План

Вступ........................................................................................................3
1. Становлення і розвиток ринку єврооблігації...................................4
2. Особливості ринку єврооблігацій.....................................................6
3. Українські єврооблігації на міжнародному ринку........................17
Висновки................................................................................................20
Список використаної літератури.........................................................21
 
Вступ

Активна інтеграція світових ри¬нків капіталу почалася близько двадцяти років тому й істотно підси¬лилася за останні кілька років. Міжнародні ринки капіталів зараз на¬багато більше зв'язані, тому що інвестори, емітенти й фінансові посе¬редники набули більшого досвіду, розвиток інформаційних технологій і зв'язку вивели всі фінансові операції на нову площину, а координація міжнародних і національних регулятив¬них інститутів стала більше силь¬ною.
За останні два-три десятиліття склався глобальний ринок капіталів, здатний переборювати протиріччя й неузгодженості національних режимів регулювання, забезпечуючи при цьому постійний моніторинг якості позичальників - це ринок європаперів і, на¬самперед, єврооблігацій.
Даний ринок виник як реакція на заходи щодо контролю за рухом капіталів, уведених США. Становлення рин¬ку європаперів є наочною ілюстрацією того, як введення різного роду обме¬жень стимулює фінансові нововведен¬ня, які у свою чергу призводять до ска¬сування таких обмежень.
Зараз можна лише припускати, яким був би устрій фінансового світу й співвідношення факторів у глобальній конкурентній боротьбі, якби дані обмежувальні міри, у результаті яких Європа одержала серйозний імпульс для розвитку власних фінансових центрів, не були прийняті в США. Безумовно, введення нової європейської валюти – євро, і утворення на території Європи єдиного фінансового ринку зна¬менують собою чергову стадію в проце¬сі глобалізації економічних відносин.
 
3. Українські єврооблігації на міжнародному ринку

2004 рік характеризується неоднозначною ситуацією в різ¬них сегментах ринку українських облігацій, оскільки фак¬тори, які впливають на розміщен¬ня запозичень на зовнішніх рин¬ках, найчастіше не мають значення при розміщеннях на внутрішньому ринку і навпаки. Те ж саме мож¬на сказати і про позичальників – держанні, муніципальні і корпоративні емітенти стикалися з різни¬ми проблемами при випуску об¬лігацій. Так, на ринку єврооблігацій 2004 рік для українських емі¬тентів можна занести в актив (непогані показники розміщень суверенних і корпоративних позичальників, що знаходяться в державній власності, муніципаль¬них позичальників і вихід на ринок нових емітентів). Тому є всі підстави сподіватися на кількісне і якісне зростання україн¬ського ринку облігацій у 2005 році.
Суверенні позики в 2004 ро¬ці було здійснено 2 серіями (на 600 і 300 мільйонів доларів). Причому другу серію на 500 млн. дол. розміщено з нестандарт¬ними умовами – із плаваючою процентною ставкою. Це перший дос¬від таких розміщень українсь¬ких євробондів і поки що він ду¬же вигідний державі. Бюджет на 2005 рік передбачає зовнішню позику на 600 млн. дол., з можливим терміном обігу 7- 10 років. Однак поспішати з розміщен¬ням немає сенсу, тому що на внутрішньому ринку державі вдається розміщувати свої 5-ти річні облігації під 6.74% річних.
У 2004 році українські кор¬поративні позичальники зроби¬ли справжній прорив на ринку єврооблігацій. Обсяг розміще¬них позик перевищив показники 2003 року в 4.87 рази і досяг 1,4 млрд. дол. Основною причиною такого зростання стала довіра інвесторів до суверенних українських бондів і постійного зниження ставок за ними (у 2004 році Україна здійс¬нила 2 випуски суверенних бондів на 500 і 600 млн. дол. із прибутковістю 5,36% і 6,875% відповідно). У результаті багато великих українських позичаль¬ників прийшли до висновку, що позичати на зовнішніх ринках вигідніше, ніж в Україні, де ставки залишаються високими, та й потрібні обсяги одержати було 6 непросто.
Однак, як з'ясувалося, довіра до України і довіра до її компаній - це дві великі різниці. Перші випуски корпоративних облігацій на євроринок були не таки¬ми вдалими, як цього хотіли по¬зичальники (процентні ставки за євробондами Приватбанку й Укрсиббанку виявилися вищи¬ми ніж очікувалось - 10,88% і 10,5% відповідно). У результаті більшість емітентів (переважно великі банки) вирішили згор¬нути свої програми випуску євробондів до кращих часів або ж очікувати сприятливіших умов виходу на ринок. Проте, консервативну політику прийняли не всі. З тих, хто зважився вийти на ринок, відзначимо випуски компанії „Київстар” і „Нафтогаз України” (3 квартал 2004 року). Обидва випуски розрахонані на 5 років. „Київстар” розмістився під 10.375%, „Нафтогаз України” – під 8.125%. Для „Київстару” не найкраща ставка, хоча вона нижча від по¬передньої (12.75% - перша по¬зика компанії на євроринку). „Нафтогаз України” задоволений, адже це його перший випуск. З іншого боку, найбільша компанія Украї¬ни (якою володіє держава) могла 6 розраховувати на вигід¬ніші умови.
Останнє розміщення 2004 року додало українським позичальникам оптимізму – євробонди „Укрексімбанку” на суму 150 млн. дол. Вдалося розмістити на 5 років із прибутковістю 7.75 %. Премія відносно держпаперів стала менше відсотка, при тому, що банк на 100 % належить державі (у випадку з „Нафтогазом” премія склала близько 1.5 %). Надалі (у січні і лютому 2005 року) було проведено дорозміщення євробондів „Укрексімбанку” на 100 млн. дол. і 40 млн. дол. з такими ж умовами.
На початку 2004 року багато компаній анонсува¬ли свої плани щодо випуску єврооблігацій (однак після 2-х не дуже успішних випусків вирішили залучати кошти за допо¬могою коротших, але менш вит¬ратних синдикованих кредитів). На 1 півріччя 2005 року вже анонсовані проекти щодо випус¬ку євробондів на суму понад 1 млрд. дол. (Укртелеком, Сти¬рол, Укрсиббанк, Банк Надра, Укрсоцбанк планують випусти¬ти свої бонди). Таким чином, перспективи досить непогані. З огляду на непогане реноме України після „помаран¬чевої революції”, можна прогнозувати вже в 2005 році поліпшення кредитних рейтингів і більш активний вихід на ринок зовнішніх запозичень україн¬ських компаній.
Муніципальні українські єврооблігації представлені ті¬льки одним емітентом – містом Києвом. У 2003 році Київ позичив 150 млн. дол. під 8,75% на 5 років, у 2004 році - 200 млн. дол. під 8,625 % на 7 років, у 2005 році планується позичити 250 млн. дол. і, що менш імовірно, Донецьк. При цьому суми позик будуть мінімально можливими - 100 млн. дол. У випадку менших обсягів такі муніципаліте¬ти можуть розраховувати хі¬ба що на синдиковані кредити.
 
Висновки

Отже, на основі вивчення ринку єврооблігацій можна виділити такі основні переваги, що обіцяє організаціям і муніципалі¬тетам нова можливість виходу на світо¬вий ринок:
По-перше, грошей на Заході набага¬то більше. Обсяг і обороти ринку європозик вимірюються трильйонами дола¬рів, а обсяг позики, як правило, коли¬вається від декількох сотень до декіль¬кох мільярдів доларів. Крім європейсь¬ких на вторинному ринку облігації мо¬жуть купувати американські й азіатські інвестори, а це ще сотні мільяр¬дів доларів.
По-друге, навіть не дуже тривала за європейськими мірками облігаційна позика (3-5 років) у нашому уявленні - довгострокова, адже про те, щоб взя¬ти кредит на такий строк у вітчизня¬ного банку можна й не думати.
По-третє, гроші європозики — чи не найдешевші. Це обумовлено й більшим обсягом пропозиції грошей на світовому ринку, і тим, що банки, які купу¬ють єврооблігації, резервують під них істотно менше, ніж під кредити, а виходить, і купують їх вигідніше. Став¬ка процентів за облігаціями визначається кредитним рейтингом емітента й не може бути вище, ніж в уряду його країни.
По-четверте, при цьому не слід за¬бувати й про ціновий фактор. Викори¬стання ринку єврооблігацій часто до¬зволяє емітентам домогтися відносної цінової переваги в порівнянні з базо¬вою валютою своїх запозичень.
По-п'яте, випуск облігацій, на від¬міну від акцій, не приводить до розми¬вання акціонерного капіталу. Оскіль¬ки при нерозвиненому вітчизняному фондовому ринку акції компаній недо¬оцінені, їхній випуск означає розпро¬даж активів компанії за зниженими цінами.
Це забезпечує необмежені можливості України на ринку єврооблігацій.
 
Список використаної літератури

1. Бабенко А. Ринок єврооблігацій: становлення і розвиток// Ринок цінних паперів України.- 2006.- №5-6.- С.51-58.
2. Біда С. Випуск корпоративних єврооблігацій// Ринок цінних паперів України.- 2005.- №3/4.- С.47-52.
3. Воронова Фінансове право: Підручник – Видання друге, виправлене та доповнене.- Х.: Фірма „Консум”, 1999.- 496 с.
4. Зюнкін А.Г. Фінансове право.- 2-ге вид., доп.- К.: МАУП, 2001.- 144 с.
5. Капаєва Л.М. Фінансове право: Навч. посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.- 248 с.
6. Кучерявенко М.П. Фінансове право Україн: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2006.- 320 с.
7. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
8. Харченко В. Ринок облігацій України: підсумки 2004 року і перспективи розвитку в 2005 році// Фінансовий ринок України.- 2005.- №6/7.- С.34-40.