Заходи Держави щодо залучення іноземного капіталу - Инвестиции - Скачать бесплатно
кредити для спільних підприємств
розміром до 500 тис. ОМ і терміном також до 2-х років.
Фонд "Відродження" створено в 1990 р. за підтримкою відомого фінансиста
Джорджа Сороса. Фонд започаткував з 1.01.1998 р. Програму мікрокредитування
та підтримки розвитку кредитних спілок в Україні. Взагалі фонд
"Відродження" фінансує інтелектуальні інвестиції і до цього часу вже
запровадив в Україні мі-крокредитів та грантів на суму близько 5,5 млн дол.
США.
Ще однією організаційною формою залучення іноземних інвестицій можна
вважати міжнародні агенції експортного кредиту. В Україні діє кілька таких
агенцій. Як приклад можна навести: Агентство США з міжнародного розвитку,
яке має за мету створити можливості для зростання малого бізнесу в Україні
за рахунок створення мережі "бізнес-інкубаторів", тобто освітньо-
тренінгових закладів. Агентство також надає кредитну підтримку
інвестиційним проектам на конкурентній основі для високотехнічних
виробництв до 60 тис. дол. США, а також мікрокредити до 5 тис. дол. США.
Агентства експортного кредиту функціюють в рамках Угоди 1971—1978 рр., яку
підписало 20 країн, щодо обмеження конкуренції на кредитних ринках. Угодою
встановлюються мінімальні процентні ставки за кредитами на строк понад двох
років. Всі країни-позичальники поділені на три категорії: перша — найба-
гатші; третя — найбідніші. Цікаво, що в 1982 р. Радянський Союз був
віднесений до першої категорії, а нещодавно Україна — до третьої. Для
більшості країн строки повернення кредитів складають 8,5 років, а для країн
третьої категорії — 10 років.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні іноземні банки
кредитують в основному імпортні операції клієнтів і виробничу діяльність
деяких підприємств з іноземними інвестиціями.
Разом з тим інвестиційна діяльність іноземних банків набагато ширша.
Умовно ці послуги і операції можна поділити на кілька груп:
1) операції на ринку торговельних зобов'язань; 2) операції з цінними
паперами власності та їх похідними, участь в приватизаційному процесі; 3)
проектне фінансування та операції з малолі-квідними інвестиціями; 4)
інвестиційні консалтингові послуги.
1. Операції на ринку боргових зобов'язань — це обслуговування кредитних
та облігаційних позик та похідних від них інструментів (деревативів).
Іноземні банки спроможні в Україні здійснювати як власне, так і сіндиційне
кредитування корпорацій, обслуговувати форвардні та ф'ючерсні контракти,
варанти.
2. Основним інструментом емісії цінних паперів за кордон на сьогодні є
єврооблігації, що випускаються в іноземній для емітента валюті і
розміщуються серед іноземних інвесторів. Євро-облігація — довгострокове
боргове зобов'язання в одній із євро-валют, випускається великими банками
або емісійними синдикатами. На відміну від звичайних облігацій, що
випускають нерезиденти, єврооблігації розміщуються, як правило на ринках
кількох країн.
Участь в приватизаційному процесі включає аналіз існуючого стану
підприємства, пропозиції щодо його реструктуризації, підготовку плану
приватизації, продаж пакетів акцій підприємств на зовнішньому ринку.
Операції з цінними паперами власності зумовлюють в першу чергу їх
андерайтинг, першу емісію на відкритий ринок, приватне розміщення, їх
конвертацію в боргові зобов'язання і, навпаки, конвертацію акцій в позички.
3. Проектне фінансування передбачає участь банку в проекті як інвестора,
тобто фінансування з метою одержати доход від реалізації проекту,
фінансування під забезпечення активами, використання лізингу, консорційного
фінансування, залучення страхових компаній та перестрахування проектів.
Стратегічне фінансування малоліквідних інвестицій, тобто довгострокових
інвестиційних проектів, мають важливе соціально-економічне значення.
Ці та багато інших видів інвестиційної діяльності можуть впроваджувати
іноземні банки на інвестиційному ринку України. Поки що в Україні працює
близько десятка іноземних банків.
Проектне фінансування може здійснюватись шляхом утворення інвестиційного
консорціуму за схемою: інвестор — фінансуючий банк — будівельна фірма.
Кожен з цих учасників може бути іноземцем.
Якщо учасником такого консорціуму є іноземний банк, то він може відкрити
ескроу-рахунок в Україні або в третій країні, можливо в офшорній зоні.
Ескроу-рахунки використовуються як засіб забезпечення кредиторам гарантій
повернення боргу.
Якщо банк-нерезидент є учасником консорціуму, то він може відкрити в себе
ескроу-рахунок. На ескроу-рахунки надходить вся виручка (грошові потоки)
від реалізації інвестиційного проекту аж до повного відшкодування боргу
інвестора перед банком. В умовах України позичальник (інвестор) може
відкрити такий рахунок у кредитора-нерезидента з дозволу НБУ і при умові,
що кошти від реалізації проекту будуть надходити через кореспондентський
рахунок уповноваженого українського банку. Якщо позичальник — іноземний
інвестор, то розрахунки з банком проводяться в іноземній валюті.
Український позичальник сплачує борг в гривнях.
Банк — агент ескроу — діє від імені кредиторів. Капітальні витрати
відшкодовуються на резервний рахунок обслуговування боргу, а дивіденди
перераховуються на дивідендний ескроу-рахунок.
4. Консультаційні послуги з приватизації, придбанню контрольних пакетів
та злиттю підприємств, захист від придбання пакетів акцій недружніми
інвесторами, продаж компаній, створення підприємств з іноземними
інвестиціями, придбання або продаж частини активів і реструктуризація
виробництва тощо.
Звичайно, у виробничій сфері залучення прямих іноземних інвестицій
потребує певного пільгового режиму (в перехідний період). Наприклад,
податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями коливається в
Угорщині, Польщі, Болгарії і Румунії від 6 до 12 %, в той час як в США він
складає близько 40 %
На мою думку, для України в цих межах може бути запроваджена ставка
оподаткування прибутку, що застосовується в Центральній Європі для
виробничих підприємств з іноземними інвестиціями і, особливо, для
стратегічних інвесторів, що приймають участь в міжнародних конкурсах
приватизації.
Крім встановлення низької номінальної податкової ставки, існують інші
шляхи стимулювання іноземних інвесторів з мінімальними збитками для
Держбюджету, що звичайно застосовуються у вільних економічних (офшорних)
зонах:
— запровадження пільгових процентних ставок на кредити, доходи від
фінансових інвестицій;
— швидке списання капіталу через прискорену амортизацію;
— звільнення від податку прибутку, що йде на відшкодування інвестиційного
кредиту;
— запровадження інвестиційного податкового кредиту або податкових канікул
тощо.
Залучення іноземного капіталу в Україну потребує розробки науково-
обґрунтованої програми уряду на тривалий строк.
Програма повинна передбачати:
— залучення до інвестування великих компаній з промисло-во розвинутих
країн і транснаціональних корпорацій;
— суттєве вдосконалення фондового ринку та фінансово-кредитної системи,
залучення до інвестиційного процесу великих іноземних фінансово-кредитних
установ;
— розробку, впровадження та фінансування з допомогою іноземних інвестицій
проектів, що мають соціально-економічне значення на всій території України.
Запровадження тендерних процедур в сфері державних закупок за імпортом
Як один із вагомих заходів, направлених на вдосконалення ефективного
використання державних коштів, є використання тендерних процедур у сфері
державних закупок, що забезпечує не тільки раціональне використання коштів
держави, але і недопущення на ринки України неякісної продукції, товарів ,
робіт, послуг, некомпетентних постачальників (підрядників), запобігає
зловживанням в цій сфері
Використана література:
1. Омельченко “Іноземні інвестиції в Україні” довідник з правових питань
Київ “Юрінком” 1997р.
2. Шевчук, Рогожин “ Основи інвестиційної діяльності” Київ видавництво “
Генеза” 1997
3. Пересада “Інвестиційний процес в Україні” Київ “Лібра” 1998
4. «Іноземні інвестиції та українські інвестиції за кордоном, міжнародні
торги ( тендери )» // «Фінансовая тема» № 9 сентябрь 1998
5. Гаврилюк «Умови здійснення іноземного інвестування» // «Економіка
України» № 8 серпень 1997
6. Ландарь «Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну»
7. // «Економіка України» № 12 грудень 1998
|
