...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА |
...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА |
...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА |
...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
|
...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА |
...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
Григорій СКОВОРОДА |
3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА |
I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА |
I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА |
Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА |
А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА |
Бiльше думай, а тодi вирiшуй. Спiши повiльно!
Григорій СКОВОРОДА |
Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА |
Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА |
Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА |
Без смаку страва, без очей погляд, без керма корабель, без толку мова, без природи справа... є те саме, що без розмiрiв будувати, без закрою шити..., а без такта танцювати...
|
Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА |
Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА |
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА |
Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА |
