3. Виховні справи.

Виховний процес складається, як ми уже зазначали, з відрізків процесу — виховних ситуацій, які містять у собі всі структурні компоненти цілісного процесу. Виховні ситуації лежать в основі різних форм виховної роботи, які мають назви: «виховний захід», «колективна виховна справа» (КВС), «колективна творча справа» (КТС), «виховна справа» (ВС).
Вислів «виховний захід» не відповідає сучасному розумінню суті виховної роботи. «Захід» передбачає одноразові, фрагментарні, роз'єднані виховні впливи. Виховний процес, в основі якого лежать окремі заходи, компанії, не може бути результативним. Тому більшість педагогів сприймає вислови «виховний захід», «педагогіка заходів» як синоніми формально-бюрократичної педагогіки, коли виховна робота спрямовується не на особистість, а на виконання планів і фор- мальне дотримання встановлених традицій.
Російський професор І.П. Іванов назвав організовану колективну діяльність учнів «колективною творчою справою» (КТС): «Сутність кожної справи — турбота про свій колектив, один про одного, про оточуючих людей, далеких друзів. Справа ця — колективна, тому що здійснюється разом — дітьми і старшими товаришами як їх спільна турбота. Справа ця — творча колективна, тому що являє собою спільний пошук кращих рішень життєво важливої задачі, тому що робиться спільно — не тільки виконується, а й організовується: задумується, планується, оцінюється...».1 Очевидно, що КТС є не заходом, а турботою про близьких і далеких людей.
Останнім часом теоретики і практики надають перевагу поняттю «виховна справа». Виховна справа (ВС) — це форма організації і здійснення конкретної діяльності вихованців, яка є необхідною, корисною, здійсненною. Виховний процес складається з ланцюга виховних справ.
Серцевиною виховної справи є єдність двох підходів — діяльнісного і комплексного. Перший вимагає організації різних видів діяльності учнів: пізнавальної, суспільно-орієнтованої, трудової, художньої, спортивної, ціннісно-орієнтованої і вільного спілкування, а другий, як ми вже знаємо, єдності цілей, завдань, змісту, форм і методів виховання. Внаслідок цього одна виховна справа одночасно забезпечує вирішення декількох виховних завдань.