Об'єкти аудиторського контролю - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

Предмет аудиторського контролю конкретизується його об'єктами, які деталізують кожну стадію виробництва.

Так, на стадії виробництва суспільне необхідного про­дукту об'єктами контролю виступають обсяги випуску про­дукції, якість виробленої продукції, інженерне забезпечення виробництва тощо. Об'єкти контролю визначають відповід­но до мети контролю.

Аудиторський контроль досліджує поведінку емпіричних об'єктів, тобто об'єктів, що реально існують.

Емпіричні об'єкти поділяють на натуральні, або фізичні, які існують у природі об'єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості, і штучні (в тому числі й технічні), створені за волею людини в процесі виробничої діяльності.

Отже, об'єктами аудиторського контролю є предмети і засоби праці, а також сама праця, яка використовується в процесі розширеного відтворення суспільна необхідного про­дукту.

Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження, які відрізняються числом елементів і видом зв'язку між ними, тому вони називаються системними.

До простих відносять об'єкти, які містять кілька елементів. Наприклад, продукція є простим об'єктом для контролю, її

можна розчленити на такі елементи: якість, асортимент, кон­курентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо.

До складних належать об'єкти з невизначеною структу­рою, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкретизують. Складні об'єкти досліджують за методом "чорної скриньки", який полягає у пошуках взаємозв'язків між вхідними взаємодіями і реакцією об'єкта на них. "Чор­на скринька" — поняття кібернетики, яке означає, що наявні знання не дають змогу встановити структуру складної сис­теми або її компонентів, внутрішніх закономірностей функ­ціонування її, а можна лише встановити залежність впливу змін на вході і виході системи, визначити напрям подаль­шого дослідження. Так, наприклад, ефективність нової тех­ніки відносять до складних об'єктів контролю, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході — вироблена продукція. Проте елементи, які її характеризують, тобто фактори, що впливають на результати діяльності, кількісне відображення їх для визначення впливу на контролюючий об'єкт можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

Дослідження структури системного об'єкта називається морфологічним аналізом, який дає знання про будову об'єк­та. Дослідження починається з опису складу елементів. Якщо об'єкт має однотипні елементи, то це гомогенний об'єкт (від грец. homogenes — однорідний, що має ті самі властивості), наприклад собівартість продукції, або різнорідні — гетеро­генний (від грец. heteros — інший + від грец. genos — неодно­рідний, складається з різних частин) — ефективність вироб­ництва. Прості об'єкти досить повно описані методами мор­фологічного аналізу.

Для вибору в предметі аудиторського контролю основної властивості досліджують сукупність однотипних об'єктів, визначають подібність їх, що відповідає цілям контролю. На основі результатів попереднього вивчення цієї сукупності знаходять об'єкт контролю, який має всі основні властивості реальних об'єктів. Правильне визначення об'єкта контролю на стадії суспільного розширеного відтворення відповідно до мети контролю підвищує результативність контрольних дій.

Кожний об'єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє. Завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактори, які впливають на поведінку об'єкта контролю, виділити з них істотні і неістотні. На істотних необхідно зосередити зусилля контролю. Критеріями вибору істотних факторів с мета контролю і рівень нагромаджених знань у цьому на­прямі. Якщо рівень знань про вплив факторів на поведінку об'єкта недостатній, то це може бути основою для віднесен­ня таких факторів до групи істотних. Так, контролюючи фактори, які впливають на формування собівартості про­дукції, виділяють в основному виробничі і економічні фак­тори (ціноутворення, стимулювання та ін.), ігноруючи при цьому як несуттєві соціальні фактори. Рівень знань про ці фактори явно недостатній. Тому в сучасних умовах ринко­вої економіки в аудиторському контролі їх не відкидають, а вивчають у взаємодії з іншими факторами.

Вибір істотного впливу на об'єкт контролю має велике практичне значення, оскільки є визначальним у достовір­ності добутих результатів. Якщо будь-який істотний вплин не враховано, то висновки, добуті в результаті контролю, можуть бути хибними, неповними і неправильними.

Виділення істотних факторів спрощується, якщо прове­дення контролю грунтується на добре розробленій теорії. Якщо теорія не дає відповіді на поставлене питання, то ви­користовують гіпотези, економічні ідеї, сформульовані на етапі попереднього вивчення об'єкта контролю.

Отже, чим повніше враховано вплив середовища на об'єкт контролю, тим точнішими будуть результати аудиторського контролю.

Визначивши об'єкт контролю, фактори, які впливають на його поведінку, встановлюють його параметри, тобто пов­ноту вивчення об'єкта відповідно до мети контролю. Від правильності визначення параметра контролюючого об'єкта великою мірою залежить результат контролю.

Розглянемо параметри контролю на об'єктах контролю коштів і операцій з ними на рахунках у банках і касі (табл. 4.1). За об'єкти контролю взято: збереження і облік коштів у касі; операції з наявними коштами; операції з коштами на рахунках в банку; цінні папери, збереження і облік їх; бух­галтерський облік коштів і операцій з ними. Отже, визначе­но параметри по кожному із зазначених об'єктів контролю, тобто елементи, які характеризують стан контролюючих об'єктів. Для комплексного контролю коштів і операцій у касі у банках визначено п'ять складних об'єктів і 14 елемен-

Т а б л й ц я . 1

Орієнтовні параметри об'єктів контролю коштів і операцій на рахунках у банку і касі

тів, що характеризують їхній стан. Як видно із табл. 1, контролюючі параметри об'єктів різні. Так, збереження і облік коштів у касі контролюють за параметром, що складається з 13 елементів, операцій з наявними грошима — 10, операцій з коштами на рахунках у банку — 8 і т. д.

Отже, об'єкти, згруповані у певні сукупності за контро­люючими ознаками, конкретизують параметри предмета аудиторського контролю.