Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості.
Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, собівартість яких обчислюється.
Калькуляційною є одиниця кількісного вимірювання продукції (штуки, тонни, метри тощо).
Розглянемо більш докладно, як складають калькуляцію собівартості.

Стаття І. Сировина і матеріали.
До цієї статті належать такі витрати:
• на сировину;
• на основні і допоміжні матеріали;
• на покупні вироби та напівфабрикати.

Стаття II. Енергія технологічна.
Ця стаття включає в себе витрати на всі види енергії для роботи виробництва:
• паливо;
• електроенергію;
• пар;
• газ.
Така енергія безпосередньо використовується в технологічному процесі для зміни стану або форми предметів праці (плавлення, сушіння, зварювання, пошиття тощо).

Стаття III. Основна та додаткова заробітна плата основних виробничих робітників.
До цієї статті належать витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію.
• доплати та надбавки робітникам за кваліфікацію;
• доплати та надбавки робітникам за перевиконання плану;
• доплати та надбавки робітникам за роботу в святкові та вихідні дні;
• доплати та надбавки робітникам за виконання державних обов'язків;
• оплату відпусток та ін.

Стаття IV. Утримання та експлуатація машин і механізмів. Вона включає в себе такі витрати:
• амортизаційні відрахування на машини та устаткування;
• витрати на електроенергію, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування;
• витрати на придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування;
• витрати на ремонт та технологічне обслуговування;
• витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу

Стаття V. Загальновиробничі (накладні) витрати. Стаття V, як і ст. IV, також є комплексною. Вона поєднує витрати на такі потреби:
• управління, виробниче і господарське обслуговування в межах виробництва;
• заробітну плату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, спеціалістів, службовців;
• амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах;
• охорону праці;
• техніку безпеки, охорону, протипожежну безпеку;
• досліди, випробування, винахідництво;
• підготовку кадрів, адміністративні та канцелярські витрати;
• відрядження;
• обов'язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення навколишнього середовища);
• придбання патентів, ліцензій тощо.
Розподіляються накладні витрати пропорційно до основної заробітної плати основних виробничих робітників, крім амортизаційних відрахувань. Вони обчислюються окремо і додаються до визначеної суми:

Стаття VI. Підготовка і освоєння виробництва. До даної статті належать витрати на такі цілі:
• освоєння нових підприємств, виробництв, цехів;
• підготовку і освоєння нової продукції;

Стаття VII. Позавиробничі витрати. До позавиробничих відносять витрати на такі цілі:
• маркетингові дослідження;
• рекламу продукції;
• заходи щодо стимулювання збуту.

Деякі з цих витрат є прямими і їх можна обчислити безпосередньо на окремі вироби (витрати на тару, пакування, транспортування, рекламу), а деякі — непрямими (на аналіз та дослідження ринку; комісійні виплати організаціям збуту; проведення ярмарків). Такі витрати розподіляються між виробами пропорційно до виробничої собівартості.
таблиця