УКООПСПІЛКА
Полтавський університет споживчої кооперації України
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
з мікроекономіки
на тему:
“ Безробіття як форма макроекономічної нестабільності”
Виконала:
студентка факультету
фінансів та обліку
групи МЕ – 22
Коновалова Катерина
Полтава 2007
ЗМІСТ :
Вступ
I. Безробіття як форма макроекономічної нестабільності:
1.1. Суть безробіття
1.2. Причини виникнення безробіття
1.3. Види безробіття
1.4. Особливості безробіття в Україні
II. Закон А. Оукена. Економічні та позаекономічні наслідки безробіття
III. Механізм забезпечення повної зайнятості в ринковій економіці
Висновок
Список рекомендованої літератури
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ВСТУП
Хоч як бездоганно не працювали б ринкові механізми, вони не можуть, проте, забезпечити повної зайнятості навіть за наявності вільних робочих місць. Багато представників різних напрямків економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства. Воно є невід’ємним атрибутом ринкової економіки.
Економіка суверенної України перебуває на етапі формування ринку праці відповідно до законів ринкової економіки. Правда, цей процес проходить доволі сповільнено. Проте такі темпи слід розцінювати, скоріше як позитивне явище, оскільки в умовах існування залишків старих економічних структур, при недостатніх капіталовкладеннях зростання масштабів безробіття може викликати певну соціальну напругу.
В Україні вперше було легітимно визначено статус безробітного Законом “Про зайнятість населення ”. Цей закон був прийнятий у березні 1991 року, тобто тоді коли Україна ще не була самостійною державою. У статті 2 Закону говорилося, що ” безробітними називаються громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин через відсутність підходящої роботи не мають заробітку (трудового доходу). При цьому ці громадяни зареєстровані у державній службі зайнятості, а отже, дійсно вони шукають роботу та здатні приступити до праці ”. Це є законодавчим визнанням якісно нових економічних реалій української дійсності, яке потрібно вважати поступом на шляху до ефективного використання трудового потенціалу.
В економічній і соціологічній літературі, в засобах масової інформації висловлювалися різні погляди стосовно перспектив зайнятості та масштабів безробіття. Дехто намагався спекулювати на безробітті, залякуючи громадянство соціальними вибухами і т.д. Таким чином були закладені першоцеглинки початку боротьби з проблемою безробіття.
1.1. СУТЬ БЕЗРОБІТТЯ
Залежність зайнятості від кон’юнктури ринку в ринковій економіці обумовлює виникнення безробіття.
Безробіття – це соціально- економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. Безробіття в ринковій економіці – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує її попит на неї.
Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Її складають особи у віці 15 – 70 років як зареєстровані, так і незареєстровані у державній службі зайнятості, що відповідають одночасно таким вимогам :
- не мають роботи – заняття, яке приносить дохід;
- наполегливо шукають роботу чи намагалися організувати власну справу за останні чотири тижні;
- готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.
У свою чергу, до складу зайнятих належать особи у віці 15 – 70 років, які відпрацювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину ( в особистому селянському господарстві не менше 30 год.) незалежно від того, чи була це робота постійна, тимчасова, сезонна, випадкова або інша робота.
Сукупність зайнятого і безробітного населення називається самодіяльним населенням або економічно активним. Згідно з класифікацією МОП, до економічно активного населення належить населення обох статей віком від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг.
Особи, які не належать до безробітних та до категорії зайнятих, не входять до складу робочої сили, включаються до складу економічно неактивного населення. Економічно неактивне населення – це особи, які не можуть бути класифіковані як “зайняті “ або “ безробітні” [3].
Таким чином :
Населення = Робоча сила + Особи поза робочою силою
Робоча сила = Зайняті + Безробітні
(Мал.1)
Мал.1. Розподіл населення за категоріями у відповідності з міжнародними стандартами:
Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили :
Чому безробіття все ж таки є макроекономічним явищем ? Для тлумачення наводять, як правило два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВВП, сукупної пропозиції.
По- друге, безробіття – це, окрім усього, певна кількість людей із певною платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків : і з боку попиту, і з боку пропозиції
( ДОДАТОК А ).
В контексті об’єктивно суб’єктивних відносин, безробіття означає, передусім, відносини між класом капіталістів і державою й класом найманих працівників з приводу відчуження частини останніх від виробничої діяльності, з одного боку, та забезпечення їх необхідним мінімумом задля існування з другого боку, а отже звуженого відтворення. Якщо синтезувати обидва визначення, то безробіття означає виробничі відносини між протилежними класами та державою з приводу економічного відчуження частини працездатного населення від власності робочої сили та її відтворення на звуженій основі. У даному випадку виникають явища і процеси, протилежні за економічним змістом тим, які мали місце при взаємодії сукупної робочої сили і повної зайнятості [7].
1.2. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ
Економісти по- різному пояснюють причини безробіття в ринковій економіці. В цілому можна було б виділити наступні підходи до пояснення цього явища :
а) надлишок народонаселення (мальтузіанство);
б) ріст органічного будівництва капіталу (марксизм);
в) високий рівень заробітної плати (неокласицизм);
г) нестача сукупного попиту (кейнсіанство).
Найбільш поширеною в західній економічній науці є неокласична та кейнсіанська концепція безробіття.
Неокласична концепція
Неокласична концепція безробіття в найбільш послідовному вигляді була представлена економістом А. Пігу в його книзі “ Теорія безробіття ”, яка вийшла в 1933 р.
Неокласичне пояснення безробіття акцентує увагу на таких явищах, як жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції.
Жорсткість зарплати ( Regidity wage ). Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайнятості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством про мінімальну зарплату, монополізм профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективності виробництва. Графічно вплив цих факторів відображається так (Мал. 2).
Негнучкість цін ( Price inflexibility ). Коли йдеться про рівень зарплати, завжди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/ P. Зрозуміло, що рівень цін на товари та послуги (Р) є зовнішнім, щодо ринку праці, чинником. Якщо виявлює недосконалість ринок товарів та послуг, то так само стає недосконалим і рівень зарплати як засіб саморегулювання ринку праці.
Хибні передбачення ( False expectation ). Суб’єкти, що домовляються про зарплату, намагаються передбачити майбутні ціни. Якщо, наприклад, вони очікують 5 % -ну інфляцію, то закладають у контракті 5 % -не збільшення зарплати. Але у своїх передбаченнях учасники угод можуть помилятися, і коли ці передбачення виявляються невірними, безробіття може відрізнятися від свого природного рівня. Зокрема, якщо під впливом помилкових передбачень до угод закладено вищі ціни, ніж ті, що встановилися насправді, то це тотожне підвищенню реальних зарплат.
Кейнсіанська концепція
В кейнсіанській концепції зайнятості послідовно і докладно доказується, що в ринковій економіці безробіття носить не добровільний характер (в неокласичному його розумінні), а вимушений. В кейнсіанській концепції ринок праці може знаходитися в стані рівноваги не тільки при повній зайнятості, але і при наявності безробіття. Це пояснюється тим, що пропозиція праці, на думку Кейнса, залежить від розміру номінальної заробітної плати, а не від реального її рівня, як вважали неокласики. Якщо ефективний попит в суспільстві не достатній, оскільки він визначається насамперед граничною схильністю до споживання, яка знижується по мірі зростання доходу, то зайнятість досягає рівноважного рівня в точці, яка розташована нижче рівня повної зайнятості.
Отже, кейнсіанське трактування безробіття грунтується на ідеї повної недосконалості ринку. Причини недосконалості закладена у власне ринковому саморегулюванні. Фактично кейнсіанське трактування – це тлумачення циклічного безробіття, спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту. Неефективний попит, у свою чергу, пояснюється заниженими доходами домогосподарств. Логіка пояснення має такий вигляд :
AD ↓ → Inv ↑ → E ↓ , де Е – зайнятість .
Спробуємо відобразити цю логіку, сполучивши графік “ кейнсіанського хреста” та виробничу функцію ( ДОДАТОК Б ).
Як бачимо, причин безробіття може бути чимало. Тому економісти нині розглядають не безробіття взагалі, а його конкретні форми чи види [4, 7].
1.3. ВИДИ БЕЗРОБІТТЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ В УКРАЇНІ
На сьогодні за даними ООН, близько 800 млн.чол., тобто практично кожний третій працездатний у світі, не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток.
Розрізняють два основних типи безробіття :
• природне;
• вимушене.
1. Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного,
Інституціонального.
2. Вимушене безробіття – це безробіття, коли людина в працездатному віці не
працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу, але не може її знайти, бо немає вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є плинне, приховане, застійне безробіття, сезонне безробіття, технологічне безробіття та конверсійне безробіття.
Безробіття характеризується двома основними показниками :
1) рівнем безробіття;
2) тривалістю безробіття.
Рівень безробіття – це відношення кількості офіційно зареєстрованих
повністю безробітних до кількості працездатного населення.
Рб = ( Кб : Кn ) х 100, де
Рб – рівень безробіття;
Кб – кількість безробітних;
Кn – кількість працездатного населення.
Для суспільства небезпечним є не саме безробіття, а відсутність механізму його регулювання, надійного захисту безробітних. Економісти відрізняють головним чином три найпоширеніші види безробіття : фрикційне, структурне і циклічне [12].
Фрикційне безробіття
Фрикційне безробіття породжується постійним переміщенням населення із одного регіону (міста, селища) в другий, зміною професії, етапів життя (навчання, робота, народження дитини і догляд за нею, тощо). Фрикційне безробіття існує завжди, воно неминуче. Головна її ознака – низька тривалість. Істотною рисою такого безробіття є також те, що люди, які шукають роботу, володіють необхідною кваліфікацією, професійною підготовкою і навичками [9].
Найпростішим засобом зменшення витрат внаслідок фрикційного безробіття є скорочення часу пошуку роботи за рахунок кращої інформованості тих, хто її шукає, щодо можливостей ринку праці, спрощення процедури звільнення і прийняття на роботу. Зрозуміло, що значна роль тут належить службам зайнятості. Оскільки фрикційне безробіття – це результат добровільного і тимчасового скорочення пропозиції, то в його моделі мають бути відображені зміни у пропозиції праці [7]. Див. (Мал. 3).
Структурне безробіття
Структурне безробіття виникає в результаті незбігання попиту на робочу силу і пропозиції праці, яка пов’язана з технологічними змінами в виробництві, які породжують і структурні зміни в попиті на робочу силу.
Під впливом технологічних змін попит на деякі види професій закінчується і роботодавці шукають спеціалістів з новими професіями.
Уникнути структурного безробіття неможливо. Це пов’язано з тим, що технічний прогрес завжди породжує нові товари, технології і навіть цілі галузі (до них, наприклад, відноситься виробництво персональних комп’ютерів, лазерних дисків). В результаті дуже змінюється структура попиту на робочу силу, а люди з непотрібними професіями виявляються збоку, доповнюючи ряди безробітних.
Зміни в структурі попиту сьогодні виявляються все більш суттєвими. Американські експерти, складаючи прогноз розвитку ринку праці в США в наступному тисячолітті , виявили неминучість серйозних змін у ньому. Швидше за все буде збільшуватися кількість робочих місць для людей, які володіють наступними професіями :
• бухгалтер і аудитор;
• спеціаліст по перевихованню правопорушників;
• інженер- механік;
• спеціаліст по зв’язкам компаній з громадськістю;
• програмувальник для персональних комп’ютерів і комп’ютеризованою техніки;
• терапевт, який спеціалізується на професійних захворюваннях;
• технік по обслуговуванню медичної апаратури.
Розглянемо явище структурного безробіття на умовному прикладі, що дасть змогу побудувати графічну модель (Мал. 4).
Структурне безробіття, при всій своїй хворобливості, також може не хвилювати країну, але лише в тому випадку, коли загальна кількість вільних місць не поступається кількості людей, які шукають роботу, хоча і мають інші спеціальності. Якщо робочих місць взагалі менше, ніж безробітних, тоді це погано. Це означає, що в країні виникла третя, найбільш неприємна форма безробіття – циклічне.
Циклічне безробіття
Циклічне безробіття виникає головним чином в таких країнах, які переживають загальний економічний спад. В цьому випадку кризові явища виникають не на окремих, а практично на всіх товарних ринках. Складності переживає велика кількість фірм країни, а масові звільнення починаються майже одночасно і скрізь. В підсумку загальна кількість вільних робочих місць в країні виявляється менше кількості безробітних.
Циклічне безробіття прийнято розглядати як безпосередній наслідок недостатнього попиту. Тоді як структурне безробіття трактується по- різному стосовно того, існує воно в межах нормального (природного) рівня безробіття чи поза ним, то з приводу циклічного думка одностайна : його оцінюють як таке, що виступає головною причиною формування безробіття на рівні, який перевищує природний.
Фактично модель циклічного безробіття вже була розглянута нами тоді, коли ми аналізували кейнсіанський погляд на безробіття. Розміщення лінії сукупного попиту (AD) нижче того рівня, який забезпечує повну зайнятість, пояснювало феномен циклічного безробіття [6, 7].
1.4. ОСОБЛИВОСТІ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ
Офіційно безробітними в Україні на кінець 2006 року вважались 1600,8 тис. осіб. Крім того, протягом року офіційне безробіття стало меншим, ніж у попередньому році ( 1906,7 тис. осіб – у 2005 році), при одночасному скороченні виробленого національного доходу. Це дає підстави зробити висновок про “прихованість” безробіття, невідповідність офіційних і фактичних показників.
Новим явищем у соціальному житті України є вивільнення працівників (тобто їх скорочення з ініціативи адміністрації підприємств і організацій) з різних галузей народного господарства і поява безробітних. За останні роки щорічно вивільнялося з різних галузей народного господарства близько 200- 273 тис. осіб. Причому майже половина з них працювали у різних галузях промисловості. З інших галузей економіки значне вивільнення відбувається на транспорті і зв’язку, у торгівлі і громадському харчуванні, будівництві, науці і науковому обслуговуванні та в освіті [15].
Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих регіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних областей республіки – Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано- Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській, Дніпропетровській областях та м. Києва та Севастополя (ДОДАТОК В) [2].
Особливість українського безробіття можна пояснити специфікою його окремих видів. Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, головний поштовх якому досі дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.
Намагаючись прогнозувати подальшу ситуацію з безробіттям в Україні, необхідно враховувати чинники, що діятимуть як у бік збільшення, так і у бік зменшення його рівня. Зростання, зокрема, спричинятимуть :
• потреба структурної реорганізації неефективної економіки;
• зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;
• дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;
• відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності виконавчої влади.
До чинників, які діють у бік скорочення безробіття, можна віднести :
• безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;
• дотеперішня нерозвиненість приватного сектра і наявність тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих;
• традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов’язане з цим обмеження попиту на працю.
Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгодження з розробкою загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення [11].
II. ЗАКОН ОУКЕНА.
ЕКОНОМІЧНІ ТА ПОЗАЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ
Різниця між потенційним ВВП Y* і фактичним Y утворює кон’юнктурний розрив (розрив ВВП), аналіз якого в 1960-ті роки провів американський економіст Артур Оукен – американський дослідник у галузі макроекономіки, що виразив математичну залежність між рівнем безробіття та відставанням при зростанні ВВП. Закон Артура Оукена : при зростанні рівня безробіття на 1 % вище природного рівня безробіття тягне за собою недовиробництво ВВП на 2,5 % .
Наявність кон’юктурного безробіття свідчить про неповне використання виробничих можливостей країни.
У формалізованому вигляді закон А. Оукена можна записати так :
де, Y* – потенційний національний доход в умовах повної зайнятості;
Y – фактичний рівень національного доходу;
u – фактичний рівень безробіття;
u*– рівень природного безробіття;
λ – коефіцієнт Оукена.
З наведеної формули можна вивести залежність обсягу випуску продукції від рівня фактичного безробіття та зобразити схематично так звану криву Оукена.
Крива Оукена виражає Y (u) взаємозалежність між рівнем фактичного безробіття (u) і величиною відхилення фактичного національного доходу (Y) від національного доходу за умов повної зайнятості (Y*) (Мал. 5).
Мал. 5. Графік кривої Оукена
Втрати, пов’язані з циклічним розривом, вищі, ніж відхилення фактичної
зайнятості від умов повної зайнятості, з таких причин :
• існування прихованого безробіття, тому що не всі безробітні реєструються на біржі праці;
• не всі зайняті в умовах високого безробіття працюють повний робочий день;
• за так званими вимушеними відпустками в умовах високого рівня безробіття;
• знижується середня продуктивність праці через приховане безробіття в умовах прихованої кризи тощо [5].
Виділяють економічні та соціальні наслідки кон’юнктурного безробіття:
• відповідно до закону Оукена відбувається відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях;
• відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення;
• під час кон’юнктурного безробіття – через тривалі періоди бездіяльності – втрачається кваліфікація робітників.
Перехід на ринкові відносини із багатьох причин викликав в Україні різкий спад виробництва, що зумовило появу і зростання безробіття. За наявності надмірного безробіття в економіці виникають певні втрати, тобто істотні економічні збитки від безробіття. Вони виражаються у відставанні фактичного ВВП від його потенційного рівня. Для визначення втрат ВВП у світовій практиці використовують положення і висновки досліджень А. Оукена.
Спираючись на закон А. Оукена, можна обчислити втрати ВВП від надмірного (циклічного безробіття). Таке обчислення можна розкласти на декілька етапів:
Перший – обчислення відсотка відставання ВВП від потенційного ВВП;
Другий – якщо ВВПп прийняти за 100 %, то звідси ВВПф дорівнює :
Третій – оскільки нам відомо ВВПп і ВВПф, то звідси знаходимо втрати економіки від циклічного безробіття.
III. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
Проблеми зайнятості та працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найактуальніших. Український ринок праці та зайнятість мають свої особливості, які були спричиненими наступними змінами :
• скорочення зайнятості і зростання рівня безробіття, починається з середини 90-х років;
• існування в Україні вимушеної зайнятості (прихованого безробіття);
• зміна структури зайнятості, тобто співвідношення між людьми. Що працюють у різних сферах (галузях) економіки.
Приведемо дані статистики щодо рівня зайнятості населення України :
За даними матеріалів вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, за січень-вересень 2006 р. середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15-70 років становила 22,3 млн. осіб, з них 20,7 млн. осіб, або 93% були зайняті економічною діяльністю, решта - не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних (за методологією МОП) працездатного віку ( особи, що самостійно шукали роботу, та ті, що перебували на обліку у державній службі зайнятості ) становила 1,5 млн. осіб, або 7,6% від чисельності економічно активного населення.
Дисбаланс у розподілі виробничих ресурсів та робочої сили зумовлює значну міжрегіональну диференціацію зареєстрованого безробіття. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Тернопільській області ( 6,6% ), а найнижчий - у м. Києві ( 0,4%) [10].
Завданням сучасного етапу в сфері регулювання зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці, яка, на жаль, не здійснюється зараз. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого - відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль у процесі управління.
ВИСНОВОК
Безробіття є реактивом, який пришвидшує процеси дестабілізації. Тому вихід країни на шлях збалансованого зростання потребує спеціальних дій по скороченню армії безробітних.
Однак спеціалісти ринкової економіки ніколи не ставлять перед країною завдання забезпечення повної зайнятості, як це було записано в сталінській конституції. Вважається, в якійсь мірі помірне безробіття є благом для економічного зростання. Що при цьому мається на увазі?
1. Безробіття представляє собою резерв незайнятої робочої сили, який можливо задіяти при наступному розширенні виробництва або при структурних перебудовах.
2. Наявність безробіття обмежую агресію профспілок та їх вимоги підвищення заробітної плати і цим самим посилює стимули підприємницької діяльності.
3. Побоювання втратити роботу і влитися в число вивільнених із сфери виробництва є самим кращим організатором дисципліни праці.
В силу позначених причин помірне безробіття ( від 3 до 5% зайнятих ) вважається необхідним супутником розвитку ринкової економіки.
Існує багато різних поглядів на проблему безробіття: одні економісти розглядають його як позитивне явище, інші, як негативне. Але все ж таки наведені вище факти і міркування свідчать про наступне :
• По- перше, ринок праці в Україні формується повільно.
• По- друге, існують всі підстави для того, щоб передбачити масштабне безробіття в перспективі, для зменшення якого необхідна досконало розроблена державна соціальна політика.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ :
1) Закон України “ Про зайнятість населення ”// Урядовий кур’єр, газета, 11
(3/ 2000), С. 11 – 13.
2) Статистичний щорічник України за 2005 р. // Безробіття населення за методологією МОП; Київ, Вид- во: “Консультант”,Т.1
3) Базілінська. Макроекономіка : 2005 р. С. 50 – 53;
4) Кейнс Дж. Общая теория зайнятости, процента и денег. М., 1948 г. C. 252 – 259;
5) Круш. Макроекономіка : 2005 р. С. 192 – 195;
6) Курс общей экономической теории / Под ред. А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича
СПб., 1996г. С. 316 – 317;
7) Радіонова. Макроекономіка та економічна політика : 1996 р., С. 122 – 137;
8) Савченко. Макроекономіка : 2001 р. С. 67 – 68;
9) Говорушко. Тенденції прояву безробіття. // “ За київським часом ”, газета, № 13
(1990), 24.06.05.;
10) Кондратюк. Рівень зайнятості населення у цифрах. // “ Урядовий кур'єр ”,
газета, № 17-18, 27 січня 2006 р.;
11) Лук’яненко. Чинники впливу на безробіття в України //
// “ Урядовий кур'єр ”, газета, № 15, 27 січня 2005 р.;
12) Найдич.Безробіття як макроекономічна проблема // “ Економіка України ”,
журнал, 10;
13) Осовий. Як подолати безробіття та підвищити зайнятість населення ? //
“ Праця і зарплата ”, газета, № 4 (1/ 2000), С. 2 – 3;
14) Прощаков. Соціальний захист як засіб забезпечення зайнятості//
“ Праця і зарплата ”, газета, № 24 (6/ 2001), С. 2 – 3;
15) Яценко. Особливості безробіття в Україні // “ Урядовий кур'єр ”, газета, № 247,
27 грудня 2005 р. С. 12 – 15.;
