Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно
План:
Вступ
1. Методичні прийоми проведення судово-бухгалтерської експертизи
фінансових результатів.
Основні джерела дослідження фінансової діяльності підприємства.
Завдання та об’єкти дослідження фінансових результатів.
Висновки.
Література.
Вступ
Фінансові результати є підсумком роботи підприємства в звітному періоді. Правильність їх відображення в обліку є запорукою ефективної діяльності у майбутньому. Проведення судово-бухгалтерської
експертизи фінансових результатів необхідне при вирішенні кола питань.
А саме:
Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності
Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження
Перевірка привильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження;
Перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів за періодом визнання;
Установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
Експертиза цих елементів дає повну інформацію про стан обліку фінансових результатів взагалом, про допущені помилки і навмисні зловживання. Тому сукупність експертиз по визначеним напрямкам і надання висновку є метою судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів будь-якого підприємства.
Методичні прийоми проведення судово-бухгалтерської
експертизи фінансових результатів.
Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:
документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна та арифметична перевірка документів, в яких відображається здійснення господарських операцій, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності; зустрічна перевірка документів; логічний контроль правильності відображення взаємозв’язаних операцій тощо);
розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко-математичні);
прийоми узагальнення, оцінювання та реалізації результатів експертизи (узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень; вручення висновку бухгалтера-експерта правоохоронним органам; реалізація пропозицій із профілактики провопорушень; реалізація результатів експертизи у суді);
органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо).
Взагалі дані про фінансовий результат підприємства (порівняння доходів та витрат) є одним з найпростіших об’єктів для фальсифікації. Це пов’язанозі значною кількістю документів, рахунків обліку, що використовуються для їх визначення та відображення.
Тому перед бухгалтером-експертом постає завдання з’ясувати правильність відображення та зіставлення доходів і витрат.
Фінансовий результат може бути спотворений в результаті:
неправильного визначення собівартості реалізованої продукції;
неповноти відображення отриманих підприємством доходів;
помилок у розрахунку податку на прибуток;
неточного відображення отриманих штрафів, пені, неустойки;
неправомірного списання дебіторської заборгованості до завершення терміну позовної давності;
завищення витрат на позареалізаційні операції (сплачені штрафи, фінансові витрати, витрати від інвестиційної діяльності, надзвичайних подій тощо).
Основні джерела дослідження фінансової діяльності підприємства.
Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження операцій, що пов’язані з формуванням доходів та фінансових результатів, поділяють на законодавчо-нормативне та фактографічне.
Джерела законодавчо-нормативної бази:
1). Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06.1996 р. №234 К/96 ВР.
2). Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
3). Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, що затверджений постановою Верховної Ради України від 21.12.2000 р. № 2181-III.
4). Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.
5). Інструкція про порядок нарахування та погашення пені. Затверджена наказом ДПА України від 01.03.2001 р. № 77.
6). Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110.
7). Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
8). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
9). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
10). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
11). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290.
12). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
13). Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.
До джерел фактографічної інформації відносять:
накладні на відпуск готової продукції;
рахунки, виставлені покупцям та замовникам;
первинні документи обліку фінансових результатів від операційної діяльності (розрахунки, довідки бухгалтерії підприємства);
регістри аналітичного та синтетичного обліків доходів та результатів діяльності ( журнал-ордер № 6);
журнал обліку грошових коштів та документів № 1;
комп’ютерна інформація;
рахунки (субрахунки) Головної книги (701, 702, 703, 704, 71, 72, 73, 74, 75, 791,792, 793, 794);
баланс (форма № 1);
звіт про фінансові результати (форма № 2);
декларація про прибуток підприємства;
акт ревізій тощо.
Отже, основними джерелами дослідження фінансової діяльності підприємства, на які повинен спиратися експерт, такі:
законодавчі акти про підприємство та підприємництво;
нормативно-методичні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку;
наказ про облікову політику підприємства;
нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;
договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу тощо);
розрахункові документи (рахунки, що виставлені покупцям на оплату відвантаженої продукції);
податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);
регістри аналітичного та синтетичного обліку;
первинні документи, зокрема “Акт на списання основних засобів”, “Накладна на відпуск матеріалів”, товарно-транспортні накладні, накладні на відвантаження готової продукції тощо;
документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової діяльності;
розрахунок обгрунтованості понесених підприємством витрат від надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;
форми фінансової звітності (Форма 1, Форма 2);
декларація про прибуток підприємства;
матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення фінансових результатів;
останній аудиторський висновок;
рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;
інформація правоохоронних органів.
Завдання та об’єкти дослідження фінансових результатів.
Згідно з П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу між власниками); прибуток – перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного періоду; збиток – перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного періоду.
Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
З цією метою передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Загальні правила формування інформації про доходи та витрати встановлені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, 16 “Витрати”, що застосовуються підприємствами та організаціями.
До основних завдань, які виконуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи операцій, що пов’язані з формуванням доходів та фінансових результатів діяльності, є:
Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності:
доходи від операційної діяльності;
доходи від фінансової діяльності;
доходи від інвестиційної діяльності;
доходи від надзвичайної діяльності.
Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження:
доходи від реалізації продукції, товарів, основних засобів, інших активів;
доходи від реалізації послуг;
нереалізовані доходи тощо.
Перевірка привильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження;
Перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів за періодом визнання;
Установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
Основними об’єктами судово-бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій, пов’язаних з формуванням доходів та фінансових результатів підприємства, є:
1). Обсяги виробництва та реалізації продукції, товарів, інших активів у разі дослідження результатів від операційної діяльності;
2). Обсяги інвестицій, характер та види здійснених фінансових операцій за експертизи результатів фінансової діяльності;
3). Витрати на виробництво продукції;
4). Інші операційні витрати;
5). Розрахунок собівартості продукції;
6). Первинна документація з обліку доходів та фінансових результатів;
7). Дані бухгалтерського обліку та звітності;
8). Регістри аналітичного та синтетичного обліків й ін.
Отже, об’єктами експертного дослідження фінансових результатів, є:
визнання та правова регламентація: легітимний – нелегітимний;
повнота відображення в системі обліку та фінансовій звітності;
склад за сегментами;
склад за видами діяльності;
додерження нормативно-правового забезпечення методології відображення фінансового результату в системі обліку та фінансовій звітності;
тенденції розвитку.
4. Висновки.
1). Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:
документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна та арифметична перевірка документів тощо);
розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко-математичні);
прийоми узагальнення, оцінювання та реалізації результатів експертизи (узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень тощо);
органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо).
2). Основними джерелами дослідження фінансової діяльності підприємства, на які повинен спиратися експерт, такі:
законодавчі акти про підприємство та підприємництво;
нормативно-методичні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку;
наказ про облікову політику підприємства;
нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;
договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу тощо);
розрахункові документи (рахунки, що виставлені покупцям на оплату відвантаженої продукції);
податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);
регістри аналітичного та синтетичного обліку;
первинні документи, зокрема “Акт на списання основних засобів”, “Накладна на відпуск матеріалів”, товарно-транспортні накладні, накладні на відвантаження готової продукції тощо;
документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової діяльності;
розрахунок обгрунтованості понесених підприємством витрат від надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;
форми фінансової звітності (Форма 1, Форма 2);
декларація про прибуток підприємства;
матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення фінансових результатів;
останній аудиторський висновок;
рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;
інформація правоохоронних органів.
3). Основні завдання, що виконуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи операцій та пов’язані з формуванням доходів та фінансових результатів діяльності, є:
Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності:
доходи від операційної діяльності;
доходи від фінансової діяльності;
доходи від інвестиційної діяльності;
доходи від надзвичайної діяльності.
Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження:
доходи від реалізації продукції, товарів, основних засобів, інших активів;
доходи від реалізації послуг;
нереалізовані доходи тощо.
Перевірка привильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження;
Перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів за періодом визнання;
Установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
4). Об’єктами експертного дослідження фінансових результатів, є:
визнання та правова регламентація: легітимний – нелегітимний;
повнота відображення в системі обліку та фінансовій звітності;
склад за сегментами;
склад за видами діяльності;
додерження нормативно-правового забезпечення методології відображення фінансового результату в системі обліку та фінансовій звітності;
тенденції розвитку.
Тобто, підсумовуючи, можна сказати, що судово-бухгалтерськоа експертиза фінансових результатів є трудомістким процесом, який вимагає не лишень вичерпних знань з обліку фінансових результатів, але й чіткого дотримання методики проведення з визначенням завдання, методичних прийомів і необхідної інформації. Вміле знаходження відповіді на дане питання є визначальним мірилом якості проведеної експертизи.
5. Література:
1. Камлик М. І. Судова бухгалтерія. Підручник. К.: Атіка, 2001. – 187с.
Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. – метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К. КНЕУ, 2004. – 268с.
3. Савченко Л. І. Судово-бухгалтерська експертиза: Опорний конспект лекцій. – К.: КНТЕУ, 2001. – 148с.
|
