ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Консалтинг: суть та історія розвитку:
1.1. Суть поняття «консалтинг».……………………………………………6
1.2. Класифікація консалтингу.……………………………………………..9
1.3 Історія розвитку консалтингу…………………………………………..13
Розділ 2. Схема побудови та функціонування консалтингової фірми, її структура:
2.1. Зовнішні та внутрішні консультанти.…………………………………17
2.2. Види організаційно-правових форм консалтингового бізнесу.……...19
2.3. Структури управління консалтингових фірм.………………………...20
2.4. Управління роботою консультаційної фірми на основі проектного підходу.……………………………………………………………………………23
2.5. Ліцензування і сертифікація консалтингової діяльності.…………….25
2.6. Цінова політика консалтингових фірм………………………...………27
Розділ 3. Перспективи і тенденції розвитку консалтингу в світі та Україні:
3.1 Світові тенденції розвитку індустрії консалтингу.……………………32
3.2. Україна та консалтинг: великі перспективи для розвитку…………...37
Висновки……………………………………………………………………..47
Список використаної літератури та джерел……………………………….52
Додатки……………………………………………………………………….55

 

 

 

 

ВСТУП

Сьогодні бізнес у світі, зокрема в Україні, може йти двома шляхами: або бурхливо розвиватись, або збанкрутувати. Справа в тому, що при високому рівні конкуренції, шалених темпах розвитку науки та впровадження інноваційних технологій у виробництво неможливо залишатись на плаву, не користуючись передовими засобами для покращення свого бізнесу і не прагнучи весь час вдосконалюватись.
Тут виникає проблема, глибша, ніж «де купити дешевше, як забезпечити найвищу якість і т.д.». Ця проблема полягає в тому, щоб знайти людей, які вмітимуть це все робити, які будуть приймати правильні рішення, запроваджувати зміни в систему управління і, як наслідок, вдосконалювати компанію як єдине ціле.
В процесі вирішення цих завдань з’явилась ціла галузь, що займається даною проблематикою – консалтинг.
Інтернет-енциклопедія «Вікіпедія» дає наступне визначення цього поняття:
Консалтинг (англ. consulting – консультування) – діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям (поради і рекомендації) з різноманітних питань виробничої діяльності, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності, створення та реєстрації фірм, дослідження і прогнозування ринків товарів і послуг, розробки бізнес-проектів, маркетингових програм, інноваційної діяльності, пошуку шляхів виходу з кризових ситуацій, підготовки статутних документів у разі створення нових підприємств і організацій тощо. [40]
Як бачимо, визначення доволі обширне і охоплює значне поле економічної діяльності та багато сторін (покупці, продавці, навіть подекуди прогресивні органи місцевого самоврядування звертаються до консультантів). Надалі у тексті під словом «консультант» ми матимемо на увазі і самостійного експерта, і фірму, що діє на досліджуваному ринку.
Оскільки в Україні вже існує багато консалтингових фірм – як зарубіжних гігантів, так і національних початківців – і вони розвиваються з більш чи менш стабільним успіхом, можна зробити висновок, що ринок консалтингу в Україні існує. Але чи всі розуміють, що це і чи всі здатні оцінити реальні переваги запрошення для консультацій експертів? Тут, на жаль, не все так безхмарно. І ми наразі ведемо мову не про віддалених від проблем управління і прийняття рішень людей з вулиці. Мова йде про управлінців, які не хочуть скористатися послугами професійних помічників для прийняття правильних рішень (здобуття необхідних знань, впровадження новинок в управління людськими ресурсами, грамотного оформлення певних юридичних нюансів та багато іншого). Такі керівники зазвичай очолюють підприємства, які не дуже прогресивно розвиваються. Менеджери такого виховання – переважно вихідці з радянських систем управління і економіки адміністративно-командного типу, які не бажають змінюватися. Натомість кожен прогресивний управлінець розуміє переваги запрошення консалтингових фірм для проведення різного роду досліджень, проектів та тренінгів в компанії.
Дана тема є дуже цікавою і перспективною. Але аналіз літератури та джерел показав, що наукових напрацювань по ній (саме тих, які б стосувалися України чи СНД взагалі) дуже мало. Чому?
Оскільки консалтинг з’явився і розвивався спочатку виключно на Заході, то теоретичних розробок з приводу цієї важливої науки на пострадянському просторі шукати не доводиться. Можна назвати небагатьох авторів, що досліджували консалтинг на теренах колишнього СРСР: Прокопенко І., Трофимова О.К., Чакиров К., Юксвярав Р.К., Хабакук М.Я., Лейманн Я.А. Серед західних авторів доволі відомими є: Калверт Маркхем, Джозеф О'Коннор, Іан Макдермотт, Ітан Расіел, Девід Майстер, Патрик Маккенна, Сугата Бісвас та Деріл Твітчелл та інші. Доволі багато цікавих думок містять такі періодичні видання як «Компаньйон», «Контракти», «Дзеркало тижня» і т.д.
Мета даної роботи – створення чіткого уявлення щодо поняття консалтингу та визначення, які складові бізнесу можна покращити за допомогою послуг консалтингу.
Об’єктом дослідження виступає консалтинг як галузь світового бізнесу та платформа для розвитку всіх інших різновидів бізнесу. А предмет – становище консалтингового бізнесу у світі, і в Україні зокрема, механізм впливу консалтингу на розвиток міжнародного бізнесу, його значення для економіки загалом.
В першому розділі роботи ми будемо намагатись розкрити суть поняття «консалтинг», вивчити його різновиди, побачити історію розвитку цієї галузі.
Другий розділ покликаний розкрити схеми функціонування консалтингових фірм, їх структури, механізми оплати їх продуктів, ліцензування та сертифікацію різновидів консалтингу.
Третій розділ стосується конкретних тенденцій та визначних компаній України та світу: хто є найголовнішими гравцями ринку консалтингу, як вони діють, що цікавого зараз відбувається на консалтинговій арені в Україні.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. КОНСАЛТИНГ: СУТЬ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

1.1. Суть поняття «консалтинг»
Ось одне з визначень поняття «консалтинг»: КОНСАЛТИНГ – це діяльність по здійсненню консультування виробників, продавців і покупців з приводу широкого кола економічних та інших питань, що пов’язані з господарством і правом, в тому числі в зовнішньоекономічній сфері. Консалтингові фірми надають наступні послуги: дослідження і прогнозування ринку (товарів, послуг, ліцензій, «ноу-хау» і т.д.), цін світових товарних ринків; оцінка торгівельно-політичних умов, експортно-імпортних операцій; розробка техніко-економічного підґрунтя з приводу об’єктів міжнародного співробітництва і створення спільних підприємств; розробка експортної стратегії, проведення комплексу маркетингових досліджень, розробка маркетингових програм; аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств з урахуванням внутрішнього і зовнішнього середовища, а також характеристика конкретних ринків, на яких підприємства здійснюють експортно-імпортні операції. [39]
Крім того, консалтингові фірми також пропонують проведення тренінгів для підвищення кваліфікації робітників, можуть допомогти в рекрутменті (набір кадрів), надати поради щодо нюансів у системі управління персоналом. Всі послуги належать до області людських ресурсів.
Це визначення, на нашу думку, є найбільш повним. Але, оскільки консалтинг – поняття доволі складне, визначень його існує предостатньо. І щоб бути об’єктивними, наведемо ще декілька з них для порівняння.
Отже, автор Чакіров у своїй книзі «Управлінське консультування — організація процесу» надає наступне визначення: Консалтинг – висококваліфікована допомога керівникам, спрямована на підвищення якості роботи організації, яка надається незалежними (які не входять в склад організації) експертами, що спеціалізуються в певній області. [18]
«Консалтинг – це різновид експертної допомоги керівникам організації у справі вирішення задач перебудови управління в зовнішніх та внутрішніх умовах, що змінюються,» – так говорить про консалтинг Рапопорт В.Ш. [13]
 Консалтинг – послуги, що надаються незалежними і професійно підготовленими спеціалістами (консультантом чи групою консультантів) з метою допомогти керівнику організації в діагностиці, аналізі і практичному вирішенні управлінських і виробничих проблем. [27] 
Консалтинг – забезпечення клієнта спеціалізованим досвідом, методологією, технікою поведінки, професійними навичками чи іншими ресурсами, що допомагають йому в оптимізації фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві (в організації), в рамках діючої нормативно-законодавчої бази. [26]
Ось такі різноманітні думки існують в науці щодо визначення консалтингу. Неважко зрозуміти, чому поняття консалтингу настільки багатогранне. Справа в тому, що консалтинг містить в собі сукупність дуже різноманітних послуг (нижче ми до цього повернемось) і описати всю глибину поняття в одному визначенні дуже важко.
Загалом суть консалтингу заключається в тому, щоб допомогти клієнту підвищувати ефективність своєї діяльності і створювати вартість як шляхом надання інформації та рекомендацій, так і пропонуючи свої послуги в досягнення поставлених цілей, реалізації визначених завдань. Консультантам і тренерам доводиться вивчати і аналізувати ситуацію, висувати гіпотези і пропонувати нововведення, а також переконувати клієнтів в необхідності запропонованих заходів і втілювати їх в життя. [22]
В розвинутих країнах консалтингові фірми дуже поширені. Вони спеціалізуються на регіональних ринках, товарних групах і мають галузеву спеціалізацію. Якщо крупні концерни для забезпечення такого роду робіт можуть мати власні підрозділи з розгалуженою мережею відділів в різних країнах, то середні і малі фірми віддають перевагу звертатись за допомогою до консультантів, так як інформаційне забезпечення досліджень вимагає великих витрат, хороших комунікаційних каналів, а також високого професіоналізму консультантів. [39]
На думку Володимира Ярмиша, ситуація дещо інша. Насправді основними клієнтами консалтингових фірм є великі компанії, список яких регулярно публікується в журналі Fortune чи аналогічних виданнях. В залежності від напрямку діяльності фірми-клієнта, її розмірів, характеру проблем, які вона вирішує, консультанти і тренери вирішують найрізноманітніші задачі, починаючи з податкового планування, дослідження нових ринків, проектування систем управління виробництвом і закінчуючи юридичним забезпеченням діяльності корпорацій, підбором персоналу і тім-білдінгом. [22]
Власне кажучи, під консалтингом розуміється те, що в нашій країні раніше називалося "впровадженням науки у виробництво". Однак консалтинг – поняття ринкової економіки, і потім він відрізняється від науково-впроваджувальної діяльності в колишньому СРСР тією ж мірою, у який ринкова економіка відрізняється від планово-централізованої. [16]
Консалтинг здійснюється на комерційній основі незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентної боротьби. Це висуває високі вимоги до якості й ефективності таких послуг і викликає їхню орієнтованість на інтереси клієнта.
У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту. Відсутність фахівців-консультантів при розробці відповідального рішення розглядається так само, як відсутність архітектора при розробці проекту будинку, лікаря при лікуванні хворого чи дизайнера при розробці нової моделі автомобіля.
Фахівці, які надають професійну допомогу, називаються консультантами.
Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі проектів, а не у формі усних, одноразових порад. Вони містять у собі наступні основні етапи:
1) діагностика (виявлення проблем);
2) розробка рішень;
3) впровадження рішень.
Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців. Іноді контакти з клієнтами можуть бути і багаторічними.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. СХЕМА ПОБУДОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНСАЛТИНГОВОЇ ФІРМИ, ЇЇ СТРУКТУРА

2.1.Зовнішні та внутрішні консультанти
Сучасний стан ринку консультаційних послуг підтверджує життєздатність та перспективність інституту незалежного консультування. Консалтингові фірми, які просувають на ринок свої послуги, проголошують свою об'єктивність та незалежність під час вирішення завдань клієнта. Такий вид консультування є зовнішнім, оскільки консультанти працюють з клієнтом на основі їх тимчасового залучення до організації на період надання консультаційної послуги. У цьому випадку консультанти не є співробітниками компанії клієнта та не підпорядковані її керівництву.
Поряд із використанням зовнішнього консультування провідні корпорації та й невеликі підприємства створюють внутрішні консультаційні підрозділи, які покликані надавати консультаційну допомогу власній організації. Вони виконують функції, які раніше виконували консультанти, запрошені з професійних консалтингових фірм.
Працю консультантів внутрішніх підрозділів характеризує поняття «незалежна практика», що припускає можливість використання досвіду та компетенції консультантів під час надання об'єктивних управлінських порад. Створення та розвиток внутрішнього консультування у межах корпорації свідчить про визнання доцільності консультаційного підходу, його технічних та методологічних переваг.
Доступність, знання корпоративної культури, гарантія конфіденційності, а також володіння інформацією щодо глибинних причин виникнення проблем дозволяє вважати внутрішніх консультантів основним джерелом професійних рекомендацій. Окрім того, перевагою внутрішнього консультування є його вартість, яка зазвичай нижча від вартості послуг зовнішнього професіонала.
Безумовно, зберегти об'єктивність та незалежність внутрішніх консультантів в умовах адміністративної підпорядкованості керівництву клієнта досить складно, тому створення і функціонування такого підрозділу буде більш доцільним при одночасному використанні зовнішньої консультаційної допомоги.
Таким чином, у практиці консультування є два види консультантів: внутрішні та зовнішні (рис. 1). [35]
 
Рис. 1. Відміни зовнішніх та внутрішніх консультантів
Вибір виду консультування залежить від масштабу та причин виникнення проблеми клієнта, а також від усвідомлення керівництвом компанії недоліків і переваг зовнішнього і внутрішнього консультування (додаток А)
Однак деякі проблеми вимагають поєднання зусиль зовнішніх і внутрішніх консультантів, що дозволяє перекрити слабкі сторони одних сильними сторонами інших.
Окремими консультантами можуть бути:
• досвідчені практики-спеціалісти з інших організацій;
• працівники організацій, вищих за рангом;
• працівники спеціалізованих організацій (проектних, науково-дослідних, викладачі вузів).
До переваг окремих зовнішніх консультантів слід віднести їх високоіндивідуалізований і гнучкий підхід (що досить важко застосовувати більш великим консультаційним фірмам), а також доволі низьку вартість послуг у порівнянні з консультаційними фірмами.
2.2. Види організаційно-правових форм консалтингового бізнесу
Виділення різноманітних організаційно-правових форм необхідно оскільки розбіжності у питаннях щодо оподаткування, ведення обліку, звітності, відповідальності накладають відбиток на організацію бізнесу.
Виділяють такі організаційно-правові форми консалтингового бізнесу:
 одиничне володіння (практик-одинак, власник і його кілька робітників). Характерними рисами таких фірм є виконання власником функцій консультанта (іноді за допомогою кількох осіб, залучених на період виконання завдання) та керівника фірми. Прибуток такої фірми оподатковується як особистий прибуток власника. Відповідальність власника не обмежена. У випадку виходу на пенсію або смерті власника фірма, як правило, припиняє існування;
 партнерство (найбільш поширена форма у сфері консультування) створюється на підставі угоди між кількома особами, які об'єднують свої знання та ресурси і створюють фірму, зобов'язуючись розподіляти між собою прибутки, збитки і повинності (рис. 3). До основних переваг партнерства відносять оптимальне використання кваліфікації і знань партнерів шляхом поділу праці; можливість виконання складних завдань та продовження робіт за відсутності одного з партнерів; раціональне використання ресурсів фірми. Однак необмежена відповідальність кожного партнера за помилки і зобов'язання інших співвласників та необхідність досягнення згоди по кожному важливому рішенню іноді спричиняють неефективність партнерства;
 корпорація (акціонерне товариство) має місце в умовах створення транснаціональних компаній.Головною особливістю цієї форми консалтингового бізнесу є відсутність відповідальності її власників за зобов'язання і борги корпорації. Корпорація функціонує окремо від власників. [7]
Основними перевагами корпоративної організації бізнесу є гнучкість у виконанні і розвитку справи, можливість зміни кількості власників, можливість об'єднання в одній особі працівника і співвласника та реінвестування прибутків фірми, оподаткування особистого прибутку і прибутку корпорації, а також зменшення оподатковуваного прибутку корпорації.
Усе викладене вище, не дає підстав судити про порівняльну ефективність організаційних форм бізнесу. Застосування кожної з них придатне для певних ринкових та юридичних умов. Але у процесі професійного розвитку окрема фірма може змінювати форми бізнесу від одиничного володіння до корпорації. Прагнення власників та керівництва консалтингових фірм мотивувати консультантів до високопродуктивної праці реалізується через залучення їх до спільного володіння компанією. Так, практично одна третина працівників провідної консалтингової фірми МсКіnsеу є партнерами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОНСАЛТИНГУ В СВІТІ ТА УКРАЇНІ

3.1 Світові тенденції розвитку індустрії консалтингу
За останні 10 років спостерігається велике зростання консалтингових послуг. Це пов’язано з глобалізацією світової економіки. Останні дослідження інформаційних технологій, глобальні інформаційні мережі змінили уявлення про межі підприємств і про технології виробництв, управління і ведення бізнесу. Насичення традиційних ринків товарів почало вимагати пошуку нових підходів до споживача. Саме тому 81% портфеля замовлень провідних консультаційних фірм складають фактично замовлення на послуги по організації і реструктуризації бізнесу. [29]
На сьогоднішній день цей ринок оцінюється майже в 90 млрд. дол. з річним потенціалом десь біля 15-20% на протязі останніх декілька років. На початку 80-х рр. в галузі управлінського консультування було зайнято приблизно 18 000 консультантів, а на сьогоднішній день число спеціалістів складає біля 700 000 чоловік, без урахування консультантів, які займаються тільки питаннями інформаційних технологій і управління кадрами. [25]
В світі нараховується десь близько 1720 фірм, що спеціалізуються в галузі управлінського консалтингу (точне число назвати майже неможливо: постійно відбуваються якісь зміни пов’язані зі злиттям, розпадом, банкрутством та утворенням нових фірм). За параметрами чисельності спеціалістів і обсягу річного обороту послуг 40 фірм з цього числа можна вважати великими, 180 – середніми, а 1500 – малими. Світовий ринок управлінських консультаційних послуг при цьому поділений наступним чином: 40 найбільших консалтингових фірм обслуговують 66% цього ринку, 180 середніх – 25%, 1500 малих фірм – 9%. Велика фірма має від 300 до 30 000 професіоналів і річних дохід від 68 млн. до 3 млрд. доларів. В середній фірмі трудиться від 100 до 300 професіоналів, генеруючи річний дохід до 20 млн. доларів. Маленькі фірми – це фірми, в яких в середньому близько 4-х професійних консультантів і річний дохід не більше 0,5 млн. доларів. [25].
Аналіз структури послуг, що виробляються найбільшими управлінськими консалтинговими фірмами, дав наступні результати:  [25].
31% - консалтингові послуги з питань управління операціями і процесами, включаючи питання реорганізації бізнесу і загального управління якістю (TQM);
17% - консультування з питань корпоративної стратегії;
17% - консультування з питань інформаційно-технологічної стратегії;
16% - консультування з питань розвитку бізнесу;
11% - консультування з питань організаційного проектування;
6% - фінансове консультування;
2% - послуги з питань маркетингу та продажів.
Діаграма 3.1. Структура послуг найбільших консалтингових фірм
 

Аналіз консалтингових послуг, що надаються, по різних сферах діяльності має наступний вигляд: [25]
22% - замовлення від підприємств фінансового сектору економіки;
11% - від підприємств по виготовленню товарів народного споживання;
11% - від інших промислових підприємств;
10% - від компаній сфери телекомунікацій;
9% - від підприємств енергетичного сектору;
9% - від урядових установ;
9% - від установ охорони здоров’я;
8% - від науково-дослідних установ;
3% - від засобів масової інформації і підприємств шоу-бізнесу;
2% - від підприємств оптової та роздрібної торгівлі;
6% - від інших джерел.
Наочно це зображено на діаграмі 3.2.
Діаграма 3.2. Структура консалтингових послуг, що надаються, по відношенню до різних сфер діяльності
 
Варто відмітити, що на долю США приходиться близько 49% всього світового ринку управлінських консалтингових послуг. [29]
В 1993 р. в США різним фірмам представляли свої послуги в області консалтингу приблизно 80 тис. експертів-консультантів – всього на суму близько 17 млрд. дол. Вартість великих контрактів з консалтинговими фірмами в тому ж році коливалась в середньому від 30 до 50 млн. дол. В 1998 р. доходи від аудиторських послуг в світовому масштабі складали близько 70 млрд. дол., а обсяг продаж сектору консультаційних послуг досяг 90 млрд. дол. , де на долю консультування в області інформаційних технологій припало 60%. За останні 3 роки ріст обсягів продаж консалтингових послуг щорічно складає не менше 10%.
За даними New York Times, 15% компаній користуються послугами консультантів на регулярній основі, 35% використовують допомогу консультантів в міру необхідності. [24]
Узагальнити все вищесказане можна так. З 1995 по 2000 рік попит на послуги консультантів різко збільшився, а їх сумарні доходи в глобальному масштабі збільшилися з 51 млрд. дол. до більш ніж 114 млрд. дол. Даний сегмент економіки продовжив свій розвиток таким ж високими темпами, і його доходи збільшилися до 200 млрд. до 2005 року. [5]
Зараз доволі важливим є прослідкувати, які тенденції зберігаються на європейському ринку консалтингових послуг – зазвичай ці тенденції перекидаються на країни колишнього Радянського Союзу через 3-5 років. Тобто, якщо ми поглянемо на дані 2004-2005 рр., ми матимемо уявлення, що приблизно чекає український ринок консалтингу в 2007-2009 рр.
В 1994-1999 рр. в країнах Європи відбувалося інтенсивне зростання ринку консалтингових послуг – в середньому на 23% щорічно. Але потім темпи різко зменшилися, а в 2002 році був відмічений навіть спад ринку. Він буз зумовлений труднощами, які проявилися у функціонуванні економік багатьох країн. І при цьому вже в 2003 році ринку вдалося повернутись на рівень обсягів 2001. [25]
Середне світове значення відношення обсягу консалтингових послуг до ВВП країни складає 0,25%. Для Європи цей показник майже вдвічі вищий – 0,42%. При цьому у лідера – Великобританії – 0,9%. Доля консалтингу у ВВП наших найбільших сусідів така: в Росії – 0,04%, Польщі – 0,16%. Варто звернути увагу на те, в Білорусії консалтинг розвивається дуже повільно. Це є прямим підтвердженням думки А.П. Посадського. [12] Він стверджує, що існує цікава закономірність в розподілі обсягу консалтингових послуг у світі. При рівному розмірі економічного потенціалу регіону обсяг консалтингових послуг вище там і тоді, де і коли економіка є менш централізовано керованою, менш «одержавленою». Така кореляція пояснюється, на його думку, тим що консалтинг представляє своєрідну форму регулюванн економічних процесів, альтернативну централізованій. Консалтинг, будучи методом втілення наукових знань в економіку, виконує ті функції її раціоналізації, які в менш ліберальних системах бере на себе централізоване управління.
 З вищесказаного можна зробити висновок, що децентралізація економіки та розвиток бізнесу в країні призводять до швидкого зростання попиту на консалтингові послуги – і, як наслідок, на розвиток цієї галузі всередині країни. І це, на нашу думку, доволі логічно. Консалтинг покликаний обслуговувати бізнес, покращувати системи управління, вдосконалювати логістичні ланцюжки процесів постачання сировини, виробництва, збуту товарів. Та скористатися послугами консалтингових фірм підприємства прагнуть вже тоді, коли вони більш-менш міцно стоять на ногах і керівництво відчуває потребу залучити спеціалістів для забезпечення подальшого зростання бізнесу.
Так, в експертів склалася думка, що в Східній Європі буде збільшуватись попит на цей вид послуг в найближчі 10 років мінімум. І особливо – в Україні та Росії. [24]
З 2000 року середній темп зростання обсягів послуг, що пропонуються, на одного консультанта складає 1% при середньорічному зростанні ринку на 7%, що свідчить про пониження прибутковості консалтингових проектів. Так, в 2003 році в середньому один консультант приніс компанії дохід в $153 тис. [24]
Поясненням такої тенденції може слугувати наступне. Попит на послуги консалтингових фірм є доволі еластичним, бо консультації спеціалістів поки що не можна зараховувати до першонеобхідних для фірм. Тому збільшення кількості консалтингових фірм веде за собою збільшення пропозиції послуг, і, як наслідок, -  зниження цін. Крім того, в Європі сформулювалась ситуація жорсткої конкуренції на ринку консалтингових послуг (аналогічно в США та Японії). Зрозуміло, що завоювати клієнта стає дуже важко і доводиться використовувати будь-які прийнятні засоби, в тому числі і зменшувати ціни.
При цьому Е. Холмс у своїй книзі [17] вказує на те, що в 2000-2005 роках у всьому світі доходи від консалтингу в управлінні виросли з 5 млрд. дол. до суми, яка перевищує 100 млрд.
В наступному десятиріччі, на думку вченого, очікується зростання споживання консалтингових послуг на 15-20%.
Чим же зумовлені такі різнонапрямлені тенденції: Європейський ринок споживання консалтингових послуг йде на спад (темпи підвищення вже незначні), а загальносвітовий ринок – рухається вгору.
Це нескладно зрозуміти, якщо взяти до уваги те, що країни подібні Індії, ПАР, Південному Конусу (Аргентина, Чилі, Уругвай) та інші є потенційно дуже великими ринками споживання даних послуг. І при цьому слід зважати на те, що якраз зараз в цих країнах формується потреба в такого роду послугах.
Характерно, що середньосвітовий рівень почасових ставок професійної винагороди консультантів по менеджменту зберігається практично незмінним – в межах $100-500 (в залежності від кваліфікації та досвіду консультанта) – вже на протязі трьох десятиліть. Це так само є доказом на користь вищенаведеної думки: гонорари консультантів в країнах, що розвиваються не ростуть дуже швидко, а в розвинутих країнах – навіть часом зменшуються. [8]
Якщо вести мову про найбільший дохід консультанта, то він був зафіксований в далекому 1993 році. Тоді гонорар консультанта з питань капіталовкладень Гаррі Д. Шульца з Монте-Карло складав $2400 за годину в будні дні і $3600 – в вихідні (дані з Книги рекордів Гіннеса за 1993 рік). [19]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775-14 від 11.03.2007
2. «Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 року за №316.
3. Види консалтингових послуг (Відповідно до класифікації Європейського довідника-покажчика консультантів по менеджменту) www.refine.org.ua/pageid-1695-2.html.
4. Офіційні підсумки «Круглого столу» від 4.04.07, AIESEC in Uzhhorod.
5. Бисвас С., Твитчелл Д., Руководство по управленческому консалтингу, 2006 г., М., «Диалектика», c.15
6. Васильев Г.А., Деева Е.М., Управленческое консультирование, М., «ЮНИТИ-ДАНА», 2004 г., с. 5-6.
7. Верба В.А. Організація консалтингової діяльності. Верба В.А., Решетняк Т.І., - Київ.: КНЕУ, 2000.
8. Гончаров М.И., Лемзиков Г.А., Консалтинг в антикризисном управлении (теория и практика), М., “Экономика”, 2005 г., с. 48.
9. Корицкий Э.Б. Забытые дискуссии и нереализованные идеи. Изд-во: Л.: Ленинградский Университет, 1990 г.;
10.  Лузин А.Е., Елмашев О.К. Вопросы теории и практики управленческого консультирования. Ижевск, 1986.
11.  Нисевич Е.В., Муханова Е.Б. и др. Проблемы формирования и развития инновационной инфраструктуры. – М.: Институт экономики АН СССР, 1991. – С.41.:
12.  Посадский А.П., по материалам книги "Основы консалтинга" http://www.management.com.ua/consulting/cons001.html,.
13.  Рапопорт В.Ш,. Диагностика управления (практический опыт и рекомендации), М., «Экономика», 1988 г.
14.  Управленческое консультирование. /Под ред. М.Кубра. В 2т. - М.:Интерэксперт, 1992. – Т.1. 319 с.
15.  Управленческое консультирование на производственно-хозяйственных объектах стран – членов СЭВ. / Под ред. Л.Ф.Демарцевой. М.: МНИИПУ, 1989. – 182 с.
16.  Уткин Э.А.,  "Консалтинг",  учебник для ВУЗов, М.: – 1998.
17.  Холмс Э., Консультант-«хамелеон»: консультирование, адаптированное к организационной культуре, М., «Дело и Сервис», 2006 г., с. 13
18.  Чакиров К., Управлінське консультування — організація процеса, Софія, 1986 г.
19.  Щербатых Ю.В., Успех в бизнесе, М., "Эксмо", 2006 г., с. 73.
20.  Юксвярав Р.К., Хабакук М.Я., Лейманн Я.А. Управленческое консультирование: теория и практика. – М.: Экономика, 1983.
21.  BS7799: Информационная безопасность начинается с менеджмента. // Банковские технологии. №8, 1998, - С. 73-75
22.  Владимир Ярмиш, Консалтинг – как много в этом слове...// http://www.cfin.ru/consulting/review.shtml
23.  Гості з майбутнього. Олена ШКАРПОВА, Євген ДУБОГРИЗ // Український дiловий тижневик "Контракти"  № 14 вiд 03-04-2006.
24.  Гусев Сергей, // "Комп&ньоН" (№36, 2005 г.)
25.  Ефремов В.С. Управленческий консалтинг как бизнес. // www.bcg.ru
26.  Консалтинг в Украине, Киев: Ассоциация «Укрконсалтинг», 1996 г.// www.management.com.ua/consulting/cons012.html - 52k
27.  Прокопенко И., Управленческое консультирование как услуга // Проблемы теории управления, М., 1988 г.
28.  Трофимова О.К.,  История развития консалтинга // Украинская ассоциация менеджмент-консультантов, К.: 2006 р.
29.  Трофимова О.К., Анализ развития консалтинга в мире //  Украинская ассоциация менеджмент-консультантов, К.: 2006 р.
30.  Трофимова О.К., Сравнительный анализ развития консалтинга в Украине и за рубежом // Украинская ассоциация менеджмент-консультантов, К.: 2006 р.
31.  http://consulting.com/
32.   http://www.consider.ru/articles/vv_cons4.shtml (Классификация консалтинговых услуг в Украине)
33.  http://leschishin.org/review/r012.php
34.  http://www.management.com.ua/consulting/cons003.html (Мета та зміст маркетингової діяльності консалтингових фірм)
35.  www.management.com.ua/consulting/cons007.html
36.  http://msk.treko.ru/show_dict_706
37.   www.refine.org.ua/pageid-1695-2.html
38.  http://www.scg.com.ua/mc_news.php?id=79
39.  http://www.ukrindustrial.com/finance/guide/ (Финансовый словарь)
40.  http://uk.wikipedia.org/wiki/Консалтинг