Важливими категоріями соціології вільного часу є «структура» та «зміст»,
Структура вільного часу — сукупність видів діяльності, які характеризують проведення вільного часу.
Вона охоплює:
— індивідуальне споживання культури (читання книг, журналів, газет, слухання радіо, перегляд телепередач тощо);
— публічно-видовищне споживання культури (відвідування театрів, кіно, концертів, музеїв, спортивних видовищ та ін.);
— спілкування з членами сім'ї, родичами, сусідами, друзями та ін.;
— фізичні заняття (ранкова та вечірня гімнастика, заняття у спортивних секціях тощо);
— розваги та ігри, які сприяють зняттю розумового і фізичного напруження, створенню гарного настрою;
— пасивний відпочинок (прогулянки, спокій, денний сон та ін.);
— заняття, які є явищами антикультури (зловживання алкоголем, хуліганство, наркоманія);
— безцільне «вбивання часу».
Зміст вільного часу — форми занять у вільний час, зумовлені соціальним середовищем, рівнем культури особи, її самосвідомістю, потребами, інтересами, психологічними якостями.
Це один із найважчих для аналізу аспектів феномена «вільний час». Існує декілька принципів оцінки змісту вільного часу. Один з них базується на вивченні його структурних елементів. Справді, чим більше видів занять містить структура вільного часу, тим змістовніша й різноманітніша діяльність людини у вільний час, тобто тим вища оцінка змісту вільного часу.
При вивиченні змісту вільного часу використовують такий показник, як тривалість часу, який витрачається на певний вид діяльності у вільний час. З його допомогою встановлюють місце в житті сучасної людини різноманітних способів проведення вільного часу.
Зміст вільного часу допомагає охарактеризувати відомості про види занять, їх тривалість, частоту, розповсюдженість, співвідношення між ними тощо. Однак вони не дають відповіді на низку найважливіших питань. Наприклад, яка з двох структур вільного часу є раціональнішою, змістовнішою: та, що охоплює 2—3 види занять, чи та, що охоплює 7—8? Що краще сприяє розвитку особистості: відвідування кіно, концерту чи читання художньої літератури, періодики? Чи завжди правильним є твердження, що чим більша тривалість занять у вільний час, тим кращий його зміст, тим ефективніше розвивається особистість?
Тому, прагнучи дати характеристику змісту вільного часу людини, не можна обмежуватися лише кількісними аспектами. Сукупність занять у вільний час, їх тривалість і частота не вичерпують його сутності. Необхідно знати, яким видам занять людина надає перевагу, відбувається це з необхідності чи із зацікавленості. Важливо з'ясувати і її ставлення до конкретних видів занять, задоволеність чи незадоволеність ними.
Не менш суттєво — встановити форму проведення вільного часу (активна, пасивна), що повинно дати детальнішу характеристику його змісту, тобто виявити, як зміст вільного часу впливає на розвиток особистості, її здібностей, поліпшення фізичного, емоційного, соціального буття.
За способом використання вільного часу людей можна поділити на декілька типів, жоден з яких у «чистому» вигляді не існує.
Перший тип представлений людьми, які прагнуть у вільний час максимально задовольнити свої духовні потреби У творчості. Другий пов'язаний з пошуком у вільний час насамперед розваг. Третій тип репрезентують люди, які віддають значну частину його домівці, сім'ї, дітям. До четвертого належать люди, які основну частину вільного часу присвячують спорту. Представників п'ятого типу можна назвати активістами: майже весь вільний час вони віддають громадській роботі. Представники шостого типу присвячують його передусім придбанню матеріальних благ. Сьомий тип об'єднує людей, діяльність яких має відверто виражений антигромадський характер. І нарешті, восьмий тип становлять люди, які розглядають вільний час як втечу від життя.
Отже, вивчення вільного часу за допомогою кількісних методів дає уявлення лише про його структуру. А повне уявлення про вільний час дає комплексне вивчення його структури та змісту. Це має велике значення в науковому і в практичному плані, бо дає змогу виробити науково обґрунтовану методику раціонального використання вільного часу.
Раціональне використання вільного часу - поєднання видів занять, їх активних і пасивних форм, яке найефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичної, емоційної, інтелектуальної сфер життєдіяльності.
Тому важливо знати чинники, які сприяють раціональному використанню вільного часу. Безумовно, одним з найважливіших є наявність достатньої його кількості. Адже розвиток культурних потреб населення, зростання нервових перевантажень актуалізують потребу збільшення кількості вільного часу.
На думку соціолога В. Патрушева, у 2000 р. бажана така зміна у тривалості видів занять у вільний час робітників промисловості.
Другий чинник, що впливає на використання вільного часу, — віддаленість житла не тільки від місця роботи, а й від закладів культурного та спортивного призначення. Це збільшує час на всілякі переїзди і значно зменшує фонд вільного часу.
Третій чинник пов'язаний із соціально-психологічними особливостями людини, її суб'єктивною готовністю до проведення вільного часу, вміння поєднувати активні й пасивні форми споживання духовних цінностей, прагнення до спілкування тощо. Важливе значення при цьому має сприймання людиною вільного часу як справжньої соціальної цінності. Вивчення особливостей цих чинників та соціальних механізмів їх дії на функції, структуру та зміст вільного часу визначає основні напрями та методи його соціологічних досліджень.
Вид діяльності Зміни вільного часу у відсотках до теперішнього стану «+» — збільшення, « — » — зменшення

Чоловіки Жінки
Навчання та підвищення кваліфікації +58 +50
Громадська робота +60 +60
Непрофесійна творчість та аматорські заняття +32 +200
Перегляд телепередач —11 +5
Прослуховування радіопередач —27 —25
Читання +11 +79
Відвідування кіно, театрів та культурних закладів +33 +40
Заняття фізкультурою та спортом +383 +2000
Інші види відпочинку —20 0
Переміщення, пов'язані із відпочинком +29 +50
Разом +3 +32