Контрольна робота (7 питань) з маркетингу - Работы автора Натали - Скачать
| Название работы |
Контрольна робота (7 питань) з маркетингу |
| Объем работы |
9 |
| Тема |
Маркетинг |
| Вид работы |
Контрольная |
| Файл |
rh-1.zip
|
| Дополнительная информация |
|
| ФИО или псевдоним автора |
Натали |
| E-Mail |
[email protected] |
1 Поясніть права споживача на якість товару.
Законом передбачені пріоритетні інтереси споживачів товарів, робіт і послуг перед виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Закон встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектування, міри, ваги і ціни продукції, яка придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. За вимогою споживача продавець (виконавець) зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи, які підтверджують якість, безпеку і ціну продукції.
Під належною якістю товару, роботи або послуги слід розуміти властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
У разі придбання непродовольчого товару належної якості, який не задовольнив споживача за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням, споживач має право:
• обміняти непродовольчий товар на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний;
• розірвати договір купівлі-продажу непродовольчого товару та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару.
Неналежна якість продукції передбачає наявність в ній недоліків.
Товари неналежної якості можна поділити на три умовні групи:
• товари, які мають недоліки;
• товари, які мають істотні недоліки;
• фальсифіковані товари.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
2 Поясніть поживний метод дослідження при проведенні маркетингових досліджень.
В залежності від намічених завдань визначається комплекс методів, за допомогою яких передбачається збір, обробка і аналіз даних.
Для цього використовуються такі методи:
Обстеження - найбільш дешевий вид дослідження з простими методами збору емпіричних даних з використанням другорядних даних (статистичні дані та інша інформація про бібліотеку з метою аналізу). До нього належать і випадкові дослідження, які зводяться до неформальних зустрічей з наявними та потенційними користувачами. Обстеження може підготувати підгрунтя для більш серйозного дослідження - експерименту. Це один із складних методів, який має великий ступінь надійності висновку. За характером доказів гіпотез дослідження виділяють 2 види експерименту: паралельний (порівняння двох груп - експериментальної та контрольної) та послідовний (порівняння результатів в одній експериментальній групі - "до" і "після" експерименту).
Опис - розповсюджений вид дослідження, часто використовується для виявлення потреб користувачів. У визначенні цього дослідження закладена його мета – описати маркетингову ситуацію. В цьому виді дослідження використовують два способи збору даних: спостереження та методи, які включають контакт з користувачами.
Спостереження - найбільш простий метод збору даних. Під час спостереження намагаються отримати знання про бібліотечний об'єкт, не впливаючи на нього з боку дослідника. Цей метод має багато помилок, він не об'єктивний.
Опитування - найпоширеніший метод дослідження. Він здійснюється шляхом анкетування, інтерв'ю, поштового опитування.
Загальну методику та інструментарій можна використовувати для проведення маркетингового дослідження по окремій послузі, напрямку роботи або розробці загальної маркетингової концепції (з дослідженням всіх елементів, необхідних для розробки концепції).
3 Поясніть ризики, повязані з керуванням запасами.
Якщо попит на товари зміниться, і швидкість реалізації запасів збільшиться, виникає небезпека дефіциту запасів внаслідок несвоєчасного розміщення замовлення і більш пізнього постачання товарів, ніж це необхідно. Незабезпеченість запасами товарообороту, що зростає, веде до втрати прибутків і перерв в операційній діяльності, яка повинна мати безперервний, оптимально збалансований характер.
В силу цих причин виникає необхідність появи категорії страхових запасів, створення яких необхідно для захисту підприємства від втрат внаслідок вагань попиту, тривалості періоду постачання і інших факторів зовнішньої середи. При цьому, оптимізація обсягу страхових запасів повинна вирішити дилему для підприємства між прибутковістю і ризиком. Зростання страхових запасів веде до зниження ризику виникнення їхнього дефіциту і втрат прибутків від незабезпеченості запасами товарообороту, що зростає. З іншого боку, підтримання їх надмірно високого рівня тягне невиправдане зростання витрат зберігання. Таким чином, оптимальний рівень страхових запасів повинен забезпечувати стан динамічної рівноваги двох зустрічних процесів – втрата прибутків від дефіциту запасів і від їхнього надлишку.
4 Дайте визначення та наведіть приклади структури основного, додаткового, обмеженого, упорядкованого асортименту.
Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники структури, основного й додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту. Під структурою асортименту розуміють кількість однотипних видів виробів. Основний асортимент — це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Звичайно в додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов'язковий прибуток.
Обмеження асортименту здійснюється за скрутних виробничих та фінансових можливостей, що виникли внаслідок коливань попиту і спадів кон'юнктури. У цьому разі вдаються до скорочення асортименту і концентрації зусиль на що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами.
Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів, заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Водночас визначення такого напрямку асортиментної стратегії пов'язане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікації та переобладнання збутової мережі, розширення комплексу маркетингу. Можливість сполучення стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється за остаточним результатом — обсягом збуту та рівнем його ефективності. Слід зазначити, що найліпших результатів досягають фірми, стратегія яких передбачає компроміс між стандартизацією та індивідуальними особливостями продукції. Наприклад, виробництво найбільш конкурентноспроможних товарів. Кожен продуцент повинен систематично ревізувати асортимент і за необхідності впорядковувати його. Спеціальні знижки для споживачів полегшують розпродаж нерентабельних частин асортименту.
5 Охарактеризуйте ціноутворення як метод позиціонування товару.
За ціноутворення може виступати як ефективний метод позиціонування товару. Так, наприклад, за допомогою зміни ціни товару може змінюватися споживацька аудиторія, що робить продажі більш ефективними. Так при ребрендинзі зубної пасти „Жемчуг” („Новий жемчуг”) її ціну було піднято у декілька разів. Але, як показали маркетингові дослідження, цільова аудиторія, яку найбільш цікавлять конкурентні переваги бренду (лікувальні та профілактичні властивості) не мають довіри до дешевої зубної пасти. В результаті ребрендінг пройшов вдало, і обсяги продажу зросли.
Крім того, встановлення „некруглих” цін є досить ефективним методом позиціонування в тому випадку, коли потенційні споживачі товару або послуги за психологічними характеристиками є індивідами недовірливими, що мають схильність до заощадливості та економії. Навпаки, встановлення „круглих” цін досить доречно, коли розмова ведеться про товари, що є символами престижу та статусу.
Таким чином, можно визнати, що ціноутворення є досить ефективним методом позиціонування товару.
6 Перелічить види бірж за їх відкритістю. Опишіть дійових осіб на біржі.
Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі в біржових операціях, можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.
В міру діяльності товарних бірж визначилися основні дійові особи - це члени біржі і брокери.
Член біржі (exchange member, member of stock exchange; член биржи) особа, яка володiє мiсцем на бiржi та має право укладати угоди вiд свого iменi.
Брокерська контора являється основною операційною ланкою на біржі .
Завдання брокерських контор - забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, брокерська контора може бути створена тільки при наявності місця повного члена біржі , що може бути куплене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що у свою чергу може безоплатно акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні помічники акредитуються за певну плату.
Брокерська контора має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок. Брокер (broker) - 1) бiржовий аѓент; 2) посередник при укладаннi угод, який спецiалiзується на певних видах товарiв (цiнних паперiв, валюти тощо) i послуг; дiє за дорученням i за рахунок клiєнтiв, отримуючи вiд них окрему винагороду (плату, комiсiйнi, комiсiю, брокерську комiсiю, брокеридж).
7 Поясніть відносини між виробництвом і ринком.
Ринок - це складне й багатогранне явище. Саме на ринку зустрічаються товари та їх майбутні споживачі, саме на ринку споживач „голосує грошима” за товар, що йому сподобався. Ринок виступає як момент, що опосередковує виробництво й споживання, і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. Ринок сприймає лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців, тому саме на ринку з'ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності, в тому числі й товарів.
Виробництво, поставляючи товари на ринок, насичає його, створюючи як нові потреби споживачів, так і нові методи їх задоволення, стимулюючи як розвиток потреб суспільства в особі споживачів, так і розвиток власне самого ринку.
Таким чином, можна зтвержувати, що ринок та виробництво є обєктивними економічними категоріями, що перебувають у нерозривному діалектичному звязку водночас доповнюючи, стримуючи та стимулюючи одне одного. Будь-які зміни виробництва моментально відображаються на стані ринка, і, навпроти, зміни ринку в той же час відображаються на рівні розвитку виробництва.
|
