Поняття і форми міжнародного бізнесу. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується інтенсивним розширенням міжнародної підприємницької діяльності, тобто діяльності, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб'єктів господарю­вання двох чи більше країн (міжнародних партнерів). Основним спонукальним мотивом активізації і розширення участі партнерів у міжнародному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективності підприємництва за рахунок інтернаціоналізації пев­них сегментів ринку, використання нових додаткових джерел необ­хідних матеріальних (інвестиційних) ресурсів, диверсифікації ви­робничо-господарської діяльності.
Суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності є її учас­ники, які спроможні ефективно працювати задля реалізації влас­них бізнесових інтересів. Законом України «Про зовнішньоеконо­мічну діяльність» суб'єктами такої діяльності визнаються:
1) фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають діє- і правоздатність;
2) юридичні особи, що зареєстровані в Україні та постійно пере­бувають на її території;
3) структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іно­земних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);
4) спільні підприємства, що мають постійне місцезнаходження в Україні. Теорія і практика міжнародного бізнесу передбачають певні рівні та форми інтернаціоналізації різних суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності (рис. 2.3).
Таблиця 2.3
ТИПОВА СХЕМА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ МСП
1
• Назва МСП
• Назва фірми-партнера
Коротка характеристика: іноземного партнера, досвіду співпраці з ним, основних фірм-конкурентів

2
Номенклатура продукції;
• кількість
• вартість
Кількісна та якісна характеристика продукції, кон'юнктура на ринку, очікувані ціни, прогноз обсягу продажу

3
Технологія:
• тип
• сутність
Оцінка існуючих у світі технологій виготов­лення аналогічних товарів, вибраної технології для продукції МСП

4
• Устаткування
• Організація виробництва
Вибір і розрахунки вартості необхідного устат­кування, вибір форм і методів організації вироб­ництва

5
Матеріально-технічне забезпечення
Обгрунтування вибору форм матеріально-тех­нічного забезпечення, постачальників ресурсів, транспортних засобів

6
Персонал:
• кількість
• оплата праці
Необхідна кількість місцевих та іноземних пра­цівників, форми й розмір оплати праці, премі­ювання, соціальні виплати

7
Статутний фонд:
• загальна величина
• частка партнерів
Загальний розмір статутного фонду, частки учасників у ньому, частки власних і позичених коштів

8
Реклама:
• види
• витрати
• канали поширення
Аналоги реклами на дану продукцію, вибрані види й фінансові можливості здійснення рек­лами МСП

9
Система збуту продукції
Практика збуту аналогічної продукції іншими фірмами, вид і способи доставки, обсяг збуту всередині країни та за рубежем

10
Очікувані виручка та прибуток
Динаміка рівня цін за стадіями життєвого цик­лу продукту, очікувані виручка і прибуток, розподіл прибутку між партнерами

11
Формування фондів МСП
Зарубіжний досвід формування фондів МСП, розрахунки вибраних фондів (технічного й со­ціального розвитку, резервного)

12
Ефективність створення і функціонування
Розрахунки та оцінка економічної ефективності створення і функціонування МСП за відповід­ною методикою

До першої і найнижчої за рівнем інтернаціоналізації форми підприємницької діяльності належить виконання окремих зовніш­ньоекономічних операцій — експортно-імпортних, лізингових, по­середницьких, а також консультаційних і маркетингових послуг.
Друга форма підприємницької діяльності міжнародного харак­теру охоплює різноманітну промислову кооперацію — науково-тех­нічну (науково-дослідні, проектно-конструкторські й випробувальні роботи), виробничу, збутову, сервісну (післяпродажне технічне об­слуговування і ремонт виробів тривалого користування). Вона та­кож характеризується порівняно невисоким рівнем інтернаціона­лізації підприємств та організацій.
Відносно високий рівень інтернаціоналізації суб'єктів господа­рювання репрезентує спільне підприємництво, що здійснюється че­рез створення і функціонування спільних підприємств, ліцензуван­ня та управління за контрактом.
Четвертою формою міжнародної підприємницької діяльності з найвищим рівнем інтернаціоналізації суб'єктів господарювання є комплекси територіально-виробничих і багатосторонніх економі­чних зв'язків (прикордонна та прибережна торгівля, формування кон­сорціумів, реалізація концесійних договорів тощо).
Практична реалізація окремих форм міжнародної підприємниць­кої діяльності досягається двома способами: перший — без створен­ня нової юридичної особи — тільки на підставі економічної угоди (контракту); другий — із заснуванням нового спільного підприєм­ства чи зарубіжної філії (представництва) як суб'єкта міжнародно­го бізнесу.

Спільні підприємства. Міжнародним спільним підприємством (МСП) вважається організаційно-правова форма поєднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції чи надання по­слуг, торгівлі, використання доходів, розподілу підприємницьких ризиків тощо. Мотиваційний механізм заснування МСП створюєть­ся на макро- та мікрорівні національної системи господарювання. Мотивація формування і функціонування МСП як форми реалі­зації стратегії виходу на внутрішній та зовнішній ринки обумов­люється: 1) зниженням питомих інвестиційних ресурсів і підприє­мницького ризику; 2) розвитком підприємницького потенціалу кон­кретного суб'єкта господарювання; 3) реалізацією переваг меншої вартості основних чинників виробництва і насамперед можливі­стю активізації маркетингу та започаткування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на новий територіальний сегмент вітчизняного і світового ринків. Мотивація безпосередніх партнерів базується на узгодженні їхніх виробничо-економічних, маркетин­гових, екологічних та іміджевих інтересів.
Попередні переговори щодо створення МСП, як правило, завер­шуються підписанням партнерами протоколу про наміри, в якому мають бути зазначені:
а) загальні обсяги виробництва і поставок продукції на внутрішній та зовнішній ринки;
б) розмір статутного фонду з виокремленням часток партнерів у ньому; співвідношення між власними й позиченими коштами; можливий банк-кредитор;
в) наявність місцевої кваліфікованої робочої сили та потреба в за­лученні іноземного персоналу;
г) організація продажу виробів, післяпродажного технічного обслуговування та тривалість остан­нього;
д) трансферт (репатріація) прибутку іноземного партнера.
Домовленість партнерів про заснування МСП обов'язково дета­лізується в процесі складання техніко-економічного обґрунтуван­ня, типову схему якого наведено в табл. 2.3.
Основним установчим документом для створення МСП служить його статут, що має визначати: предмет і цілі діяльності, місце­знаходження, склад засновників; розмір статутного фонду і часток партнерів у ньому, порядок його формування; склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття рішень; процедуру припи­нення діяльності (ліквідації).
Після завершення переговорів і підписання установчих доку­ментів здійснюється реєстрація МСП у відповідному органі загаль­нодержавного управління. Для реєстрації МСП подаються такі до­кументи:
1) письмова заява встановленого зразка;
2) згода обласної (міської) держадміністрації і керівного органу вітчизняного учас­ника на створення МСП;
3) нотаріально засвідчені копії установ­чих документів;
4) обґрунтування ефективності й валютної окуп­ності діяльності нового МСП;
5) документи, що підтверджують реєстрацію іноземного партнера як юридичної особи.
В Україні вже намітилися певні тенденції щодо розвитку МСП. Основними з них треба вважати:
активізацію, що постійно зростає, кількісного розвитку різно-профільних спільних підприємств з частковим чи повним іно­земним капіталом;
переважання партнерів із промислове розвинених країн, що пояснюється передовсім стратегічною орієнтацією таких держав, а також достатністю й мобільністю їхнього капіталу експортного спрямування;
створення МСП переважно на двосторонній основі та для здійснення промислової діяльності;
надто обережне ставлення іноземних партнерів до вкладання великих за обсягом інвестицій у спільне підприємництво за браком надійних гарантій їхнього правового захисту;
відносно активніша участь у заснуванні МСП малих зарубіж­них фірм (компаній), що віддають перевагу швидкій віддачі неве­ликих інвестицій або комерційному зиску від разових операцій;
зосередження МСП передовсім у науково-технічних і вироб­ничо-промислових центрах (регіонах) України.
Регулювання міжнародної підприємницької діяльності. Регулювання міжнародного підприємництва, здійснюване переважно через належну органі­зацію зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання, має таку множинну мету:
1) стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, зовніш­ньоекономічних зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності;
2) створення сприятливих умов для інтеграції економіки України в систему світового поділу праці та її максимально можливе на­ближення до ринкових структур розвинутих країн;

назад |  1  2 | вперед