Нарахування амортизації на підприємстві - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

Основні засоби

Порядок оцінки основних засобів, нарахування їх амортизації, списання з балансу та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається МСБО 16 «Основні засоби». Він був виданий в 1982 р. та двічі переглядався потім. Перший перегляд було здійснено в 1993 р. Він був пов'язаний переважно з введенням правил амортизації основних засобів до нього. В результаті положення МСБО 4 «Облік амортизації » вже не поширюються на основні засоби.

У 1998 р. деякі положення МСБО 16 були переглянуті у зв'язку з виходом МСБО 36 «Зниження корисності активів» та МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи». Ці зміни набули чинності з 1 липня 1999 р.

ВИЗНАННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Згідно з МСБО 16 основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для адміністративних цілей, та які, як очікується, використовуватимуться протягом більш ніж одного року (або операційного циклу).

МСБО 16 поширюється на всі-види активів, які відповідають цьому визначенню, крім лісів та подібних відтворюваних природних ресурсів.

Основні засоби визнаються, тобто відображуються в баланс підприємства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме:

існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому; економічні вигоди, пов'язані з використанням цього активу;

• його оцінка може бути достовірно визначена.

Упевненість в тому, що об'єкт основних засобів відповідає першому критерію, пов'язана з наявністю підтвердження, що всі ризики та винагороди, пов'язані з його використанням, вже перейшли до підприємства.

Слід мати на увазі, що в деяких випадках основні засоби безпосередньо не збільшують економічні вигоди, але можуть бути потрібні для забезпечення отримання майбутніх економічних вигод від Інших активів. Прикладом є основні засоби, придбані для охорони навколишнього середовища або з метою безпеки.

Другий критерій в більшості випадків зумовлюється наявністю інформації про витрати на придбання або виробництво об'єкта.

Важливим питанням визнання основних засобів є визначення складу об'єкта їх.

Передуєш слід поділити активи на такі, що підлягають амортизації, та активи, по яких амортизація не нараховується Наприклад, якщо земля та будівля придбані разом, їх потрібно виділяти в окремі об'єкти основних засобів, оскільки земля не підлягає амортизації.

Доцільно також окремо вести облік окремих компонентів основних засобів, які мають різні строки корисної експлуатації або різними способами забезпечують вигоди для підприємства. Наприклад, літак та його двигуни часто розглядають як окремі об'єкти основних засобів.

При цьому доцільно об'єднувати в один об'єкт групу однорідним основних засобів, які надійшли одночасно та мають однаковий строк корисно експлуатації. Прикладом таких об'єктів є Інвентар та оргтехніка.

Крім того, в разі, коли запасні частини та допоміжне обладнана можуть бути використані лише разом з об'єктом основних засобів, вони таю» розглядаються як основні засоби, тобто включаються до складу відповідного об'єкта.

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

В процесі експлуатації основні засоби фізичної морально зношуються.

Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість основних засобів.

Амортизація — це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта. Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:

• очікуваного використання об'єкта, з урахуванням його потужності або

продуктивності;

• фізичного та морального зносу, що передбачається;

• правових та інших обмежень.

Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період Його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Пояснення деяких термінів, що використовуються при застосуванні методів амортизації основних засобів:

Вартість, що амортизується - первісна вартість об'єкта основних

засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — вартість об'єкта основних засобів при ліквідації.

Залишкова вартість - первісна вартість за вирахуванням суми зносу.

Знос — сума нарахованої амортизації, що перенесена на собівартість продукції (робіт, послуг).

Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів:

1. Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів

ПРИКЛАД. Первісна вартість об'єкта основних засобів - 50 000 грн., ліквідаційна вартість - 2000 грн. Термін використання об'єкта основних засобів - 8 років.

Річна сума амортизації визначається за (ФОРМУЛОЮ):

АВ = Пв - Лв / Т

Норма амортизації:

На=100% /Т

де АВ - річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв- початкова вартість;

Лв - ліквідаційна вартість;

Т- термін корисного використання об'єкта;

На - норма амортизаційних відрахувань.

Згідно умови прикладу отримуємо наступні дані:

АВ=50000-2000 / 8 =6000 грн.

На=100%/ 8=12,5%

Розподіл амортизаційних нарахувань

2. Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишкова вартість — це різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу у попередніх періодах.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

В = Зв* На

Залишкова вартість об'єкта:

Зв = Пв-∑3

Норма амортизації визначається:

Зв - залишкова вартість;

£3 - сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

Пв - початкова вартість;

АВ - річна сума амортизації;

На- норма амортизації;

Т- термін корисного використання об'єкта основних засобів;

Лв - ліквідаційна вартість.

Згідно вищенаведеного прикладу протягом терміну корисного використання об'єкта ОЗ нарахована амортизація буде розподілятися так:

Суми нарахованої амортизації будуть розподілятись так:

На кінець 8-го року експлуатації ліквідаційна вартість складе 2 000 грн.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації Річна норма амортизації обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

АВ= Зв х

де АВ - річна сума амортизації;

Зе - залишкова вартість;

На - норма амортизації;

Т- термін корисного використання об'єкта основних засобів.

Згідно прикладу норма амортизації буде розподілятися так:

Суми нарахованої амортизації будуть розподілятись так:

Сума амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останньогороку експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.

4. Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

АВ=(Пв-Лв)хК

де АВ - річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв - початкова вартість;

Лв - ліквідаційна вартість;

К-кумулятивний коефіцієнт;

Тк - кількість років, що залишилися до кінця корисного використання

об'єкта;

ΣТ - сума числа років корисного використання об'єкта основних

засобів.

Для вищенаведеного прикладу ΣТ складатиме:

ΣТ= 1+2+3+4+5+6+7+8=36

Тк (кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта основних засобів) кожного року зменшуватиметься на 1.

Суми нарахованої амортизації складатимуть:

5. Виробничий метод.

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного
місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки
амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості,
яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який
підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта
основних засобів.

АВм=Ом х Ва

де, АВм - місячна сума амортизаційних відрахувань;
Ом - місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ва - виробнича ставка амортизації

де, О- загальний обсяг продукції (робіт, послуг); початкова вартість; ПРИКЛАД. Первісна вартість об'єкта основних засобів

Лв-ліквідаційна вартість. - 50000 грн., ліквідаційна вартість - 2000 грн. Загальний обсяг виготовленої продукції 250000 одиниць. У березні виготовлено 3500 одиниць. Розмір амортизаційних відрахувань визначається так:

50000-2000

Ва =

250000

х 100% = 19,2%

А Вм = 3500 x 19,2% / 100%=672грн

Крім вищенаведених методів підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів передбачених податковим законодавством.

Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються
підприємствами самостійно. В залежності від мети, яку підприємство
ставить перед собою у зв'язку із застосуванням основних засобів, в різних
виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування
амортизації.

Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її насобівартість, простота і точність розрахунків.

Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації і відповідно, в цей період вони найбільше зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.

Щодо вигідності застосування методів прискореної амортизації (зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного), то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на готову продукцію, обсяг та термін власних капітальних вкладень тощо.

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, колифактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірновизначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатувалися, тим самим швидше переносили свою вартість на вартість готової продукціїВідповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємства повинні проводити нарахування амортизації для обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно норм цього Закону.

Нарахування "податкової" амортизації тепер зводиться до підбиття один раз на квартал підсумків залишкової вартості груп основних фондів і множення цих підсумків на відповідну норму амортизації. Суми нарахованої таким методом амортизації відображаються у податковій декларації, і не є підставою для складання бухгалтерських проведень (звичайно, якщо підприємство використовує інші методи амортизації основних засобів).

"Податкова" амортизація, по суті - пільга для підприємств які інвестують свій капітал у розширення виробництва, придбання та підтримання в належному стані основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться на протязі всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу.

Відображення зносу на рахунках бухгалтерського обліку:

Постановка задачі

Для автоматизації розрахунку амортизації основних засобів я створила в електронних таблицях Ехсеl робочу книгу з двома робочими листами, які називаються "розрахунок" і "головна книга".

В робочому листі "розрахунок" міститься таблиця "Розрахунок амортизації основних засобів за І квартал 2004 року", в якій знаходяться такі поля;

- найменування основних засобів;

- група;

- норма амортизації;

- балансова вартість;

- поправочний коефіцієнт;

- сума нарахованої амортизації.

В робочому листі "головна книга" містяться дві таблиці, одна з яких називається "Меморіальний ордер № 11 за І квартал 2004 року КП"Коломияводоканал", в якій містяться такі поля:

- номер попорядку;

- зміст господарсьеих операцій;

- кореспонденція рахунків;

- сума.

Друга таблиця називається"головна книга по рахунках 131-99", в якій містяться такі поля:

- квартал;

- обороти по Дт з Кт рахунків;

- оборот по Кт;

- сальдо.

Автоматизація

В робочому листі "розрахунок " знаходяться дані у вигляді формул. Дані у вигляді формул можна відобразити за допомогою команди Сервіс/ Параметри/Вид/формули.

В цьому робочому листі знаходиться рядок "Всього", який вираховується за допомогою автосуми: =СУММ (D4:D11).

Поле "Сума нарахованої амортизації" вираховується за допомогою такої формули: =С4*D4*E4, яку можна розмножувати, зачепивши за маркер, який повинен бути у вигляді хрестика і перемістити його на потрібну кількість даних.

В робочому листі "головна книга", в таблиці "Меморіальний ордер № 11 за І квартал 2004 року КП "Коломияводоканал"" міститься поле "Сума", дані якого переносяться з робочого листа "розрахунок", з таблиці "Розрахунок амортизації основних засобів за І квартал 2004 року", з поля "Сума нарахованої амортизації ""Всього"

В робочому листі "головна книга", в таблиці "головна книга по рахунках 131-99" сальдо на початок кварталу я переносила з робочого листа "розрахунок" з комірки D15, обороти по Кт я переносила з "Меморіального ордеру № 11 за І квартал 2002 року КП "Коломияводоканал", з комірки 16, а сальдо на кінець кварталу я визначала за такою формулою: =I25+G26-F26

Висновок

Під час виконання цієї роботи я ознайомилась з нарахуванням амортизації на КП”Коломияводоканал”. Ознайомилась з історією розвитку підприємства, структурою підприємства і бухгалтерією.

Переконалась, що завдяки комп‘ютеру значно полегшилась робота бухгалтерів. Я навчилась автоматизовувати розрахунок амортизаційних відрахувань.