Народні прикмети - Природа
Горять скрипки в весільній брамі,на ній стобарвний прапор дня.Іду в захопленні й нестямі,весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор Антонич"Князь", 1934 |
Дивувалась зима,Чом так слабне вона,Де той легіт бересь,Що теплом пронима?
Іван Франко"Дивувалась зима...", 1880 |
За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зовеУ синє море: покриваєРожевою пеленою,
|
Запахла осінь в'ялим тютюном,Та яблуками, та тонким туманом,І свіжі айстри над піском рум'янимЗоріють за одчиненим вікном.
Максим Рильський"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 |
Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. |
Земле, моя всеплодющая мати,Сили, що в твоїй живе глибині,Краплю, щоб в бою сильніше стояти,Дай і мені!
Іван Франко"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 |
І все то те, вся країна,Повита красою,Зеленіє, вмиваєтьсяДрібною росою,Споконвіку вмивається,Сонце зустрічає...І нема тому почину,І краю немає!
Тарас Шевченко"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 |
І небо невмите, і заспані хвилі;І понад берегом геть-гетьНеначе п'яний очеретБез вітру гнеться.
Тарас Шевченко"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 |
І починається нічнаХрестів і піль розмова,І сповідаються поля,А слухає діброва.
Богдан Лепкий"Сповідь землі", 1905 |
І там степи, і тут степи,Та тут не такії,Руді, руді, аж червоні,А там голубії,Зеленії, мережаніНивами, ланами,Високими могилами,Темними лугами.
Тарас Шевченко"А. О. Козачковському", 1847 |
Квітчастий луг і дощик золотий.А вдалині, мов акварелі, -Примружились гаї, замислились оселіАх, серце, пий!Повітря - мов прив'ялий трунок.Це рання осінь шле поцілунокТакий чудовий та сумний.
Павло Тичина"Квітчастий луг...", 1915 |
Клюють ліщину співом коси,дзвенить, мов мідь, широкий шлях.Іде розсміяний і босийхлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор Антонич"На шляху", 1934 |
Кожна деревина хворости пускає,А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня |
Листар носив листи зелені,листи шуміли. Ех, весна!Плету пісні на веретеніпро молодість, що промина.
Богдан-Ігор Антонич"Елегія про ключі від кохання", 1934 |
Лиш спогад знає про ірис,в листах лиш ростимуть зела:дерева чорні та сірі,як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак"Глухої осені", 1967 |
Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. |
Ми сподівались, ждали, ждали,Ждемо й тепер... Весни нема,А перед нами і за намиХолодна, темная зима !
Олександр Кониський"Сподівання", 1876 |
Ми чуєм трав зелений крик,Дощів задумані рефрени,Це травень, вічний єретик, -Так з-під землі бомбить зеленоНа рівні вічних партитур!
Іван Драч"Протуберанці серця", 1964 |
Мов мати дитину.Очам любо.
Тарас Шевченко"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 |
На кичерах сивасті трави,черлений камінь у ріці.Смолиста ніч і день смуглявий,немов циганка на лиці.Розсміяні палкі потоки,немов коханці до дівчат,злітають до долин глибоких,що в сивій мряці тихо сплять,і куриться із квітів запах,немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор Антонич"Елегія про співучі двері", 1934 |
|
