Облік грошових засобів - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

Зміст.

стор.

Вступ.

1.Теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій.

1.1 .Загальні положення по веденню каси.

1.2.Порядок відкриття і призначення розрахункового рахунку.

1.3 .Види і форми безготівкових розрахунків.

2.Стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві.

2.1.Облік операцій по касі.

2.2.0блік грошових засобів на розрахунковому рахунку.

2.3.Облік розрахунків з підзвітними особами.

2.4.0блік безготівкових розрахунків.

2.5.0блік розрахунків з бюджетом і інших позабюджетних коштах.

3.Шляхи вдосконалення обліку касових і розрахункових операцій.

3.1 .Організація обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обліку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Вступ.

Підприємства різних форм власності в процесі господарської діяльності в процесі господарської діяльності постійно здійснюють розрахунки:

• з постачальниками;

• з покупцями;

• державним бюджетом;

• іншими організаціями і підприємствами по господарським операціям

різного характеру.

З допомогою грошей завершується перетворення грошової форми виділених засобів в виробничі запаси, отримання грошової виручки і вміщеного в неї чистого доходу.

Грошовий розрахунок - головний фактор забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

В даний час розрахунок проводиться в двох формах:

• безготівковим перерахуванням через систему банку (безготівковий розрахунок);

• у виглядів платежів готівковими грішми (готівковий розрахунок).

Єдиним кредитним, розрахунковим і касовим центром країни є Національний банк України. Всі грошові засоби підприємств і організацій повинні зберігатися на розрахункових або поточних рахунках банку. Одержання грошей з цих рахунків проводиться під безпосереднім контролем банку, що забезпечує використання цих засобів по цільовому призначенню.

Розрахунки між підприємствами здійснюються через банк переважно безготівковим шляхом. За допомогою безготівкового розрахунку ведеться розрахунок не тільки з постачальниками і покупцями, а й розрахунок з бюджетом по податках, з дебіторами і кредиторами, зі своїм галузевим управлінням (вищестоящою організацією), з профспілковими організаціями по відчисленню на соціальне страхування, з робітниками (там, де заробітна плата виплачується через ощадні банки) і цілий ряд іншших розрахунків.

Грошовою готівкою із своїх кас підприємства виплачують заробітну плату, дрібні господарські витрати і проводять розрахунок з індивідуальними здатчиками.

Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових засобів, розрахунків і кредитів стоять такі основні завдання:

1. Своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків, як шляхом безготівкових перерахувань так і готівкою.

2. Повне і оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових засобів і озрахункових операцій.

3. Додержання правил використання грошових засобів по призначенню у відповідності з виділеними лімітами, фондами.

4. Проведення у встановлений термін інвентаризації грошових засобів і стану розрахунків, недопущення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.

5. Контроль наявності і зберігання грошей в касі, на розрахунковому і інших рахунках в банку.

6. Контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності і послуги, а також засобів, одержаних в порядку кредитування.

1.Теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій.

1.1. Загальні положення по веденню каси.

До касових відносяться операції, що пов'язані з надходженням і витрачанням готівкових грошових знаків безпосередньо через касу підприємства.

Для зберігання грошових засобів і проведення розрахунків готівкою на підприємствах, організаціях і закладах створюється каса. Каса — це спеціальне ізольоване приміщення, обладнане сигналізацією, сейфами, незгораючими шафами для зберігання грошей та цінних паперів.

Двері каси на час здійснення операцій повинні бути закриті з внутрішньої сторони на ключ. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонено.

Всі наявні гроші і цінні папери зберігаються в сейфах, які після закінчення роботи опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі і печатки зберігаються у касира і передавати іншим особам заборонено. Дублікати ключів зберігаються у керівника підприємства в опечатаних пакетах і раз у квартал перевіряються комісією. На початку дня касир зобов'язаний оглянути замки, двері, решітки, сигналізацію, печатки, переконатись у їх справності.

У випадку пошкодження касир повідомляє керівника підприємства і органи внутрішніх справ. Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюється на підставі “Порядку зійснення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління Національного банку України № 21 від 2.02.95 р. у редакції постанови правління НБУ від 13 жовтня 997 року № 334 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 1997 року за № 530/2334.

Касові операції здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за прийняті на зберігання гроші і цінні папери і за збитки, скоєні організації, підприємству, як в результаті навмисних дій так і недбалого або недобросовісного відношення до своїх обов'язків. Тому при прийнятгі касира на роботу з ним заключається договір про повну матеріальну відповідальність. Касиру забороняється передовіряти доручену йому роботу іншим особам. Головні бухгалтера та інші працівники, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касира.

Для видачі заробітної плати, премії і при других масових виплатах, наказом керівника можуть зазначатися спеціальні особи (громадські касири); під розписку вони одержують в відповідності з потребою грошей в касі, а потім звітуються перед касиром.

Гроші, які зберігаються в касі, відносяться до ненормованих оборотних засобів.

Підприємства і організації можуть мати в своїй касі гроші готівкою в межах встановленого ліміту. Банк визначає ліміт залишку готівки у касі в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. Готівку можна витрачати лише на ті потреби, на які вони видані банком.

Готівкова виручка, одержана від реалізації товарів (робіт, послуг), може використовуватися ними в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності (крім здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства незалежно від форм власності мають одержувати виключно з кас банків.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше 3 робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі - 10 робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядження - протягом 3 робочих днів після закінчення йідрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків, включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленим лімітом залишків готівки в касі.

У разі витрачання підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходу), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.

Всю грошову наявність зверх встановленого ліміту залишку готівки в касі, підприємства повинні здавати для зарахування на рахунок в банку.

Зверх встановлених лімітів підприємства мають право зберігати в своїх касах гроші тільки для зиплати заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендії, пенсії і премії на протязі трьох днів, з дня отримання цих грошей в банку, включаючи день отримання. Своєчасно не виплачена заробітна плата повинна бути здана касиром у банк. При необхідності розрахуватись з робітником банк видає необхідну суму по першій вимозі підприємства.

Гроші, отримані підприємствами із банку, повинні використовуватись ними суворо по цільовому призначенню.

Найважливішими вимогами правильного оформлення і обліку касових операцій є:

негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу (додаток № 12), щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

виписка бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових ордерів (додатки № 13,14), додержання послідовності в нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі і передачі Їх для виконання касирові;

погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою неприпущення зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;

встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по непідписаних документах.[1]

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджено Міністерством статистики України за угодою з НБУ і Міністерством фінансів України, і які мають використовуватися без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підзвітності і форм власності.[2]

1.2. Порядок відкриття і призначення розрахункового рахунку.

Для зберігання тимчасово вільних грошей та здійснення розрахункових операцій кожному підприємству відкривають у відділеннях банку по місцю їх знаходження розрахунковий рахунок.

Розрахункові рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний баланс. Через них і здійснюються розрахунки шляхом відповідних записів (переносу сум) з розрахункового рахунку одного підприємства або зарахування на розрахунковий рахунок іншого.

Підприємство, якому відкрили розрахунковий рахунок, являється його власником. Воно розпоряджається, в межах пред'явлених йому прав, усіма засобами, що зберігаються на цьому рахунку.[3]

Розрахунковий рахунок відкривається в момент введення в дію підприємства. Для оформлення відкриття розрахункового рахунку в банк надаються такі документи:

1) заявку про відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером підприємства. Якщо у штаті немає посади головного бухгалтера або іншої посадової особи, виконуючої обов'язки головного бухгалтера, заява підписується тільки керівником;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію у органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, завірену нотаріально або органом, по видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні установи і організації замість свідоцтва про державну реєстрацію, подають довідку про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України;

3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства того органу, якому надано таке право чинним законодавством, завірену нотаріально або органом, що видав таке рішення;

4) копію належним чином зареєстрованого Статуту (Положення), завірену нотаріально, або реєструючим органом. Установа банку, в якій відкривається рахунок, ставить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примірнику Статуту, на якому стоїть відмітка податкових органів про реєстрацію підприємства у податкових органах, після чого цей примірник повертається власникові рахунку;

5) картку із зразком підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включаються також відтиск печатки підприємства.

Право першого підпису належить керівникові підприємства, якому відкривається рахунок, а також службовим особам, уповноваженим керівником.

Право другого підпису належить головному бухгалтеру й уповноваженим ним особам.

Якщо посада головного бухгалтера не передбачена, старші бухгалтери користуються правами головних бухгалтерів, а якщо замість посади головного бухгалтера передбачена посада з іншими найменуваннями (начальник фінансового відділу, фінансово-бухгалтерського управління та ін.), власник рахунку робить відмітку про це в картці із зразками підписів та відтиску печатки.

Особи, що мають право першого та другого підписів, зазначаються в картці із зразками підписів і відтиску печатки при її складанні. Зразок підпису керівника включається до картки обов'язково.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису.

По розрахунковому рахунку ведуться безготівкові розрахунки по основній діяльності. До основних операцій по витратам грошових засобів з розрахункового рахунку відносяться: одержання засобів на заробітну плату, перерахування коштів у державний бюджет, органам соціального страхування, різним кредиторам за послуги не товарного характеру (освітлення, отоплення і т.д.).

Видачу грошей, а також безготівкові перерахування, банк здійснює по банківським документам ; спеціальної форми, скріпленими підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою, взірці яких є в банку.

Розрахункові і поточні рахунки закриваються на підставі:

А) заяви власника рахунку;

Б) рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації лдприємства;

В) відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або зизначення його банкрутом;

Г) на інших підставах передбачених чинним законодавством України або договором між становою банку і власником рахунку.[4]

Операції на рахунках в установах банків можуть бути тимчасово зупинені за рішенням державних податкових інспекцій, судовими, правоохоронними та іншими органами у випадках, передбачених законодавчими актами.[5]

Операції на розрахункових рахунках виконають за розрахунково-грошовими документами. Найбільш поширеними банківськими документами для видачі грошей або безготівкових перерахувань є такі:

• банківські чеки (готівкові і розрахункові);

• об'ява на внесок грошей готівкою (додаток № 10);

• платіжні вимоги-доручення;

• платіжні доручення (додаток № 11), акредитиви, векселі.

1.3. Види і форми безготівкових рахунків.

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників ругообороту оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через касу. За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності.

2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і им же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

Організація безготівкових розрахунків базується на таких принципах:

• платежі здійснюються після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними;

• платежі здійснюються за згодою платника;

• покупець може відмовитись від оплати розрахункових документів;

• платежі здійснюються за рахунок коштів платника або в установленому порядку за рахунок кредиту банку;

• зарахування коштів на рахунок одержувача повинно виконуватися лише після списання цих сум з рахунку платника.

Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером економічних зв'язків, способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів, як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком. При цьому об'єднання і підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які встановлені законами і постановами Уряду і є обов'язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов господарської діяльності підприємств, місця знаходження платників, джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі застосовуються ті чи інші форми розрахунків. При розрахунках за товарно-матеріальні цінності. Надані послуги і виконані роботи, а також по інших операціях, використовують такі основні форми безготівкових розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• чеками;

• акредитивами;

• векселями;

• платіжними вимогами;

• інкасовими дорученнями (додаток № 15).

Ці форми розрахунків були впроваджені Інструкцією №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” і затверджені Постановою НБУ № 204 від 2.08.1996.

Розрахункові документи, які здаються в банк мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

• назва документа;

• номер документа, число, місяць, рік його виписки. (Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються технічними засобами, допускаються зазначення місяця цифрами (01-12));

• назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код), у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

• назва банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

• суму платежу цифрами та літерами;

• призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ, та інше), із зазначенням його номера і дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцентного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт). Замість назви товару може зазначитись його кодове (умовне) значення;

• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених інструкцією) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

• підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

• суму податку на додану вартість або напис “без податку на додану вартість”.[6]

В бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом відображають на рахунку № 68 "Розрахунки з бюджетом”. По кредиту цього рахунку нараховують суми платежів до бюджету, а по дебету - фактичне перерахування грошей у дохід бюджету. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку 68 означає переплату бюджету, тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

2.Стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві.

2.1. Облік операцій по касі.

На основі опрацьованого звіту касира у бухгалтерії ведеться облік касових операцій в журналі-ордері №1 (додаток № 1) по кредиту рахунку 50 "Каса" і в відомості №1 (додаток № 2) по дебету рахунку 50.

Поточні записи в журналі-ордері №1 і відомості №1 тягнуть за собою заповнення листків-розшифровок, для переносу дебетових і кредитових оборотів по окремих рахунках в ті журнали-ордери або відомості, де ведеться облік по цих рахунках.

Якщо в звіті касира є велике число операцій і їх рознесення безпосередньо в журнал-ордер №1 і відомість №1 без помилок затруднено, то на основі звіту касира складається зведення операцій в розрізі кореспондуючих рахунків і в відповідності з нею заповнюється журнал-ордер №1 і відомість №1.

При опрацюванні документів на ЕОМ на основі звітів касира складають щомісячно відомість обліку по рахунку каси, яка використовується для узагальнення операцій руху грошових засобів по даному рахунку і формування бухгалтерських записів в розрізі кореспондуючих рахунків і субрахунків. Відомість, таким чином, є регістром синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 50 "Каса". В основі машинної обробки відомості лежить порядок відображення касових операцій на синтетичному рахунку 50, по дебету якого групується сума прибуткових, а по кредиту - видаткових операцій. Потім складається оборотна відомість по рахунку 50 "Каса".

В кінці місяця дані журналу-ордеру №1 і відомості №1 підраховують, сальдо на початок і кінець місяця звіряють з залишком касової книги. Дані журналу-ордеру №1 переносять в головну книгу, а відомість №1- є підставою для перевірки обороту по дебету рахунку 50.

Кореспонденція рахунків з обліку готівки:

________________________ ___________

2.2. Облік грошових засобів.

Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, в банку обліковуються на рахунку №51 "Розрахунковий рахунок". Основою для запису операцій на ньому є виписки з розрахункового рахунку (додаток № 3). Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунку з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. У ній по кожній операції вказують дату, номер документа, код операції, суму оборотів по дебету і кредиту.[7]

При цьому сума, яка зарахована на розрахунковий рахунок, у виписці відображається в оборотах по кредиту, а сума, списана з розрахункового рахунку, - в оборотах по дебету . Після кожної операції виводиться новий залишок грошових засобів. До виписки додаються документи, на основі яких проведено списання або зарахування грошей (платіжні доручення, талони об'яви на внесок грошей готівкою і інші). По операціям, проведених по дорученню власника рахунку і по грошовим чекам, банк до виписки документи не додає (вони складаються самим підприємством).

Виписка з розрахункового рахунку перевіряється підприємством з точки зору відповідності її даним документам; при цьому