Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут філології
Кафедра китайської, корейської та японської філології



Курсова робота
на тему:

НЕДОМОВКИ-ІНОСКАЗАННЯ ЯК СПЕЦИФІЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СПОЛУЧЕННЯ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ


Виконала:
студентка IІ курсу
1 китайської групи
Співак Анастасія Валеріївна

Науковий керівник:
Костенко Сергій Олександрович






Київ 2006
 
ЗМІСТ
Вступ     3
1.    Семантична структура та фразеологічна будова китайської недомовки-іносказання
1.1. Форма недомовки. Власний контекст    6
1.2. Фразеологічна будова недомовки    7
1.3. Гра слів як жанрова особливість недомовок-іносказань    9     
1.4. Різновиди недомовок    10
        1.5. Смислові відносини між структурними частинам недомовки    15
2.    Синтаксичні особливості вживання недомовки
2.1. Недомовка в мовленнєвому оточенні     20
2.2. Епіграфічне вживання недомовок.    21
2.3. Модифікація та втрата другого елемента недомовки.    22
2.4. Енігматичне вживання недомовки.    24
2.5. Особливості вживання скороченої форми недомовки.    25
3.  Стилістичні особливості китайської недомовки-іносказання
3.1. Недомовка як образне висловлювання    27
3.2. Метафоричне  осмислення іносказання    27
3.3. Гумор власного контексту    29
3.4. Гра слів у другому елементі недомовки    30
Висновки    32
Посилання    35
Використана література.....................................................................................36
ВСТУП
Сьогодні фразеологія китайської мови продовжує залишатися об’єктом багатьох різноаспектних досліджень. Предметом її вивчення є фразеологічні одиниці - стійкі сполуки слів, що існують у вигляді цілісних  за значенням і стійких у складі і структурі утворень. До основних типів фразеологічних одиниць відносять Ченъюй (成语), Яньюй (谚语), Гуаньюнюй (惯用语) та Сехоуюй (歇后语).
В сучасній китайській мові так широко, як прислів’я і поговірки, поширені і недомовки (歇后语xiehouyu). Термін «недомовка» в китайській мові має 2 значення:
1. Висловлювання, яке виникло в результаті скорочення тої або іншої фразеологічної одиниці, найчастіше чотирьохскладового chengyu. Спосіб утворення полягає в тому, що вихідний chengyu усікається і обертається в мові у значенні відсіченої частини.
2. Двучленні висловлювання, в яких перший член являє собою іносказання, а другий – розкриття іносказання. На відміну від висловлювань першого типу, недомовки-іносказання можуть використовуватися як в повній, так і в неповній формах. Такого типу недомовки бувають трьох типів - недомовки, в яких розкриття та іносказання співвідносяться як: а). пряме і переносне значення одного і того самого висловлення; б). як  висловлення-омоніми; в). як одне і те саме висловлення в різних його маніфестаціях
Об’єктом дослідження цієї курсової роботи є саме недомовки-іносказання, як одна зі структурних одиниць китайської фразеології, що виражають загальнолюдські знання і національно специфічну унікальну інформацію. Предмет роботи – семантичні, синтаксичні та стилістичні особливості недомовок-іносказань.
Дана проблема вивчалася переважно китайськими дослідниками. Вперше спробував систематично описати недомовки китайський дослідник-мовознавець Ван Сі-Пен. Його дослідження не втратили свого значення і до сьогоднішнього дня. Роботою, спеціально присвяченою розгляду недомовок є розділ «Недомовка» в «Бесідах про стилістику» Чжан Гуй-і. Оскільки автор розглядає недомовку передусім як стиліст, головну увагу він виділяє характеристиці її як засобу художнього виразу. Чжан Гуй-і торкається також особливостей вживання недомовки в мові. Коротко зупиняється на семантичній структурі і стилістичній характеристиці недомовки інший китайський стиліст Чень Ван-дао в роботі «Начала стилістики». Чень Ван-дао називає недомовки-іносказання suojiaoyu (буквально «речення із втягнутою основою»), щоб відрізняти їх від так званих істинних недомовок за якими він зберігає назву xiehouyu. Головною особливістю недомовок він вважає їх жартівливо-іронічне забарвлення1.
В 1954-1955 роках на сторінках журналів «人民文学» і «中国语文» розгорнулася дискусія про недомовки. В ній прийняли участь такі дослідники, як Мао Дунь (доклад «Нова дійсність і нові задачі»), Чжу Бо-ши, Чжан Шоу-кан, Ван Тянь-ши і Чжан Мін-чунь1. В цілому дискусія була позитивною, оскільки дозволила уточнити місце недомовки в системі виразних засобів китайської мови. Окрім перерахованих вище праць деякі знання про недомовки містяться в роботах різних авторів зі стилістики, лексикології, фразеології, в передмовах до різного роду словників і збірок народних висловлювань. Але ці відомості  мають ще більш загальний характер і, як правило, лише у скороченому вигляді повторюють положення з робіт, зазначених вище.
Ще менше, ніж в Китаї про недомовки написано поза його межами. З європейських дослідників цією проблемою займалися Дж. Дулітл, В. Скарборо, К. Плоппер, А. Сміт, Л. Воіч. Уваги заслуговують також «Енігматичні паралелізми кантонського діалекту» Т. Пірса та І. Локхарта, стаття Ю. Л. Кроля «Досвід класифікації і опису структури пекінських поговірок (сехоуюй)»3.
Актуальність дослідження запропонованого аспекту китайської фразеології міститься в тому, що, не дивлячись на поширеність недомовок в мові, вони досліджені ще дуже слабо. Багато питань цього мовного явища або зовсім не досліджені, або висвітлені не достатньо повно. До таких питань відносяться семантична структура, функції складових членів  недомовки, її семантико-стилістичні різновиди, синтаксичні особливості вживання в мові, емоційно-експресивне забарвлення. Перераховані питання або залишаються зовсім не вирішеними, або мають різноманітне, іноді протилежне тлумачення. В стилістичному плані недомовки зазвичай характеризуються надто загально, хоча мають характерні стилістичні особливості, кожна з яких зумовлюється певними факторами, які мають різну природу і дають різні стилістичні ефекти. Метою даної курсової роботи є розгляд, висвітлення та детальний аналіз перерахованих вище питань.
 
1.    СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНА БУДОВА КИТАЙСЬКОЇ НЕДОМОВКИ-ІНОСКАЗАННЯ
1.1.    Форма недомовки. Власний контекст
Недомовка в повній формі являє собою двочленне висловлювання. Чітке членування на дві частини є її найбільш характерною формальною ознакою. В усному мовленні це членування визначається інтонацією: перший член вимовляється з інтонацією завершеності, другий – відділяється від першого паузою і вимовляється у відповідності з інтонацією того висловлення, в якому вживалася дана недомовка. На письмі ж таке членування недомовки виражається засобами пунктуації: тире, комою, а ріже – двокрапкою або лапками.
Недомовка може розглядатися поза контекстом вживання, ізольовано. При цьому вона як в смисловому, так і в формальному (граматичному) значенні є самостійною. Вона являє собою закінчене судження, виражене у формі речення. В цьому сенсі її можна співвіднести з прислів’ям, що також являє собою закінчене судження і має форму простого чи складного речення. При цьому як двочленне висловлення недомовка зіставляється лише з тими прислів’ями, що мають двочленну структуру.   
Судження власного контексту недомовки, має певні особливості. Специфічність його в тому, що відношення, які пов’язують члени недомовки в межах її власного контексту, не вкладаються в рамки тих логіко-граматичних відношень, які є характерними для двочленних прислів’їв, які можна зіставити з недомовкою за формою. Члени недомовки співвідносяться як загадка (перша частина - іносказання) та відповідь на загадку (друга частина – розкриття іносказання):
Іносказання       Розкриття іносказання
老虎挂念珠 – 假慈悲。
Laohu gua nian zhu – jia cibei
«Тигр повісив на шию чотки – вдав із себе доброзичливого» - означає  лицемірно співчувати, проявляти нещиру небайдужість.
老寿星吃砒霜 – 活得不耐烦了。
Lao shouxing chi pishuang – huo de bu naifan le.
«Старий бог довголіття прийняв миш’як – жити набридло.» - сум смертний, нудно.
Як видно із прикладів, перша частина недомовки створює енігматичний образ, друга ж частина дає відгадку на нього. Відмінність між недомовкою і загадкою має функціональний характер. Так загадка, наприклад не служить комунікативній меті і не належить до комунікативних засобів мови. Недомовка ж, як і прислів’я,  і поговірка, має комунікативну цінність і як фразеологічна одиниця входить до складу комунікативних засобів мови.  Однак, якщо в прислів’ї комунікативне значення висловлення визначається всім його складом, в недоговірці комунікативна її цінність криється лише в другому члені. При цьому значення другого члена, яке реалізується в мовленні, часто не співпадає з тим його значенням, в якому він вживається у власному контексті недомовки, як розкриття іносказання.
1.2. Фразеологічна будова недомовки
Перший член недомовки може бути виражений:
1. простим поширеним  реченням:
老鸭啄柿子——挑软的。
 Laoya zhuo shizi – tiao ruande.
«Ворона клює хурму – вибирає м’якшу.» - обирати те, що легше.
2. складносурядним  реченням:
牛吃稻草，鸭吃谷——各人福气不同。
Niu chi daocao, ya chi gu – ge ren fuqi bu tong.
«Віл їсть рисову солому, качка – борошно – у кожного своя доля щастя.» - кому як повезе. Складносурядне речення як перший член недомовки вживається вкрай рідко.
3. дієслівно-об’єктним словосполученням, яке може бути ускладненим різного роду обставинними словами і зворотами:
背方桌下井——随方就圆。
Bei fangzhuo xia jing – sui fang jiu yuan.
«Спускатися в колодязь, тримаючи на спині квадратний стіл – підганяти квадратне під кругле.» - поклади ста, податлива людина, з якої можна виліпити все, що забажаєш.
4. іменним атрибутивним словосполученням, поширеним або непоширеним:
墙头上的草——两面到。
Qiangtoushang de cao – liang mian dao.
«Трава га стіні (огорожі) – хилиться то туди, то сюди.» - клонитися туди, куди вітер дме, і нашим, і вашим.
З перелічених синтаксичних структур в першому члені недомовки найчастіше використовуються просте, як правило, поширене речення, та дієслівне об’єктне словосполучення, також в основному ускладнене обставинними словами і зворотами.
Випадки використання інших синтаксичних структур у ролі першого члена недомовки є одиничними.
Щодо другого члена недомовки, то, як уже зазначалося вище, він зазвичай виражається фразеологічною одиницею, що вживається в розмовній мові.
Під фразеологічними одиницями тут розуміються не лише фразеологічні скорочення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполуки, але і ходові висловлювання, які являють собою стійкі сполуки слів, що не характеризуються ідиоматичністю або пов’язаністю значень, але закріплені загальним використанням.
Більшість фразеологізмів, які використовуються у якості основи недомовок, є просторічними утвореннями, які в більшості своїй не включаються у словники, в тому числі і фразеологічні.
Нерідко в якості основи недомовки використовуються фразеологізми книжного походження, які отримали поширення в розмовній мові, але зберегли особливості книжного стилю. До них відносяться передусім chengyu – чотирьох складні фразеологічні вирази, побудовані за лексичними і граматичними нормами веньяня – старої літературної мови.
В деяких випадках основу недомовки може складати і окреме слово:
麻布口袋装茄子——叽叽咕咕。
Mabu koudai zhuang qiezi – jiji gugu.
«В полотняний мішок насипали баклажани – скриплять.» - шептатися, судачити, когось або щось обговорювати.
Але таких випадків в обсязі досліджуваних недомовок спостережується лише близько 3%, тому вони не можуть грати визначної ролі при характеристиці складу другого члена недомовки.
1.3. Гра слів як жанрова особливість недомовок-іносказань
Гра слів є однією з вагомих жанрових особливостей недомовки, яка надає їй експресивно-емоційного забарвлення, впливає на функціональні відносини в структурі цих висловлювань. В залежності від того, на чому вибудована гра слів (полісемія, омонімія або ін.) залежить функціональна характеристика певних членів недомовки, що дозволяє виділити декілька семантико-стилістичних різновидів недомовок. 
Гра слів як явище стилістики може поставати у двох своїх різновидах:
а).коли слово, зустрічаючись в тексті одноразово може бути осмислено у двох своїх значеннях (найчастіше пряме і переносне);
б).коли слово або вислів на протязі невеликого відрізку тексту зустрічається з таким самим словом або висловом, вжитим в іншому значенні (найчастіше в межах одного речення), або коли в таких самих умовах зіставляються омоніми або слова, що в невеликій мірі відрізняються одне від одного фонетично.
В недомовках гра слів утворюється саме за першим способом. Гра слів такого типу являє собою двозначність і іноді може виникати в мовленні поза бажанням мовця...

 
ПОСИЛАННЯ
1. Прядохин М.Г. //Китайские недоговорки-иносказания. – М.,1977, с.21
2. Прядохин М.Г. //Китайские недоговорки-иносказания. – М.,1977, с.27
3. Ван Тяньши. Деякі зауваження з питання про недомовки // 中国语文 ,　　1955, №1 (31), c.41-42
4. Чжан Гуйї. Недомовки// 语文学习. 1952, №8, с.23-27
5. Мао Дунь Відносно «недомовок»// 人民文学  1954, №6, с.94-96
6. Чень Ван-дао. Начала стилістики. Шанхай, 1954, с.163
 
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Рогач О. // Структурно-семантичні особливості фразеологізмів з етнонімами. – К.,1999
2. Баран Я. //Фразеологія у системі мови. – Ів-Фр.,1997
3.Семенас А.Л. //Лексикология современного китайского языка. –М.,1992
4. Горелов В.И. //Лексикология китайского языка. –М.,1985
5.Горелов В.И.//Стилистика современного китайского языка. –М.,1979
6. Войцехович И.В. //Стилистические особенности основных разрядов фразеологических единиц современного китайского языка.-М., 1986
7. Кленин И.Д., Щичко В.Ф. //Лексикология и фразеология китайского языка. (Курс лекций). – М.,1978
8. Прядохин М.Г. //Китайские недоговорки-иносказания. – М.,1977
9. Солнцев В.М. //Очерки по современному китайскому языку. – М.,1957
10. Китайский фольклор. Тексты для чтения // под ред. Губаревой Л.Г. -М.,2001
11. Виноградов В.В. // Об основных типах фразеологических единиц в русском языке, - в кн. «А.А. Шахматов. Сборник статей и материалов», - М.,1935
12. Ван Тяньши. Деякі зауваження з питання про недомовки // 中国语文 ,　　1955, №1 (31).
13. Чжан Гуйї. Недомовки// 语文学习. 1952, №8.
14. Мао Дунь Відносно «недомовок»// 人民文学  1954, №6
15. Чень Вандао. Начала стилістики. Шанхай, 1954.

Словники:
16. Сизов С.Ю. Китайско-русский словарь идиом. – М.,2005
17. Прядохин М.Г., Прядохина Л.И. Краткий словарь недоговорок-иносказаний современного китайского языка. – М.,2007
18. Русско-китайский фразеологический словарь. – Пекин,1984
19. Краткий русско-китайский и китайско-русский словарь. – М.,2005
20. Котов А. В. // Китайско-русский и русско-китайский словарь.-М.,1997

Джерела китайською мовою:
21. 常用成语司典。北京，首都师范大学出版社，１９９９。
22. 汉俄司典。——上海外国语学院，１９９０