Відповідно до п. 16.1 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податків самостійно визначають суми податку, що підлягає сплаті у бюджет.
За наслідками такого визначення підприємства - платники податку з прибутку подають до податкового органу податкові декларації та розрахунки, порядок ведення і складання яких встановлений центральним податковим органом України.
Для довідки: згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Залежно від того, до якої категорії платників податку відноситься об'єкт ревізії, склад податкових декларацій і розрахунків з податку на прибуток може бути різним. Основні з них такі:
1. Більша частина підприємств-платників податку на прибуток складає та подає Декларацію про прибуток підприємства за звітний квартал, дані якої розраховують наростаючим підсумком з початку звітного року. Порядок складання Декларації про прибуток підприємства затверджений наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації про прибуток підприємства та Порядку її складання» №214 від 08.07.97 р. у редакції наказу ДПА України №37 від 21.01.98 р. з наступними змінами і доповненнями.
2. Підприємства, що займаються страховою діяльністю і діяльність яких регулюється Законом України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996 р. у редакції Закону України №2745-111 від 04.10.2001 р. з наступними змінами і доповненнями, та які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої територіальної громади, замість Декларації про прибуток підприємства складають та подають Декларацію про доходи страховика, форма і порядок складання якої затверджені наказом ДПА України «Про затвердження Порядку складання декларації про доходи страховика» від № 265 29.07.1997 р. з наступними змінами і доповненнями.
3. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, замість Декларації про прибуток підприємства складають і подають Декларації про прибуток підприємства, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції, форма і порядок складання якої затверджені наказом ДПА України «Про затвердження Порядку складання Декларації про прибуток підприємства, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції» №82 від 20.02.1998 р. з наступними змінами і доповненнями.
4. Банківські установи замість Декларації про прибуток підприємства складають та подають Декларацію про прибуток банківської установи, форма і порядок складання якої затверджені наказом ДПА України «Про затвердження Порядку складання декларації про прибуток банківської установи» від 31.07.1997 р. №273 у редакції наказу ДПА України №21 від 16.01.98 р. з наступними змінами і доповненнями.
5. Протягом кварталу підприємства-платники податку, за винятком нерезидентів, а також виробників сільськогосподарської продукції, які перейшли на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, визначають розмір авансових внесків та узгоджують їх суму шляхом подання Повідомлення про результати розрахунку суми авансового внеску податку на прибуток, форма та порядок складання якого затверджені наказом ДПА України №279 від 04.08.97р. у редакції наказу ДПА України від 01.07.99р. №339 з наступними змінами і доповненнями;
6. Підприємства-платники податку на прибуток, що прийняли рішення про перехід до сплати консолідованого податку на прибуток подають до податкового органу за своїм місцезнаходженням зведену декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку фінансового року, та розрахунок — повідомлення розподілу консолідованого податку між юридичною особою та її філіями за формою, що затверджена наказом ДПА України «Про затвердження Методичних
рекомендацій щодо порядку нарахування та сплати консолідованого податку на прибуток» №175 від 10.04.1998 р. з наступними змінами і доповненнями;
7. Усі платники податку на прибуток підприємств, крім виробників сільськогосподарської продукції, за результатами звітного (податкового) кварталу складають відомості про балансову вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів за формою, затвердженою наказом Мінфіну України «Про затвердження Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах)» 124 від 11.06.1998р.;
8. Підприємства-платники податку на прибуток, які уповноважені іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи вести облік результатів спільної діяльності, складають податковий звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, форма та зміст якого затверджені наказом ДПА України «Про затвердження порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи» №234 від 11.07.1997р. з наступними змінами і доповненнями;
9. Підприємства-платники податку на прибуток, які вибрали особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом), складають звіт про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів), форма та зміст якого затверджені наказом ДПА України «Щодо затвердження форм податкового звіту про результати виконання підприємством довгострокових договорів (контрактів) та порядку їх ведення і складання» №275 від 31.07.1997р.
Окрім перерахованих, ревізор повинен перевірити інші звітні форми з податку на прибуток підприємств, наявність яких може бути обумовлена специфікою господарських операцій підприємства (наприклад, у разі продажу на території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва) або його організаційно-правовою формою (звітність підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів).
Аналізуючи податкові декларації та розрахунки з податку на прибуток підприємства, ревізор повинен виконати такі дії:
1. Визначити необхідний перелік податкових декларацій та розрахунків з податку на прибуток підприємства виходячи з періоду діяльності
підприємства та періоду перевірки. При цьому необхідно зважати на те, що необхідні податкові декларації та розрахунки представляються платником податку незалежно від того, виникло у звітному періоді у підприємства податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податків.
2. Перевірити правильність заповнення усіх передбачених у податкових деклараціях та розрахунках показників. При цьому необхідно використовувати нормативні документи, які визначають форму, зміст та порядок заповнення кожного окремого податкового звіту (перераховані вище).
3. Звірити та встановити ув'язки показників окремих форм податкових декларацій та розрахунків з податку на прибуток підприємства між собою, а також з податковою звітністю за іншими податками та зборами (наприклад, з податку на додану вартість). У разі потреби ревізор повинен визначити можливі розбіжності з метою їх подальшого аналізу.
4. Звернути увагу на правильність заповнення податкових декларацій та розрахунків з податку на прибуток підприємства. У податковій звітності з податку на прибуток підприємства повинні бути заповнені усі передбачені в ній показники. У випадках незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється. Податкова звітність з податку на прибуток підприємства заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності. У згаданих податковій декларації та розрахунках не повинно бути ніяких підчисток, помарок, непомітних виправлень. Виправлення помилок у податковій звітності з податку на прибуток підприємства проводиться з дотриманням норм «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. Податкові декларації та розрахунки з податку на прибуток підприємства заповнюються у тисячах гривень з одним десятковим знаком.
5. Встановити наявність усієї визначеної у податковій звітності з податку на прибуток підприємства інформації:,
а) у заголовній частині відображаються повна назва підприємства відповідно до установчих документів, зареєстрованих у встановленому порядку, форма власності, за якою зареєстровано підприємство згідно з Законом України «Про власність», ідентифікаційний код, назва органу, у віданні якого перебуває підприємство (якщо він є), місцезнаходження та номер телефону платника, у заголовній частині — повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого у встановленому порядку, форма власності, по якій зареєстроване підприємство відповідно до Закону України «Про власність» №697-ХІІ від 07.02.1991 р. з наступними змінами і доповненнями, ідентифікаційний код, назва органу, у веденні якого знаходиться підприємство (якщо він мається), місцезнаходження і номер телефону платника;
б) в основній частині відображається звітна інформація згідно з вимогами, встановленими нормативними документами;
в) податкова звітність з податку на прибуток підприємств в обов'язковому порядку повинна бути підписана керівником підприємства і головним бухгалтером, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — фахівцем, що веде облік. Підписи повинні бути засвідчені відбитком печатки, яка має дані про назву підприємства й ідентифікаційний код.
г) кожна форма податкової декларації чи звіту з податку на прибуток підприємств повинна мати відмітку податкового органу про її прийняття із зазначенням дати прийняття та підпису відповідального працівника. У разі відправлення звітності поштою до неї повинні бути прикладені поштові документи із зазначенням дати відправлення.
6. Перевірити строки представлення декларації та їх дотримання підприємством. У п.4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена така процедура подання податкових декларацій, у тому числі податкових декларацій і розрахунків з податку на прибуток підприємств: податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
При цьому під терміном «базовий податковий період» розуміється податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування, для податку на прибуток підприємства це звітний квартал.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
Платники податку мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання податкових декларацій і розрахунків з податку на прибуток підприємств надіслати їх податковому органу поштою з повідомленням про вручення.