Підрозділи господарства лікарні: централізована аптека. Організація роботи, матеріально-технічне забезпечення, санітарно-епідеміологічний режим.
Проблеми лікарського забезпечення лікувально-профілактичних установ досить великі і численні. Міська лікарня є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої стаціонарної, а в разі наявності у її складі поліклініки - амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню міста. Згідно „Положенню про міську лікарню”, міська лікарня в залежності від категорії та профілю має наступні підрозділи:
• стаціонар з приймальним відділенням;
• поліклініку;
• лікувально-діагностичні відділення, кабінети та лабораторії;
• центри з надання лікувально-діагностичної допомоги;
• патологоанатомічне відділення;
• інші структурні підрозділи: аптеку, харчоблок, кабінет медичної статистики; віварій, медичний архів, медичну бібліотеку тощо.
Нормативно-правова база визначає те поле, у якому працюють лікарняні аптеки. Лікарняна аптека входить до складу лікарні і забезпечує її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту. Але сьогодні багато нормативних документів, що регламентують їхню діяльність вимагають ґрунтовного перегляду. Це стосується контролю якості тих лікарських засобів, що виготовляються в аптеках, а так само форм і різних аспектів діяльності.
Головним документом, що регламентує діяльність лікарняних аптек є Правила виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки (назва в редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 р. N 361). Дія цих Правил поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, які займаються виготовленням лікарських засобів в умовах аптеки. Згідно цих Правил При виробництві (виготовленні) лікарських засобів в аптеках суб'єкти господарювання повинні дотримуватися вимог:
1. Законів України:
• «Про лікарські засоби» (із змінами);
• «Про захист прав споживачів» (із змінами);
• «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (із змінами);
• «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (із змінами);
• постанови КМУ N 610 від 26.04.2003 «Про затвердження Порядку відбору зразків лікарських засобів для державного контролю їх якості»;
2. наказів МОЗ України:
• від 15.05.2006 N 275 «Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів», зареєстрованого в Мін'юсті України 31 травня 2006 року за N 642/12516;
Суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність з виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, повинен:
• забезпечити відповідність матеріально-технічної бази, наявність виробничих та допоміжних приміщень для виробництва (виготовлення) лікарських засобів та зберігання сировини, внутрішньоаптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів), готових лікарських засобів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів;
• дотримуватися кваліфікаційних вимог до персоналу аптеки, який займається виробництвом (виготовленням) та контролем якості лікарських засобів;
• дотримуватися санітарних норм і правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму та цих Правил;
• забезпечити провадження всіх видів контролю якості виготовлених лікарських засобів;
• мати план термінових дій для вилучення, у разі необхідності, з обігу виготовлених лікарських засобів з їх подальшою утилізацією чи знищенням, зокрема тих, термін придатності яких закінчився;
• забезпечити належну схоронність виготовлених лікарських засобів;
• призначити уповноважену особу;
• забезпечити наявність та справність усіх засобів вимірювань шляхом їх калібрування та регулярної метрологічної повірки згідно із законодавством;
• мати в наявності ДФУ, необхідну нормативну та технічну документацію, технологічні інструкції;
• забезпечити розгляд рекламацій на виготовлені та реалізовані лікарські засоби, систематизацію повідомлень про побічні реакції та побічні дії лікарських засобів від лікувально-профілактичних закладів і амбулаторно-поліклінічних хворих для виявлення неякісних лікарських засобів і запобігання подібним випадкам.
Основні вимоги до якості теж певною мірою відображені у цьому документі. Згідно цим вимогам,
• підготовка води при виробництві (виготовленні) лікарських засобів повинна здійснюватися у відповідності до вимог ДФУ (доповнення 1) до води очищеної та води для ін'єкцій;
• Усі діючі речовини (субстанції) (далі — лікарські речовини) повинні зберігатися до порушення цілісності в оригінальних контейнерах у зонах (приміщеннях) для зберігання, а після відкриття контейнерів — у спеціально відведених чистих зонах (приміщеннях), які можуть бути обладнані в асистентській кімнаті,— у штанглазах, які повинні бути чисті (вимиті та простерилізовані) і відповідно промарковані;
• Увесь посуд, який використовується при виготовленні ЛЗ, обов'язково миється з використанням дозволених до застосування МОЗ України мийних засобів з попереднім замочуванням, стерилізується, закупорюється і зберігається в щільно закритих шафах. Термін зберігання стерильного посуду, який використовується при виготовленні нестерильних ЛЗ, становить не більше трьох діб.
• Виготовлення серій ЛЗ, внутрішньоаптечної заготовки в аптеках здійснюється згідно з технологічними інструкціями.
1. Приміщення та обладнання аптеки, наголошується у цьому наказі, слід пристосовувати й експлуатувати таким чином, щоб вони відповідали процесам, які в них проводяться та на них виконуються, і негативно не впливали на якість виготовлених лікарських засобів.
2. Розташування виробничих приміщень має відповідати послідовності виконання операцій виробничого процесу і вимогам до рівня чистоти, унеможливлювати перехрещення технологічних, матеріальних та людських потоків.
3. Повинні бути вжиті заходи до запобігання входу в приміщення сторонніх. Зони виробництва (виготовлення), зберігання та контролю якості сировини та готових лікарських засобів не повинні використовуватися як прохідні для персоналу, що в них не працює.
4. Для аптек, які виготовляють в асептичних умовах лише очні краплі, наявність у складі асептичного блока окремих приміщень для стерилізації виготовлених ЛЗ та для контрольного маркування і герметичного закупорювання ЛЗ не є обов'язковою.
5. допускається зменшення площ зазначених виробничих приміщень при обов'язковому виконанні суб'єктом господарювання вимог законодавства щодо якості виготовлених ЛЗ;
6. службово-побутові приміщення для персоналу (кімната персоналу, гардеробна (можливе суміщення кімнати персоналу та гардеробної), вбиральня), окреме приміщення або шафа для зберігання господарського та іншого інвентарю;
7. приміщення/зони для зберігання сировини, внутрішньоаптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів), готових лікарських засобів, допоміжних матеріалів, тари тощо;
8. інші приміщення, кількість та склад яких визначається суб'єктом господарювання.
Суб'єкт господарювання повинен уживати заходів щодо валідації технологічних процесів, які здійснюються у виробничих приміщеннях, і методик контролю якості сировини та виготовлених лікарських засобів та забезпечити обов'язковий склад та площу виробничих та допоміжних приміщень аптеки. Виробничі приміщення аптеки з виготовленням лікарських засобів повинні бути забезпечені необхідним обладнанням та устаткуванням для належного виготовлення та зберігання лікарських засобів (виробниче устаткування, лабораторне обладнання, вимірювальні прилади, шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) і технічними засобами для постійного контролю за температурою та вологістю. Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях обладнання та устаткування, які не стосуються виконуваних у них робіт. Крім того, у виробничих приміщеннях аптеки повинна забезпечуватись можливість щоденного вологого прибирання з використанням дезінфекційних засобів і вони повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням для досягнення відповідного очищення повітря. Гардеробна повинна бути відповідно обладнаною для забезпечення утримання та схоронності особистого та спецодягу персоналу відповідно до вимог санітарно-протиепідемічного режиму аптек. Окремо у документі сформульовані вимоги до приміщень та обладнання аптеки, що займається виробництвом (виготовленням) стерильних лікарських засобів.
Аптека, що займається виготовленням лікарських засобів, укомплектовується необхідною кількістю персоналу, який відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, установленим МОЗ України.
Персонал аптеки, яка здійснює виробництво (виготовлення) лікарських засобів, улаштовуючись на роботу, проходить обов'язкове медичне обстеження та періодичний медичний огляд відповідно до вимог чинного законодавства. Результати всіх обстежень заносяться до медичної книжки.
До персоналу ставляться вимоги щодо особистої гігієни та чистоти відповідно до вимог технологічної інструкції, інших чинних нормативних документів.
Керівник суб'єкта господарювання повинен забезпечити постійне навчання персоналу відповідно до чинних нормативних документів.
Організаційна схема типової лікарняної аптеки виглядає наступним чином:
Завідувач аптеки, його заступники, уповноважена особа повинні володіти всіма видами внутрішньоаптечного контролю якості виготовлених лікарських засобів і в разі відсутності провізора-аналітика забезпечити їх виконання.
Провізор-аналітик здійснює систематичний нагляд за технологічним процесом виробництва (виготовлення) лікарських засобів та інструктаж осіб, які беруть у ньому участь.
Відповідальними за належну організацію роботи асептичних блоків і приготування стерильних лікарських засобів є керівники/завідувачі аптек, які проводять щорічний інструктаж та перевірку знань працівників асептичних блоків щодо правил приготування лікарських засобів.
Правила регламентують також заходи контролю якості, зберігання та маркування медичних препаратів та відповідні форми обов’язкової звітності.
На сьогоднішній момент з'явилися нові напрямки і ті проблеми, що стоять перед аптечними установами. І це, у першу чергу, зв'язане з тим, що з кожним роком особливо гостро стала проблема закупівель фармацевтичних засобів для потреб державних медичних установ, що здійснюються на конкурсній основі. Як показує практика, основний тягар відповідальності й основна задача по забезпеченню лягає на працівників лікарняних аптек, що не завжди до цього готові.
Приймально-діагностичне відділення міської лікарні: організація, режим роботи, матеріально-технічне забезпечення.
Міська лікарня є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої стаціонарної, а в разі наявності у її складі поліклініки - амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню міста.
За видом, обсягами, характером надання медичної допомоги та системою організації роботи міська лікарня може бути:
• за профілем:
o багатопрофільною
o спеціалізованою;
• за системою організації –
o об'єднаною з поліклінікою;
o необ'єднаною з поліклінікою;
• за обсягами діяльності - різної категорійності (ліжкової потужності)
Основними завданнями міської лікарні, за визначенням „Положення про міську лікарню”, є:
1. Надання в повному обсязі кваліфікованої спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги населенню.
2. Удосконалення організаційних форм та методів медичного обслуговування населення і догляду за хворими з метою підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги.
3. Розробка та здійснення заходів, спрямованих на профілактику, зниження поширеності та ліквідацію інфекційних і неінфекційних захворювань, зниження рівня загальної захворюваності та захворюваності із тимчасовою втратою працездатності, інвалідності, загальної, дитячої смертності в районі обслуговування.
В залежності від категорії та профілю міська лікарня може мати наступні підрозділи:
• стаціонар з приймальним відділенням;
• поліклініку;
• лікувально-діагностичні відділення, кабінети та лабораторії;
• центри з надання лікувально-діагностичної допомоги;
• патологоанатомічне відділення;
• інші структурні підрозділи: аптеку, харчоблок, кабінет медичної статистики; віварій, медичний архів, медичну бібліотеку тощо.
В деяких лікарнях приймальне та діагностичне відділення об’єднують, утворюючи приймально-діагностичне відділення.
Приймально-діагностичне відділення міської лікарні може включати диспетчерську (реєстратуру), кабінети прийому різних фахівців у залежності від структури лікарні, малий операційний, перев'язний, процедурну, бокс, діагностичні ліжка, лабораторію для термінової діагностики, кабінети електрокардіографії, ендоскопії й ультразвукової діагностики, рентгенівський кабінет, кімнату відпочинку медичного персоналу, кімнату чекання супровідних хворих і родичів і т.д.
Прийомне відділення міської лікарні розташовано на першому поверсі головного корпуса лікарні.
У своєму складі має: кімната очікування, травм. пункт, оглядова, кімната чергового лікаря, кімната санобробки хворих, дезинфекційна, маніпуляційний кабінет, кімната для чергового середнього і молодшого медперсоналу, діагностична палата.
Зав.відділенням: лікар – терапевт 1 категорії.
Ст. медсестра відділення.
Робота відділення організована в цілодобовому режимі.
На стаціонарне обстеження і лікування в окружну лікарню хворі приймаються по напрямках лікарів поліклініки, а також звернулися до чергового лікаря самостійно або доставлені в прийомне відділення бригадою швидкої медичної допомоги з приводу захворювань (травм) і потребуючої невідкладної медичної допомоги і наступного стаціонарного лікування.
Основними задачами прийомного відділення лікарні є:
1. Прийом, огляд черговим лікарем, первинне клінічне обстеження, санітарна обробка і наступний напрямок хворих у відповідне відділення;
2. Надання всім нужденним хворим невідкладної медичної допомоги;
3. Організація виписки хворих з лікарні і перекладу їх в інші лікувальні установи;
4. Виявлення, облік і аналіз дефектів у наданні медичної допомоги хворим на догоспитальному етапі і розробка заходів для їхнього попередження.
Обстеження і лікування хворого починається з моменту надходження його в прийомне відділення і включає:
• клінічне обстеження в прийомному відділенні черговим лікарем;
• виконання необхідних лабораторних, функціональних, рентгенологічних і ін. досліджень;
• проведення при необхідності консультацій лікарів-фахівців і консиліумів;
• виконання невідкладних лікувальних заходів.
При утрудненні у встановленні діагнозу захворювання хворий може бути поміщений у діагностичну палату прийомного відділення, де може знаходитися не більш доби. Протягом цього терміну за участю фахівців уточнюється діагноз хвороби, визначається тактика подальшого обстеження і лікування хворого.
У випадку відмовлення від госпіталізації в книзі чергового лікаря робляться записи про причини відмовлення, зробленої медичної допомоги і при необхідності про рекомендовані амбулаторні та лікувально-полікліничні заходи.
Для організації термінового виклику в лікарню необхідних фахівців у прийомному відділенні мається список лікарів-фахівців із вказівкою адрес і номерів телефонів.
Хворі, що надійшли в лікарню, перед напрямком у лікувально-діагностичне відділення проходять у прийомному відділенні повну санітарну обробку з заміною натільної білизни.
Хворі, яким показані реанімаційні заходи й інтенсивна терапія, можуть направлятися у відділення анестезіології і реанімації без санітарної обробки.
На кожен хворого, що надійшов у робочі дні з 8 до 16 година і знаходиться в задовільному стані, крім паспортних даних і діагнозу напрямку в прийомному відділенні записуються час огляду, скарги, короткі дані про анамнез захворювання, результатах об'єктивного обстеження, обсяги виконаної санітарної обробки і діагноз. Крім того, указується порядок транспортування хворого в лікувально-діагностичне відділення.
При надходженні хворого в лікарню пізніше 16 годин, а також у вихідні (святкові) дні, якщо хворий знаходиться в задовільному стані, черговий лікар після докладного опитування й об'єктивного обстеження записує дані в історію хвороби, установлює попередній діагноз, призначає режим, дієту, необхідне обстеження і лікування. На хворих, що надійшли в прийомне відділення з гострими захворюваннями, у стані середньої ваги або важкому, історія хвороби оформляється цілком хірургом (терапевтом) або черговим лікарем по лікарні.
Хворий, що надходить на стаціонарне лікування, повинний бути ознайомлений у прийомному відділенні з розпорядком дня і правилами поведінки хворих, про що робиться оцінка на титульному листі історії хвороби.
Речі і документи хворих, що надходять на стаціонарне лікування, приймає чергова медсестра прийомного відділення. На прийняті речі заповнюється накладна в трьох екземплярах: перший вклеюється в історію хвороби, другий - передається завідувачу складом особистих речей хворих, третій - залишається в прийомному відділенні.
Фінансування всіх структурних підрозділів міської лікарні здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Обсяг бюджетного фінансування визначається з розрахунку на одного міського жителя. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.
На прийом до лікаря в інфекційній лікарні звернулась пацієнтка зі скаргами, які дуже схожі на симптоми чуми. Яких заходів повинен вжити медперсонал кабінету. Перерахувати черговість.
По-перше, лікар сповіщає санітарно-епідеміологічну станцію. Щоб забезпечити оперативність і надійність інформації, останню передають негайно по телефону, а потім надсилають письмове термінове повідомлення згідно з обліковою формою 058. Облік захворювань і випадків заразоносійства проводять за місцем їх виявлення незалежно від адреси проживання хворого чи носія.
Медична сестра кабінету реєструє кожного хворого і заразоносія в журналі обліку інфекційних захворювань (обл. ф. 060). До цього журналу вносять також дані про хворих з невстановленим діагнозом і з гарячкою тривалістю понад 3 дні. На основі цих даних медсестра під керівництвом лікаря щомісяця складає звіт про рух інфекційних захворювань.
Виявленого інфекційного хворого, бактеріо- чи паразитоносія необхідно якнайшвидше ізолювати. Найкращою формою ізоляції, без сумніву, є госпіталізація в інфекційний стаціонар, що дозволяє запобігти можливості розсіювання інфекції хворим і заразоносієм серед осіб із найближчого оточення і в зовнішньому середовищі. При підозрі на захворювання чумою необхідна негайна госпіталізація інфекційних хворих. Медичний персонал змінює медичний халат і шапочку, миє руки і лице теплою водою з милом. Якщо руки були забруднені виділеннями хворого, їх спочатку обробляють 0,5 % розчином хлораміну, а потім миють господарським милом.
Дії епідеміологічної бригади:
1. Одягають протичумні костюми 1-го типу.
3. Лікар-епідеміолог уточнює епідеміологічну обґрунтованість діагнозу.
4. Уточнює епіданамнез.
5. Перевіряє проведені первинні протиепідемічні заходи.
6. Перевіряє наявність деззасобів.
7. Перевіряє списки контактних або приймає участь у їх складанні.
8. Враховуючи дані епідеміологічного розслідування проводить визначення меж вогнища.
9. Визначає осіб, що підлягають ізоляції та медичному нагляду.
11. Інформує головного лікаря СЕС про ситуацію та обсяг проведених протиепідемічних заходів.
Дії дезінфекційної бригади
До складу бригади входять: помічник лікаря-епідеміолога, 2 дезінфектори, 1 водій. Члени бригади одягнені в протичумні костюми 1-го типу.
Зрошуються дезрозчином вхідні двері, поручні, східці. Послідовно проводиться зрошення всіх приміщень. Після проведення вологої дезінфекції проводиться відбір речей для камерної дезінфекції. Речі поміщаються в мішки, складається їх опис.
При наявності проводиться збір та дезінфекція залишків їжі шляхом змішування з хлорним вапном із розрахунку 200 г на 1л залишків з урахуванням вмісту активного хлору у хлорному вапні не менше 25%)
Проводиться відбір малоцінних речей, сміття в мішки для спалювання.
Мішки з речами для камерної дезінфекції та відібраними речами для спалювання зрошуються 1,0% розчином дезактину і передаються дезінфектору, який залишився зовні.
Дезінфектор розміщує речі, відібрані на камерну дезінфекцію, ще в один мішок, пломбує, маркірує, відносить до машини.
Проводиться повторна волога дезінфекція всіх приміщень, починаючи з дальнього краю.
При виході з вогнища члени дезбригади знімають захисний одяг, дотримуючись певного порядку, з подальшим його знезараженням.
