Об’єктом обліку є окреме виробниче замовлення на яке відкривається договір. До договору обов’язково додається кошторис витрат (планова калькуляція), на підставі якого визначається ціна угоди. Застосовується даний метод в індивідуальному або дрібносерійному виробництвах.
В бухгалтерії на кожне замовлення окремо відкривається картка аналітичного обліку витрат, де проставляється шифр замовлення, ..., кошторисна вартість. В аналогічній картці ведеться облік загальновиробничих витрат. В кінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються між замовленнями і таким чином формується собівартість замовлення щомісяця.
ПРИКЛАД:
Підприємство на протязі місяця виконує три замовлення, одне з яких №14 завершено в поточному місяці, а інші два замовлення переходять на наступний місяць. Визначити собівартість готової продукції та незавершеного виробництва.
Зведена відомість виконання робіт за січень 2003р.

Елементи (статті калькуляції)	№15	№18	№14	Сума
Прямі матеріальні витрати	1000	1100	800	2900
Пряма заробітна плата	2600	2400	2100	7100
Загальновиробничі витрати	2160	1995	1745	5900
Сума	5760	5495	4645	15600

Загально виробничі витрати розподіляються пропорційно обраної бази розподілу:
- прямі матеріальні витрати;
- пряма заробітна плата;
- машино-годин роботи обладнання (П(с)БО №16).

Дебет	Кредит	Сума
26	23	4645

Сальдо рахунка 23 – 11255 грн.

На рахунку 26 списуються замовлення за нормативною (плановою) собівартістю. Відхилення від норм списуються на рахунок 90 П(с)БО №16 п.3.11.