Розміщення продуктивних сил - Экономическая география - Скачать бесплатно
кілька шахт. Хімічна промисловість представлена содовим заводом,
заводами гумо-технічних виробів та нафтопереробним. У Лисичанську
виробляють скло для автомобілів, телевізорів, вагонів тощо. Розвинута також
легка і харчова промисловість.
Центром хімічної промисловості є Рубіжне (76 тис. чоловік). У місті
знаходиться хімічний комбінат (виробництво синтетичних барвників,
отрутохімікатів тощо). Працюють підприємства промисловості будівельних
матеріалів (виробництво силікатної цегли), легкої (швейне і панчішно-
шкарпеткове виробництва) і харчової промисловості.
До Стаханово-Алчевського промислового вузла входять міста Стаханов,
Алчевськ, Брянка, Первомайськ та ін.
Центром вугільної і коксохімічної промисловості є Стаханов (114 тис.
чоловік). У місті і поблизу нього є вугільні шахти. Розвинута чорна
металургія (завод феросплавів). Хімічна промисловість представлена
коксохімічним заводом і заводом технічного вуглецю, машинобудівна —
виробництвом бурового устаткування і металоконструкцій, легка — комбінатом
шовкових тканин із штучного волокна. Є підприємства харчової промисловості.
Алчевськ (129 тис. чоловік) — центр металурги і коксохімії. Одне з
найзабрудненіших міст України. Тут також розвинуті машинобудування,
промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість.
З Донецького економічного району експортують в інші райони вугілля, кокс,
чорні метали, електроенергію, різноманітні машини і устаткування, добрива,
продукцію АПК. З Придніпров'я в Донбас надходять залізна і марганцева руди,
з Карпатського району — калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із
Столичного — різноманітні машини і обладнання, продукція легкої
промисловості. Значну кількість продуктів харчової промисловості дістає
район з Причорноморського та Подільського районів.
Проблеми Донецького району можна розділити на соціально-економічні і
екологічні. Такий поділ досить умовний, оскільки всі вони взаємопов'язані.
Важливою проблемою є нерівномірність розвитку окремих частин району.
Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато
слаборозвинутих малих міст. (Поміркуйте, що може стати основою їх
економічного розвитку в ринкових умовах.)
Ще одна проблема пов'язана з раціональним використанням трудових ресурсів.
Для Донбасу гострою є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ
міського типу, господарство яких тісно пов'язане з вуглевидобутком.
Закриття шахт, скорочення обсягів будівництва нових підприємств призводять
до того, що населення працездатного віку починає залишати такі міста і
селища. (Чи впливає на це явище екологічна ситуація в містах району?)
Проблемою є також технічне переозброєння і реконструкція металургійних
підприємств району, де знаходяться найстаріші заводи України. Гостроти
набула і соціальна проблема, оскільки умови праці на таких підприємствах
дуже важкі.
Надзвичайно гострою є також проблема водопостачання промисловості та
сільського господарства. Здебільшого підприємства району дуже водомісткі.
Не вистачає води і на побутові потреби населення.
Багато проблем у розвитку сільського господарства району. Насамперед
необхідно збільшити вирощування свіжих овочів, картоплі, фруктів, ягід,
виробництво незбираного молока для промислових районів і міст. Ґрунти
стають менш родючими. Великі площі в Донбасі і Приазов'ї займають еродовані
землі.
Азовське море, в минулому одне з найчистіших і найпродуктивніших на рибу
морів світу, поступово втрачає своє значення. (Поміркуйте, чому так
сталось.)
Проведіть прес-конференцію на тему «Проблеми соціально-економічного
розвитку нашого села (міста)».
Придніпровський район
Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, в
басейні Дніпра.
Площа його становить 59,1 тис. квадратних кілометрів. Населення — 6,0 млн
чоловік. Район охоплює територію Дніпропетровської і Запорізької областей
(див. мал. 109).
За рівнем економічного розвитку Придніпровський район поступається тільки
Донецькому. За вартістю виробленої продукції промисловість значно,
переважає над сільським господарством. Її частка досягає 80 %.
Найрозвинутішими галузями району є чорна металургія, машинобудування та
металообробка, хімічна промисловість та електроенергетика.
На відміну від Донецького району в Придніпровському виробляється більший
обсяг сільськогосподарської продукції, тут більша розораність земель і
більші її площі зрошуються. Рослинництво розвинуте краще, ніж тваринництво.
У районі розгалужена транспортна мережа, конфігурацію якої визначають
розміщення головних промислових центрів і географічне положення району.
Район має сприятливі природні умови, різноманітні й багаті природні
ресурси. Окремі з них за якістю і кількістю мають світове значення.
За кількістю населення Придніпровський район посідає шосте місце в країні.
Проте він досить густо заселений (понад 103 чоловіка на 1 км2). (Визначте
за картами, яка частина району і чому найменш заселена.)
За рівнем урбанізації район поступається лише Донбасу. Разом з тим за
кількістю міст, де проживає понад 700 тис. чоловік, він не має собі рівних
у країні. (Які це міста? Знайдіть їх на карті. Чому саме в цьому районі
вони виникли?)
Однією з провідних галузей промисловості Придніпров'я є чорна металургія.
За виробництвом чорних металів (більша частина загального обсягу) район
посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з
добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і марганцевої руд,
нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів,
прокату. (Накресліть у зошиті схему циклу виробництв чорної металургії.)
Коксохімія району розвивається в комплексі з чорною металургією. Основними
її центрами є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя,
Новомосковськ, Нікополь. Кольорова металургія представлена виробництвом
алюмінію, магнію і титану (Запоріжжя).
Машинобудування і металообробка поступається тільки чорній металургії.
Провідну роль відіграє важке металомістке машинобудування, але воно все ж
поволі втрачає свої позиції, поступаючись трудомістким його галузям —
виробництву інструментів, верстатів, приладобудуванню тощо. Металургійне і
гірничошахтне устаткування виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі,
Марганці, електротехнічне — в Запоріжжі і Бердянську, будівельно-шляхове —
в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне машинобудування
зосереджено в Дніпродзержинську і Запоріжжі, виробництво металоконструкцій
— у Кривому Розі і Дніпропетровську.
Підприємств хімічної промисловості в районі порівняно небагато, але їх
продукція значна за обсягом.
Шини для автомобілів виробляють у Дніпропетровську, мінеральні добрива — у
Дніпродзержинську, лаки і фарби — у Кривому Розі і Дніпропетровську,
пластмаси — У Дніпропетровську.
У Придніпров'ї дуже розвинута будівельні індустрія (чому?), яка
використовує значну і різноманітну сировинну базу (яку?). Основні
підприємства розміщено у найбільших містах (назвіть їх).
У великих містах району розміщується також деревообробна промисловість
(чому?).
Велику роль у розвитку господарства Придніпров'я відіграє АПК. За валовою
продукцією сільського господарства район посідає шосте місце серед
економічних районів країни. А за загальною земельною площею, площею
сільськогосподарських угідь і площею орних земель він переважає донецький
район. Значно більші тут і площі зрошувальних земель.
Головною галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Під
зерновими культурами зайнято близько 50 % посівних площ. Більша частина
посірів зернових припадає на озиму пшеницю. Провідними технічними
культурами є соняшник, цукрові буряки, південні коноплі. Поблизу великих
міст створено приміські господарства-Потреби населення індустріальних
центрі-в визначають спеціалізацію тваринництва. Провідну роль відіграє
молочно-м'ясне скотарство. Дістали розвиток також свинарство, птахівництво,
вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу.
Особливу цінність мають осетрові Азовського моря.
На місцевій, а також частково девізній сировині працюють підприємства
легкої і харчової промисловості,, основні потужності яких зосереджено у
великих містах. Найрозвинутішими галузями легкої промисловості є швейна,
трикотажна і взуттєва.
Підприємства харчової промисловості району розміщено повсюдно. Основні її
галузі — м'ясна, молочна, олійно-жирова, борошномельно-круп'яна, цукрова,
консервна, крохмале-патокова, хлібопекарська, кондитерська.
Підприємства яких галузей харчової промисловості і чому (із зазначених)
тяжіють у розміщенні до сировинних зон, а яких — до споживача?
Придніпровський район має добре розвинуті всі види транспорту, але перше
місце належить залізничному. За густотою залізниць, що становить 38 км на 1
ОО'О км2, район поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих
залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове,
Пологи, П'ятихатки, Синельникове.
У внутрішньообласних перевезеннях на невеликі відстані першість веде
автомобільний транспорт. Найбільшими вузлами є Дніпропетровськ, Запоріжжя,
Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ.
Велике значення мають річковий і морський транспорт. Найбільшими портами на
Дніпрі є Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь. У Запоріжжі працюють
два великих річкових порти. Найбільший порт на Азовському морі — Бердянськ.
У різних напрямах район перетинають трубопроводи, що йдуть переважно від
газових родовищ Шебелинки до найбільших міст.
Основними промисловими вузлами району є Дніпропетровсько-
Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський,
Запорізький.
Найпотужніший промисловий вузол Придніпров'я — Дніпропетровсько-
Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне, Таромське, Придніпровськ та
ін.
Значним промисловим центром вузла є Дніпропетровськ (1 млн 186 тис.
чоловік). Він має винятково зручне географічне положення. СУ чому його
зручність?)
Основою промислового комплексу міста є чорна металургія, машинобудування і
хімічна промисловість. Тут знаходяться чотири металургійних заводи, які
виплавляють чавун, сталь, виробляють сталевий лист, труби і різноманітний
прокат. Чорна металургія є базою для розвитку важкого машинобудування.
Машинобудівні і металообробні підприємства міста виробляють металеві
конструкції, металургійне устаткування для доменного і прокатного
виробництва, шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт
метрополітенів та інших підземних споруд, обладнання для целюлозно-
паперової промисловості, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси.
Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози,
електротехнічні вироби, інструменти тощо.
Дніпропетровськ займає провідні позиції в країні за рівнем розвитку
військово-промислового комплексу. Останнім часом тут інтенсивно
відбувається конверсія оборонної промисловості. Одним з реальних її
здобутків є випуск дефіцитних у нашій країні тролейбусів.
Хімічна промисловість міста досить тісно пов'язана з чорною металургією.
Тут виробляють різноманітні продукти коксування, пластмаси, смоли.
Найбільшим в Україні щодо виробництва лаків, фарб, емалей, білил, оліфи є
Дніпропетровський лакофарбовий завод. ВО «Дніпрошина» спеціалізується на
виробництві шин для великовантажних автомобілів, культиваторів, сівалок
тощо.
На довізній сировині розвиваються деревообробна, меблева і паперова галузі
промисловості.
Як і в кожному великому місті, в Дніпропетровську є підприємства легкої і
харчової промисловості. До легкої належать швейна, трикотажна і шкіряно-
взуттєва галузі. Харчова представлена майже всіма галузями, що обслуговують
населення великого міста. (Які це галузі?)
Сприятливе географічне положення Дніпропетровська перетворило місто у
важливий транспортний вузол. (Які види транспорту і чому дістали тут
найбільший розвиток?)
Вище за течією Дніпра від Дніпропетровська знаходиться Дніпродзержинськ
(217 тис. чоловік). Господарська спеціалізація міста дещо відмінна від
Дніпропетровська передусім через значно меншу частку машинобудування у
галузевій структурі.
Основними галузями промисловості міста є чорна металургія, машинобудування,
хімічна та цементна промисловість. Дніпродзержинський металургійний
комбінат — один із провідних у країні. В комплексі з ним працюють
коксохімічні підприємства. Крім своєї основної продукції — коксу, вони
виробляють коксовий газ, фенол, бензол, толуол, нафталін, смоли тощо.
Виробниче об'єднання «Азот» спеціалізується на виробництві азотних добрив,
кислот (азотна, сірчана, соляна), аміаку тощо.
Найбільшим машинобудівним підприємством є вагонобудівний завод, що виробляє
вантажні вагони для перевезення гарячого агломерату, гранульованої сажі,
нафтобітуму, різноманітних сипких вантажів.
Зручне географічне положення (у чому воно проявляється?) має також
Новомосковськ (78 тис. чоловік). Основною галуззю міста є чорна металургія.
Новомосковський трубний завод виробляє труби для нафто і газопроводів,
оцинкований Ї сталевий лист, емальований та оцинкований металевий посуд. Є
підприємства будівельної індустрії — заводи залізобетонних виробів,
цегельний, а також шпалопросочувальний завод, меблева фабрика, підприємства
легкої і харчової промисловості.
Великим промисловим центром району є Кривий Ріг (737 тис. чоловік) — місто,
що у вигляді окремих селищ простяглася на багато десятків кілометрів
вузькою смугою уздовж Інгульця і Саксагані. (Поміркуйте, що визначає таку
незвичну конфігурацію великого міста.)
Кривий Ріг — найбільший у країні центр залізорудної промисловості.
Високоякісну залізну руду видобувають на десятках шахт, серед яких
виділяються «Гігант-Глибока», «Саксагань». Залізна руда збагачується на
п'ятьох гірничо-збагачувальних комбінатах. Комбінат «Криворіжсталь» має
повний цикл виробництва. Він є одним з найпотужніших у країні. На комбінаті
працює найбільша у світі доменна піч. Тісно пов'язані з металургійним
виробництвом коксохімія і цементна промисловість міста. Машинобудування
спеціалізується на випуску гірничого і енергетичного устаткування.
Найбільшим виробником сурикової фарби в країні є Криворізький суриковий
завод. Серед галузей легкої промисловості виділяються швейна,
вовнопрядильна і взуттєва, харчової — м'ясна, молочна, олійна (чому?).
Нікополь-Марганецький промисловий вузол. До складу вузла входять міста
Нікополь, Марганець, Орджонікідзе.
Нікополь (161 тис. чоловік) знаходиться на правому березі Каховського
водосховища. Місто — порт на Дніпрі, через який проходить важлива залізниця
з Кривого Рогу до Запоріжжя, центр марганцеворудної промисловості світового
значення (шахти, кар'єри, збагачувальні фабрики). Південно-трубний завод
виробляє безшовні сталеві труби (нафтопровідні, для буріння, радіорелейних
ліній зв'язку тощо). Машинобудування представлене заводом будівельних
машин. Тут виробляють баштові крани, транспортери для шахт і елеваторів,
пасажирські ліфти, розвантажувачі сипких матеріалів та ін. У Нікополі
працюють підприємства легкої і харчової промисловості, будівельної
індустрії тощо.
На схід від Нікополя, також на березі Каховського водосховища, знаходиться
місто Марганець (56 тис. чоловік). Сама назва міста свідчить про його
спеціалізацію. Це — значний центр марганцеворудної промисловості з шахтами,
кар'єрами, гірничо-збагачувальними комбінатами. В місті розміщено
підприємства будівельної індустрії, легкої і харчової промисловості.
На захід від Нікополя розташоване місто Орджонікідзе (46,2 тис. чоловік) —
центр видобування і збагачення марганцевих руд, ремонту гірничого
устаткування.
Ядром Павлоградсько-Петропавлівського промислового вузла, що формується, є
Павлоград (137 тис. чоловік) — великий багатогалузевий промисловий центр,
«столиця» Західного Донбасу. Поблизу міста розміщені 11 вугільних шахт і
збагачувальна фабрика. У Павлограді провідною галуззю є машинобудування і
металообробка (заводи з виробництва ливарних машин та хімічного
машинобудування)- Є підприємства будівельної індустрії, легкої і харчової
промисловості.
До Запорізького промислового вузла входять Запоріжжя, Вільнянськ та кілька
селищ, що знаходяться на обох берегах Дніпра.
Провідними галузями промисловості Запоріжжя (900 тис. чоловік) є чорна і
кольорова металургія, машинобудування і металообробка, електроенергетика.
Чорна металургія представлена потужними заводами «Запоріжсталь» та
електрометалургійним «Дніпроспецсталь», що виплавляють чавун, всі види
високоякісної сталі, виробляють стальний лист, інші види прокату. До цієї ж
галузі належать феросплавний завод та завод вогнетривів. У Запоріжжі
зосереджено також виробництво кольорових металів. Це насамперед
Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титаномагнієвий комбінат.
Машинобудування і металообробка представлена найбільшими у країні
підприємствами: «Запоріжтрансформатор» (силові трансформатори), ВО
«АвтоЗАЗ» (малолітражні автомобілі «Таврія»), Запорізьким абразивним
комбінатом (абразивні інструменти), «Моторобудівник» та ін.
Серед галузей легкої промисловості виділяються швейна і взуттєва, харчової
— м'ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя є залізничним
вузлом і річковим портом.
Великими промисловими центрами району є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь
(178 тис. чоловік) знаходиться на півдні району у Запорізькій області на
перетині автомобільних і залізничних магістралей, що ведуть з Північно-
Східного і Донецького районів до Криму. Це значний промисловий центр, який
у Запорізькій області за індустріальним потенціалом поступається тільки
Запоріжжю. Машинобудування і металообробка найбільш розвинута порівняно з
іншими галузями. В місті працюють заводи: моторний, «Автокольорлит», «Ав-
тогідроагрегат», ВО «Мелітопольпродмаш», «Старт».
Харчова промисловість складається з борошномельної, молочної, олійної,
плодоовочевої та інших галузей. Легка — представлена швейним, трикотажним і
панчішно-шкарпетковим виробництвом. (Що є основою для розвитку харчової
промисловості в місті2 Які фрукти і овочі вирощують поблизу міста?)
Бердянськ (137 тис. чоловік) — місто, що знаходиться на півдні району на
березі Азовського моря. За галузями промисловості нагадує Мелітополь, хоч
має і відмінності (чим вони зумовлені?).
Провідна галузь міста — машинобудування і металообробка, що представлена
заводами: «Азовкабель», сільськогосподарських машин, дорожніх машин та ін.
Працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна,
трикотажна та взуттєва галузі промисловості. Розміщено кілька підприємств
м'ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної
промисловості.
Бердянськ — другий за значенням порт країни на Азовському морі, відомий
кліматичний і бальнеологічний курортний центр.
З Придніпровського району вивозять у Донбас залізну і марганцеву руди,
алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні
райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби,
бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З інших
районів країни Придніпров'я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне
устаткування, різноманітні машини і обладнання, продукцію легкої
промисловості і АПК.
Проблеми Придніпровського району багато в чому збігаються з проблемами
Донецького району. Так, загальною є проблема, що пов'язана із
спеціалізацією обох районів. Донбас і Придніпров'я доцільно спеціалізувати
не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей
машинобудування (автомобілі, комбайни, локомотиви, судна, вагони,
сільськогосподарські машини). Металургійні заводи мають задовольняти
потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування, що
розвиватиметься прискореними темпами.
Проблемою є розміщення Запорізької АЕС поряд з потужною ДРЕС. Теплова
станція викидає у повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки і азоту, ставок-
охолоджувач АЕС випаровує десятки мільйонів тонн води щороку. Це призвело
до утворення в районі найпотужнішого в Європі «генератора» кислотних дощів.
Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для
використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом
призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових
вод.
Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку
кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробниіітво
сплавів, прокат кольорових металів, переробку вторинної сировини і
видобуток кольорового каміння.
Кольорова металургія в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена
окремими галузями. Це зумовлено нестачею покладів різних руд кольорових
металів. В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової
металургії зростає, оскільки їй належить значна роль у створенні
конструкційних матеріалів високої якості. Провідними галузями кольорової
металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна,
феронікелева.
Для кольорової металургії характерними є комплексне використання рудної
сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями
промисловості. Так, для зниження собівартості виробництва алюмінію доцільно
поєднувати його з випуском соди, поташу, цементу, а титаномагнієве
виробництво — з випуском титанових білил, смол, соляної кислоти, хлору.
На розміщення підприємств кольорової металургії впливають сировинний та
енергетичний фактори. До джерел сировини тяжіють виплавляння ртуті, нікелю,
рідкісних металів. Алюмінієве, титаномагнієве і цинкове виробництво
розміщуються в місцях одержання дешевої електроенергії.
У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає
алюмінієва промисловість, що складається з виробництва глинозему та
алюмінію. На випуск цієї продукції припадає майже 20 % усього виробництва
кольорової металургії. Поряд з основною продукцією алюмінієва промисловість
випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни),
содові продукти, мінеральні добрива, цемент, п'ятиоксид ванадію, металевий
галій.
Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі.
Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і
Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспективними районами для бокситів
є південь Дніпропетровської області, Карпати, Приазов'я. Алюмінієвою
сировиною, крім бокситів, є ще нефеліни, алуніти, каоліни і глини, запаси
яких є практично невичерпними: В Україні є значні запаси нефелінових порід,
що можуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе
та Єланчицьке в Приазов'ї). Крім алюмінію, з нефелічових порід можна
одержувати содопродукти, скло.
З алунітів економічно вигідно одержувати алюміній лише за умови
комплексного використання руди. Найбільші родовища алунітів є в
Закарпатській області (Берегівське і Беганське).
Алюмінієва промисловість України має новий великий глиноземний завод,
збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і
завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.).
Підприємства титано-магнієвої металургії добувають і збагачують титано-
магнієву сировину і виробляють титан і магній.
Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родовища калійно-
магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми
Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато
сполук магнію та інших солей. У Калуші збудовано магнієвий завод у
виробничому об'єднанні "Оріана", у Запоріжжі — магнію і титану. Магнієву
сировину до Запоріжжя довозять із Стебника (Львівська обл.), Калуша (Івано-
Франківська обл.) і Сиваша (Автономна Республіка Крим), а титанову — з
Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл.). Основними
титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил, що містяться
в каолінових розсипах і вивітрених габро, з яких на Іршанському гірничо-
збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат.
Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська обл.) характеризуються
високим вмістом титану і цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-
металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську
(Дніпропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменітовий
концентрати, цирконій знезалізнений, двоокис цирконію. Комбінат збудовано
на базі Малишівського родовища титанових пісків і оснащено устаткуванням,
яке забезпечує комплексне використання сировини. Крім того, на комбінаті
освоєно нові технологічні процеси, в тому числі добування знезалізненого
цирконію на струминних млинах. Титан і його сплави у два рази легший від
легованої сталі, стійкий проти корозії, придатний для виробництва хімічного
устаткування, літаків, космічних кораблів. Оксиди титану використовуються
для виробництва білил, емалей, вогнетривких глин та ін., цирконій та його
сполуки — для виробництва жаростійких мінералів, необхідних для сучасного
літакобудування, ракетної, атомної техніки, виготовлення жаростійких фарб
тощо.
Запорізький титаномагнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий
германій, магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне
титанове литво.
На місцевих покладах кіноварну понад століття працює Микигівський ртутний
комбінат (Донецька обл.), у складі якого є рудник, металургійне
виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд. На
комбінаті впроваджено вперше в світі технологію виготовлення ртуті високої
чистоти з повною механізацією всіх процесів випалювання ртутної руди в
печах "киплячого шару", збагачують сурм'яні місцеві руди і виробляють з них
сурму. Створено Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний
комбінат.
В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю і цинку, відомі у
Донбасі в Нагольному кряжі і Прикарпатті, які поки що не мають промислового
значення. Костянтинівський завод "Укрцинк" працює на базі цинкових
концентратів. Основна продукція заводу — металевий цинк. Крім того,
вилучають майже 20 цінних компонентів — свинець, мідні та піритні
концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту, деякі рідкісні
метали тощо, на основі яких виробляють понад 40 видів продукції. Основні
напрями поліпшення техніко-економічних показників роботи цинкової
промисловості полягають в удосконаленні технологічних процесів переробки
концентратів, підвищенні комплексності використання їхніх корисних
компонентів. /
Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.) переробляє місцеві окислені
залізо-нікелеві руди. Основна його продукція — нікель і феронікель —
використовується на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров'я і
Донбасу.
У Артемівську (Донецька обл.) збудовано завод для обробки кольорових
металів, який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат (прути,
труби, дріт, листи, стрічки, штаби). Це підприємство має закінчений
виробничий і технологічний цикл. У Світловодську (Кіровоградська обл.)
працює Дніпровський завод чистих металів, що виробляє напівпровідникові
матеріали, а в Донецьку — завод кольорових сплавів.
В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гафнію, а також
рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко
застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, авіаційній і ракетній
техніці, приладобудуванні тощо.
Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво
вторинних кольорових металів, їх випуск налагоджено у Харкові, Києві,
Донецьку, Одесі; у Володарську-Волинському (Житомирська обл.) створено і
функціонує виробниче об'єднання "Західкварцсамоцвіт".
Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для
їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства
кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового
значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області,
невелике родовище золота — у Закарпатській області. Провадяться підготовчі
роботи з експлуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспетиву
зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще
залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших
держав.
КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
Кольорова металургія поєднує видобуток руд кольорових, благородних і
рідкісних металів, їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової
металургії у створенні та застосуванні матеріалів високої якості визначає
її винятково важливу роль у сучасних умовах науково-технічної революції. За
останні десятиріччя у кілька разів збільшився обсяг виробництва промислової
продукції в світі, набули розвитку нові галузі — атомна енергетика,
електронна, ракетна, космічна і низка інших, які потребують багато
легованої сталі, кольорових і рідкісних металів.
В Україні кольорова металургія не набула значного розвитку. В її
промисловому комплексі частка кольорової металургії у 1990 р. становила за
основними виробничими фондами — 1,5%,
|
