Народні прикмети - Природа
На розпутті хрест дрімає,На хресті ворона кряче,Осінь стернями блукаєІ за літом гірко плаче.
Богдан Лепкий"В'януть квіти...", 1902 |
Не забудь, не забудьЮних днів, днів весни,Путь життя, темну путьПроясняють вони.
Іван Франко"Не забудь, не забудь...", 1882 |
Нехай обдурений я сном,Нехай осміяний без жалю,Нехай замість весни і раюОсінній місяць за вікном,Нехай! Але в душі моїйЯка цвіла весна рожева!Пахтіли, дихали дерева!
Олександр Олесь"Нехай обдурений я сном...", 1906 |
Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.Їх турки не постріляли, не порубали,До города-царя в полон не забрали.Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" |
Ой казав же ти, кленів листочку,Що не будеш падати,-А тепер падеш, земельку криєш,Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня |
Ой не крийся, природо, не крийся,Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина"Ой не крийся, природо..." |
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,Не губіть ви останньої слави;Гріє здалека землю усмішка весни,Пробиваються проліски, трави.
Олександр Олесь"Ой не сійтесь сніги...", 1904 |
Ой у лісі, в лісі,В лісі на дубочкуОй схилив, схиливГолуб головочку,Та з гори в долиночку,Схилив головочкуЗгори в долиночку...
Народна пісня |
Осел, а був "на коні".
Леонід ЗАБАРА. |
Перевага ослячих вух: можна більше навішати локшини.
Леонід ЗАБАРА. |
Пеститься місячний промінь,Лиже холодний сніг;Чорною плямою коминНа білий килим ліг.
Микола Вороний"Зоряне небо", 1907 |
По діброві вітер виє,Гуляє по полю,Край дороги гне тополюДо самого долу.
Тарас Шевченко"Тополя", 1839 |
Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. |
Поклонюсь я низько житам:"Ви простіть мене, блудного сина,Що я вас проміняв, прогадавНа сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський"Та й піду ж я", 1925 |
Природо люта, мачухо лукава,Убійнице ненаситна, кровава,За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей"Природа", 1899 |
Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітер завива,Додолу верби гне високі,Горами хвилю підійма.
Тарас Шевченко"Причинна", 1837 |
Село! і серце одпочине.Село на нашій Україні -Неначе писанка село,Зеленим гаєм поросло.Цвітуть сади; біліють хати,А на горі стоять палати,Неначе диво.
Тарас Шевченко"Княжна", 1847 |
Сипле, сипле, сипле сніг,Килим важче налягає...Молодий огонь в душіМеркне, слабне, погасає.
Іван Франко"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 |
Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. |
Солодкою стрілою пізній цвіт,Скрадаючися, приморозок ранить.Дзвенить земля, як кований копит.Зима прийде - і серця не обманить.
Максим Рильський"Людськість", 1929 |
|
