. Закон України «Про господарські товариства». Затверджений постановою Верховної Ради України від 19.09.1991 р. № 1576ХIІ (зі змінами і доповненнями).
5. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу». Затверджений постановою Верховної Ради України від 18.06.1991 р. № 1201ХІІ (зі змінами і доповненнями).
6. Закон України «Про обіг векселів в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 05.04.2001 р. № 2374ІІІ.
7. Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою затверджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі». Затверджений постановою Верховної Ради України від 06.07.1999 р. № 826ХІV.
8. Закон України «Про виконавче провадження». Затверджений постановою Верховної Ради України від 21.04.1999 р. № 606ХІV (зі змінами і доповненнями).
9. Закон України «Про нотаріат». Затверджений постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 р. № 3425ХІІ (зі змінами і доповненнями).
10. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. № 18/5 (зі змінами і доповненнями).
11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
12. Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств. Затверджене рішенням ДКЦПФР від 11.06.2002 р. № 167.
13. Порядок накладення арешту на цінні папери. Затверджений постановою КМУ від 22.09.1999 р. № 1744.
14. Правила виготовлення і використання вексельних бланків. Затверджені постановою КМУ і НБУ від 10.09.1992 р. № 528 (зі змінами і доповненнями).
ІІ. Фактографічна інформація:
• векселі;
• акції;
• облігації державних та місцевих позик;
• облігації підприємств;
• казначейські зобов’язання;
• сертифікати;
• приватизаційні папери;
• комп’ютерна інформація;
• баланс — форма № 1;
• звіт про фінансові результати — форма № 2;
• журнал ордер № 8;
• регістри аналітичного і синтетичного обліку;
• рахунки Головної книги та ін.
(У цьому переліку нормативно-правової та фактографічної інформації наведено лише основну базу даних.)
Судово-бухгалтерська експертиза здійснюється за допомогою таких методичних прийомів:
? нормативно-правова перевірка — застосовується для перевірки відповідності випуску, реєстрації, обігу, використання і зберігання цінних паперів чинному законодавству та нормативним актам;
? формальна перевірка документів здійснюється в ході перевірки бланків цінних паперів, ліцензій, свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, договорів з реєстратором іменних цінних паперів та інших документів;
? експертна перевірка документів — застосовується в ході перевірки згаданих документів для більш детального дослідження їх достовірності за наявності ознак недоброякісних документів;
? контрольні порівняння на збалансованість окремих показників — застосовується в ході перевірки операцій з виплати дивідендів, перевіряється правильність списання на витрати, оскільки джерелом виплати дивідендів може бути тільки загальний прибуток підприємства;
? перевірка правильності відображення господарських операцій з даних документів у регістрах бухгалтерського обліку;
? аналітична перевірка звітності і балансів, техніко-економічні розрахунки, порівняння, групування даних;
? перевірка визначення кореспонденції рахунків;
? зустрічна, логічна перевірки документів тощо.
6.6.2. Методика експертного дослідження
операцій, пов’язаних з обігом цінних паперів
Важливою особливістю перевірки операцій із цінними паперами є необхідність комплексного розгляду питань, пов’язаних з їхнім обігом, що є складним предметом судово бухгалтерської експертизи. А самі цінні папери мають при цьому оцінюватися експертом як самостійний об’єкт дослідження. Усе це потребує від експерта застосування в ході дослідження значного обсягу спеціальних знань про емісію і обіг цінних паперів, а також про особливості оподаткування здійснюваних з ними операцій.
Відповідно до чинного законодавства в Україні можуть випускатися й обертатися такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх державних і місцевих позик, облігації підприємств, державні казначейські білети, ощадні сертифікати, векселі та ін.
Перевірка бланків цінних паперів. На першому етапі експертизи необхідно провести формальну перевірку бланків цінних паперів. Такі бланки можуть виготовлятися тільки спеціалізованими відділеннями на поліграфічних підприємствах, що мають необхідне устаткування, технологію, матеріали, рівень кваліфікації фахівців, умови зберігання, обліку і транспортування матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції. Тому експерту бухгалтеру необхідно перевірити, чи є в суб’єктів підприємницької діяльності, які виготовляють чи ввозять бланки цінних паперів, відповідна ліцензія Міністерства фінансів України. Самостійне виготовлення бланків цінних паперів підприємствами і банками забороняється. Якщо в експерта бухгалтера виникнуть будь-які сумніви відносно доброякісності досліджуваних бланків цінних паперів, він вправі вимагати в слідчого, прокурора чи суду призначення відповідної технічної експертизи документів.
Перевірка наявності ліцензій. Відповідно до чинного законодавства професійну діяльність на ринку цінних паперів, у тому числі посередницьку діяльність з випуску й обігу цінних паперів, мають здійснювати юридичні і фізичні особи винятково на підставі спеціальних дозволів (ліцензій). Тому експерт повинен також перевірити наявність таких ліцензій у підприємств і громадян, які здійснювали таку професійну діяльність із цінними паперами.
Особливості дослідження питань, пов’язаних з емісійними операціями підприємств, також обумовлені тим, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», затвердженим постановою ВР України від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97ВР) (зі змінами і доповненнями), встановлені різні режими оподаткування операцій з випуску корпоративних цінних паперів (акцій) і цінних паперів, що засвідчують відносини позики (ощадних сертифікатів, векселів).
Наприклад, оподаткування операцій акціонерних товариств із власними акціями здійснюється в порядку, передбаченому для прямих інвестицій. Тому сума коштів, що надходять від акціонерів на сплату придбаних ними акцій, не включається до складу валового доходу, однак експерт повинен перевірити цільове використання коштів, що надходять від цих операцій.
Перевірка наявності у підприємства (емітента) свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Підприємство (емітент) має право на випуск акцій тільки з моменту реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тому під час перевірки операцій з емісії цінних паперів експерту необхідно перевірити наявність у підприємства свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Якщо підприємство випускає привілейовані акції, то експерт бухгалтер має перевірити, щоб сума таких акцій не перевищувала десяти відсотків статутного фонду акціонерного товариства. На цьому самому етапі дослідження експерту необхідно перевірити правильність поділу в обліку підприємства, що здійснює емісії акцій, номінальної вартості розповсюджених акцій і суми емісійного доходу, тобто суму перевищення доходів від первинної емісії власних акцій над їхньою номінальною вартістю.
Підприємства й організації можуть купувати акції, облігації, ощадні сертифікати тільки за рахунок власних коштів. Тому експерт бухгалтер має перевірити, щоб для придбання таких цінних паперів не використовувалися кредити банків та інші позикові кошти.
Аналіз експертної практики з питань, пов’язаних з обігом цінних паперів, свідчить, що з метою повного і всебічного вивчення обставин справи експерт бухгалтер у процесі дослідження має виконати такі завдання:
? визначити коло операцій, що підпадають під визначення торгівлі цінними паперами;
? дослідити повноту й обґрунтованість відображення доходів і витрат від торгівлі цінними паперами;
? перевірити своєчасність відображення в податковому обліку валових доходів і валових витрат від торгівлі цінними паперами.
Вирішення цих завдань зв’язане з тим, що відповідно до ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затвердженого постановою ВР України від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97ВР) (зі змінами і доповненнями) операції з торгівлі цінними паперами відносять до операцій особливого виду і що з метою оподаткування підприємство має вести окремий облік фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами і деривативами.
Перевірка ведення реєстру власників цінних паперів. Емітент іменних цінних паперів зобов’язаний забезпечити ведення реєстру власників таких паперів. Діяльність з ведення такого реєстру здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість іменних цінних паперів емітента перевищує 500 (максимальне число для самостійного ведення реєстру), емітент зобов’язаний доручити ведення реєстру спеціальному реєстратору через укладання спеціального договору. Причому ведення реєстру повинні здійснювати працівники, що мають спеціальні кваліфікаційні сертифікати Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тому експерт зобов’язаний перевірити порядок ведення реєстру іменних цінних паперів (наявність атестованого працівника чи договору з реєстратором).
Перевірка достовірності цінних паперів. З метою встановлення достовірності пред’явлених на дослідження цінних паперів експерт бухгалтер має перевірити повноту заповнення їх реквізитів. Так, акція має містити такі реквізити:
• найменування цінного папера;
• найменування емітента і його місцезнаходження;
• код випуску цінного папера;
• серія і номер сертифіката;

назад |  1  2 | вперед