Спроби реформування командно-адміністративної системи (1953-1964 рр.) - Історія економічних вчень - Скачать бесплатно

Але всередині країни Хрущов ставав все більш непопуляр­ною постаттю як серед своїх соратників, так і серед народу. Партійно-державний апарат був незадоволений постійними і непередбачуваними реорганізаціями, які приносили масу тур­бот, а переваг не давали ніяких. До того ж широкі верстви громадськості пропонували відмінити або скоротити привілеї номенклатури, щоб не допустити подальшої соціальної дифе­ренціації суспільства, а така перспектива не зовсім влаштову­вала правлячу верхівку. Найбільш ортодоксальні партійні ке­рівники вважали, що процес десталінізації, розпочатий на XX з'їзді, зайшов дуже далеко і загрожував "керівній ролі партії" в усіх галузях економічного, політичного і особливо духовного життя країни.

Через масштабне і соціальне небезпечне скорочення зброй­них сил серед незадоволених політикою Хрущова була велика кількість військових. Адже наприкінці 1950 - початку 1960-х років ліквідувалась велика кількість високооплачуваних генеральських посад, а сотні тисяч офіцерів були, буквально, кинуті на поталу долі. Через поступові заборони на лібераліза­цію духовного життя і постійне втручання партійних органів в творчу сферу росло незадоволення серед інтелігенції.

Робітники і селяни втомилися від галасливої боротьби за "світле майбутнє" при постійному погіршенні повсякденного життя. Робітники були незадоволені зростанням цін і зни­женням тарифних ставок. Селяни виражали незадоволення безкінечними "експериментами" в сільському господарстві, які так і не змогли привести до ефективного функціонування аг­рарного сектора, лише збільшили імпорт продуктів харчуван­ня, які країна здатна була виготовляти сама.

Все це допомогло партійно-державній номенклатурі без особ­ливих зусиль звільнитись від Хрущова. На жовтневому (1964) Пленумі ЦК він був звинувачений у "волюнтаризмі і суб'єк­тивізмі" і відправлений на пенсію. Було визнано недоцільним, в подальшому, суміщувати в одній особі вищі партійно-державні пости. Першим секретарем ЦК партії став Л.І. Брежнєв, а Го­ловою Ради Міністрів СРСР - О.М. Косигін.

Звільнення Хрущова з партійних і державних постів відбу­лось досить тихо, його ім'я перестало згадуватись в пресі.