Виробничий брак поділяється на брак:
 у виробництві;
 зовнішній брак.
Оцінка браку здійснюється в залежності від місця та часу виявлення та стадії завершеності браку. Брак виявлений у виробництві оцінюється за плановою (нормативною) собівартістю.
ПРИКЛАД:
Підприємство здійснює виробництво мікросхем. Час виробництва мікросхеми 20 хвилин, план – 1000 шт., нормативний брак - 5%, виявлений брак у виробництві – 54 шт. Брак в межах норм (50 шт.) списується на виробничу собівартість, 4 шт. – наднормативний брак списується на собівартість реалізованої продукції.
При оцінці браку враховуються прямі матеріальні витрати – 20000 грн., прямі витрати на оплату праці – 14000 грн., розподілені загально виробничі витрати – 8000 грн. планова собівартість (виробнича) однієї схеми 42 грн. 4 мікросхеми виявлено бракованими після 10 хвилин роботи над мікросхемами. Відповідно вони оціняться:
Прямі матеріальні витрати (80 грн.) + прямі витрати на оплату праці (28 грн.) + загальновиробничі витрати (32 грн.) = 140 грн.
Якщо брак виявлено при передачі готової продукції на склад, він оцінюється за повною плановою виробничою собівартістю.
Якщо брак виявлено покупцем, його вартість складається з ціни реалізації + транспортно-заготівельні витрати +...
На підприємстві брак можуть відшкодовувати також винуватці.