Інвентаризація матеріальних цінностей - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

Для чого потрібна інвентаризація

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №250 встановлено, що головним завданням бухгалтерського обліку є формування повної, достовірної інформації про наявність і рух майна, господарські процеси і результати діяльності підприємства, яка необхідна для керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, кредиторами, банками, податковими та статистичними органами.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах усіх форм власності повинна періодично проводитись інвентаризація майна, коштів і фінансових зобов'язань. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. №139 та зареєстрована Міністерством юстиції України 01.09.95 р. за №321/857 також визначає (п. 1.10), що дані статей балансу на кінець звітного року повинні бути обґрунтовані результатами ретельно проведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, розрахунків та інших активів і пасивів.

До подання річного бухгалтерського звіту на підставі затверджених керівником підприємства пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій про врегулювання розходжень фактичної наявності цінностей проти даних бухгалтерського обліку, що виявлені у ході інвентаризації, повинні бути відображені по відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок проведення інвентаризацій та відображення по обліку виявлених при інвентаризації розходжень регулюється Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. за №202/412 (див. нижче).

Кількість інвентаризацій та дати їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що підлягають інвентаризації, визначається підприємством, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства.

Коли інвентаризація є обов'язковою

Проведення інвентаризації є обов'язковим при реорганізації або ліквідації підприємства, перед складанням річної бухгалтерської звітності, при зміні матеріально відповідальних осіб, при встановленні фактів крадіжок, у разі аварій, пожеж чи стихійного лиха, а також за приписом судово-слідчих органів.

Обов'язковим є проведення інвентаризації при заміні керівника при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності або вибутті з колективу (бригади) більше половини його членів.

При проведенні обов'язкової інвентаризації підлягають інвентаризації також матеріальні цінності, що не належать підприємству та обліковуються на позабалансових рахунках.

Перед складанням річної бухгалтерської звітності з 1 жовтня до 31 грудня має бути проведена інвентаризація всього майна підприємства.

Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років.

Як проводиться інвентаризація

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошових коштів у касах, на поточному та валютному рахунках у банках, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких включаються досвідчені працівники, а очолюють такі комісії керівник підприємства, його заступник або представник керівника.

За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія повинна скласти протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них, а також пропозицій про залік нестач та лишків пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку та понаднормових нестач і втрат.

При проведенні інвентаризації інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і цінності та ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Дозволяється складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обгрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації та відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів.

Інвентаризація розрахунків

При інвентаризації розрахунків усім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їхню заборгованість, які подаються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів із дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

На рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишитись виключно погоджені суми.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишились не з'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

Суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і податковими органами повинні бути погоджені з ними. Залишення в обліку неврегульованих сум за цими розрахунками не допускається.

Що робити з надлишками і нестачами

При регулюванні інвентаризаційних різниць допускається взаємний залік лишків і нестач тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестача утворилися за один і той же період та в однієї і тієї ж особи, яку перевіряють.

Якщо при заліку пересортиці вартість цінностей, що виявилися у нестачі, більша від вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості підлягає віднесенню на винних осіб.

Проте коли конкретних винуватців пересортиці не встановлено, то сумові різниці розглядаються як нестача цінностей понад норму природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.

У Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та у постанові Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. №116, якою затверджено Порядок, не визначено, чи стосується цей Порядок підприємств усіх форм власності, чи лише - державних підприємств, а тому це питання підлягає додатковому роз'ясненню.

Визначення розмірів збитків

Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, які підлягають стягненню з винних осіб, регулюється Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. №116 (зі змінами та доповненнями) (див. стор. 65).

Цим Порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей з урахуванням амортизації, але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х І інф + ПДВ + Азб] х 2, де:

Рз - розмір збитків (у грн);

Бв - балансова вартість матеріальних цінностей;

А - амортизація (знос);

І інф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - розмір ПДВ (у грн);

Азб - розмір акцизного збору (у грн);

2 - коефіцієнт.

Вартість вузлів, деталей та напівфабрикатів, що виготовляються підприємством для внутрішньовиробничих потреб, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового, коньячного, соків спиртових визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість та із застосуванням коефіцієнта 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення бланків цінних паперів визначається виходячи з їх номінальної вартості із застосуванням коефіцієнта 5, а по бланках цінних паперів, на яких не зазначена номінальна вартість - за вартістю придбання із застосуванням коефіцієнта 50.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного паперу визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері, а збитки від розкрадання захищеного паперу обчислюються у п'ятитисячному розмірі від вартості захищеного паперу.

Із сум, стягнених відповідно до зазначеного вище Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.

По бухгалтерському обліку збитки від розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей відображаються з урахуванням п. 2.39, 4.25-4.30 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. №139 (зі змінами та доповненнями).

Відображення збитків

Порядок відображення по податковому обліку збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, якщо винуватців не встановлено, в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР не визначено.

Проте податкові органи вважають, що збитки від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних цінностей не повинні включатися до валових витрат платника податку, оскільки статтею 5.2.1 закону передбачено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, лише пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Пунктом 1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. №124 та зареєстровано в Міністерстві юстиції 03.07.98 р. за №417/2857, передбачено, якщо товарні запаси і матеріальні ресурси використані на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), то їхня балансова вартість вираховується з залишку товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок періоду, а це означає зменшення валових витрат на суму збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних цінностей.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР також не визначено порядок визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань у разі виявлення фактів розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей.

Проте виходячи з норми статті 7.4.1, якою встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва або обігу, сума податку на додану вартість, яка припадає на розмір збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних ресурсів, підлягає віднесенню на зменшення податкового кредиту.

З наведеного можна зробити висновок, що оскільки матеріальні ресурси у зв'язку з їх розкраданням, нестачею та знищенням використані на цілі, не пов'язані з виробництвом або продажем, то їх балансова вартість по податковому обліку виключається з валових витрат, а по бухгалтерському обліку відноситься на фінансові результати.

Основні завдання інвентаризації

виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Етапи проведення інвентаризації

1. Керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації

2. За наказом створюється робоча (інвентаризаційна) комісія

3. Проводиться інвентаризація

4. По наслідках інвентаризації комісія складає протокол з пропозиціями по результатах інвентаризації

5. Протокол передається керівнику, який приймає відповідне рішення

6. За рішенням керівника наслідки інвентаризації відображаються по бухгалтерському обліку