Бізнес-планування
Ключові слова та поняття: поняття бізнес-план; види бізнес-планів, їх зміст, розділи; типове положення про бізнес-план; бізнес-план для економічної зони.
Бізнес-планування в економіці України — явище достатньо нове і, як демонструє практика, дуже необхідне.
Звичайно, для того, щоб розкрити сутність будь-якого економічного явища або категорії, ми звертаємось до змісту їх функцій. Функції, які розкривають сутність бізнес-планування, містяться в наступному:
- перша функція пов'язана з можливістю використання бізнес-плану для розробки загальної концепції, генеральної стратегії розвитку підприємства;
- друга функція — планування дає можливість оцінити та контролювати процес розвитку діяльності підприємства;
- третя функція — залучення до здійснення проектів та реалізації планів розвитку підприємства потенційних партнерів, які можуть вкласти власний капітал або технології.
Зміст функцій указує на те, що бізнес-планування вирішує наступні основні проблеми бізнес-плану для підприємства:
- визначає ступінь життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, знижує ризик підприємницької діяльності;
- конкретизує перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних та якісних показників розвитку;
- притягає увагу та інтерес, забезпечує підтримку з боку потенційних інвесторів підприємства;
- допомагає отримати цінний досвід планування, розвиває перспективний погляд на підприємство та його робоче середовище.
З вищевикладеного випливає, що на відміну від традиційного планування бізнес-планування враховує не тільки внутрішні цілі підприємства, але й зовнішні цілі осіб, які можуть бути
корисними підприємницькій справі — потенційні інвестори, потенційні постачальники та потенційні споживачі підприємства.
Оскільки бізнес-планування охоплює достатньо довгий період, зазвичай 3-5 років, воно може бути ототожнено зі стратегічним плануванням. На відміну від стратегічного, бізнес-планування включає не весь комплекс загальних цілей підприємства, а тільки одну з них, ту, яка пов'язана зі створенням та розвитком визначеного (нового) бізнесу. Вона має чітко окреслені часом межі, по закінченні яких визначені планом цілі та задачі повинні бути виконаними. Крім того, в бізнес-плануванні його функціональні складові (плани виробництва, маркетингу, юридичний план та ін.) мають набагато вагоміше значення, ніж у стратегічному плані, та є повноправними, рівноправними частинами структури бізнес-плану.
Близьким до бізнес-планування можна назвати і такий документ, як техніко-економічне обґрунтування. Однак у техніко-економічному обґрунтуванні особливий акцент зроблено на виробничо-технічні аспекти проекту, в той час як комерційні ринкові проблеми майбутнього бізнесу залишаються майже не розкритими.
Бізнес-планування, як форма обґрунтування підприємницького проекту, поступово набуває сили, витісняючи техніко-економічне обґрунтування зі сфери планової діяльності бізнесу, оскільки в ньому закладені переваги гнучкого сполучення виробничого та ринкового фінансового та технічного, внутрішнього та зовнішнього аспектів діяльності підприємства. Прямим вираженням бізнес-планування є складання та реалізація бізнес-плану підприємства.
Якщо бізнес — це підприємницька діяльність, яка забезпечує прибуток, а комерція — реалізація товарів, тоді бізнес-план можна визначити як план отримання прибутку в процесі підприємницької та комерційної діяльності. Зазвичай під підприємницькою діяльністю мають на увазі діяльність по виробництву товарів.
Бізнес-план — це план розвитку підприємства, план виробничо-комерційної діяльності, орієнтованої на отримання високого прибутку, забезпечення конкурентоспроможності, виживаності та стійкості підприємництва в ринковій економіці. В бізнес-плані — відповідь на питання, що необхідно зробити, щоб завоювати хорошу ділову репутацію, те, що називається "паблік рілейшнз".
Зміст бізнес-плану визначається типом підприємства, його господарчими функціями та ступенем юридичної самостійності. Необхідно виділити наступні плани:
- бізнес-план для діючого виробничого підприємства;
- бізнес-план для нового виробничого підприємства;
- бізнес-план для діючих комерційних (торгівельних) підприємств;
- бізнес-план для нових або комерційних підприємств, які реорганізуються;
- бізнес-план для змішаних торгівельно-виробничих фірм, асоціацій;
- бізнес-план для цілей приватизації, для входження в спеціальну економічну зону та інші.
Робота по бізнес-плануванню — це дуже трудомісткій та досить довгий процес. Спеціалісти по бізнес-плануванню одностайні в тому, що сумарний час, необхідний для цього, складає біля 200 годин.
Структура бізнес-плану не є канонізованою, а залежить від багатьох факторів (призначення бізнес-плану, вид бізнесу, масштаби підприємства, його юридичний статус та ін.).
У зв'язку з цим пропонуємо приблизну структуру бізнес-плану, яка розкриває більш детально як вихідну інформацію, так і планові показники, які розробляються на її основі.
- Титульний лист.
- Резюме.
- Історія бізнесу.
- Опис продукції (послуг).
- Аналіз положення справ у галузі.
- Оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії.
- План виробництва.
- План маркетингу.
- Організаційний план.
- Юридичний план.
- Ринок та план продажу.
- Фінансовий план.
- Програма інвестування.
- Охорона довкілля.
- Оцінка ризику та страхування.
- Додатки.
Титульний лист та зміст. Зміст титульного листу:
- заголовок плану;
- дата його підготовки;
- хто підготовив план, повна назва та адреса підприємства або підприємця та його домашній телефон;
- для кого підготовлено план.
Зміст повинен дати чітку уяву про весь вміст бізнес-плану.
Для того, щоб скласти бізнес-план, необхідно знати більш детально, якою інформацією повинен бути забезпечений кожен розділ та які на її основі належить розробити планові показники.
Резюме. Це перший та вирішальний розділ бізнес-плану. Пишеться він після того, як бізнес-план повністю підготовлено, всі його розділи прочитані, а його автори та залучені консультанти досягай повної ясності у всіх деталях проекту. Резюме повинне бути коротким, зазвичай в три-чотири сторінки, але краще, якщо резюме розміщується на одній сторінці. Треба враховувати, що сила концентрацій уваги у майбутніх читачів плану (зазвичай дуже зайнятих та ділових людей) на одному з документів, який роздивляються, не є дуже високою — але ж вони змушені Працювати з великою кількістю ділових паперів. Отже, прочитавши одну-дві сторінки резюме потенційні інвестори повинні зрозуміти базові ідеї та перспективи бізнесу підприємства та швидко вирішити — чи варто витрачати додатковий час на читання бізнес-плану.
Можливість правильного складання резюме полягає в тому, що потенційні інвестори з перших слів короткого опису запропонованого проекту повинні переконатися в його економічній ефективності та можливості реалізувати задуманий проект.
Структура резюме містить:
- суть проекту: його цілі та потенційну ефективність;
- можливість реалізації проекту в конкретних ринкових умовах;
- хто та як буде здійснювати проект;
- вид діяльності, прогноз попиту, вартість проекту та джерела фінансування проекту;
- потенційні вигоди від інвестування в проект: обсяг продажу, витрати виробництва та збуту, норми прибутку, рівень рентабельності, терміни окупності та повернення інвестованих коштів.
Залежно від характеру бізнесу підприємства та можливості виконавців бізнес-плану можна підготовити два типи резюме: конспективне або описове.
Конспективне — просто повторює в стислому вигляді висновки кожного розділу бізнес-плану. Перевага таких резюме
полягає в тому, що вони легко пишуться та в найменшому ступені залежать від здібностей пишучого. Недолік такого резюме — дуже прямолінійний, сухий та діловий тон. Більшість бізнесменів цілком задовольняються конспективними висновками, особливо якщо концепція бізнесу підприємства добре зрозуміла, а ринок та майбутня діяльність достатньо стандартні. Конспективне резюме цілком досягає своєї мети, надаючи досвідним інвесторам необхідну інформацію.
Описове резюме схоже на коротку розповідь. Пишучому таке резюме необхідно мати достатні здібності, щоб, надаючи потрібну інформацію, викликати хвилювання та ентузіазм у читача (потенційного інвестора) та не впасти в перебільшення.
Описові резюме гарні для бізнесу, пов'язаного з новизною. Це може бути новий товар, новий ринок, нова технологія, яка потребує додаткових пояснень. Описові резюме також добрі в тому випадку, якщо бізнес підприємства має який-небудь домінуючий елемент (володіння важливим потенціалом, участь видатного бізнесмена), який має бути обов'язково освітленим. Використовуючи характер даного резюме можна викликати емоційний відгук у читача, провівши одну або дві найбільш вражаючих риси підприємства, показавши, як саме ця риса буде сприяти успіху майбутнього бізнесу.
Історія бізнесу. Цей розділ складається, якщо підприємство вже працювало й пройшло певний шлях розвитку та відображає реальні успіхи, які підприємство досягло в минулому. Підсумки діяльності необхідно також пов'язати з наміченими цілями та орієнтирами. Опис продукції (послуг). Бізнес-план повинен містити детальний опис майбутнього товару. При цьому властивості товару повинні бути сполученими з потребами його потенційних покупців. В бізнес-плані повинні бути відображені тенденції застосування обраного товару (чи буде з часом його застосування зростати або зменшуватися, чи можливі нові способи його застосування?). Асим підприємство бачить життєвий цикл свого товару? Лким є діапазон подібних товарів (послуг), запропонованих конкурентами? Чи має обраний товар унікальність порівняно з моделями конкурентів, чи потребує ринок наявності унікальності, специфічності товару? Нарешті, який рівень захищеності товару, тобто чи має підприємець патент, авторські права, зареєстровану торгову марку та ін.?
В цьому розділі бізнес-плану можна припустити приблизне визначення рівня цін, можливості післяпродажного обслуговування.
Аналіз стану справ у галузі Описуючи галузь, важливо показати абсолютні розміри ринку, чи схильний цей ринок до росту або застою, основні групи споживачів. Треба визначити, наскільки чуттєвим є ринок до різних внутрішніх та зовнішніх факторів, чи схильний він до циклічних та сезонних коливань та ін. Необхідно описати своїх конкурентів, долю ринку, яку вони захопили, сегменти, на які вони орієнтуються, врахувати інші галузеві фактори. В цьому розділі важливо зробити висновок про загальну привабливість ринку. Якщо вона є задовільною, треба визначити свою потенційну долю, дати прогноз продажу своєї продукції.
Оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії. Якщо підприємство є єдиним виробником та продавцем у галузі, воно неминуче зіштовхується з конкурентними силами. Ними можуть бути нові (потенційні) конкуренти, які впроваджуються в галузь, конкуренція з боку товарів-замінників, постачальників (продавців), клієнтів (покупців). Це слід знати та постійно пам'ятати. Описавши конкурентів, слід описати обрані стратегії.
Якщо підприємець серйозно вирішив змінити свою стратегію або тільки впроваджується на конкурентний ринок, він повинен передбачити можливі відповідні дії конкурентів:
- ступень вірогідності відповідних дій;
- їх можливий вплив на підприємство;
- коли це може трапитися;
- наскільки "агресивними" вони будуть;
- чи є можливість ухилитися від особливо "агресивних" впливів.
План виробництва. Головна задача цього розділу — довести потенційним партнерам, що підприємство може реально виробляти необхідну кількість товарів у необхідні строки та в потрібній кількості.
Окрім технічного опису, план виробництва повинен містити в собі економічні розрахунки витрат виробництва. Окрім цього, повинні бути надані відповіді на наступні питання:
- які основні методи виробництва та технології;
- яка загальна структура виробничого процесу (надати схему виробничого процесу);
- яка сировина, необхідні матеріали та комплектуючі є необхідними; де і в кого, на яких умовах вони будуть закуповуватися; яка репутація цих постачальників, їх імена та адреси;
- чи виявлені "вузькі місця" (ними можуть бути постачальники або час, який втрачається на ті чи інші операції);
- які потужності необхідні для організації виробництва; чи існує на підприємстві вже задіяні потужності; які плани їх розширення; витрати, пов'язані с розширенням потужності та період поширення;
- чи може підприємство розраховувати на ефект масштабу виробництва; якою є запропонована структура витрат;
- якими частими є випадки дублювання та непередбачені обставини при виконанні виробничих операцій;
- як здійснюється контроль якості;
- опис обладнання, як існуючого, так і необхідного; за якими ознаками його обрали, де намічається придбати; які при цьому проблеми та наскільки розв'язані;
- де буде розташовано виробництво (на діючому підприємстві або на тільки створюваному); вимоги до виробництва з боку місцезнаходження та географічних умов;
- яка робоча сила є необхідною для здійснення виробництва сьогодні та в майбутньому; чи відповідає кваліфікація робітників можливостям та специфіці обладнання.
План маркетингу детально повинен розкривати політику підприємства в галузі торгівлі та обслуговування цін, рекламну стратегію, що дозволить досягнути планованих обсягів продажу та зайняти відповідне місце на ринку. Вибір маркетингової стратегії є визначальним на всіх стадіях бізнесу — від появи продукції на ринку до її продажу та післяпродажного обслуговування. Для обговорення проекту з майбутніми партнерами або інвесторами намічаються конкретні принципи розповсюдження продукції, методи визначення цін, рівень рентабельності на вкладений капітал та інші питання маркетингової політики. Багато уваги при цьому приділяється опрацюванню питань якості продукції. Значну, а на деяких сегментах ринку вирішальну роль відіграє розробка дизайну та упаковки, які дозволяють залучити покупців на ринок.
Вибір оптимального сполучення різних маркетингових інструментів суттєво залежить від особливостей життєвого циклу товару. Стандартний життєвий цикл товару має наступні стадії: розробка, вихід на ринок, ріст, зрілість, насичення, спад. Для багатьох товарів життєвий цикл може сильно відрізнятися від стандартного через сезонність, капризи моди, зміни захоплень та ін.
Таким чином, маркетинговий розділ бізнес-плану потрібен для того, щоб:
- підприємець міг усвідомити основні цілі та задачі діяльності підприємства;
- робітники маркетингових підрозділів могли використовувати план як посібник до дії по засвоєнню та створенню ринку свого товару;
- інвестори могли переконатися в достатній місткості та перспективі ринку.
- Для цього маркетинговий план повинен охоплювати всі елементи маркетингу та відповідати на наступні питання:
- - яка потенційна місткість ринку по конкретному товару, які умови конкуренції, на яку долю ринку претендує підприємство (за рівнем доходів, демографічній ознаці, поведінковим принципам та ін.), які основні сегменти ринку та на якій з них орієнтується підприємство;
- яку ціну готовий прийняти покупець, яку використати політику цін при виході на ринок та завоювання позицій на ньому, яку реакцію можна очікувати з боку конкурентів, який чистий доход приносить обрана політика цін; яку передбачити систему знижок покупцям, не втрачаючи маси прибутку;
- які канали розповсюдження товарів — власні фірмові магазини, торгівельні представники, дистриб'ютори; коли вони почнуть працювати; обсяг роздрібного та оптового продажу;
- міри по ефективному просуванню товарів — реклама, стимулювання збуту, пропаганда, власний продаж та ін., який бюджет фінансування просування товарів;
- який бюджет витрат на маркетинг, очікуваний ефект.
|
