Вид діяльності підприємства має вплив на особливості складання звітності підприємства, бо такі показники, як операційний цикл, цикл руху готівки, характеристика цілей виробництва, оцінка галузевого ризику та інші є індивідуальними. Бухгалтер повинен досконально знати та орієнтуватися в технологічних особливостях потенційних підприємств. Це можуть бути виробничі, торгівельні, транспортні та інші підприємства. Розглянемо більш детально особливості підприємств по видам їх діяльності, які повинен мати на увазі бухгалтер при складанні звітності.
Виробнича діяльності. Результатом виробничої діяльності є продукція для продажу. Продукцію отримують шляхом технологічної обробки матеріалів, покупних деталей та напівфабрикатів. До таких підприємств належать машинобудівні, швейні, меблеві виробництва.
Операційний цикл на таких виробництвах може бути від годин до декілька років. Наприклад, виготовлення взуття на підприємствах масового виробництва триває години, а виготовлення турбіни для електростанції – роки. Операційний цикл починається з фінансових інвестицій для придбання матеріалів, які після обробки перетворюються у готову продукцію. Готова продукція реалізується, на підприємстві з’являється готівка і цикл починається знову. Для таких підприємств характерно значна кількість запасів у вигляді матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Крім того, такі підприємства є капіталомісткими. Постійно необхідні кошти на поповнення, для ремонту, модернізації основних засобів. Бухгалтер повинен пам’ятати, що на виробничих підприємствах доля основних засобів є більш значною, у порівнянні з оборотними активами. Підприємства використовують позики для придбання обладнання, споруд; на закупку матеріалів, фінансування дебіторської заборгованості. Облік витрат потребує розробки досконалого управлінського обліку, а у запасах обов’язково присутня стаття – незавершене виробництво, розрахунок якої розробляється індивідуально по кожному підприємству. Складно організовувати виконання принципу бухгалтерського обліку – відповідність доходів та витрат. Для виробничих підприємств характерно заповнення більшої кількості статей звітності, бо господарські операції можуть бути дуже різні (товарний кредит, бартер, купівля-продаж, давальницька сировина); необхідно проводити перерахунок активів підприємств на момент складання звітності за справедливою вартістю. Статистична звітність має суцільно галузевий напрямок класифікації.
Торгівля. Метою торгівельного підприємства є не виробництво, а перепродаж продукції підприємств виробничої діяльності, як іншим юридичним особам, так і фізичним особам. Торгівельні підприємства можна поділити на оптові та роздрібні.
Операційний цикл при оптової торгівлі починається з придбання запасів товару. Після реалізації товару настає дебіторська заборгованість, яка після надходження грошових коштів приводить до завершення операційного циклу. Основним ризиком є придбання великих партій товарів які не користуються попитом. На таких підприємствах як правило немає потреби до власних основних засобів, обладнання; такі підприємства використовують орендне обладнання. В звітності заповнюють статті оборотних активів; доля дебіторської і кредиторської заборгованості значна; відсутні рахунки виробництва.
Роздрібна торгівля. Роздрібні торгівці набувають товару у оптових торгівців або у виробників для подальшої реалізації. Роздрібні підприємства дуже різні – від універсальних магазинів з великою долею основних засобів, до невеликих торгівельних крамниць.
Операційний цикл починається з використання грошових коштів для придбання товарів, які реалізують фізичним особам за готівку або в кредит. Дебіторська заборгованість є мінімальною, а гроші використовують на поповнення товарних запасів. В залежності від типу роздрібного підприємства основними статтями в звітності можуть бути основні засоби або запаси товарів.
Рівень чистого прибутку в роздрібній торгівлі нижче, ніж на виробничих підприємствах, але вище підприємств оптової торгівлі. На таких підприємствах рівень недостач, крадіжок є значним, характерна сезонність в показниках товар оберту та доходу.
Транспортна діяльність. Транспортні підприємства за схемами організації та видами перевезень дуже різні. До транспортних підприємств належать підприємства залізниці, автотранспортні, повітряні, річні та морські. Перевезення може бути пасажирів та вантажів. Основна ціль транспортного підприємства це перевезення вантажів від одної юридичної особи до іншої, або перевезення пасажирів та їх багажу. Основна особливість незалежно від видів – це значні фінансові кошти для придбання основних засобів – рухомого складу.
Транспортні підприємства використовують свій парк на протязі періоду, який може бути від одного року для автомобілів (орендованих), до 25 років для літаків та локомотивів. Тобто підприємства постійно або реалізують основні засоби, які вичерпали ресурс, або придбають нові основні засоби. Позики які використовують такі підприємства є довгостроковими. Витрати на таких підприємствах більш стабільні, тому організація обліку таких витрат дозволяє розраховувати прогнозні показники.
Залізничні підприємства за видами діяльності різнобічні – локомотивні та вагоні депо, станції, дистанції колії, сигналізації та зв’язку, електрифікації та інші. Всі підприємства забезпечують виконання однієї задачі – перевезення вантажів та пасажирів. На підприємствах залізниці доля внутрішніх та внутрігосподарських розрахунків значно вище ніж на інших підприємствах.
Будівництво. Будівельні підприємства працюють на основі отриманих замовлень. Будівельні роботи підприємство може виконувати самостійно або у вигляді підрядних робіт, операційний цикл будівельних робіт довгостроковий, тому фактичні витрати відрізняються від кошторисів та запланованих витрат. Для проведення робіт замовник надає аванси, які в поточному періоді не будуть повністю освоєнні. Всі це потребує розробки індивідуальних прийомів обліку доходів і витрат на будівельних підприємствах, які враховуються при складанні фінансової звітності. На будівельних підприємствах значна доля активів приходиться на основні засоби які, як правило, не мають великої цінності при ліквідації підприємства.
Надання послуг для фізичних осіб. До таких підприємств належать підприємства харчування, аудиторські, юридичні фірми, туристичні бюро, ремонтні фірми та ін. Вони не виробляють реального продукту, а надають послуги. Операційний цикл таких підприємств починається з надходження замовлення і на виконання таких замовлень великих матеріальних витрат найчастіше не треба, на якість наданих послуг впливає кваліфікація і професійний рівень виконавця. Для таких підприємств характерно зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей, які є основною статтею в звітності підприємств, незначна доля необоротних активів та наявність однотипних господарських операцій.