ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ 5
1.1. Предмет та об’єкти аудиторської перевірки основних засобів
підприємства 5
1.2. Об’єкти аудиторської діяльності 8
2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА 12
2.1. Техніко-економічні показники роботи досліджуваного підприємства 12
2.2. Планування та послідовність проведення аудиту основних засобів 13
2.3. Аудиторський ризик та його значення в процесі аудиту основних
засобів 15
2.4. Документування аудиторської перевірки 17
3. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ФОНДАМИ 22
3.1. Задачі та джерела аудиту основних засобів 22
3.2. Аудит надходження, вибуття і переоцінки основних засобів 26
3.3. Аудит нарахування амортизації основних засобів 30
3.4. Аудит обліку витрат на утримання та ремонт основних засобів 33
3.5. Аудит інформації про основні засоби у фінансовій звітності та примітках до неї 35
3.6. Типові порушення, які виявляються підчас аудиту основних засобів 38
4. ДОКУМЕНТИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ ПІДЧАС ПРОВЕДЕННЯ
АУДИТУ 40
4.1. Складання програми аудиту основних засобів 40
4.2. Складання аудиторського висновку 43
ВИСНОВОК 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47
ДОДАТКИ 49
ВСТУП
Перехід України до ринкових відносин виявив необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідношення різних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких гідне місце повинне зайняти інститут аудиторства. Його головна мета - забезпечити контроль за вірогідністю інформації, відображеної в бухгалтерській звітності. За останні роки в бухгалтерському обліку відбулися істотні зміни, обумовлені зближенням українських форм і методів обліку з міжнародним і розробкою власних облікових стандартів, що відповідають міжнародним вимогам.
Серед проблем, висунутих практикою переходу до ринкової економіки, особливу актуальність здобувають оцінка основних засобів і їхнє відображення в бухгалтерському балансі, а також методи алгоритмізації. Точність показників обсягу, стан і рухи основних засобів, а у відомій мірі і точність їхньої якісної характеристики багато в чому залежить від того, на скількох правильно і вірогідно проведена їхня оцінка, маючи на увазі те, що неправильна оцінка основних засобів може не тільки спотворити загальну картину, але і викликати неточне числення амортизації, а звідси собівартості і відпускних цін продукції (робіт, послуг), отже, прибутковості, рентабельності і прибутку; перекручування сум належного податку як з майна, так і з прибутку; неправильне відображення в бухгалтерському балансі співвідношення основних і оборотних коштів; невірне числення ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів: знос, коефіцієнти вибуття і надходження, широко застосовувані показники ефективності: фондовіддача, фондомісткість і фондоозброєність, невірно буде обчислюватися й ефективність капітальних вкладень.
Своєчасне проведення аудиторської перевірки правильності обліку, оподатковування і використання основних засобів дозволить уникнути багатьох неприємностей.
....................................................
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1. Предмет та об’єкти аудиторської перевірки основних засобів підприємства
Аудиторські перевірки повинні проводитись відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду і свого середовища. Вони є основою всіх міжнародних нормати¬вів аудиту, на них має ґрунтуватись і вітчизняний аудит.
Аудит ґрунтується на оцінці стану відповідних аспектів діяльності економічних систем. Мова йде насамперед про оцінку вірогідності фінансової (бухгалтерської) звітності, що містить інформацію про стан господарських засобів і джерел їхнього формування. Підтвердження аудитором звітності є обов'язковою умовою взаємин підприємств із податковою системою, акціонерами, іншими контрагентами. Реальність звітності - основний, традиційний об'єкт аудита.
Сфера аудиторської діяльності в сучасній практиці істотно розширилася за рахунок аудиторських послуг. Головна увага приділяється підвищенню ефективності системи керування підприємством і насамперед системи внутрішнього контролю. Системний підхід підготував ґрунт для розвитку якісного аудита, тобто аудиторські структури почали значно більше займатися консультаційною діяльністю, чим безпосередньо аудитом.
Результатом аудиту основних засобів можуть бути висновки про стан об'єктів основних засобів - реальність статей балансу, фінансовий стан, вірогідність бухгалтерського обліку основних засобів, законність і доцільність господарських операцій, пов’язаних з рухом основних засобів на підприємстві, а аудиторських послуг - можливий стан об'єктів основних засобів у майбутньому - прогнозні економічні показники, якісні характеристики організаційної структури керування, системи обліку і контролю за рухом основних засобів, що є результатом чи досліджень проектних розробок [5, с.12].
Таким чином, предмет аудиторської діяльності саме у аспекті перевірки стану основних засобів, варто розглядати в двох аспектах: у просторовому, коли мова йде про напрямки аудиторської діяльності, і в тимчасовому, - коли ці напрямки стосуються минулого, сьогодення і майбутнього. Але у кожному випадку оцінюється стан об'єктів аудиту, і погляд на його предмет з погляду простору і часу нічого в принципі не змінює.
..................................................................
Логіка усвідомлення цієї частини питання підтверджується схемою, яка наведена на мал. 1.
Мал. 1. Місце об’єкту (об’єктів) аудиту в системі дій аудитора
Таким чином, логіка вивчення послідовності дій аудитора приводить до визначення предмету аудиторського дослідження який є показником (статтею) фінансової звітності підприємства з точки зору відповідності її даним обліку.
Іншими словами, предмет аудиту віддзеркалює окремі сторони (параметри) інформації кожної із статей фінансової звітності, а саме статей, що відображають стан та наявність об’єктів основних засобів підприємства.
....................................................
1.2. Об’єкти аудиторської діяльності
Під об'єктами аудиторських послуг розуміють окремі чи взаємозалежні економічні, організаційні, інформаційні чи інші сторони функціонування досліджуваної системи, стан яких може бути оцінене кількісно та якісно.
Аудитор має справу з об'єктами, різними по складу, цільовій орієнтації, відношенню до окремих сфер діяльності, багатьма іншими характеристиками. Це вимагає застосування стосовно них визначеної класифікаційної системи, що забезпечувала б досить цілісне представлення про предмет аудита. Таке представлення дають наступні класифікації [6, с.14].
Вид об'єктів. За цією ознакою об'єкти аудиторської діяльності ділять на декілька груп. Визначимо склад цих груп відносно об’єктів аудиторської перевірки:
- ресурси: засоби праці - будівлі, устаткування й інші предмети праці;
- господарські процеси: економічні процеси впровадження нової техніки, технології; матеріально-технічне постачання; технічне і господарське обслуговування об’єктів основних засобів;
- економічні результати діяльності: фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток, рентабельність;
.............................................
Класифікація об'єктів приведена на мал. 2.
Мал.2. Класифікація об’єктів аудиторської діяльності
Системність класифікації об'єктів багато в чому визначає використання специфічних прийомів, що складають метод аудиторської діяльності.
2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Техніко-економічні показники роботи досліджуваного підприємства
Стисла історія підприємства, важливі події його розвитку
Підприємство "Лутовинiвський маслосирзавод" було створено як державне підприємство.
В 1996 році згідно плану приватизації Державне підприємство "Лутовинiвський маслосирзавод" перетворено у відкрите акціонерне товариство "Лутовинiвський маслосирзавод".
29 березня 1996 року товариство зареeстровано Козельщинською Райдержадмiнiстрацieю.
.......................................
2.2. Планування та послідовність проведення аудиту основних засобів
Процес аудиту основних засобів повинні здійснюватися упорядковано, у певній послідовності.
Процес аудиту можливо поділити на декілька основних етапів, а саме:
1. Підготовчо-узгоджувальний;
2. Дослідницький (етап оцінки статей фінансової звітності);
3. Заключний.
Перший етап складається із аудиторських процедур, пов’язаних з розробкою загального підходу до проведення аудиту, оцінкою ступеня ризику, встановлення планового рівня суттєвості, планування; закріплення досягнутих домовленостей між АФ і замовником шляхом підписання необхідних документів (договір, програма аудиту тощо).
.....................................
Схематично етапи аудиту з виконанням ключових процедур показано на мал. 3.
Мал. 3. Схема етапів аудиту з визначення ключових процедур
Після завершення усього комплекту підготовки робот, отримання достатнього обсягу попередньої інформації про бізнес клієнта і здійснення необхідних процедур по визначенню ризику аудиторської діяльності та мети суттєвості помилок – аудитор повинен складати Загальний план аудиту (див. Таблицю 1.).
.....................................
2.3. Аудиторський ризик та його значення в процесі аудиту основних засобів
Наступною аудиторською процедурою повинно бути визначення ризику і суттєвості помилок.
Аудитору слід дати оцінку загальну величину аудиторського ризику і окремих його складових [4, с.287].
Характеристика складових аудиторського ризику (АР).
Елементи аудиторського ризику Характеристика складових АР
1. Власний (внутрішній) ризик - ВР
МСА 400
МСА 401 Дається оцінка на підготовчому етапі аудиту під час його планування. Цей ризик виникає під впливом різних винників:
зовнішніх (інфляція, політика держави в конкретній галузі, конкуренція, ринок збуту, географічне знаходження підприємства, рівень безробіття і т. ін.);
внутрішніх (організаційна структура, система управління і прийняття рішень, кадрова політика, кваліфікація персоналу, взаємовідносини з клієнтами-покупцями і постачальниками).
Аудитор не може вплинути на розмір внутрішнього ризику, він лише його оцінює і бере до уваги при визначенні припустимого загального АР.
Способи оцінки: експрес-аналіз фінансової звітності, аналіз можливих чинників на показники окремих статей фінансової звітності (аналіз рахунків по яким було встановлено раніш відхилення і вносилися виправлення, нетипові операції і таке інше).
Складання Анкети-теста оцінки власного ризику (ВР). Робочий документ аудитора, але дані вносяться в нього самим клієнтом. У підсумковій частині документа аудитор робить висновок стосовно узагальненої оцінки ВР.
.......................................
2.4. Документування аудиторської перевірки
Аудитор зобов’язаний внести документацію зі справ, які стосуються прийняття рішень за результати проведення аудиту, а також надання аудиторських послуг.
Обов’язкове документування робот з аудиту, або наданої послуги визначено МСА –203 “Документація” [3, с.5].
Перелік робочої документації аудитора
(можливий варіант при аудиті основних засобів)
№ з/п Назва документа або розділу, за якими оформлюються документи Джерело інформації
Розділ І. Документи з організації аудиту
1.1. Лист-пропозиція клієнту Аудитор
1.2. Відповідь клієнта Клієнт
1.3. Інша кореспонденція Аудитор, клієнт, треті особи
... Документація з попереднього обстеження клієнта Клієнт
.... Договір на проведення аудиту Клієнт - аудитор
.... Документи, що підтверджують рахунки з клієнтом Банківські документи
...................................
Робочі документи знаходяться у повній власності аудитора і він зобов’язаний забезпечити їх конфіденційність. З робочими документами мають право ознайомитися лише з дозволу клієнта, по рішенню суду і у випадку контролю якості аудиту з боку уповноважених органів професійних організацій (САУ, АПУ).
3. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ФОНДАМИ
3.1 Задачі та джерела аудиту основних засобів
Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами) або аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, а також консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, загального аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
................................
У процесі перевірки аудитору також потрібно звертати увагу на якість оформлення інвентаризаційних описів, тому що зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли дані про об'єкти просто переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток або документів попереднього періоду. Аудитору необхідно перевірити, чи були виявлені в процесі інвентаризації об'єкти основних засобів, які прийшли до непридатності й підлягають списанню або реалізації. На такі об'єкти складають окремі інвентаризаційні описи.
На основі вивчення усіх матеріалів інвентаризації, враховуючи й відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку, аудитор робить висновок про якість проведеної інвентаризації та дає пропозиції з поліпшення обліку на підприємстві.
3.2 Аудит надходження, вибуття і переоцінки основних засобів
При перевірці операцій з надходження основних засобів аудитору необхідно встановити доцільність їх будівництва або придбання, своєчасність та правильність документального оформлення, а також реальність їх оцінки.
Доцільність будівництва і придбання основних засобів визначається виробничою необхідністю й ефективністю їх використання.
Повноту та своєчасність оприбуткування об'єктів основних засобів встановлюють шляхом зіставлення дати оприбуткування засобів по дебету рахунка 10 "Основні засоби" з датами, вказаними в первинних документах на їх надходження, а також відповідних сум. Невчасне оприбуткування основних засобів призводить до не донарахування зносу, що викликає помилки у визначенні залишкової вартості, собівартості продукції та фінансових результатів діяльності організації. Окремо аудитором перевіряються операції з оприбуткування основних засобів у вигляді внесків до статутного капіталу.
Підчас перевірки стану основних засобів підприємства аудиторові також необхідно перевірити правильність оцінки основних засобів. Нові основні засоби, які надійшли до підприємства, враховуються по первинній вартості, яка складається з таких витрат:
- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні обов'язкові платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
....................................
Для узагальнення облікової інформації про вибуття основних засобів, які належать підприємству, застосовується синтетичний рахунок 976 "Списання необоротних активів". За дебетом цього рахунка відображають залишкову вартість (за вирахуванням зносу) вибулих об'єктів, а також витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів. Нарахований знос по вибулих об'єктах відображають за дебетом рахунка 13 "Знос необоротних активів" та кредитом рахунка 10 "Основні засоби" (відповідний субрахунок виду основних засобів).
У разі реалізації об'єктів основних засобів їх залишкова вартість відображається за кредитом 10 "Основні засоби" і дебетом рахунка 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів". Сума виручки від реалізації основних засобів за винятком ПДВ відбивається за кредитом рахунка 742 "Прибутки від реалізації необоротних активів". Продаж окремих об'єктів основних засобів здійснюється по договірних цінах (але не нижче звичайних) [17, с.5].
Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
3.3 Аудит нарахування амортизації основних засобів
Підчас перевірки нарахування зносу основних засобів аудитору необхідно встановити, чи усі об'єкти ОЗ на підприємстві враховуються при нарахуванні амортизації; чи враховується при цьому їх рух; чи вірно вибраний метод розрахунку амортизації і чи правильно застосовуються норми амортизації; чи немає випадків нарахування амортизації під час проведення реконструкції і технічного переозброєння основних фондів з повною їх зупинкою, а також у разі їх консервації.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
.....................................
Підчас завершальної стадії аудиторської перевірки аудитору необхідно перевірити правильність відображення нарахованої амортизації на рахунках бухгалтерського обліку та окремих об'єктах обліку витрат виробництва, враховуючи, що знос об'єктів повинен відображатися за дебетом рахунків витрат (23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" і т.д.) відповідно до технологічного призначення конкретних об'єктів ОЗ та кредитом рахунка 13 "Знос необоротних активів".
3.4 Аудит обліку витрат на утримання та ремонт основних засобів
У процесі перевірки основних засобів аудитор також аналізує їх стан та використання на підприємстві, самостійно розраховуючи показники стану й ефективності використання основних засобів та порівнює їх з аналогічними показниками, які були розраховані на підприємстві. На підставі проведеного аналізу аудитор робить висновки і пропонує адміністрації підприємства заходи щодо підвищення ефективності використання основних фондів.
Обсяг, періодичність і види робіт, зв'язані з експлуатацією об'єктів основних засобів, залежать від складу основних засобів, які має підприємство.
Класифікація і характеристика робіт, порядок їх проведення регламентовані нормативними документами, зокрема: для будинків і споруджень таким документів є Наказ № 32, для автотранспорту - Положення № 102.
.....................................
3.5 Аудит інформації про основні засоби у фінансовій звітності та примітках до неї
Згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" головною метою аудиту є перевірка публічної фінансової звітності, суб'єктів фінансово-господарської діяльності з метою визначення її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам, отже, підчас аудиту основних засобів аудиторові також необхідно перевірити інформацію про основні фонди, яка була відображена у фінансовій звітності підприємства та примітках до неї.
У Балансі (форма 1) підприємства аудитор перевіряє статтю "Основні засоби". У цій статті повинна бути наведена вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Ця стаття також повинна містити інформацію про загальну вартість інших необоротних матеріальних активів. У статті "Основні засоби" окремо наводяться первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
..................................
3.6 Типові порушення, які виявляються підчас аудиту основних засобів
Серед порушень, які виявляються при аудиторській перевірці основних засобів, найчастіше зустрічаються наступні:
1) Невірний розподіл основних засобів по класифікаційних групах, що приводить до помилок при нарахуванні амортизації;
2) Неправильне визначення складу основних засобів, що приводить до появи в складі основних засобів МШП і навпаки;
3) Відсутність актів приймання-передачі основних засобів, які служать основою для оформлення операцій пов'язаних з рухом основних засобів;
................................
4. ДОКУМЕНТИ ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ ПІДЧАС ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ
4.1. Складання програми аудиту основних засобів
Відповідно до діючих в Україні національних аудиторських нормативів незалежні аудитори і аудиторська фірми повинні організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити відповідний рівень її якості та бути впевненим, що в кожній конкретній ситуації були застосовані найбільш ефективні і дійові методи аудиту.
Отже, план аудиторської перевірки повинен засновуватися на знанні аудитором особливостей підприємства, а також на результатах загальних досліджень економічної сфери діяльності клієнта, проведених аудитором. Для проведення таких досліджень аудитор повинен володіти достатнім рівнем знань відносно виду діяльності клієнта, щоб визначити де існує високий ризик виникнення порушень та помилок, які можуть істотним чином вплинути на фінансову інформацію підприємства.
...................................
4.2. Складання аудиторського висновку
У відповідності зі статтею 7 Закони України " Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року аудитор повинен оформлювати результати перевірки аудиторським висновком.
Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Публічна бухгалтерська звітність суб'єктів господарської діяльності повинна обов'язково містити аудиторський висновок.
Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів, його публікація свідчить про те, що річна фінансова звітність підприємства відповідає правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірною.
