Відмінність цієї ситуації від попередньої в тому, що вексель погашається з дисконтом. Вексель викуплено за ціною, нижчою від номіналу, емітент не корегує ні валових витрат, ні податкового кредиту за отриманими товарами, як і було відображено в обліку ТОВ „Твіса ЛТД”, тому, що фактичні зобов’язання за договором купівлі-продажу виконано повністю ще на етапі видачі векселя. Отже, зобов’язання, що виникли за векселем, не впливають на проведену раніше операцію щодо товарів. А от суму дисконту включають до доходу, що не було відображено в податковому обліку емітента. Про це заявила і ДПАУ у своєму листі № 6847, роз’яснивши: „Якщо утримувач простого векселя погоджується прийняти частковий платіж за векселем від емітента до настання строку платежу і при цьому за згодою сторін борг за векселем від емітента до настання строку платежу вважається погашеним, тобто зобов’язання векселедавця оплаченими, то частина боргу за векселем у розмірі знижки (фактично не сплаченої за домовленістю частини повної суми векселя) є безповоротною фінансовою допомогою у платника за векселем. Ця безповоротна фінансова допомога визнається валовим доходом такого платника на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п. 1.22 ст. 1 Закону”. Висновок: „непогашена” частина векселя повинна збільшити валовий доход емітента, який він фіксує у ряд. 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємства. Сума дисконту „подарована” векселедержателем, жодним чином не впливає на формування податкового зобов’язання з ПДВ у емітента. Адже при такому розкладі немає головного – поставки. як того вимагає пп. 3.1.1 Закону про ПДВ.

ТОВ „Твіса ЛТД” як розрахунок за поставлені товари вартістю 12000 грн. , у тому числі 2000 грн. ПДВ, видало вексель. Пізніше воно запропонувало векселедержателю „погасити” його товарами вартістю, що дорівнює номіналу векселя.

Таблиця 2.5

Операцій за виданим векселем з подальшим погашенням товарами вартістю, що дорівнює номіналу векселя

В Ст. 6 Закону про векселі написано: „Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі”. А платіж за векселем і є його погашенням (п. 1.2. Положення № 508). Отже, тут вексель не погашають, а використовуються як засіб розрахунку за продукцію, відвантажену емітентом. На векселі ж, що передається як розрахунковий документ, ставлять звичайний індосамент на користь векселедавця. Подібні дії передбачено ст. 11 Уніфікованого закону „Про переказні векселі та прості векселі”. Оскільки про погашення не йдеться, вексель на етапі викупу виходить з-під захисту п. 1.6 Закону про прибуток і стає звичайним товаром у контексті податкового обліку. А якщо, так, то обмін векселя на інший товар – це вже бартерна операція за пп. 7.1.1 Закону про прибуток, за якої застосовують звичайні ціни. Ото, на другому етапі – викупі власного векселя – емітент зобов’язаний визнати валовий доход і податкові зобов’язання з ПДВ щодо відвантажених товарів виходячи з контрактної ціни, але не нижчої за звичайну. Відображені в обліку операції повністю відповідають чинному законодавству, адже, дана ситуація не є погашенням векселя.

ТОВ „Твіса ЛТД” в рахунок поставлених товарів на суму 12000 грн. у т.ч. ПДВ 200 грн. отримало вексель, який згодом буде погашений.

Таблиця 2.6

Операцій за отриманим векселем

Розрахунок векселем за відвантажені товари не є бартером, тому при відвантаженні товарів ТОВ „Твіса ЛТД” зафіксувала валових дохід, спираючись на договірні ціни. При цьому податкові зобов’язання за загальним правилом п. 4.1 Закону про ПДВ нараховані виходячи з контрактної вартості з урахуванням звичайних цін вірно.

Одержавши вексель від покупця, його товарну заборгованість закривають, а вартість векселя, прийнятого за актом приймання-передачі, відображають в окремому обліку за п. 7.6 Закону про прибуток. Таким чином, індульгенція останнього абзацу пп. 7.6.1 щодо первинного випуску векселів поширюється тільки на емітентів і не зачіпає векселедержателів. ТОВ „Твіса ЛТД” включила до складу валових витрати 12000 грн. при отриманні векселя згідно п. 7.6. Закону про прибуток . У період погашення показаний ціннопаперовий доход, що дорівнює номіналу векселя та закрити заборгованість за векселем.

Викуп векселя за кошти за ціною, нижчою від його номіналу.

ТОВ „Твіса ЛТД” як розрахунок за поставлені товари на 12000 грн., у т.ч. ПДВ – 2000грн., одержало вексель. Пізніше векселедержатель звернувся до емітента з пропозицією „погасити” вексель достроково, перерахувавши йому 9000 грн.

У ТОВ „Твіса ЛТД” сума, яка реально надійшла від емітента, буде меншою, ніж продажна вартість відвантаженої продукції. Зобов’язання за договором купівлі-продажу товару були виконані повною мірою в момент одержання векселя. Отож і валовий доход, і ПДВ нараховано правильно.

У бухгалтерському обліку отриманий вексель фіксують за номіналом. А після його повернення (передачі за індосаментом) різницю між номінальною і отриманою сумами списують на інші витрати від звичайної діяльності.

Таблиця 2.7

Операцій за отриманим векселем з достроковим погашенням такого векселя вартістю нижче за номінальну