Доходи та прибуток підприємств
Ключові слова і поняття: прибуток, функції прибутку, операційні, фінансові, інші доходи, фінансовий результат, доходи від звичайної діяльності, прибуток до оподаткування, чистий прибуток, валовий торговий доход, торгові надбавки, рівень валового торгового доходу.
Найважливішим критерієм успішної роботи підприємств є їх прибутковість. Підприємства зобов'язані одержувати такі доходи, які не тільки покривають видатки, але й у достатній мірі їх перевищують. Факт перевищення прибутків над витратами, пов'язаними з діяльністю підприємства, означає, що підприємство отримує прибуток — позитивний фінансовий результат.
Прибуток — найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найближча ціль підприємства, основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці.
Прибуток характеризує остаточний результат діяльності підприємства, його отримання — обов'язкова умова розширеного відтворення підприємства, забезпечення самофінансування та зміцнення його конкурентоспроможності на ринку.
Прибуток виконує ряд функцій.
1. Оцінна функція. Прибуток використовується для оцінки ефекту господарської діяльності.
2. Розподільна функція. Прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства (відрахування в бюджет і частка для підприємства).
3. Стимулююча функція. Прибуток є джерело формування різних фондів стимулювання трудового колективу підприємства. Створюється зацікавленість в удосконалюванні й розвитку господарської діяльності для зростання прибутку.
Прибуток як економічний показник поєднує інтереси держави, підприємства, господарюючого суб'єкта, працівника і власника.
Прибуток, як якісний показник, відображає зміни обсягів господарської діяльності, рівня використання ресурсів, поєднує в собі всі сторони діяльності підприємства.
У процесі керування прибутком використовуються різні ознаки її класифікації.
1. За видом діяльності й порядку розрахунку прибуток визначається в кожній галузі окремо., Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Прибуток" для розрахунку прибутку використовуються два показники: доходи та фінансовий результат. Вони класифікуються за наступними видами діяльності:
Прибутки про звичайну діяльність:
а) прибуток (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
б) інші операційні прибутки;
в) фінансові прибутки;
г) інші прибутки.
Оскільки підсумком діяльності підприємства можуть бути прибутки" замість ""збитків", то у звітності дається узагальнена назва "фінансовий результат", що диференціюється за видами діяльності:
1. Фінансовий результат від операційної (основної) діяльності (прибуток, збиток).
2. Доход від участі в капіталі (за мінусом витрат).
3. Інші фінансові доходи (за мінусом фінансових витрат).
4. Перелічені три види фінансових результатів дають загальний "фінансовий результат" від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток, збиток).
5. Податок на прибуток від звичайної діяльності.
6. Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток, збиток).
Надзвичайні прибутки й витрати. Надзвичайною діяльністю (незвичайною) вважається, наприклад, діяльність, пов'язана з усуненням стихійного лиха, пожежі, аварій, тобто яка відрізняється від звичайної діяльності і не є частою або регулярною.
За цією діяльністю підприємство одержує страхове відшкодування в покриття збитків. І при визначені фінансових результатів окремо визначається фінансовий підсумок за надзвичайною діяльністю (прибуток або збиток).
Головним показником прибутку є чистий прибуток, тобто прибуток після сплати податків.
Інші ознаки класифікації прибутку:
- за методикою оцінки: номінальний та реальний прибуток;
- за метою використання: бухгалтерський і економічний прибуток;
- за розміром: мінімальний, цільовий, максимальний прибуток.
Вивчаючи надану тему, студент зобов'язаний звернути увагу на те, що в залежності від галузевої належності підприємства, по-різному формуються доходи та прибуток.
Так, у виробничих підприємствах кошти, що надходять за реалізовану продукцію без акцизів і ПДВ, називаються "чистим виручкою від реалізації". Якщо від неї відняти собівартість реалізованої продукції, то частина, що залишилась, буде складати прибуток від реалізації (валовий прибуток).
ПР = ЧВ — Св,
де
ПР — прибуток від реалізації продукції;
ЧВ — чистий виручка від реалізації продукції (тобто виручка без ПДВ і акцизному збора);
Св — собівартість реалізованої продукції.
Прибуток виробничих підприємств може бути отримано за рахунок різних видів діяльності. Сума всіх прибутків утворює загальний прибуток. Основними його елементами є:
- прибуток від реалізації продукції, виконаних робіт, надання послуг (ПР);
Попер = ПР + ОДінш —ОР,
де Попер — прибуток від операційної діяльності;
ОДінш — інші операційні прибутки;
ОР — операційні витрати (адміністративні, по збуту, інші).
Пзд = Попер + ДК + ФД + Вф + Вк + Ід + ПР,
де Пзд — прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
ДК — прибуток від участі в капіталі;
ФП — фінансовий прибуток;
Вф — фінансові витрати;
Вк — витрати від участі в капіталі;
Ід — інші доходи; Ів — інші втрати.
ЧПзд= Дзд — Пзд,
де ЧПзд — чистий прибуток від звичайної діяльності;
Дзд — прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
Пзд — податок на прибуток від звичайної діяльності.
Як правило, основним елементом загального прибутку виробничого підприємства є прибуток від реалізації продукції.
Величина прибутку від реалізації може бути визначена за формулою:
Ів= (Ці-Сі)Уі
Ці – відпускна ціна одиниці І-і продукції ( ціна виробника)
Сі- собівартість одиниці І — і продукції;
Уі — обсяг реалізованої продукції.
Фактори, що впливають на прибуток. Прибуток від реалізації на виробничому підприємстві залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів.
До внутрішнього відносяться: прискорення НТП, рівень господарювання, компетентність керівників, менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва, праці та ін.
До зовнішніх факторів, які не залежать від діяльності підприємства, відносяться: кон'єктура ринку, рівень цін на споживані ресурси, норми амортизації, система оподаткування, вплив світового ринку та ін.
Незважаючи на те, що прибуток є найважливішим економічним показником, тільки його суми недостатньо для повної характеристики ефективності роботи підприємства. Необхідно порівняти результати (у даному випадку масу прибутку) із витратами, ресурсами, що забезпечили отримання прибутку. Результатом такого порівняння будуть показники, рентабельності Якщо зіставити прибуток, який міститься в ціні виробу, із собівартістю, то одержимо рентабельність даного виробу, рентабельність продукції.
Рентабельність продукції = сума прибутку по всій продукції сума витрат на всю продукцію х100%
Розраховуються також інші показники рентабельності.
Необхідно звернути увагу на те, що для розрахунку рентабельності можуть використовуватися як загальний, так і чистий прибуток, тобто сума прибутку, що залишається в підприємстві після сплати податків та обов'язкових платежів. Тому в економічній роботі застосовується дві групи показників рентабельності, — показники рентабельності, розраховані на основі загального балансового прибутку, та показники рентабельності, на основі частого прибутку підприємства.
Показники рентабельності пов'язані з усіма показниками виробництва, зокрема, із собівартістю продукції, фондомісткістю продукції, оборотністю оборотних коштів, асортиментом та якістю продукції та ін. Тому необхідно використовувати цілий комплекс заходів для підвищення рентабельності та росту маси прибутку (зниження собівартості продукції, раціональне використання усіх видів ресурсів, диверсифікація виробництва, розширення ринку збуту, гнучка цінова політика, маркетингові заходи щодо вивчення ринку, його прогнозування та ін.).
Особливості формування та оцінки валового доходу в торгівлі. Економічну базу для торгової діяльності утворюють торгові надбавки, що додаються до покупної ціни та залишаються у торгового підприємства після реалізації товару.
Торгова надбавка є своєрідна ціна за послуги, пов'язана з доведенням товарів від постачальника до споживача.
Сума всіх торгових надбавок і є валовий доход торгового підприємства від реалізації.
Вивчаючи проблеми валового доходу в торгівлі, варто звернути увагу на сутність валового доходу, яка трактується у двох значеннях — у загальноекономічному та галузевому розумінні. У загальноекономічному розумінні валовий доход торгівлі, як і в інших галузях економіки, виступає сукупним результативним показником фінансово-господарської діяльності, охоплює доходи від усіх видів діяльності як загальна сума доходів від реалізації товарів, торгових послуг та інших видів економічної діяльності (див. роботи тих же авторів). У загальноекономічному розумінні валовий доход виступає як сума виручки, тобто товарообіг.
Починаючи з 1997 року, в Україні, у зв'язку з переходом на нині діючий Закон "Про оподаткування прибутку підприємств", на торгівлю розповсюджено загальноекономічного по-
рядку розрахунку валової виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У формі № 2 "Звіт про фінансові результати та їх використання" торгові підприємства на першому рядку 010 (якщо немає інших видів робіт, послуг) почали вказувати суму товарообігу з ПДВ. Раніше по цьому рядку вказувався валовий доход від реалізації, тобто сума реалізованих торгових надбавок з ПДВ. Цілком логічно, що за рядком 050 цієї ж форми вказувався валовий доход без ПДВ як частина торгової виручки, яка залишається на користь підприємства від продажу товарів. Галузеве розуміння валового доходу знайшло своє відображення у звітності, його слід називати торговим доходом (ТД). Торговий доход (ТД), стосовно економіки держави, становить обсяг виробленої у торгівлі продукції (робіт, послуг), без урахування ПДВ. Його можна представити наступною формулою:
ТД = Т —Нк —ПВ,
де Т — товарообіг у цінах реалізації;
Нк- непрямі податки;
ПВ — покупна вартість реалізованих товарів.
Об'єктивна необхідність валового доходу полягає в тому, що діяльність торгових підприємств повинна здійснюватися на принципах самооплатності та самофінансування, а валовий доход від реалізації є єдиним власним джерелом фінансових ресурсів.
Основне джерело торгового доходу— надбавки; За чинним законодавством України тільки по соціальне важливим продтоварам торгові надбавки регулюються, інші визначаються вільно за законом ринкового ціноутворення.
Значення валового доходу. Він необхідний як головний засіб, що забезпечує досягнення кінцевої стратегічної мети підприємства — одержання прибутку. За рахунок суми валового доходу (у галузевому розумінні) підприємство покриває витрати обігу (операційні витрати), сплачує ПДВ у долі, яка приходиться на торгівлю, створює прибуток від реалізації (від операційної діяльності). Тобто ВД використовується за трьома напрямками: покриває поточні витрати, йде на сплату ПДВ та утворення прибутку від основної діяльності.
Для економічного керування валовим доходом використовуються наступні основні показники:
- сума валового доходу (∑ВД), у цілому по підприємству;
- сума валового доходу по і товару (∑ВДі);
- рівень валового доходу в цілому по підприємству (Рвд) як процентне відношення суми ВД до товарообігу (Т):
Рвд=ВДТх100%
рівень валового доходу по окремому товару визначається або за попередньою формулою, або шляхом перерахування відсотка торгової надбавки до товарообігу в роздрібних цінах (до роздрібної ціни товару):
Увд по і-му товару= Тнв% до покупної ціни (100+ Трв % до покупної ціни) х 100%
Можливості застосування інших методів планування ВД сьогодні дуже обмежені.
Розрахунково-аналітичний, економіко-статистичний, економіко-математичне моделювання — доцільні при умові стабільної ринкової кон'єктури та стійкого розвитку товарообігу.
В сучасних ринкових умовах доцільніше за все прогнозування валового доходу здійснювати методом програмно-цільового підходу, тобто план ВД орієнтувати на досягнення обраної цілі. Отримання певної цільової суми прибутку (Пц) може бути ціллю підприємства, або досягнення, спочатку, точки беззбитковості (ТБЗ), а потім цільового, або мінімального прибутку (ПМІН).
Програмно-цільовий підхід дозволяє торгівельному підприємству розраховувати оптимальний валовий доход. Критична точка валового доходу (ВДКР) — це мінімально припустима сума ВД, достатня для покриття витрат обігу.
ВД крбезпдв=ВО(1-ВОперемВДфакт)
де ВОПОСТ — витрати обігу постійні, сума;
ВОперем — витрати перемінні, сума;
ВДфакт — сума ВД без ПДВ фактична.
Валовий доход від реалізації, який забезпечує отримання цільового прибутку (ВДц).
ВДц=(ВОпост+Пц)/(1-ВОперемВДфакт)
|
