До відходів належать залишки сировини і матеріалів, що утворюються в процесі виробництва, а також при використанні палива, електроенергії тощо. Причинами відходів можуть бути: технологічні умови виробництва тощо.
Відходи поділяються на:
 зворотні;
 неповоротні.
Неповоротні відходи обліковуються в кількісному виразі за місцями їх виникнення і списуються на виробничу собівартість конкретних виробів.
Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва і втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу.
Зворотні відходи оцінюються:
1. За ціною вихідного ресурсу.
2. За чистою вартістю реалізації (П(с)БО №9, МР №47).
Наприклад, у хлібопекарській промисловості відходами є висівки, тісто від зачистки тістомісильних машин і агрегатів, зміт. Ці відходи оцінюються за ціною можливої реалізації (чиста вартість реалізації).
Наприклад, у шкіряній промисловості до відходів належать клаптики шкіри від розкрою виробів. Клаптики, що можуть бути використані для виготовлення шкіргалантереї оціняться за вартістю вихідного ресурсу, а клаптики, що не можуть - утилізуються за ціною можливої реалізації. На види продукції відносяться пропорційно обсягам виробництва або норм витрат.