Аналіз асортименту та оцінка якості дитячого одягу П.П. "Кенгуру"
План
План 1
Вступ 2
1. Забезпеченість ринку України виробами дитячого призначення. 4
2. Вимоги до якості дитячого одягу у відповідальності з фізіологічними особливостями дитячого організму. 8
3. Аналіз асортименту трикотажного одягу в П.П. « Кенгуру». 15
4. Оцінка якості трикотажних виробів для дітей. (акти, сертифікати, протоколи, методи проведення) 19
Висновки та пропозиції. 24
Список використаної літератури 28
Вступ
Минулий рік побив рекорди росту народжуваності в Україні. По офіційним даним Державного комітету статистики, торік на світло з'явилося більш 460 тисяч дітей. Це на 34 тисячі більше, ніж у 2005 і 2004 роках, і на 52 тисячі — чим у 2003 році. Ця тенденція негайно викликала підвищення активності на ринку дитячих товарів. На жаль, у погоні за активним попитом на товари для дітей, багато виробників не додають належної уваги якості виробів і дотриманню необхідних стандартів.
З огляду на пікову активність операторів ринку і поява великої кількості нових підприємств-виробників товарів для дітей, питання оцінки якості дитячих товарів стали як ніколи актуальні для українського ринку дитячих товарів. Саме діти, що створюють активний попит на товари (оскільки діти ростуть!), найбільш уразливі до низької якості товарів. Шкода, завдана дитячому організму неякісними товарами може привести до досить серьознів розладів у фізичному розвитку дитини. До того ж не треба забувати, що в дитячому віці навіть психічна травма, завдана неякісною сукнею, що втратила колір після першого прання, або штанцями, що розлізлися за три дні, може привести до тяжких розладів, які залишаться на усе життя. Діти є наібільшим скарбом будь-якої нації, вони будуватимуть майбутнє країни, а для цього повинно забезпечити належні умови їхнього розвитку. Тому я думаю, що тема цієї роботи «Аналіз асортименту та оцінка якості дитячого одягу П.П. "Кенгуру"» дуже актуальна в даний момент.
Метою даного дослідження є теоретичне обгрунтування основних вимог до асортименту та якості дитячих товарів, та встановлення відповідності продукції ПП „Кенгуру” прийнятим стандартам.
Об’єкт дослідження – ПП „Кенгуру”, виробник трикотажних товарів для дітей.
Предмет дослідження - асортимент та якість дитячого одягу П.П. "Кенгуру"
У роботі розглядаються питання забезпеченості ринку України виробами дитячого призначення, головні вимоги до якості дитячого одягу у відповідальності з фізіологічними особливостями дитячого організму а також проводитися аналіз асортименту трикотажного одягу в П.П. « Кенгуру» і оцінка якості трикотажних виробів для дітей.
1. Забезпеченість ринку України виробами дитячого призначення.
Мабуть, не варто дивуватися, що маленькі люди забезпечують великі грошові обороти в економіці будь-якої країни. Наприклад, на Заході продаж товарів для дітей віком до року становлять близько 50% продажу всіх дитячих товарів . Перші місяці і роки після народження дитини - найбільш витратний період, і тут навіть не обговорюється необхідність придбання того чи іншого предмета. Просто систематично купується необхідний комплекс для нормального розвитку малечі (від білизни до візка). Після трьох років купівля дитячих товарів залишається постійною статтею витрат, але вже не становить левової частки доходу родини. Простежувати сьогодні динаміку витрат доволі важко, бо аналізом вітчизняного ринку ніхто не займався. Його місткість зменшується "фактором спадковості", коли білизна, одяг, взуття та іграшки передаються з покоління в покоління і від родини до родини.
Водночас місткість ринку збільшується від того, що через малу народжуваність до витрат на дитину залучається широке коло родичів і знайомих, тому родина зі скромними статками, але широкими зв’язками може подеколи щодо купівлі товарів дитячої групи поводитися як багата. Але середньостатистичну цифру витрат усе-таки можна підрахувати. Приміром, візок коштує 0,5 - 3 тис. грн, меблі (ліжко, дитячі стільці-столи) від 200-15000 грн (ціла дитяча кімната), білизна (ковдра, пелюшки тощо) - до 1 тис. грн. Крім того, "не дитячих" капіталовкладень потребує дитячий одяг (конверти, комбінезони, кофтинки, повзунки, комплекти для новонароджених) і взуття.
Наразі потреби ринку не закриті, особливо якщо врахувати, як швидко діти зростають - буквально через півроку дитині необхідно купувати щось нове. Це ідеальна ситуація для виходу нових компаній, коли ринок споживання постійно зростає і постійно змінюється. Тож тут є над чим працювати і куди розвиватися.
Щоправда, цим не поспішають скористатися вітчизняні виробники, які зараз на ринку виступають у ролі статистів. Більшість товарів, що реалізуються, постачають Україні китайські, турецькі та польські виробники, орієнтовані на масове виробництво. За даними Мінекономіки, 80 відсотків українського ринку дитячих товарів займає імпорт.
Однак якість імпортних товарів найчастіше залишає бажати кращого, особливо для товарів китайського виробництва. Це стосується всіх сегментів товарів для дітей, у т.ч. дитячого одягу та трикотажу, оскільки стикаючись зі шкірою дитини одяг, зроблений без дотримання прийнятих для дітей стандартів, може нанести організму, що зростає значної фізичної шкоди, а низька якість, через якого довгоочікувана сукня перетворюється в ганчір’я після першого ж прання, здатна нанести дитині психічну травму.
Практика підтверджує, що усе більша кількість батьків зволіли б придбати своїм дітям одяг вітчизняного виробника, аніж польського, турецького, китайського, або взагалі незрозуміло чийого виробництва. І, треба сказати, одяг і трикотаж українських виробників побачити на ринку вже можна, але вибір поки обмежений. Зате імпортний товар представлений усіма розмірами, навіть нестандартними. Тому частина родин продовжує купувати імпортні товари, найчастіше несертифіковані, реагуючи в такий спосіб на більшу розмаїтість, прийнятність цін і розмірів.
За даними Київського обласного управління по справах захисту прав споживачів, насиченість споживчого ринку товарами для дітей низька. При цьому навіть та кількість товарів для дітей, що реалізуються в торговельній мережі, практично зменшується за рахунок неякісних виробів, з дефектами, вичерпаним терміном придатності, без сертифікатів якості й інформації про товар і виробника.
За одну перевірку Київського обласного управління по справах захисту прав споживачів, проведену на початку нового навчального року, що мала на меті встановлення відповідністі пропонованої на ринку шкільної форми діючим стандартам, знайшли спідниці з неякісно ушитими «блискавками», несиметричними складками і дефектами криючи, жакети для дівчинок з «міхурами», відірваними ґудзиками і нерівно ушитими рукавами. Хлопчачі сорочки з перекосами на швах (найшлася одна навіть з діркою), з незбіжним малюнком клітки, піджаки з лацканами різної довжини. Можна представити можливий «показ мод», що складає з всіх описаних форм шлюбу, і зрозуміти, що це не смішно, адже в ролі потенційних моделей таких убрань цілком можуть виявитися (і виявляються) наші діти.
Найчастіше на одязі і трикотажі не зазначений склад тканини і те, як доглядати за виробом, або ж зазначені дані невідповідні реальному складові (бавовна, вовна, шовк – при реальному складі «поліестер»). Усього в серпні було перевірено більш шести тисяч одиниць виробів для дітей. Забраковано і знято з реалізації через невідповідність вимогам стандарту, простроченого терміну придатності, відсутності сертифікатів якості або потрібної інформації 99 (!) відсотків перевіреного товару.
Вітчизняні підприємства, що випускають більш якісну продукцію, як уже відзначалося, роблять дуже вузький асортимент продукції, що не завжди може конкурувати з аналогічною продукцією іноземних виробників. При реалізації продукції основна проблема полягає в обмеженні торговельної націнки на вітчизняні продукти дитячого асортименту (до 20%), що спонукує виробника зменшувати свою рентабельність для компенсування частини рентабельності торговельного посередника і зменшує бажання торговельних організацій займатися реалізацією малорентабельної продукції вітчизняного виробництва. У той же час, на аналогічну продукцію імпортного виробництва цінові обмеження відсутні.
У такий спосіб можна казати, що український ринок дитячих товарів у даний момент характеризується низькою насиченістю, бурхливою динамікою, пов’язаною з державною політикою, що спрямована на підвищення нарожуваємості, та великою кількістю товарів низької якості. У цей момент необхідно проведення заходів, спрямованих на те, щоб вітчизняний виробник зайняв гідне місце на цьому ринку. Аналіз стану споживчого ринку щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації товарів для дітей показав також, що на сьогодні, на жаль, ще існує проблема незахищеності дітей від неякісних і небезпечних товарів.
Для поліпшення якості товарів дитячого асортименту, насичення споживчого ринку України цією продукцією по доступним для широких шарів населення цінам необхідні сприятливі умови для розвитку виробництва даного виду продукції вітчизняними виробниками, пільгове оподатковування і дотації з держбюджету, сприятливі умови для одержання екологічно чистої сировини, зменшення вартості проведення робіт із сертифікації і т.п. І, звичайно ж, грамотна товарна, в тому числі асортимента політика самих підприємств-виробників.
2. Вимоги до якості дитячого одягу у відповідальності з фізіологічними особливостями дитячого організму.
Система стандартизації, успадкована Україною після розвалу Союзу, створювалася на принципах планової економіки, де стандарт був законом. Нормативними документами жорстко регламентувалися найдрібніші вимоги до продукції, витрата сировини, ціна тощо, й усе це тотально контролювалося. Такий підхід не відповідав міжнародним нормам і правилам, не сприяв упровадженню нових технологій і був предметом постійної критики з боку торговельних партнерів України при наданні їй кредитів і технічної допомоги. У світі давно зрозуміли: стандартизувати й виводити в ранг обов’язкових необхідно лише ті вимоги, які стосуються безпеки для життя, здоров’я, майна людей, захисту довкілля. Решта параметрів має бути добровільною.
У рамках „Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Євросоюзом” наша країна взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації законодавства, норм, правил і стандартів, а також процедур оцінки відповідності до європейських. Ще в березні 1997 року Кабінет міністрів прийняв постанову № 244 «Про заходи для запровадження в Україні вимог директив ЄС, санітарних, ветеринарних, фітосанітарних норм і міжнародних європейських стандартів». Документ передбачає розробку й запровадження в Україні чотирнадцяти програм стандартів, які відповідають міжнародним і європейським, зокрема для виробів легкої промисловості: волокон, текстилю й текстильних виробів, дитячих іграшок й ігор, одягу й постільної білизни, шкіри та взуття тощо.
На жаль, процес розвивається не так динамічно, як хотілося б. A протягом попередніх років роботи зі стандартизації фінансувалися винятково за залишковим принципом. Закон України «Про стандартизацію» закріпив основний принцип міжнародної стандартизації — добровільності застосування національних стандартів. Впровадження ж стандартів в повсякденну практику проходить дуже повільно.
Організаційно-методичним центром із координації роботи щодо гармонізації нормативних документів у легкій промисловості з європейськими й міжнародними стандартами призначено УкрНДІ переробки волокон, на базі якого створено технічний комітет зі стандартизації України «Легка промисловість» — ТК 125. 17 проектів стандартів, розроблених комітетом, ідентичні відповідним стандартам ISO (міжнародної організації зі стандартизації) та враховують усі раціональні положення нашої стандартизації.
Сьогодні з величезного асортименту товарів легкої промисловості обов’язковій сертифікації (тобто оцінці відповідності встановленим нормам і правилам за показниками безпечності для здоров’я людей) в Україні підлягає перший, прилеглий до тіла шар дитячого одягу, деякі бавовняні та змішані тканини, а також дитяче взуття, крім гумового, гумово-текстильного й литого. Санітарні норми та правила регламентують лише сировинний склад, повітропроникність, гігроскопічність і питомий поверхневий електричний опір. Це стосується лише текстильних матеріалів і виробів із них. Вказані показники опосередковано визначають безпечність продукції, тоді як сучасний покупець воліє бути впевненим, що річ, яку він одержує, не містить токсичних речовин (або вміст цих речовин не перевищує встановлених меж) і що ця продукція не загрожує його здоров’ю та здоров’ю дітей.
В основі міжнародних стандартів, що визначають якість і безпечність текстильних матеріалів, лежать зокрема й норми «Міжнародної асоціації з проведення наукових досліджень і випробувань у галузі екології текстильного виробництва» (ЕКО-ТЕКС), у яку входять 12 промислово розвинених країн ЄС. Стандарти ЕКО-ТЕКС передбачають визначення на тканині важких металів, формальдегіду, сполук хлору, пестицидів, гербіцидів й інших токсичних і канцерогенних речовин. Про те, що продукція безпечна, споживача інформують за допомогою відповідних етикеток ЕКО-ТЕКС, розміщених на упаковці.
Згідно Наказу N28 від 01.02.2005 „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні” Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики до продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні віднесені вироби та полотна трикотажні білизняні для дітей, вироби трикотажні купальні для дітей; вироби панчішно-шкарпеткові для дітей: колготки, напівпанчохи та шкарпетки; хутро штучне трикотажне для іграшок; вироби білизняні для дітей із тканин та ін.
Численні дослідження свідчать, що здоров'я людини, яке за визначенням ВОЗ — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів, обумовлюється трьома комплексами факторів — спадково-генетичним, соціально-економічним і екологічним.
Інтенсивне впровадження хімічних речовин в усі галузі народного господарства та той факт, що виробництво хімічної продукції у світовому співтоваристві безперервно зростає, дає підставу вважати, що хімічний фактор є одним із провідних для багатьох профільних розділів гігієни.
Сучасні текстильні матеріали та вироби з точки зору небезпечності їх впливу на здоров'я населення, особливо дитячого, необхідно розглядати як продукт негативної потенційної дії комплексу хімічних речовин виходячи з природи сировини, особливостей технологічних процесів їх виробництва, а також забруднення екосистеми.
На сьогодні в світі одне з перших місць в пріоритетності забруднення екосистеми займають важкі метали і пестициди. Останні можуть бути досить стійкими сполуками і довгий час зберігатися не тільки в ґрунті, а й в природній сировині (бавовна, льон, вовна). Крім того сировину та вироби натурального походження обробляють фунгіцидами та інсектицидами від руйнуючої дії мікроорганізмів, молі, гризунів при зберіганні текстильних матеріалів і одягу на складах, при транспортуванні.
Особливу гігієнічну значимість становлять важкі метали, які також можуть забруднювати текстильні матеріали та одяг в результаті використання барвників, специфіки технологічних процесів, за рахунок забруднення екосистеми.
На сьогодні пріоритетними забруднювачами екосистеми вважаються вісмут, кадмій, кобальт, марганець, мідь, цинк, нікель, олово, ртуть, свинець, сурма, хром. З них свинець, ртуть і кадмій віднесені до глобальних забруднювачів навколишнього середовища першого класу небезпечності.
Відомо також, що у виробництві поліефірів в якості каталізаторів використовуються солі кадмію, цинку і кобальту; поліпропілену — каталізатор Циглера з додаванням хрому VI, цинку, свинцю, кобальту; при синтезі акрилонітрилу — міді, а поліаміду — хрому та нікелю.
Гострота питання полягає в накопиченні металів в організмі людини в зв'язку з вираженими кумулятивними властивостями і тривалим періодом їх виведення.
В технологічних процесах переробки сировини, виробництва тканин передбачено використання апретів, текстильно-допоміжних речовин (наприклад, термореактивних смол — фенол-формальдегідних, меламіно-формальдегідних та ін.), що дозволяє підвищити ефективність виробництва, поліпшити зовнішній вигляд, надати бажані додаткові властивості виробам.
Таким чином, текстильні матеріали і сировина є джерелом можливої негативної дії комплексу хімічних речовин різних за призначенням, класом небезпечності, біологічними ефектами. Приймаючи до уваги, що людина має безпосередній контакт з текстильними матеріалами та виробами з дня свого народження, а можлива міграція хімічних забруднювачів (ХЗ) з них діє на організм безперервно протягом всього життя, питання їх безпечності на сьогодні є особливо важливим в гігієні текстильних матеріалів і одягу.
На жаль, на відміну від європейських стандартів в схему вітчизняних принципів гігієнічної оцінки дитячого одягу і текстилю не входить контроль гігієнічно значимих показників: барвників, важких металів, антисептиків, пестицидів. Останні, що підлягають обов'язковому контролю в країнах ЄС, в більшості своїй можуть бути стійкими органічними забруднювачами, яким властива виражена шкірно — резорбтивна, шкірно — подразнююча та загальнотоксична дії. При цьому, пестициди: гептахлор, токсафен, ДДТ, ГХЦГ є канцерогенами; ДДТ, 2,4 Д проявляють ембріотоксичні ефекти; ДДТ, 2,4,5-Т-тератогенну активність; 2,4,5 Т-мутагенні властивості. Необхідно підкреслити, що переважна частина цих препаратів, в тому числі ліндан і пентахлорфенол, в Україні та в світовій практиці заборонені для використання в сільському господарстві. Разом з тим, гербіцид 2,4 Д є досить розповсюдженим і входить до складу зареєстрованих в багатьох країнах препаратів. На цей час найбільш прогрессивним є ЕКО–ТЕКС Стандарт – 100 - всесвітньо відома екологічна марка текстильних виробів, що пройшли перевірку на зміст шкідливих речовин.
Міжнародне суспільство ЕКО-ТЕКС виникло по спільному рішенню 12 європейських науково-дослідних текстильних інститутів, чиї представництва знаходяться в таких країнах, як: Бельгія, Данія, Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Швеція, Туреччина, Угорщина, Австрія, США й ін. Перевірені за критеріями ЕКО-ТЕКС Стандарту – 100 текстильні вироби гарантують, що вони не містять ніяких субстанций, що шкодять людському здоров'ю.
ЕКО-ТЕКС Стандарт – 100 був розроблений з ініціативи незалежних науково-дослідних інститутів. Засновниками були австрійський і німецький інститути. При сертифікації, перевіряються понад 100 контрольні параметри. Сертифікат забороняє або ж регламентує застосування шкідливих речовин. Оцінюються наступні параметри:
• наявність фарбувальних речовин, що викликають рак і алергію;
• формальдегіди і пестициди;
• хлоро-органічні переносники;
• важкі метали, що виділяються;
• зміст рн, фталатних смол, олов-органічних з'єднань.
Щоб досягти конкурентноздатності продукції, треба досягти відповідності європейському рівню вимог до безпеки та якості. Тому вже сьогодні багато хто з вітчизняних виробників на добровільних засадах сертифікує свою продукцію відповідно ЕКО–ТЕКС.
При відповідності критеріям цього стандарту підприємство одержує право використовувати при маркіруванні продукції знак «Довіра до текстилю». Наявність такого знака гарантує, що одяг є абсолютно нешкідливою й екологічно безпечною. Стандарт містить опис тестів і дає граничні концентрації шкідливих речовин, засновані на сучасних наукових знаннях.
У відповідності зі стандартом:
o Текстильні вироби не повинні мати особливих або неприємних запахів.
o Вони не повинні містити барвники, що викликають онкологічні або алергійні захворювань (по сучасному стані науки). В даний час двадцять сім барвників визнаються сприятливому розвиткові таких захворювань.
o Вони повинні мати нейтральну реакцію, що відповідає рн людської шкіри.
o Концентрація солей важких металів, що можуть виділятися при контакті виробу з потім, не повинна перевищувати пдк відповідно до вимог європейських законодавств для питної води.
o Зміст пестицидів у натуральних волокнах текстильних виробів не повинне перевищувати пдк для овочів і фруктів відповідно до європейського законодавства.
o Дитячий одяг не повинний містити формальдегіду, а білизняні вироби можуть містити не більш 75 проміле формальдегіду. Для порівняння: у яблуці утримується як мінімум 20 проміле формальдегіду, а для зубного еліксиру гранично припустима концентрація формальдегіду 100 проміле.
o Стійкість фарбування перевіряється по спеціальній шкалі після прання, стосовно поту, до тертя. Текстильні вироби повинні мати стійку або абсолютно стійку стосовно всіх іспитів фарбування.
o Дитячі вироби повинні мати фарбування, особливо стійку до поту і слини.
o При дослідженні текстильного виробу перевіряються використовувані прикладні матеріали, нитки, упакування. Пряжки, ґудзика, застібки, тасьма розщеплюються і досліджуються на відповідність критеріям стандарту.
3. Аналіз асортименту трикотажного одягу в П.П. « Кенгуру».
П.П. « Кенгуру» спеціалізується на виробництві трикотажних виробів.
Асортимент виробів фірми достатньо великий і розрахований на задоволення потреб різних груп споживачів.
П.П. « Кенгуру» спеціалізується на випуску чоловічої, жіночої та дитячої білизни, а також товарного полотна. Крім того, вже рік на діє новий цех, що спеціалізується на випуску верхнього трикотажу з чистошерстяної, напівшерстяної та синтетичної пряжі. Широко використовуються нові види сировини, що отримана поєднанням синтетичних та натуральних складових, отриманого за допомогою різноманітних технологічних процесів. Ці види сировини переважно мають окремі назви, наприклад: Гольф, Ініт, Скай, Фаньш, Рок, Емілія, Хібіскус, Меблон.
Підприємство має замкнений технологічний цикл. Продукція фірми виготовляється з сировини високої якості. Сировинні лабораторії підприємства атестовані відповідно діючих стандартів. Ціни на продукцію відносно низькі. Фірма добре відома як місцевим споживачам і в інших регіонах України.
Доля виробництва фірми в загальному обсязі виробництва галузі мізерна. Продукція П.П. « Кенгуру» користується попитом і на зовнішньому ринку, в 2006 році фірма відправила до Німеччини за контрактом продукцію на суму близько 50 тисяч доларів США.
Висока якість продукції фірми “Трикотажне об’єднання” обумовлена також високою якістю отримуваної сировини. Основними постачальниками сировини є:
o Нікопольський нитковий комбінат;
o Макіївський нитковий комбінат “Мактекс”;
o “Демітекс”, м. Полтава;
o комерційні структури Києва, Харкова з поставок пряжі з Узбекистану і Таджикистану та ін.
Продукція П.П. « Кенгуру» користується попитом на зовнішньому ринку завдяки тому, що виготовляється з натуральної сировини і відзначається високою якістю.
Асортимент цього П.П. „Кенгуру” складають:
• вироби для жінок:
o жакети,
o джемпери,
o сукні,
o костюми,
o рейтузи;
• для чоловіків:
o светри,
o джемпери,
o жакети;
• для дітей:
o сукні,
o сарафани,
o костюми.
Товари для дітей ПП „Кенгуру” виробляє виключно з натуральної сировини: переважно бавовни та різноманітної вовни, нещодавно почало запроваджуватися виробництво дитячих товарів з трикотажного полотна, що має певнй відсоток льна. Усі хімікати і барвники, що використовуються в виробництві, мають відповідні висновки метрологічної і митної служб.
Вироби дитячої та ясельної групи мають відповідний сертифікат якості та сертифікат відповідності ЕКО–ТЕКС.
Продукція ясельної групи представлена наступними асортиментними групами:
1. Сорочки дитячі;
2. Сорочки дитячі теплі;
3. Повзуни дитячі;
4. Повзуни дитячі теплі;
5. Повзуни дитячі на зав’язках
6. Повзуни дитячі на кнопках
7. Повзуни дитячі теплі на зав’язках
8. Повзуни дитячі теплі на кнопках
9. Кофта дитяча на ґудзиках
10. Кофта дитяча на кнопках
11. Чепчик дитячий
12. Чепчик дитячий теплий
13. Майка дитяча
14. Труси дитячі
15. Футболка дитяча
16. Шорти дитячі
17. Фартух дитячий
18. Сукня дитяча
19. Спідниця дитяча
20. Штани дитячі
Кожна асортиментна група має досить великий перелік товарів, що відрізняються за моделями, кольором, використанням трикотажним полотном та оздобленням. Крім того, з продукції різних асортиментних груп підприємство формує комплекти та костюми, тим самим прагнучи якнайповніше задовольнити потреби споживача:
1. Комплект для новонародженого:
o Чепчик дитячий
o Чепчик дитячий теплий
o Сорочка дитяча
o Сорочка дитяча тепла
o Повзунки дитячі
o Повзунки дитячі теплі
2. Костюм для дівчинки:
o Футболка дитяча
o Спідниця дитяча
3. Костюм для хлопчика:
o Шорти дитячі
o Футболка дитяча
В цілому, як ми бачимо, асортимент підприємства ПП „Кенгуру” характеризується високими показниками широти, що свідчить про те, що підприємство бажає поставити на ринок вичерпний асортимент товарів даної товарної групи. Однак показники глибини асортименту ще не дозволяють говорити про відсутність проблем у формуванні асортименту. Деякі складності з формуванням асортименту все ж таки є. Через відносно невисокий рівень заробітної плати з фірми пішли кваліфіковані модельєри і конструктори, тому кількість моделей у кожній асортиментній групі недостатня, а деякі моделі не відповідають смакам та вподобаннчм сучасних споживачів. Особливо це стосується товарів для новонароджених, а також для школярів і підлітків.Окремі недоліки можна встановити і в показниках глибини асортименту щодо розмірів продукції. Так у виробах для новонароджених відсутні товари для дітей з малою вагою; повзунки, о випускає підприємство розраховані на дітей, що на зріст 64 см та більше. Це було актуальним десь 15-20 років тому, але зараз, за наявності одноразових підгузників та загальної тенденції в педіатрії по відмові від тугого сповивання існує сформований попит на повзуни та комбінезони для дітей перших тижнів життя (середній зріст новонародженої дитини в Україні близько 50 см). Щодо глибини асортименту з погляду розмірів у інших товарних групах, то можна виявити як недолік повну відсутність товарів нестандартних розмірів для дітей дошкільного та шкільного віку з перевищенням масси тіла.
4. Оцінка якості трикотажних виробів для дітей. (акти, сертифікати, протоколи, методи проведення)
Основними напрямками в профілактиці негативного впливу хімічного фактору на здоров'я населення текстильних матеріалів і одягу є розробка сучасних, принципово нових методичних підходів якісного аналізу, наукове обґрунтування гігієнічних критеріїв і регламентів, а також гармонізація їх з міжнародними стандартам, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244 "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог Директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів", наказом Мінздраву України від 25.08.98 р. № 259 "Про розробку санітарних норм та правил для виробів з текстилю, одягу та взуття".
Порівння української та європейської нормативної документації показало, що в Україні розділ гігієни одягу і взуття є єдиним, що на сьогодні немає "власних" нормативів і регламентів відносно міграції хімічних речовин.
Діючими в Україні є тільки норми вкладення хімічних волокон в матеріали для дитячого одягу і взуття, які викладені в Сан ПіН № 42-125-4390-87 "Вложение химических волокон в материалы для детской одежды и обуви в соответствии с гигиеническими показателями" і доповнення до них. Відносно гігієнічної оцінки кількісного виділення хімічних забруднювачів з дитячого одягу в документі є лише посилання на ГДКс.д для атмосферного повітря. Рекомендацій чи вказівок офіційних органів стосовно гігієнічної оцінки міграції хімічних забруднювачів в такі модельні середовища, як дистильована вода, потова рідина, слина немає. Відсутність нормативів і регламентів надзвичайно ускладнює роботу гігієністів в проведенні попереджувального і поточного санітарного нагляду. Тому ці питання неодноразово обговорювались на наукових конференціях та засіданнях колишнього Комітету з питань гігієнічного нормування та регламентації полімерних матеріалів. Було прийняте рішення користуватися нормативами для води господарчо-питного і культурно-побутового водопостачання. Такий підхід був обґрунтований тим, що при встановленні ГДК. враховувалась перкутанна дія ХЗ, використовувався комплекс показників безпеки, які відносяться до найбільш чутливих: одориметричні, рефлекторні, токсикологічні.
Документи, які містять вищезазначені нормативи, були затверджені Мінздравом СРСР, а Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.03.95 р. № 01/035 "Про порядок дії на території України нормативних актів колишнього Радянського Союзу в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення" не втратили чинності в Україні, як такі, що не суперечать санітарному законодавству України.
Аналіз доступних нам закордонних джерел показав, що в європейських країнах одяг, текстильні та шкіряні матеріали за показниками безпеки оцінюють на відповідність нормативам, які регламентовані Директивами і стандартами. Для цього в Європі діє Міжнародна Асоціація дослідження і випробувань в галузі екології текстилю (ЕКО-ТЕКС), в яку входять 12 країн (Німеччина, Австрія, Італія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Великобританія, Іспанія, Скандинавські країни, Голландія). Вона займається не тільки дослідженнями, а й розробкою науково обґрунтованих вимог безпечності текстильних матеріалів та виробів з них. Продукція, що пройшла випробування в спеціалізованих випробувальних лабораторіях і одержала позитивну оцінку, маркується спеціальним знаком ЕКО-ТЕКС.
В основу стандартів європейських країн покладено контроль мігруючого комплексу хімічних речовин, яким притаманні шкірно-подразнююча і алергенна дія, віддалені ефекти. Такий підхід є виправданим, враховуючи сучасні наукові досягнення вітчизняної і світової науки, а також екологічну ситуацію, що склалася не тільки в Україні, а й в інших країнах світу.
Відсутність в Україні сучасної нормативної і інструктивно-методичної бази для дитячого одягу і матеріалів з яких він виготовляється та виконуючи поставлену задачу Уряду щодо гармонізації вітчизняних стандартів з європейськими, нами, разом з Українським науково дослідним інститутом з переробки штучних і синтетичних волокон (м. Київ), проводиться робота над проектом ДСанПін "Матеріали та вироби текстильні і шкіряні дитячі. Основні вимоги безпеки", який гармонізується з європейськими стандартами системи ЕКО-ТЕКС (СТАНДАРТ 100, СТАНДАРТ 104, СТАНДАРТ 105, СТАНДАРТ 106).
Аналіз методичних підходів в оцінці безпечності текстильних матеріалів і дитячого одягу, що існують в Україні, країнах СНД і в Європейському Співтоваристві, дозволив виділити загальні і відмінні принципи. Загальні положення полягають в частині проведення одориметричних досліджень і визначенні деяких хімічних забруднювачів (наприклад, формальдегіду).
На відміну від європейських стандартів в схему вітчизняних принципів гігієнічної оцінки дитячого одягу і текстилю не входить контроль гігієнічно значимих показників: барвників, важких металів, антисептиків, пестицидів. Останні, що підлягають обов'язковому контролю в країнах ЄС, в більшості своїй можуть бути стійкими органічними забруднювачами, яким властива виражена шкірно — резорбтивна, шкірно — подразнююча та загальнотоксична дії. При цьому, пестициди: гептахлор, токсафен, ДДТ, ГХЦГ є канцерогенами; ДДТ, 2,4 Д проявляють ембріотоксичні ефекти; ДДТ, 2,4,5-Т-тератогенну активність; 2,4,5 Т-мутагенні властивості. Необхідно підкреслити, що переважна частина цих препаратів, в тому числі ліндан і пентахлорфенол, в Україні та в світовій практиці заборонені для використання в сільському господарстві. Разом з тим, гербіцид 2,4 Д є досить розповсюдженим і входить до складу зареєстрованих в багатьох країнах препаратів.
За стандартами країн ЄС здійснюється також контроль азобарвників, які можуть бути розщеплені і відновлені в акриламіни (група МАК III АI — канцерогени для людини і групи МАК III А2 — канцерогени для тварин), а також барвників, що є алергенами.
Зараз новий проект державних санітарних норм і правил враховує гігієнічний контроль якісних складових хімічного фактору, що можуть спричиняти шкоду здоров'ю дітям. Він включає проведення одориметричних досліджень, визначення рН модельного середовища, санітарно-хімічних показників — формальдегіду, важких металів, залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів і пентахлорфенолу (для сировини натурального походження), AZO-барвників, що можуть спричиняти алергенні та канцерогенні ефекти, визначення стійкості пофарбування.
На сьогодні вся продукція в Україні повинна відповідати „Державним санітарним правилам та нормам”, затвердженим Міністерством охорони здоров’я, що поширюються на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, що займаються виробництвом та торгівлею товарів дитячого асортименту.
Крім хімічного контролю якості сировини, контроль якості товарів включає також візуальний контроль виробів на наявність дефектів трикотажу або пошивочних дефектів. Такі дефекти встановлюються спеціалістами візуально.
На підприємстві працює відділ технічного контролю, який перевіряє всю продукцію підприємства на наявність дефектів, та встановлює сортність продукції, що йде до реалізації. Браковані вироби актуються, та у торгівельну мережу не допускаються. Працює також система боротьби за якість. Встановлена гнучка форма оплати, що враховує якісність роботи працівників.
Лабораторії підприємства мають відповідність європейським нормам.
Висока якість товарів підприємства підтверджена міжнародною сертифікацією, численними нагородами за якість на національних та міжнародних виставках готової продукції, а також сертифікатом незалежної споживчої громадської експертизи, що діє при Державному Комітеті по захисту прав споживачів. Якість товарів підприємства, відома споживачам в Україні та поза її межами, багато в чому є результатом впровадженої на підприємстві багатощабельної системи боротьби за високу якість продукції. Під час таких перевірок встановлюється відповідність виготовленої продукції вимогам щодо встановленого стандарту (відповідність сировини, додержання технологічного процесу), та проводиться контроль якості за допомогою візуального та органолептичного методів (додаток 1).
Висновки та пропозиції.
Таким чином, можна стверджувати, що ПП „Кенгуру” веде ефективну асортименту політику в групі товарів для дітей. Асортимент досить широкий, та відповідає сформованому попитові не тільки в нашій країні, але й за її межами. В асортименті представлена велика кількість та різномаїтість трикотажних виробів, майже все, що потрібно дитині. Деякі проблеми на підприємстві пов’язані з глибиною асортименту: недостатній модельний ряд, для деяких товарних груп не виробляються продукти малих розмірів для дітей перших днів життя, а також товари для дітей із зайвою вагою. Є неприємністю також недостатньо швидке оновлення асортименту.
Вся продукція підприємства підлягає контролю якості, та тестується на відповідність державним та міжнародним санітарно-гігієнічним нормам і правилам, встановленим для трикотажних виробів для дітей. Велика увага наділяється придбанню якісної та безпечної сировини. Розроблена система багатощабельного контролю якості.
Для підприємства досить важливо прискорити оновлення асортименту, особливо у групі товарів для дітей старше трьох років.
Має сенс скористатися послугами модельєрів та конструкторів одягу за новими формами організації виробництва та бізнесу, можливо відладивши зв’язок з молодими авторами-модельєрами, або отримавши право на пошиття авторських колекцій більш відомих кутюр’є.
Додаток 1.
_________________________________________________________________
(найменування органу контролю)
АКТ
перевірки якості
від "___"___________ 200 __ р. N ___________
_________________________________________________________________
(назва населеного пункту, де проводиться перевірка)
Голова комісії __________________________________________________
(посада, прізвище, ініціали)
члени комісії ___________________________________________________
___________________________________________________
___________________________________________________
(посада, прізвище, ініціали)
За участю представника(ків) ________________________________________
_________________________________________________________________
(назва органу, посада, прізвище, ініціали)
з "___"___________ 200 __ р. до "___"___________ 200__ р.
у ______________________________________________________________:
(найменування суб'єкта господарювання)
ідентифікаційний код (номер) ____________________________________
місцезнаходження ________________________________________________
місце провадження діяльності ____________________________________
_________________________________________________________________
свідоцтво про державну реєстрацію N ___________ від "___"________
_________________________________________________________________
(назва органу, що його видав)
сертифікат серія _______ N ________, дата видачі сертифіката _________
назва органу, що видав сертифікат____________________________________
товар, що перевіряється _____________________________________________
у присутності ___________________________________________________
(посада, прізвище, ініціали керівника або уповноваженого представника суб'єкта господарювання)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
проведено перевірку.
зворотний бік акту
Перевіркою ВСТАНОВЛЕНО:
_________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Акт складено в двох примірниках.
Голова комісії __________________________________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
Члени комісії: __________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
З актом ознайомлений та один примірник отримав:
Керівник або уповноважений
у присутності якого
проведено перевірку ___________________________
(підпис, ініціали, прізвище
печатка)
Керівник структурного підрозділу ___________________
(заступник керівника) М.П. (прізвище, ініціали)
Список використаної літератури
1. К методике и методологии гигиены /Буран И.И. // Здоровье и окружающая среда. —Минск, 2001. —С. 40—44.
2. Онищенко Г.Г. Химическая безопасность как ведомственная проблема. Роль госсанэпидслужбы России в обеспечении химической безопасности населения // Токсикологический вестник. —2002. —№1. —С. 2—8.
3. Тяжелые металлы —извечная проблема токсикологии / Большой Д.В., Пыхтеева Е.Г., Шафран Л.М. // Здоровье и окружающая среда. —2002. —Т. 1. —С. 116—121.
4. Чумичева О.А. Методические подходы к гигиенической оценке текстильно-вспомогательных веществ, применяемых в производстве изделий детского ассортимента: Автореф. дис. … канд. мед. наук. —М., 1990. —20 с.
5. Гігієнічні аспекти вивчення бавовняних тканин / Сененко Л.Г., Кравченко Т.І., Нікольський В.В. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. —Київ, 2002. —Вип. 4. —С. 45—46.
6. Фролов В.М., Пересадин Н.А., Петруся А.М. Влияние экологически вредных факторов крупного промышленного региона на иммунологическую реактивность населения // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. —1995. —№2. —С. 119—123.
7. Ordinance for Banned Uses of Plant Protection Products / Plant Protection Law of 27 October 1999 (BGBI. I.p.2070, 2071)
8. ДСан ПІН 5.5.6.012-98 Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей.
