В результаті комплексної переробки сировини можуть одержувати декілька основних продуктів або один продукт та попутну продукцію. Попутна продукція не калькулюється, а оцінюється за твердою оцінкою.
Є три методи оцінки:
1. За відпускними цінами.
2. За плановою собівартістю аналогічного продукту.
3. За ціною можливого використання.
До попутної продукції в м’ясній промисловості відносяться шкура, роги, ратиці, ендокринна сировина і т.д.
Оцінка за відпускними цінами.
Такий метод застосовується для покупних продуктів, що є товарними. Планова ціна встановлюється на підставі беззбитковості виробництва.
Цр = ВС + Ва + Вз + П + ПДВ
Цр – ціна реалізації;
ВС – виробнича собівартість;
Ва, Вз – визнані витрати адміністративні та збутові відповідно;
П – прибуток.
Rе = =П ( Вс + Ва + Вз) *100%
Оцінка проводиться ніби в зворотному порядку: ціна можливої реалізації – диктується ринком.
За плановою собівартістю аналогічного продукту.
Цей метод використовують, якщо в різних технологічних процесах одержують один і той же продукт, але в одному виробництві він є основним, а в іншому – побічним. Наприклад, дріжджова суспензія.
За ціною можливого використання.
Даний метод застосовують для попутних продуктів внутрішнього використання. Планову собівартість підприємство визначає самостійно. Ціна можливого використання визначається різницею між плановою виробничою собівартістю готового продукту і сумою додаткових витрат, пов’язаних з підготовкою його до використання.
ПРИКЛАД:
Підприємство застосовує попередільний метод обліку витрат. В першому переділі одержують декілька основних продуктів і один побічний, який зазнає подальшої переробки на підприємстві. Планова виробнича собівартість готової продукції 4500 грн. за 1 т, в т.ч. загальновиробничі витрати 1200 грн., прямі витрати 1000 грн. тверда оцінка 2300 грн. (4500 – 1000 - 1200).
На підприємствах також застосовується комбінований метод оцінки.