Аудиторські свідчення - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

План

1. Поняття аудиторських свідчень.

2. Аудиторські свідчення, їх класифікація та вимоги до них.

3. Джерела аудиторських свідчень.

4. Методика одержання свідчень.

1 Основою найбільш відповідальної і трудомісткої частини робота аудитора є підготовка аудиторських свідчень по всіх об'єктах контролю На основі аналізу і узагальнення даних , аудиторських свідчень аудитор робить висновок про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірності бухгалтерської звітності на перевіряючому підприємстві. Для того щоб зробити даний висновок аудитор підчас проведення перевірки в відповідності з програмою збирає на окремих об'єктах контролю необхідні свідчення відносно відповідності к діючому законодавству, встановленим стандартам і затвердженим положенням.

Таким чином, аудиторські свідчення - це інформація, які відбирає аудитор з метою складання висновків, на яких ґрунтується його кваліфікаційний висновок про бухгалтерську (фінансову) звітність.

Таким чином, аудитор повинен використати свідчення, які б дозволили забезпечити високу чіткість аудиторського висновку відносно передбаченого в договорі на проведення аудиту об'єкту контролю

2 Аудиторські свідчення повинні відповідати ряду вимог, що забезпечать одержання оптимально необхідної Інформації, яка дозволить зробити обгрунтований висновок про стан об'єкту аудиту До вимог Відносять:

• необхідність;

• обґрунтованість;

• повнота;

• правильність.

Під необхідністю аудиторського свідчення розуміють одержання конкретного необхідного аудиторського свідчення, зміст якого характеризує об'єкт дослідження.

Обгрунтованість аудиторського свідчення забезпечується тоді, коли воно містить дані наведені в первинних документах і звітах, облікових регістрах, формах звітності і інших документах, зміст яких підтверджується підписами конкретних виконавців.

Під повнотою аудиторського свідчення розуміють об'єм вміщеної в ньому інформації При суцільній аудиторській перевірці руху об'єкту контролю одержується повна характеристика об'єкту аудиту, а при вибірковому дослідженні об'єкту аудиту одержуємо дані, що допускають відповідну ступінь ризику.

Під правильністю розуміють вимоги, в відповідності з якими в аудиторському свідченні повинні бути проведені всесторонньо перевірені аудитором дані.

Дотримання вказаних вище вимог забезпечує одержання достовірної інформації про стан об'єкту аудиту, необхідної для складання аудиторською висновку.

Для одержання аудиторських доказів використовують інформацію з різних джерел. Основним з них с засновницькі документи (статут, засновницькій договір, реєстраційне свідоцтво). Головна книга, реєстри синтетичного і аналітичного обліку – (журнали -ордери, книги, відомості або відповідні машинограми, первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій), акти, довідки перевірок і ревізій контрольно-ревізійних служб, податкової Інспекцій розрахунки платежів бюджет та позабюджетні фонди: нормативна інформація (Положення про оплату праці, норми виробітку, розцінки, тарифи, норми витрат палива, сировини і матеріалів тощо). При необхідності використовують адміністративно-організаційну інформацію, до якої належать накази, розпорядження. протоколи, договори, ліцензії, контракти тощо.

При аудиюванні оплати праці потрібна соціальна інформація: особові справи, трудові книжки, трудові договори, колективний договір. Для перевірки законності господарських операцій, дотримання податкового законодавства керуються нормативне-правовою інформацією.

Важливим джерелом інформації є матеріали інвентаризації майна. розрахунків, незавершеного виробництва, а також безпосередньо самі матеріальні цінності, які можна оглянути, обстежиш на предмет їхнього стану і правильності використання.

Ефективність роботи аудитора залежить від вміння поєднувати різні види інформації і давати їм правильну оцінку, а також від вмілого контролю. Внутрішні документи е більш вірогідними у тому випадку, якщо вони оформлені сторонами, кожна із яких має свої інтереси (акт на оприбуткування кормів, акт на списання насіння). Оформлення і підписання документа кількома особами виключає здебільшого можливість того, що всі вони домовляються про протиправні дії. Із цих міркувань вирішують питання про зустрічні перевірки (зіставлення документів) і про довіру тим чи іншим джерелам. Аудиторські докази - це документально підтверджена інформація, зібрана аудитором під час перевірки, яка підтверджує висновки аудитора щодо будь-якої дії чи події господарюючого суб'єкта. Доказ може стати підтвердженням або спростуванням існування тієї або іншої дії чи події.

Свідчення в аудиті можна класифікувати відповідно до правил подачі інформації, передбачених чинним законодавством,, на прямі та непрямі,

Прямі - не докази, які підтверджуються первинними документами та обліковими регістрами. Наприклад, факт нестачі матеріалів, підтверджений інвентаризаційними описами.

Непрямі - це свідчення, що не мають безпосереднього відношення до фактів з даного питання. Наприклад, надійність системи внутрішнього контролю може виступати непрямим доказом відсутності значних помилок у фінансовій звітності.

В залежності від джерела одержання інформації аудиторські докази можуть бути внутрішніми, зовнішніми та змішаними (комбінованими),

Внутрішні - інформація одержана від клієнта; зовнішні - інформація одержана від третіх осіб; змішані (комбіновані) - це докази, отримані від клієнта і підтверджені зовнішніми джерелами.

Аудитор, маючи відповідну інформацію, повинен бути повністю переконаний у тому, що його думка абсолютно правильна і справедлива. Для цього він повинен вирішити, чи є його свідчення достатньо переконливими та релевантними.

Релевантні - це докази, які мають цінність для вирішення поставленої проблеми. Наприклад, доказ того, що на підприємстві перекручена звітність із собівартості продукції, не е цінним прн вирішенні питання щодо підтвердження наявності основних засобів.

На переконливість впливають три основні фактори: достовірність, достатність та своєчасність.

Достовірність характеризує докази з боку довіри до них та правдивості, Достовірність операції визначається повнотою і правильністю її оформлення у відповідності до діючих правил ведення бухгалтерського обліку. Під достовірністю операції можна розуміти ступінь адекватного відображення нею об'єктивно здійснених явищ, подій чи процесів. При наявності в операцій неточностей, які перекручують дійсні факти (показники), або при відсутності тих чи інших фактів (показників) інформацію називають недостовірною.

Достовірні докази повинні бути доречними і мати відношення по предмету аудиту. Наприклад, аудитор перевіряв своєчасність оплати за відвантажену продукцію і методом .тестування встановив. що в окремих випадках до продажу віднесені суми, по яких бухгалтер зробив некоректні бухгалтерські проводки. Цей доказ свідчить про не достовірність показника звітності Ф. .№ 2 "Звіт про фінансові результати" "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)". проте ніяк не характеризує своєчасність розрахунків. Тому такі свідчення не будуть мати будь-якого відношення до мети аудиту. Сутність доречності ви­значається метою аудиту. Стосовно однієї мети докази можуть бути доречними, а стосовно іншої - ні.

Крім цього, докази, зібрані безпосередньо аудитором, можуть бути недостатньо достовірними і в тому разі, коли він має невисоку кваліфікацію для їх правильної оцінки. Так, перевірка аудитором фактичної наявності дорогоцінних каменів у ювелірному магазині не дасть достовірних доказів, якщо аудитор не мас відповідних знань. У даному випадку свідчення експерта з цього питання будуть більш достовірними.

Ступінь об'єктивності. Об'єктивна інформація - це реально існуючі, докази. До об'єктивної інформації можна віднести підтвердження рахунків дебіторів, банківські виписки, результати інвентаризації.

Суб'єктивна інформація - це підтвердження будь-яких осіб про можливі результати Наприклад, підтвердження адвоката про швидке погашення кредиторської заборгованості.

Достатність. Достатність зібраних доказів встановлюється й кількістю. Тому, розмір вибірки, встановлений аудитором, буде важливим, коли .аудитор вирішує, чи буде достатньо йому зібраних свідчень. Так, він може вибрати 200 або 100 документів для дослідження. В першому випадку докази будуть більш достатніми. Крім розміру вибірки слід зважати і на характер елементів вибірки. При перевірці реалізації, стану розрахунків можуть бути вибрані документи з найбільшими сумами або за іншими ознаками (за характеристикою покупців тощо).

Своєчасність - аудиторські свідчення більш достовірні, якщо вони відповідають моменту здійснення фактів.

Наприклад, оцінка ліквідності цінних паперів на дату складання балансу більш переконлива, ніж така ж оцінка на два місяці раніше. А оцінка показників звіту про фінансові результати більш переконлива, якщо вибірка охоплює весь період, а не якусь його частину.

4 Аудиторські свідчення отримують шляхом. фактичного, документального і комбінованого контролю. Основними прийомами документального контролю є: економічний аналіз, перевірка документів за формою і змістом (огляд документів)., математична перевірка. зіставлення документів, нормативна перевірка, поопераційна (хронологічна) перевірка, письмові пояснення, письмові запитання.

Використання способів і. прийомів економічного аналізу в процесі аудиту є обов'язковим. Перш ніж приступити до перевірки документів, за напрямами виробничо-фінансової діяльності, доцільно зробити попередній аналітичний огляд (аналітичне обстеження) підприємства. Суть такого обстеження полягає в тому, що основні показники виробничо-фінансової діяльності порівнюють за ряд років з показниками підприємств, що працюють в аналогічних умова, з плановими показниками тощо. Це дає можливість виявити так звані “вузькі місця”, зони ризику і визначити основні напрями перевірки.

Перевірка документів за формою і змістом передбачає виявлення дотримання правил оформлення документів, достовірності і законності відображених у них господарських операція.

Оглядаючи документ, установлюють, чи складний він за затвердженою формою: заповненість усіх необхідних реквізитів; наявність підписів посадових, матеріально-відповідальних осіб, правомірність цих підписів, відсутність необгрунтованих виправлень, підчищень, помарок тощо.

Уважно стежать за свідченням документа печаткою. Порушення установлених правил у багатьох випадках пов'язані з підробкою документів, Щоб з'ясувати цей факт, перевіряють відображені в них операції по суті з точки зору законності. і економічної доцільності: установлюють відповідність здійсненої операції діючим законам, постановам, рішенням зборів, правлінь, рад, інструкціям; правильність застосування норм, тарифів, окладів, лімітів та інших нормативів витрачання коштів, сировини, матеріалів, палива тощо, а також доцільність придбання різних матеріальних цінностей з врахуванням спеціалізації підприємства, плану матеріально-технічного постачання, реальних потреб та ін. Логічним аналізом досліджуваних документів можна установити об'єктивність і можливість виконання господарських операцій взагалі або у вказаних у документі розмірах. Наприклад, зазначення перевезеного вантажу в дорожніх листах у розмірах, що перевищують його вантажопідйомність, списання продукції на реалізацію в розмірах, що перевищують технічні можливості тари, тощо. Проте при безпосередньому огляді (читанні) окремих документів можливість виявлення реальності, . вірогідності та законності операцій обмежена, оскільки навіть досвідчений і висококваліфікований спеціаліст не в змозі запам'ятати великої кількості нормативів, крім того, цей прийом не дає бажаних результат й з інших причин.

Найбільш ефективним прийомом перевірки документів є їх зіставлення в кількох варіантах: різних примірників взаємопов’язаних документів, документів оперативного, статистичного обліку з бухгалтерським, виконавчих і розпорядчих документів, первинних і похідних.

Широко використовують зіставлення різних примірників документів. По внутрішніх операціях примірники знаходяться в структурних підрозділах, а при зовнішніх - в інших організаціях, установах і підприємствах. Отже, виникає потреба у внутрішніх, так званих .зустрічних, перевірках і зовнішніх. Таке зіставлення дає можливість виявити факти внесення змін у лімітно-забірні карти на списання будівельних і ремонтних матеріалів, у відомості витрат кормів - дописування у вільних колонках не використовуваних фактично кормів; у рахунках фактурах - заміни дефіцитних товарів менш цінними, завищення ціни і заниження кількості товарів тощо. Для проведення зовнішньої зустрічної перевірки аудиторам надано право . звертатись в установи банку, в інші підприємства і організації. Ефективним е зіставлення різних документів, але взаємо пов'язаних: між собою по відображенню виконаних господарських операцій. Так, щоб перевірити повноту оприбуткування коштів, одержаних в банку, потрібно . зіставити виписку банку з прибутковим касовим ордером і касовою книгою.

При перевірці достовірності нарахування оплати праці розрахунково-платіжні відомості зіставляють з обліковими листами на виконання робіт, нарядами, табелями обліку робочого часу, з документами, які відображають оприбуткування продукції і виконання робіт (реєстрами на оприбуткування зерна, щоденниками на оприбуткування овочів, фруктів, дорожніми листами, актами приймання робіт тощо).

Для виявлення фактів не оприбуткування приплоду з даними зоотехнічного обліку (журнали реєстрації приплоду, журнали техніки штучного осіменіння, картки обліку племінної худоби тощо), статистичної обліку (ф.24"Звіт про тваринництво") та іншими документами.

Зіставленням виконавчих і розпорядчих документів (доручення на одержання матеріальних цінностей і накладна на к оприбуткування, наказ на виплату премій і платіжна відомість тощо) можна установити, що розпорядження виявилось невиконаним або, навпаки, проведено виплату коштів, видачу матеріалів без дозволу. Це може свідчити про зловживання, порушення фінансової дисципліни, зокрема, про знищення виконавчих документів, про виписку безтоварних накладних, про перевищення повноважень окремими особами та ін.

При зіставленні первинних і похідних документ може з'ясуватись, що в похідних документах відображенні дані, які відсутні в первинних документах, або, навпаки, в первинних і похідних документах одні й ті ж операції відображенні в різних обсягах (наприклад, в касовому ордері зазначена оплата за послуги 1 920 000 крб., а в касовій книзі - 4 920 000 крб.).Такі розходження можуть свідчити про знищення первинних документів, виправлення інформації безпідставне списання коштів і матеріальних цінностей тощо.

Тут слід зазначити, що цей прийом не завжди використовують у повній мірі при аудиті та інших зовнішніх перевірках, у зв'язку з чим ефективність контролю знижується. Перевірка первинних і похідних документів (наскрізна перевірка) повинна охоплювати усі стадії формування інформації: первинний документ - групувальні відомості, реєстри - виробничі звіти або звіти про рух матеріальних цінностей - бухгалтерські реєстри (журнали-ордери, машинограми, книги)- звіти квартальні й річні.

Існують й інші варіанти зіставлення документів. Знання документальних джерел інформації та їх взаємозв'язку - необхідна умова забезпечення високої результативності використання прийому зіставлення документів.

Окремим об'єктом документального контролю є бухгалтерські реєстри синтетичного і аналітичного обліку. Аудитори установлюють відповідність даних аналітичного обліку синтетичному.

Важливим прийомом є нормативна перевірка документальної інформації яка забезпечує визначення правильності використання норм, розцінок, тарифів, ставок оподаткування доходів, нормативів на списання природних витрат та ін За допомогою нормативів виявляють перевитрати матеріальних цінностей, коштів, факти безгосподарності, нераціональне використання майна, порушення податкового законодавства, недооприбуткування продукції (наприклад, плодоовочевих соків, консервів, м'ясо продукції від забою тварин) тощо.

Паралельно з перевіркою правильності списання сировини і матеріалів, нарахування оплати праці, повноти оприбуткування продукції тощо відповідно до норм, перевіряють реальність самих норм і нормативів з урахуванням способів організації та технології виробництва продукції і виконання робіт, розвитку науково-технічного прогресу. Застосування застарілих, необґрунтованих норм приводить до нераціонального використання матеріальних і трудових ресурсів.

Широко використовують прийоми математичної перевірки цифрової інформації в документах. Зокрема, перевіряють підсумки розрахунково-платіжних відомостей, різних звітів, журналів-ордерів та інших бухгалтерських реєстрів, правильність визначення суми податків у податкових деклараціях та інших розрахунках, таксування документів тощо. Виявлені таким чином помилки можуть бути не лише наслідком технічних причин, а й навмисного викривлення інформації в незаконних корисливих цілях.

Суть поопераційної (хронологічної) перевірки полягає в аналізі щоденного поопераційного руху матеріальних цінностей з урахуванням залишків. Наприклад, залишок цукру на перше грудня по книзі складського обліку становить 100 кг, п'ятого грудня оприбутковано 2000 кг. Сьомого грудня видано 2600 кг. З приведених даних видно, що сьомого грудня видано більше, ніж його с в наявності за даними обліку (400 кг +2000 кг). Така невідповідність у господарських операціях може пояснюватись наявністю не облічених залишків, які утворилися в результаті обважування, не оприбуткування матеріальних цінностей, фіктивного, в завищених розмірах к списання, несвоєчасного відображення в обліку надходження матеріальних цінностей тощо. Цей спосіб використовується в тих випадках, коли є заяви, скарги на окремих відповідальних осіб, і установити порушення чи зловживання іншими прийомами не вдається.

Письмові пояснення - це спосіб виявлення причин та умов виникнення порушень, уточнення окремих питань, які виникли в процесі перевірки, а також спосіб остаточного доказу і визнання вини матеріально відповідальних та службових осіб з приводу нестач, псування матеріальних цінностей, привласнення їх, а також установлення розміру матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню. Матеріально відповідальні особи, керівники виробничих підрозділів, спеціалісти зобов'язані давати аудиторам письмові пояснення, якщо в них виникла необхідність під час перевірок. Письмові пояснення підкладають до матеріалів перевірок як робочі документи аудитора.

Письмові запитання направляють у різні установи, організації (лабораторії, науково-дослідні інститути та ін.), а також окремим особам для з'ясування питань, що виникли, і одержання додаткової інформації про об'єкт контролю. Письмові запитання оформляють самі аудитори або відповідні органи управління, які призначили ревізію чи перевірку із залученням аудиторів.

Із вище наведеного видно, що практика виробила багато прийомів і способів контролю. Завдання полягає в тому, щоб уміло їх поєднувати і вибрати найбільш доцільні при перевірці відповідних господарських фактів. У разі необхідності і виходячи з конкретних завдань використовують натуральний контроль. Основними прийомами натурального (візуального) контролю є : фактичний огляд (обстеження) об'єктів господарювання в натурі, Інвентаризація, контрольні обміри, контрольні запуски у виробництво сировини і матеріалів, лабораторний аналіз, експертна оцінка, тестування (фактичне опитування осіб). Важливо ці способи застосовувати у зв'язку з різними прийомами і способами документального контролю, що особливо ефективний при внутрішньому аудиті.

Фактичний огляд (обстеження) - це перевірка наявності, стану та правильності використаним і експлуатації господарських об'єктів; складських приміщень, полів, робочих місць, а також стану трудової дисципліни, чисельною склад) персоналу підприємства та ін,

Застосування цього прийому дає можливість установити порушення правил зберігання продукції і майна на складах і у сховищах невідповідність складських приміщень вимогам зберігання в них матеріальних цінностей, а ферм - вимогам утримання тварин, недотримання правил експлуатації і зберігання техніки, забур'янення полів та виявлення багато інших недоліків і порушень. Перевірку дотримання трудової дисципліни і використання робочого часу працівниками підприємства проводять безпосередньо на робочих місцях шляхом вибіркового спостереження, хронометраж і фотографії робочого часу Така перевірка дозволяє виявити неявки і запізнення на роботу ступінь зайнятості працівників, фактичні використання на інших посадах, за фахом, простої через незадовільну організацію виробничого процесу Шляхом зіставлення штатної чисельності по платіжних відомостях і наявності працівників на робочих місцях можуть бути установлені випадки включення у відомість підставних осіб.

Прийом фактичного огляду (обстеження) допомагає визначити напрями більш глибокої документальної перевірки операцій, які виконуються на конкретних робочих місцях з порушенням.

Особливо ефективним і тому найбільш широко використовуваним прийомом натурального контролю є інвентаризація спосіб виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей, фактичного стану розрахунків, обсягів незавершеного виробництва шляхом поштучного перерахунку, зважування, обмірювання та зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку на певну дату. В результаті цього виявляються нестачі, лишки, помилки в обліку, під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей визначають їх технічний стан та якість і виявляють пошкоджені, зіпсовані матеріальні цінності з'ясовують причину і винних осіб, які допустили матеріальні втрати. У процесі інвентаризації можна виявити особисту худобу, яка доглядається у громадському стаді майно, яке використовують у незаконних цілях окремі матеріально відповідальні або посадові особи (транспортні засоби, холодильники, телевізори, газові плити та інші побутові речі). Крім того, виявляються невикористані господарські засоби, так звані неліквіди, що свідчать про недоліки в організації матеріально-технічного постачання, без господарність, марнотратство; заміну дефіцитних товарів неходовими, малоцінними. Одночасно оглядають місця зберігання матеріальних цінностей і установлюють порушення правил складування, невідповідність складських приміщень вимогам: пошкодження холодильників, тари, цю призводить до втрат продукції і матеріалів; недотримання правил пожежної безпеки та охорони праці тощо.

Виявлені лишки матеріальних цінностей свідчать про неоприбуткування і несвоєчасне оприбуткування, а нестачі - про привласнення і розкрадання майна та продукції (за нанесінням природних втрат, які є виправданими нестачами і списуються на витрати виробництва). Все це свідчить про великі можливості інвентаризації, які потрібно використовувати найбільшою мірою.

Інвентаризація є передусім важливим засобом внутрішньогосподарського контролю і проводиться в обов'язковому порядку в кожному підприємстві, організації, установі згідно з планом-графіком відповідно до інструкції про проведення інвентаризації. Аудитори перевіряють дотримання цього положення для оцінки стану внутрішнього контролю. Під час аудиту в більшості випадків проводять вибіркову інвентаризацію, що пов'язане з обмеженням часу на перевірки. У зв’язку із цим потрібно виробити найраціональніші підходи до організації вибіркових інвентаризацій, зокрема з таких питань: обсяг вибірки, виробничо-матеріальних цінностей, Період проведення, характер проведення. Всі ці питання аудитори вирішують за своїм розсудом з врахуванням конкретної ситуації. Щодо обсягу вибірки, то на практиці беруть до двадцяти найменувань матеріальних цінностей на складах загального призначення, на спеціальних складах (нафтосховища, склади мінеральних добрив, палива) можуть проводити повну інвентаризацію. Крім того, повну інвентаризацію проводять у випадках наявності скарг, заяв на адресу конкретних осіб або за умови виявлення зловживань і особливо серйозних порушень під час документальної перевірки матеріальних цінностей по можливості потрібно охопити.

Інвентаризацією якомога більше об'єктів, обмежень тут не може бути, бо найдостовірніші докази одержують за допомогою цього прийому.

Важливо визначитись, які саме матеріальні цінності слід інвентаризувати. Тут підходять з міркувань вибору найбільш дефіцитних і дорогоцінних матеріальних цінностей. Крім того, враховують й інші фактори: неналежне зберігання окремих матеріальних цінностей, виявлені під час документальних перевірок значні порушення в їх використанні або оприбуткуванні, наявність заяв і скарг конкретного змісту (привласнюють концентровані корми, розбазарюють лісоматеріали тощо.

Інвентаризацію в усіх випадках проводить комісія, яка призначається розпорядженням керівника. При інвентаризації обов'язково мають бути присутніми матеріально відповідальні особи, а також фахівці (інвентаризація насіння, худоби, будівельних матеріалів та ін.). Результати інвентаризації оформляють валовими формами інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей, актів інвентаризації, хоч не виключена можливість використання форм власною виготовлення: Крім того, матеріально відповідальні особи оформляють пояснювальні записки з приводу нестач, лишків та інших відхилень.

При інвентаризації слід звернути увагу на порядок і техніку вимірювання фактичних залишків; методику визначення нестач з вини матеріально відповідальних осіб; регулювання пересортиці, оцінку матеріального збитку з причини пошкоджень, псування та нестач матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню; визначення природних втрат; порядок і розмір відшкодування природних втрат, порядок і розмір відшкодування матеріального збитку; порядок списання нестач та ін.

Важливою умовою забезпечення високої ефективності інвентаризації є поєднання їх з іншими прийомами як натурального, так і документального контролю.

Контрольні обміри будівель по-монтажних, ремонтних, наукових, транспортних робіт дають можливість виявити внески та необґрунтоване списання будівельних, ремонтних матеріалів, коштів, тощо. Цей прийом використовують найчастіше при перевірці будівництва як господарським, так і підрядним способом. Специфічною формою цього прийому в сільськогосподарських підприємствах є контрольні доїння корів, збирання яєць, стриження овець, забої худоби які проводять з метою перевірки повноти оприбуткування продукції та її якості контрольні обміри робіт, як і інвентаризацію, потрібно проводити за участю галузевих спеціалістів у складі комісії.

Прийом контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво використовують при наявності в сільськогосподарських підприємствах цехів по переробці плодоовочевої сировини та інших промислових виробництв (пилорами, манни, олійниці, крупорушки та ін.). Суть цього прийому полягає у тому, що певну партію сировини переробляють у присутності комісії, зважують кількість одержаної з неї продукції і встановлюють таким чином фактичний вихід продукції з одиниці сировини, який зіставляють з даними обліку у відповідних документах і бухгалтерських реєстрах. За допомогою цього прийому встановлюють повноту оприбуткування продукції (соків, плодоовочевих консервів, борошна, олії тощо) та обґрунтованість списання сировини як фактичну кількість оприбуткованої продукції.

Лабораторний аналіз використовують для визначення якості сировини, матеріалів, готової продукції, дотримання рецептури виготовлення консервів, блюд у їдальні, дитячих закладах тощо, а також технічних умов і державних стандартів при виготовлені непродовольчих товарів (цегли, черепиці, швейних виробів та ін.). Лабораторні аналізи мають можливість виявити факти недовкладення продуктів) котел, погіршення якості продукції через порушення рецептури виготовлення плодоовочевих консервів, привласнення дорогоцінних компонентів (спеції, цукор, олія тощо) Лабораторний аналіз проводять спеціальні лабораторії та спеціалісти-технологи. У сільськогосподарських підприємствах проводять лабораторний аналіз жирності молока, якості насіння, кормів та ін. Необхідність і доцільність широкого використання лабораторних аналізів викликана тим, що якість сировини визначає вихід продукції або її витрати на одиницю продукції. Наприклад, збільшення сухої речовини в томатах на 1 підвищує вихід продукції на 20%.

Експертна оцінка використовується для визначення якості виконання окремих робіт на високому професійному рівні висококваліфікованими спеціалістами-експертами. Експертизи проводять для оцінки проекти кошторисів документів, будівельних, ремонтних робіт, для уточнення діагнозу хвороб тварини тощо. Експертизи, таким чином, бувають різних видів: інженер технічні, технологічні, бухгалтерські тощо. Кримінологічне дослідження документів має особливе значення (виявляють фіктивну інформацію в документах або фіктивні документи), оскільки згідно із законодавством за оформлення таких документів винних притягають до кримінальної відповідальності. Ознаками фіктивних документів можуть бути підчищення, травлення, виправдання цифр, тексту, дописування цифр і переду чи ззаду реального числа 11. ін. При уважному огляді документа або за допомогою лупи можна помітити порушення структури паперу (шорохуватість втрата глянцю), потоншення паперу чи витирання інформації інший колір пасти або іншу товщину цифр чи тексту порівняно з основним текстом, різницю в почерку, в надрукованому тексті, пошкодження друкарських ліній або тексту, наявність плям, розпливи пасти, чорнила, згущення тексту в рядках та інше. При неможливості довести фальсифікацію документів на місці контролери вилучають сумнівні документи з підшивки і направляють на експертизу в правоохоронні органи з дотриманням установленого порядку вилучення документів

Тестування /фактичне опитування/ службових і матеріально відповідальних осіб проводять з метою одержання необхідної інформації або уточнення окремих моментів, що виникають у процесі перевірки. При цьому важливо продумати перелік питань, їх послідовність за змістом і характером, особливу увагу звернути на знання законодавчих актів з питань обліку оподаткування та інше.

В різноманітних багатьох способів аудитор повинен уміти вибрати найбільш сприйнятливий у конкретній ситуації і стосовно до поставлених завдань. Високій ефект дасть поєднання різних прийомів і способів та використання у системі.