Економіка праці й соціально-трудові відносини - Економічні теми - Скачать бесплатно
Зміст стор.
Вступ......................................................................................................................3
Розділ 1 Розробка місцевої технічно обґрунтованої норми витрат робочого часу за даними нормативних спостережень за процесом И-3,6,10.................4
Розділ 2 Розробка елементної виробничої норми витрат матеріалів на виробничий процес………………………………………………………............14
Розділ 3 Розробка калькуляції витрат праці та заробітної плати за типовим проектом виконання..………………………………………………………….19
Розділ 4 Розрахунок кількісного та професійно-кваліфікаційного складу бригади…………………………………………………………………………19 Розділ 5 Виписка і закриття акордного наряду на підрядні роботи……… 22 Розділ 3 Розподіл суми заробітної плати і премії
серед робітників бригади……………………………………………………23
Висновки..............................................................................................................29
Список використаних джерел.............................................................................30
Вступ
Економіка праці й соціально-трудові відносини - це наука про працю. Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства й людини. Праця - це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних та духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні моменти: доцільну діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, за допомогою котрих людина впливає на предмет праці.
У процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, підприємства (організації) та окремих індивідів.
Праця - основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства. Зміст і характер праці залежать від ступеня розвитку продуктивних сил та суспільних відносин.
Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів системи теоретичних і практичних знань із питань регулювання соціально-трудових відносин, оплати праці, стимулювання оптимального використання ресурсів та підвищення продуктивності, ефективності праці, планування праці. Предметом навчальної дисципліни є праця, стосунки між людьми в процесі трудової діяльності, розвиток та використання трудового і творчого потенціалу працівників, підвищення ефективності й дохідності праці та рівня її оплати.
Завдання дисципліни:
висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці;
- формування у студентів практичних навичок та вмінь до управління працею;
- розвиток здібностей до науково-дослідницької діяльності, самостійності і відповідальності у роботі;
- формування професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо розв’язання проблем економіки праці.
В умовах становлення і функціонування ринкової економіки, різноманітності форм власності великого значення набуває вивчення проблем продуктивності, вдосконалення оплати праці, організації і нормування, поліпшення планування трудових показників.
Метою розроблення курсової роботи є закріплення здобутих при вивченні дисципліни теоретичних знань практичними розрахунками; вироблення вміння узагальнювати отримані результати; вивчення методів нормування праці та обчислення заробітку бригади, методів нормування витрат матеріальних ресурсів; розроблення технічно обґрунтованих місцевих норм; складання виробничих калькуляцій і виписування нарядів на підрядні роботи; розподілення заробітку серед робітників при бригадній формі організації праці.
Розділ 1.
Розроблення місцевої технічно обґрунтованої норми витрат робочого часу робітників
Таблиця 1.1. Вихідні дані
Елементи виробничого процесу
|
Витрати часу за спостереженнями
|
Разом люд.-хв.
|
Од. виміру
|
3
|
6
|
10
|
Ґрунтування поверхні стелі
|
Люд.-хв.
кв.м
|
36
18
|
50
25
|
54
27
|
140
70
|
Нанесення розчину із затиранням
|
Люд.-хв.
кв.м
|
270
18
|
375
25
|
405
27
|
1050
70
|
Оброблення лузгів та усенків
|
Люд.-хв.
м
|
72
16
|
123
28
|
145
32
|
340
76
|
Перестановка інвентарних столиків
|
Люд.-хв.
кв.м
|
18
23
|
25
31
|
27
34
|
70
88
|
Прибирання сміття після вирівнювання
|
Люд.-хв.
кв.м
|
31
18
|
43
25
|
47
27
|
121
70
|
Одержання та здавання інструментів
|
Люд.-хв.
|
26
|
26
|
38
|
90
|
Чекання розчину
|
Люд.-хв.
|
76
|
48
|
39
|
163
|
Відпочинок
|
Люд.-хв.
|
174
|
138
|
142
|
454
|
Разом
|
|
796
|
962
|
1044
|
2802
|
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національній технічний університет ім.. Ю.Кондратюка
Погоджено: Затверджено:
Голова профспілки Керівник організації
Вовк Т.О. Михно В. О.
1 березня 2006 року 29 березня 2006 року
Місцева норма
СУЦІЛЬНЕ ВИРІВНЮВАННЯ ПОВЕРХНІ СТЕЛІ ЦЕМЕНТНИМ РОЗЧИНОМ
ПРИ ТОВЩИНІ ШАРУ 10 мм ПРИ ПЛОЩІ ПІДЛОГИ ДО 5 кв.м
Склад робіт:
Ґрунтування поверхні стелі
Нанесення розчину із затиранням
Оброблення лузгів та усенків
Перестановка інвентарних столиків
Прибирання сміття після вирівнювання
Одержання та здавання інструментів
Склад ланки:
Маляри 3 розряду 2 особи
Норма часу - 1,5 люд-год
Розцінка - 13,8 грн.
Пояснювальна записка до проекту місцевої технічно обґрунтованої норми витрат часу
СУЦІЛЬНЕ ВИРІВНЮВАННЯ ПОВЕРХНІ СТЕЛІ ЦЕМЕНТНИМ РОЗЧИНОМ
ПРИ ТОВЩИНІ ШАРУ 10 мм ПРИ ПЛОЩІ ПІДЛОГИ ДО 5 кв.м
Вступна частина
1.1.1. Обґрунтування суцільного вирівнювання поверхні стелі цементним розчином при товщині шару 10 мм при площі підлоги до 5 кв м
1.1.2. Мета дослідження – розроблення норми часу та розцінки на виробничий процес.
1.1.3. Місце дослідження – комп’ютерний салон по вул. Алмазна 10
1.1.4. Час дослідження – 27, 28, 29 березня 2006р.
1.1.5. Склад ланки – муляри 3 розряду 2 особи.
1.1.6. Метод спостереження – фото облік змішаний
1.1.7. Метеорологічні умови – на відкритому повітрі, =15, опадів немає, вітер північно-східний до 15 м/с.
1.1.8. Головний вимірник процесу – кв. м.
1.1.9. Обсяг виконаної продукції – 70
1.1.10. Виконавець – Чумак О.А.
1.2 Нормаль виробничого процесу
1.2.1. Матеріали та продукція – цегла глиняна звичайна марки 100 (розміром 250*120*65 мм) і розчин цементно-вапняний марки 200.
1.2.2.
Таблиця 1.2
Найменування
|
Нормативний документ
|
Технологічна потреба, шт.
|
Призначення
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Ємкість 1 м.куб.
|
-
|
1
|
Збереження води
|
Підмостки
|
-
|
2
|
Спорудження цегляних стін
|
Контейнер
|
ГОСТ 18477-79
|
1
|
Збір будівельного сміття
|
Захват
|
ГОСТ 22661-77
|
1
|
Захват і підйом піддонів
|
Маяк причальний
|
-
|
2
|
Підтримання шнура
|
Лінійка Т-подібна
|
-
|
2
|
Розшивка вертикальних швів цегляної кладки
|
Продовження таблиці 1.2
1
|
2
|
3
|
4
|
Рейка порядівка
|
-
|
2
|
Дотримання горизонтальності рядів кладки та перевірка відміток
|
Скоба причальна
|
-
|
4
|
Контроль горизонтальності рядів
|
Капронова волосінь довжиною 100м.
|
-
|
2
|
Те ж
|
Кельма КБ
|
ГОСТ 9533-81
|
4
|
Розрівнювання розчину, підрізка його, заповнювання вертикальних швів
|
Лопата розчинова
|
ГОСТ 19596-87
|
4
|
Перелопачування розчину та подача його на кладку
|
Молоток-кирочка
|
ГОСТ 11042-83
|
6
|
Сколювання та тесання цегли
|
Скребок
|
ТУ 22-4691-80
|
1
|
Очищення риштувань
|
Сокира будівельна типу А-2
|
ГОСТ 19518-80
|
1
|
Виконання допоміжних операцій
|
Розшивка стальна РВ-1, РВ-2
|
ГОСТ 12803-76
|
4
|
Розшивка випуклих та увігнутих швів
|
Рулетка РС-20
|
ГОСТ 7502-80
|
1
|
Лінійні заміри
|
Рівень гнучкий (водяний)
|
ТУ 25-11-760-77
|
1
|
Нанесення відміток по горизонталі
|
Вісок стальний будівельний ОТ-400
|
ГОСТ 7948-80
|
2
|
Перевірка вертикальності кладки
|
Прилад для заміру кутів металевий
|
-
|
2
|
Перевірка правильності кладки
|
Правило дюралюмінієве
|
ГОСТ 25782-83
|
2
|
Перевірка прямолінійності кладки
|
Метр складний дерев’яний
|
ТУ 206-76
|
4
|
Лінійні заміри
|
Шаблон ШРП-760-1400
|
-
|
1
|
Розмітка віконних та дверних отворів
|
Шаблон розсувний
|
-
|
1
|
Розмітка перегородок при виконанні мулярських робіт
|
Пристрій для за конопачення швів плит К-50
|
ТУ 22-4301-82
|
2
|
За конопачення швів при встановленні віконних та дверних блоків і коробок
|
1.2.3. Робоче місце муляра – це ділянка, яка включає: частину стіни, де виконує роботу ланка робітників; зону переміщення ланки мулярів у процесі кладки та розміщення інструментів, оснастки.
1.2.4. Цегляні стіни можуть бути із суцільною або полегшеною кладкою з використанням тепло ізолюючих матеріалів або з влаштуванням повітряних прошарків.
При суцільній цегляній кладці використовують одно- (ланцюгову) та багаторядну систему перев’язки швів, а при кладці стовпів, вузьких простінків шириною до 1м – трирядну систему.
Незалежно від прийнятої системи перев’язки тичкові ряди укладають під опірні частини балок, прогонів, плит перекриття, мауерлатів та під інші збірні конструкції. Система однорядної перев’язки допускає опирання збірних конструкції на ложкові ряди.
Цегляну кладку виконують у такій послідовності: встановлюють порядівка та натягують причальний шнур, розкладають цеглу на стіні, розстеляють розчин з підрізанням або без підрізання його. Розшивають шви, обрубують цеглу (якщо це необхідно).
Цеглу та розчин укладають залежно від прийнятої системи перев’язки, а також від способу заповнення шва різними прийомами: «впритиск», «вприсик», «вприсик з підрізуванням розчину», «внапівприсик».
Основним методом мулярських робіт є потоковий,, який передбачає розбивку будівлі на захватки та яруси (ярусо-захватки); розподіл комплексного процесу на прості згідно з спеціалізацією ланок, які входять у комплексні бригади; послідовність виконаних простих процесів спеціалізованими ланками з однаковим темпом. проведення робіт.
Ланки переходять з однієї захватки на другу для виконання зазначених процесів через рівні проміжки часу.
Захватна — фронт робіт для бригади, її розбивають па ділянки.
За висотою будинок розбивають на яруси. Максимальну висоту ярусу встановлюють, виходячи із зручності робіт — не більше 1,2.м.
1.2.5. Натягування причального шнура; подавання та розкладання цегли; перемішування, подавання, розстилання розчину; мурування цегли в конструкцію стін; вкладання перемичок над прорізами; протирання поверхні стіни, розшивка швів.
1.2.6. У процесі виконання мулярських робіт виконроб та майстер разом із бригадиром проводять операційний контроль якості. Роботи повинні виконуватись згідно з вимогами проекту та СНиП 3.03.01-87. допустимі відхилення, мм для конструкції із цегли, кераміки та природних каменів правильної форми. із великих блоків такі:
Таблиця 1.3
Відхилення параметрів конструкції
|
Для стін
|
Для стовпів
|
Розміри (товщина) конструкції у плані
|
+15
|
+10
|
Ширина простінків
|
-15
|
-
|
Продовження таблиці 1.3
Відмітка опорних поверхонь
|
-10
|
-10
|
Ширина отворів
|
+15
|
-
|
Зміщення вертикальних осей віконних отворів
|
20
|
-
|
Зміщення осей конструкції
|
10 (10)
|
10
|
Відхилення поверхонь і кутів кладки від вертикалі:
на один поверх
на весь будинок висотою більше двох поверхів
|
10 (5)
30 (30)
|
10
30
|
Нерівності на вертикальній поверхні кладки, визначення при накладення рейки довжиною 2 м
|
10
|
5
|
Різниця відміток верхніх поверхонь, панелей у стінах і перегородках
|
(+10)
|
-
|
1.2.7. Баланс робочого часу за даними спостережень.
Баланс складається у вигляді таблиці 1.4 за вихідними даними.
Таблиця 1.4 Баланс робочого часу за даними спостереження
Показники
|
Спостереження
|
Разом
|
3
|
6
|
10
|
люд.-хв.
|
%
|
Оперативна робота
|
520
|
750
|
825
|
2095
|
79
|
Підготовчо-завершальна робота
|
26
|
26
|
38
|
90
|
4
|
Відпочинок
|
174
|
138
|
142
|
454
|
20
|
Разом нормованих витрат
|
720
|
314
|
1005
|
2639
|
17
|
Інші витрати
|
76
|
48
|
39
|
163
|
-
|
Разом
|
796
|
962
|
1044
|
2802
|
-
|
До оперативної роботи належать лише нормовані елементи процесу, підготовчо - завершальна робота включає час на одержання інструменту й завдання. До інших витрат відносять простої та втрати робочого часу з інших причин.
Проектування витрат робочого часу за елементами виробничого процесу
До кожного нормативного елемента виробничого процесу складається відповідна таблиця, де вказується її назва та вимірник.
Елемент №1 Ґрунтування поверхні стелі Таблиця 1.5
Вимірник: кв.м
Показники
|
Спостереження
|
Разом
|
3
|
6
|
10
|
Загальні витрати часу, люд.-хв.
|
36
|
50
|
54
|
140
|
Обсяг виконаних робіт (вимірник)
|
18
|
25
|
27
|
70
|
Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Після кожної таблиці розраховується коефіцієнт стійкості ряду даних нормативних спостережень
, (1.1)
де – відповідно максимальне та мінімальне значення витрат часу на вимірник процесу.
Якщо значення менше або дорівнює 1,3 – ряд стійкий і не підлягає перевірці й очищенню; якщо більше ніж 1,3 – ряд нестійкий та повинен бути перевірений і очищений.
Далі до кожного елемента розраховується коефіцієнт переходу на
головний вимірник процесу
, (1.2)
де – обсяг виконаних робіт елемента, який розглядається, в одиницях вимірювання елемента (ряд 2, графа “разом” табл.3);
– загальний обсяг робіт виробничого процесу, виконаний за весь час спостережень (3 дні), в одиницях головного вимірника процесу
(1.3) (1.4)
Елемент №2 Нанесення розчину із затиранням Таблиця 1.6
Вимірник: кв.м
Показники
|
Спостереження
|
Разом
|
3
|
6
|
10
|
Загальні витрати часу, люд.-хв.
|
270
|
375
|
405
|
1050
|
Обсяг виконаних робіт (вимірник)
|
18
|
25
|
27
|
70
|
Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв
|
15
|
15
|
15
|
15
|
(1.5) (1.6)
Елемент №3 Оброблення лузгів та усенків Таблиця 1.7
Вимірник: м
Показники
|
Спостереження
|
Разом
|
3
|
4
|
8
|
Загальні витрати часу, люд.-хв.
|
72
|
123
|
145
|
340
|
Обсяг виконаних робіт (вимірник)
|
16
|
28
|
32
|
76
|
Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв
|
4,5
|
4,4
|
назад | 1 2 3 4 5 | вперед
|
Назад
|