Referatik - Предметы - Налоги - Податок на прибуток підприємств

. додаткова оплата праці (включаючи натуральну оплату) у вигляді премій, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а також надбавок і доплат, які не передбачені законодавством чи виплачуються понад розміри, встановлені законодавством, у тому числі премії за виробничі результати, економію конкретних видів матеріальних ресурсів, винагорода за річні підсумки роботи, виплата одноразових заохочень окремим працівникам за виконання особливо важливих виробничих завдань, винагороди за вислугу років, не передбачені законодавством, премії за підсумками змагань, оглядів і конкурсів, спрямованих на пошук і використання резервів виробництва, матеріальне заохочення працівників, організацій, які обслуговують трудовий колектив, тощо; . оплата додаткових (понад установлену законом тривалість) відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей, а також оплата додаткових відпусток у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства; . матеріальна допомога працівникам, у тому числі для першого внеску на кооперативне житлове будівництво, на часткове погашення кредиту, наданого на кооперативне й індивідуальне житлове будівництво, а також безпроцентна позика на поліпшення житлових умов, обзаведення домашнім господарством та інші спеціальні потреби, витрати на благоустрій колективних садиб; . надбавки до пенсій, одноразова допомога ветеранам праці, які виходять на пенсію, оплата житла, доходи (дивіденди, проценти), які виплачуються за акціями та внесками трудового колективу, компенсаційні виплати понад установлені законодавством розміри індексацій доходів, витрати на здешевлення вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, крім спеціального харчування для окремих категорій працівників відповідно до законодавства, а також на посилене харчування дітей у дитячих дошкільних закладах і оздоровчих комплексах (таборах) літнього відпочинку; . цінові різниці на продукцію (роботи, послуги), які надаються працівникам підприємства чи відпускаються допоміжними господарствами для громадського харчування, витрати на відшкодування різниці в цінах на паливо, покупні електро- і теплоенергію, інші цінності, які реалізуються робітникам підприємства; . внески у Пенсійний фонд для покриття витрат на виплату пенсій за пільговими умовами, призначеними відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ”, починаючи з 1996 року; . оплата праці працівникам соціально-культурних установ, які перебувають на балансі підприємства, включаючи премії, стимулюючі та компенсаційні виплати, в тому числі компенсації на оплату праці у зв'язку з індексацією доходів, а також стипендії стипендіатам підприємства; . витрати на проведення оздоровчих заходів та організацію відпочинку трудящих, у тому числі придбання медикаментів для лікувально- профілактичних установ, які перебувають на балансі підприємств, путівок на відпочинок і лікування, на екскурсії й подорожі по місцевих маршрутах вихідного дня, на проведення культурно-освітніх і фізкультурних заходів, передплату періодичних видань і товарів для особистого користування працівників, а також суми компенсації на відшкодування витрат працівників на службові відрядження понад установлені законодавством норми; . оплата проїзду до місця роботи транспортом загального користування, спеціальними маршрутами, відомчим транспортом, за винятком сум, які повинні зараховуватись на витрати виробництва (обігу); . виплати, пов'язані із зменшенням тривалості робочого часу за рішенням трудового колективу (понад установлені законодавством); . інші види виплат, не пов'язані безпосередньо з основною заробітною платою. Витрати на соціальні заходи включають обов'язкові відрахування: . на державне соціальне страхування; . до Пенсійного фонду; . у Державний фонд сприяння зайнятості населення; . на фінансування заходів із реалізації Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи ’’. Відрахування провадяться за встановленими законодавством нормами від витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), незалежно від джерел фінансування витрат на оплату їх праці. До амортизації основних фондів належить сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів. Вона обраховується, виходячи з їх балансової вартості відповідно до затверджених у встановленому порядку норм, включаючи прискорену амортизацію їх активної частини. Застосування прискореної амортизації активної частини основних фондів, але не більше ніж у два рази порівняно з діючими нормами, дозволяється у випадках, пов'язаних з конверсією виробництва, охороною навколишнього природного середовища, а також відносно основних фондів, які використовуються для розширення експорту продукції (робіт, послуг), збільшення випуску нових прогресивних видів матеріалів, приладів і обладнання, товарів народного вжитку та послуг для населення. Малі підприємства разом із застосуванням прискореної амортизації для стимулювання відновлення машин і обладнання можуть у перший рік експлуатації нараховувати амортизаційні відрахування до ЗО % початкової вартості основних виробничих фондів із терміном служби понад три роки. У випадку припинення діяльності малого підприємства до закінчення одного року сума додатково нарахованої амортизації підлягає зарахуванню на збільшення балансового прибутку підприємства. На підприємствах, які здійснюють свою діяльність на умовах оренди, елемент ’’амортизація основних фондів’’ включає амортизаційні відрахування на повне їх відновлення як за власними, так і за орендованими основними фондами. До цього елемента належать також амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів (приміщень), які надаються безкоштовно організаціям (структурним підрозділам підприємства) громадського харчування для обслуговування трудових колективів, а також від вартості приміщень та інвентаря, які надаються медичним установам для організації медпунктів безпосередньо на території підприємства. Підприємства з іноземними інвестиціями, філії спільних підприємств, створених на території інших держав з участю підприємств України, провадять амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів за нормами і в порядку, встановленими для підприємств України, якщо інше не передбачено міжнародними і міждержавними договорами та законодавством. До інших затрат належать: 1. платежі на обов'язкове страхування майна підприємств, яке входить до складу основних виробничих фондів, а також окремих категорій працівників, зайнятих на виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах із підвищеною небезпекою для життя і здоров'я; 2. виплата процентів за короткострокові кредити й позики банків, одержання яких пов'язане з поточною виробничою діяльністю, крім процентів за прострочені і відстрочені кредити та позики, одержані на покриття недостачі власних оборотних коштів і на придбання основних засобів та нематеріальних активів; 3. витрати на сертифікацію і збут (реалізацію) продукції, включаючи вивізне (експортне) мито; 4. витрати на відрядження за нормами, встановленими законодавством; 5. виплата стороннім підприємствам за пожежну і сторожову охорону; 6. витрати на організований набір працівників, підйомні; 7. обов'язкові відрахування за встановленими нормами в позабюджетні фонди сприяння конверсії, на будівництво, ремонт і утримання автомобільних шляхів, фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт і освоєння нових технологій та виробництва нових видів продукції (іноваційні фонди); 8. витрати на гарантійний ремонт та обслуговування; 9. оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, банків (відкриття і ведення рахунків, вкладів: виконання операцій за рахунками, а також поштово- телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень підприємства); 10. оплата оренди окремих об'єктів основних виробничих фондів у межах норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення, при цьому плата за оренду нежитлових приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності у склад витрат включається за ставками, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади; 11. плата за землі сільськогосподарського призначення, а також зайняті під об'єкти й споруди виробничого призначення; 12. платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів 'та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів; 13. податок із власників транспортних засобів; 14. знос нематеріальних активів; 15. інші витрати, які включаються у собівартість продукції (робіт, послуг), але не належать до раніше перелічених елементів витрат. При визначенні валового доходу (прибутку) враховуються: . виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди), нематеріальних активів і брокерських місць (крім реалізації біржами); . доходи від позареалізаційних операцій, зменшені на суми витрат по цих операціях; . кошти, одержані від підприємств-постачальників (підрядчиків) і не враховані підприємствами на рахунку реалізації. Слід зазначити, що внески, паї, а також кошти від добровільних пожертвувань не є доходами (прибутком) підприємства і не оподатковуються. Але доход (прибуток), одержаний від використання вказаних коштів, підлягає оподаткуванню. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: . доходи, одержувані від пайової участі в спільних підприємствах; . доходи від здачі майна в оренду; . дивіденди (проценти) з акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству; . доходи (проценти), одержані від комерційного кредиту (виданої позички). Суми, внесені до бюджету та іншим організаціям у вигляді економічних санкцій, які відповідно до чинного законодавства відносяться за рахунок, що залишається в розпорядженні підприємства, не включаються до складу витрат від позареалізаційних операцій. До таких санкцій, зокрема, належать витрати на сплату в бюджет штрафних санкцій (включаючи пеню) і відшкодування збитків, завданих унаслідок недотримання вимог з охорони навколишнього середовища, забруднення та інших шкідливих впливів, використання природних ресурсів понад установлені ліміти, недотримання санітарних норм і правил, одержання необгрунтованого прибутку шляхом завищення цін на продукцію (роботи, послуги), приховання (заниження) прибутку та інших об'єктів оподаткування, інших видів штрафних санкцій, суми яких підлягають внесенню в бюджет. При встановленні об'єктом оподаткування валового доходу його розмір визначається вирахуванням із загальної виручки спочатку встановлених платежів до бюджету, а потім суми матеріальних та прирівняних до них затрат згідно із схемою (додаток 2). Якщо об'єктом оподаткування є прибуток, то його визначення можна відобразити за допомогою такої схеми (додаток 3). Визначення сум доходу (прибутку) від деяких видів діяльності має свої особливості. Якщо підприємство здійснює торгівлю купленими товарами й матеріалами, доход визначається як різниця між купівельною і продажною вартістю товарів і матеріалів. Від аукціонного продажу доход також може визначатись як різниця між цінами на куплені і продані товари або як різниця між вартістю виробленої продукції за діючими державними чи вільними цінами й вартістю продажу її на аукціоні. При цьому вільні ціни визначаються за даними підприємства, яке реалізує продукцію. При товарообмінних операціях шляхом прямого обміну або виконанні робіт (послуг) у рахунок бартерної угоди оподатковувана виручка від реалізації визначається розрахунково, виходячи із цін на продукцію (роботи, послуги), що діяли на дату виписування відвантажувальних документів, або вартості товарів, придбаних для проведення товарообмінних операцій. Якщо підприємство реалізує продукцію (роботи, послуги) власного виробництва за цінами, нижчими від собівартості або ціни придбаних товарів, то оподатковувана виручка від їх реалізації також визначається розрахункове, виходячи із ціни реалізації аналогічної продукції (робіт, послуг), але не нижче за собівартість її виробництва або ціну придбання. Доходом від посередницької діяльності є сума комісійних винагород (процентів) від виконання угод або доход від посередницьких операцій. Прибуток від посередницької діяльності - це різниця між доходом від цієї діяльності й пов'язаними з нею витратами. При визначенні об'єкта оподаткування для іноземних юридичних осіб враховуються доходи (прибуток), одержані лише із джерел в Україні, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Для підприємств України об'єктом оподаткування є доходи (прибуток), отримані з вищевказаних джерел, а також за межами України. Доходи підприємств одержані в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню за сукупністю з доходами, одержаними в національній валюті, на загальних підставах. При цьому доходи в іноземній валюті перераховуються в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходу. Для організацій, які не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від здійснення господарської (комерційної) діяльності (надання послуг), оподатковуваним доходом є сума перевищення доходів над витратами, пов'язаними з цією діяльністю. Оскільки різні частини доходу оподатковуються за різними ставками, то валовий доход необхідно розкласти на окремі частини, вилучивши з нього суми: 1. доходів (дивідендів, процентів) від акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству; 2. доходів, одержаних від пайової участі в діяльності інших підприємств, створених на території України; 3. прибутку, не розподіленого серед працівників, акціонерів, пайовиків або кредиторів господарського товариства, якщо він реінвестується всередині самого підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або розширення свого виробництва; 4. доходів від посередницької діяльності; 5. доходів від казино, відеосалонів, відеопоказу, прокату відео- й аудіокасет, запису на них, гральних автоматів із грошовим виграшем, від проведення масових концертно-видовищних заходів; 6. додаткових доходів від продажу товарів, продукції, майна на аукціоні. При визначенні оподатковуваної частини доходу враховуються також пільги, яким можуть користуватися підприємства згідно з чинним законодавством. Склад пільг буде розглянуто нижче. З метою усунення подвійного оподаткування сума прибутку або доходу, одержана за кордоном, включається до загальної суми доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку. Обчислення оподатковуваного прибутку (доходу) іноземних юридичних осіб має деякі особливості. Так, при визначенні оподатковуваного прибутку необхідно враховувати лише валовий прибуток іноземної юридичної особи, який одержано у зв'язку з її діяльністю в Україні через постійне представництво, якщо таке постійне представництво веде окремий баланс та має рахунок у банку в Україні. У разі, коли іноземна юридична особа здійснює свою діяльність не лише в Україні, але й за її межами, і при цьому не веде окремого обліку прибутку, який дає змогу визначити суму прибутку від діяльності, здійснюваної нею через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню, може бути визначена на основі розрахунку, узгодженого платником податку з податковим органом, що контролює його платежі до бюджету. Якщо немає можливості прямим підрахуванням визначити прибуток, одержаний іноземною особою від діяльності в Україні, він може бути визначений податковим органом, виходячи з валового доходу або проведених затрат і норми рентабельності ЗО %. Іноземні юридичні особи можуть одержувати як компенсацію за здійснювану в Україні через постійне представництво діяльність оплату у вигляді продукції чи майна. У цьому випадку для визначення оподатковуваного прибутку використовуються договірні (контрактні) ціни, ціни основних організацій-експортерів або ціни, обчислені на базі світових цін на таку саму або аналогічну продукцію чи майно. Пільги щодо податку на прибуток (доход). Пільги щодо податку на прибуток (доход) умовно можна поділити на чотири групи: 1. звільнення від сплати податку. При цьому можуть звільнятися від оподаткування як окремі суб'єкти, так і окремі види доходів; 2. звільнення від сплати податку на певний строк; 3. зменшення оподатковуваного прибутку (доходу); 4. зменшення розміру ставки податку. Склад кожної з указаних груп залежить від того, на досягнення якої мети спрямована система пільг. Пільги можуть установлюватися з метою стимулювання розвитку: . науки й виробництва; . технічної бази підприємств; . окремих форм господарювання і виробництва окремих видів продукції; . соціальної та культурної сфери; . благодійної діяльності; . соціального захисту деяких категорій працівників. Стимулювання розвитку науки й виробництва здійснюється шляхом звільнення від оподаткування на певний строк, наприклад на п'ять років, доходів, одержуваних: а) підприємством - власником патенту від використання винаходу у власному виробництві, а також від продажу на нього ліцензії в межах строку дії патенту; б) підприємством від використання винаходу в результаті придбання ліцензії - з дати початку використання винаходу; в) підприємством або новим виробництвом, створеним спеціально для виготовлення нової техніки з використанням запатентованого винаходу, - з дати введення підприємства або нового виробництва в експлуатацію. Крім того, можна звільняти від оподаткування увесь або частину (наприклад, 50 %) прибутку, який спрямовується підприємством на проведення власними силами або науковими організаціями науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт, підготовку й освоєння нових прогресивних та екологічно чистих технологій і видів продукції, здійснювані за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства. З метою розвитку технічної бази виробництва оподатковуваний доход (прибуток) зменшується на суму прибутку, використаного на реконструкцію і модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розширення, введення і освоєння нових потужностей з виробництва товарів (робіт, послуг). Але вказана пільга надається за умови повного використання на дані цілі амортизаційних відрахувань, що є в підприємства, а також залишків невикористаного прибутку минулих років. Для розвитку соціальної та культурної сфери можуть установлюватися такі пільги, як зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на: а) суму затрат, здійснюваних за рахунок прибутку (доходу) відповідно до кошторисів затрат на утримання об'єктів охорони здоров'я, будинків для престарілих та інвалідів, дитячих дошкільних закладів, дитячих таборів відпочинку, закладів освіти, об'єктів культури й спорту, житлового фонду та комунального господарства, що перебувають на їхньому балансі, а також затрат на дані цілі за пайової участі в утриманні вказаних об'єктів, що перебувають на балансі інших підприємств; б) суму прибутку (доходу), перерахованого підприємствам, установам, організаціям культури, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізкультури й спорту та громадським організаціям інвалідів; в) суму доходу закладів культури, фізичної культури й спорту, в тому числі прикладних видів, культурно-освітніх закладів, що спрямовується ними на будівництво й розвиток матеріально-технічної бази; г) суму доходу підприємств громадських організацій і об'єднань (крім професійних спілок, молодіжних політичних організацій, політичних партій і рухів), релігійних організацій, що спрямовується ними на виконання статутної діяльності вказаних організацій і об'єднань, крім витрат на капіталовкладення (за винятком капіталовкладень, спрямованих на розвиток освіти, лікувальних закладів, закладів культури, фізкультури й спорту), утримання органів управління, матеріальне заохочення членів громадських організацій; д) доходи підприємств громадського харчування, які перебувають на балансі промислових підприємств та обслуговують працівників цих підприємств. Крім того, звільняються від оподаткування: а) творчі спілки (письменників, художників, композиторів, театральних діячів, кінематографістів, журналістів, фотохудожників, архітекторів, майстрів народного мистецтва, дизайнерів), Всеукраїнська музична спілка, національно-культурні товариства, а також доходи належних їм підприємств від виконання робіт (виробленої продукції), передбачених статутною діяльністю спілок; б) заклади культури й спорту, навчально-виховні заклади системи освіти, організації соціального обслуговування населення, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету; в) доходи, одержані від проведення заходів, що здійснюються за програмою міжнародних, міждержавних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів, оглядів, які проводяться державними культурно-освітніми закладами і є економічно збитковими; г) доходи видавництв, що здійснюють випуск літератури українською мовою та малотиражних видань мовами національних меншин, якщо ця література становить не менше за 70 % загального обсягу їх виробництва. Розвиток благодійної діяльності можна забезпечувати шляхом зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на суму доходу (прибутку), перерахованого у благодійні фонди. Зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) також можна застосовувати для стимулювання розвитку виробництва окремих видів продукції. Наприклад, зменшувати оподатковуваний прибуток можна на: а) суму в розмірі 35 % доходу підприємств пенітенціарних закладів; б) суму доходу, одержаного від виробництва медикаментів та сировини всіх видів походження для їх виготовлення, за умови збільшення обсягів виробництва порівняно з минулим роком; в) суму прибутку (доходу), одержаного підприємствами від реалізації виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів, тифлотехнічних засобів друкування та озвучування книг, журналів, підручників, іншої літератури для інвалідів по зору, а також виготовлення нестандартного обладнання, технологічної оснастки для навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів; г) суму доходу, використаного на проведення заходів щодо збільшення виробництва медичної апаратури; д) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів виробництва, якщо їх частка в загальній вартості сировини та матеріалів, використаних на виробництво цієї продукції, становить не менше за 75 %. Для стимулювання розвитку окремих видів діяльності можна зменшувати розмір ставки податку. Наприклад, для малих підприємств зменшувати ставку податку на 75 % у перший рік і на 50 % - у другий рік діяльності. При цьому якщо кошти, звільнені від оподаткування, не спрямовуються на будівництво, оновлення та освоєння нової техніки, формування статутного фонду, то малі підприємства слід оподатковувати на загальних підставах. На соціальний захист деяких категорій громадян спрямовані такі пільги, як звільнення від оподаткування: а) установ навчально-виробничих підприємств та об'єднань громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 % загальної чисельності працюючих; б) лікувально-трудових майстерень, підсобних підприємств при психіатричних лікарнях і протитуберкульозних закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів; виховно-трудових колоній для неповнолітніх, лікувально-трудових профілакторіїв та сільськогосподарських підприємств, пенітенціарних закладів, що використовують працю інвалідів І і II груп диспансерного обліку, якщо їх чисельність становить не менше за 50 % загальної чисельності осіб, які утримуються в цих закладах; в) учнівських та студентських підприємств за умови, що чисельність учнів та студентів у загальній чисельності працюючих становить не менше від 80 %, а також зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на суму заробітної плати, виплаченої учням та студентам або працівникам-інвалідам, якщо на підприємстві створено учнівські та студентські цехи, бригади, дільниці й кількість студентів та учнів менша за 80 % працюючих або якщо підприємство використовує працю інвалідів, кількість яких становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих. Можуть застосовуватися також інші пільги, наприклад звільнення від оподаткування доходів від державних облігацій, а також доходів у вигляді процентів за кредитами, наданими уряду України, Національному банку України. Склад пільг може уточнюватися й змінюватися постановами Кабінету Міністрів України. Це залежить від того, на досягнення якої мети спрямована система пільг на кожному конкретному етапі економічного розвитку. Слід зазначити, що в 1992-1993 роках система оподаткування характеризувалася досить значною кількістю пільг. Поступово склад їх скорочувався, і в 1994 було встановлено дві групи пільг - звільнення від сплати податку й зменшення оподатковуваного доходу. Звільняються від сплати податку: а) підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 % загальної чисельності працюючих в основному виробництві. Оподатковуваний доход інших підприємств, які використовують працю інвалідів, зменшується на суму заробітної плати, сплаченої своїм працівникам-інвалідам; б) підприємства з

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

Податок на прибуток підприємств - Налоги - Скачать бесплатно