Українська фондова біржа – шлях економічного розвитку - Економічна теорія - Скачать бесплатно

План

Вступ

1. Стан розвитку фондового ринку в Україні

2. Загальні відомості про Українську фондову біржу (УФБ)

3. Головні економічні етапи становлення та розвитку Української фондової біржі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Українська фондова біржа – важлива складова фондового ринку України.

Фондова біржа — це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами — акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, фондо­ва біржа забезпечує рух капіталу, адже цінні папери — не що інше, як різні форми його еквіваленту. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки. Це є одним із завдань фондо­вої біржі.

Фондова біржа сприяє придбанню на певних умовах і на певний строк вільних грошей, залученню коштів за рахунок випуску і про­дажу акцій, облігацій і спрямування їх на технічне оновлення підприє­мства, його переорієнтацію на випуск продукції, яка має найвищий попит. Біржа може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу, а завдяки державному регулюванню цих процесів він може спрямову­ватись у ті соціальне важливі сфери, які найбільше його потребують

Як вторинний ринок цінних паперів фондова біржа сприяє здійс­ненню переходу фондових цінностей від одного суб'єкта до іншого. На первинному ринку цінності емітуються, тобто випускаються в обіг і розповсюджуються серед інвесторів. В окремих випадках на біржах можуть розповсюджуватися цінні папери. Емітентами цінних паперів можуть бути юридичні особи, дер­жава, державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства, іноземні юридичні особи. Громадяни або юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені та за свій рахунок, є інвесторами. Ними можуть бути також іноземні громадяни та юридичні особи. Ще один учасник ринку цінних паперів — інвестиційна інституція, якій надається право юри­дичної особи, що дає їй можливість виконувати функції посередни­ка (фінансового брокера), інвестиційного консультанта, інвестицій­ної компанії, інвестиційного фонду. Інвестиційні компанії можуть займатися організацією випуску цінних паперів та видаванням га­рантій щодо розміщення їх на користь третім особам, вкладати кош­ти у цінні папери від свого імені та за свій рахунок, у тому числі через котування цінних паперів, за якими інвестиційна компанія зо­бов'язується їх продавати і купувати.

1. Стан розвитку фондового ринку в Україні

В Україні згідно з чинним законодавством створений і фун­кціонує ринок цінних паперів — акцій, облігацій, векселів, ощадних сертифікатів тощо.

Юридичними особами, які здійснюють випуск цінних паперів в нашій країна, є уряд, державні підприємства, що перетворилися на акціонерні товариства, комерційні банки, акціонерні товариства, ко­мерційні структури, органи місцевого самоврядування.

Емітентами України станом на 1 жовтня 1998 р. випущено в обіг цінних паперів на суму 17 230 195 тис. грн. При цьому акцій випу­щено на суму 12 874 112 тис. грн., або 74,7 відсотка, облігацій — на 1 233 701 тис. грн., або 7,2 відсотка, казначейських зобов'язань — на 23 536 тис. грн., або 0,1 відсотка, ощадних сертифікатів — на 179 088 тис. грн., або 1,1 відсотка, векселів — на 2 174 054 тис. грн., або 12,6 відсотка, інших цінних паперів — на суму 745 704 тис. грн., або 4,3 відсотка.

Торгівля цінними паперами на фондовому ринку України здійс­нюється на фондових біржах та в позафондових торговельно-інфорінформаційних системах.

Останні обслуговують торговців цінними папе­рами, які укладають цивільно-правові угоди щодо цінних паперів.

Фондові біржі є основними організаторами торгівлі, на яких здійснюється купівля-продаж цінних паперів, але вони функціону­ють відокремлено одна від одної.

На фондовому ринку цінних паперів діють такі зареєстровані біржі:

• Українська фондова біржа (УФБ);

• Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ);

• Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ);

• Донецька фондова біржа (ДФБ).

На фондовому ринку України за кількістю проданих цінних папе­рів провідну роль відіграє УФБ.

В Україні розвивається позабіржова торгівля цінними паперами згідно з створеною у 1996 р. торговельною системою асоціації «Поза­біржова фондова торговельна система» (ПФТС). Торгівля цінними паперами здійснюється через електронну торговельно-інформаційну мережу, що дає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінними паперами в режимі реального часу, виводячи на дисплей ко­ристувачів цінове та кількісне котирування цінних паперів, а також інформацію про ціну та обсяги виконаних угод. Крім того, ПФТС може надавати інформацію про деталі укладання угод не тільки учасникам, а й розрахунковим банкам, реєстраторам та іншим установам, які бе­руть участь в обслуговуванні торгових угод.

Значне місце серед ринкових установ займають банки і не-банківські інституції (служба зайнятості, фонд державного соціально­го страхування, інвестиційні фінансові фонди тощо).

Важливе місце на фондовому ринку посідає Українська фондова біржа.

2. Загальні відомості про Українську фондову біржу (УФБ)

Українська фондова біржа це:

Перший створений в Україні організований ринок цінних паперів

Створена у відповідності до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" і зареєстрована постановою Кабінету Міністрів України 29 жовтня 1991 року

Акціонерне товариство закритого типу, статутний фонд якого розподілений на 222 прості іменні акції, що розміщені виключно серед юридичних осіб

Відповідно до чинного законодавства України здійснює діяльність з організації торгівлі цінними паперами на підставі Свідоцтва про реєстрацію фондової біржі від 10 червня 2001 року та Ліцензії на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів від 23 липня 2001 року, виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку

З червня 1998 року має статус саморегулівної організації ринку цінних паперів

Кількість філій - 5

Провідна структура приватизаційних процесів. В 1993 році виступила піонером грошової приватизації із застосуванням біржового механізму ціноутворення

Член Координаційної ради з питань функціонування ринку цінних паперів при Президентові України

Член Консультаційно-експертної ради при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку

Член Виконавчого комітету Федерації Євро-Азіатських фондових бірж

Член Робочої групи з фондового ринку в Організації по економічній співпраці та розвитку (OECD)

Член Ліги меценатів Українського товариства "Інтелект нації"

Офіційне друковане видання - Інформаційний випуск "Гермес" в газеті "Ділова Україна"

3. Головні економічні етапи становлення

та розвитку Української фондової біржі

Перші торги на УБФ відбулися 6 лютого 1992 р. У даний час, крім основної біржі, функціонують 25 її філій по всій Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.

Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних цінних паперів розвивається більш високими темпами. На 1 липня 1993 р. в Україні були зареєстровані 218 недержавних емітентів, якими було випущено цінних паперів на загальну суму 41,1 млрд. крб. Більшість цих цінних паперів - акції. Їх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а облігацій - тільки на 2,2 млрд. крб. У теж час видна тенденція росту обсягів угод по реалізації кредитних ресурсів у порівнянні з продажем акцій і інших цінних паперів. На біржі провадяться і такі операції, як реалізація експортних квот, валютні торги і т.д. Це говорить про те, що біржа знаходиться на “голодному пайку” (у країні не створений ринок цінних паперів на первинному рівні), немає товару фондової біржі - цінних паперів, а жити усім, хто там працює, потрібно.

2000 рік став ще одним роком зміцнення Української фондової біржі як невід"ємної частини інфраструктури фондового ринку України. Протягом 2000 року - року дев"ятої річниці заснування Української фондової біржі, правління УФБ ставило за мету реалізацію основних напрямів діяльності біржі у цьому році, визначених Загальними зборами акціонерів УФБ, виконання завдань щодо подальшого розвитку біржової торгівлі, удосконалення нормативно-правової бази ринку цінних паперів України, зміцнення біржової інфраструктури та забезпечення саморегулювання діяльності її учасників.

На кінець 2000 року на УФБ зареєстровано 146 брокерських контор членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ (93 з них працюють в столиці, решта - в регіонах)

Протягом року до складу членів СРО УФБ війшли 31 торговець цінними паперами, виключено - 15. Структура членів СРО УФБ представлена 34 банківськими установами та 112 торговцями цінними паперами. Серед зареєстрованих на біржі брокерських контор 25 отримали дозвіл ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності зберігача цінних паперів (17 з них - банки, 8 - торговці цінними паперами). Зміцненню біржової інфраструктури в певній мірі сприяє діяльність філій УФБ, 5 з яких протягом 2000 року активно працювали у реалізації приватизаційних завдань.

Торгівельна діяльність УФБ у 2000 році в значній мірі віддзеркалювала хід виконання ФДМУ завдання щодо залучення грошових коштів від приватизації до Державного бюджету України. Динаміка угод з купівлі-продажу цінних паперів, укладених на УФБ протягом 2000 року, свідчить, що найбільший обсяг торгівлі спостерігався у березні та листопаді (66,1 млн. грн. та 88,0 млн. грн. відповідно), найменший - у січні (3,9 млн. грн.). Збільшення обсягів торгівлі у березні пояснюється надходженням на ринок приватизації акцій інвестиційно привабливих підприємств, зокрема, акцій енергетичних компаній ДАЕК "Крименерго" (1,812% від статутного фонду), ДАЕК "Одесаобленерго" (7,069% від статутного фонду), ДАЕК "Чернігівобленерго" (8,63% від статутного фонду), металургійної галузі - ВАТ "Дніпроспецсталь" (15% від статутного фонду) та нафтопереробної галузі - ВАТ "Одеський нафтопереробний завод" (25% від статутного фонду). Максимальний показник обсягу торгівлі у листопаді обумовлений реалізацією ФДМУ 10-відсоткового пакету акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод", який є одним з найбільших підприємств кольорової металургії в Європі (виробляє 1 млн. тон глинозему на рік).

Протягом 2000 року на УФБ та її філіях проведено 156 торгових днів (417 торгівельних сесій), в ході яких реалізовано 495,9 млн. цінних паперів на суму 233,3 млн. гривень. Середньомісячний обсяг торгівлі склав 19,4 млн. грн., за торговий день - 1,5 млн. гривень.

За рік на УФБ та її філіях укладено 1414 угод (в середньому 9 угод протягом одного торгового дня). Найбільша кількість угод була зафіксована у лютому - 161. Кількість угод у порівнянні з 1999 роком скоротилась в 1,7 разів.

Структура біржового обігу у 2000 році відчутно змінилась у порівнянні з 1999 роком.

Якщо у 1999 році 67% біржового обігу займали векселі (210,3 млн. грн.), а акції - 33% (103,5 млн. грн.), то у 2000 році найбільш питома вага біржового обігу (86,8%) припадає на акції (202,4 млн. грн.), векселі займають 13,2% біржового обігу (30,9 млн. грн.).

Як й у попередні роки домінуюче положення у структурі біржового обігу 2000 року займає первинний ринок, а саме розміщення пакетів акцій, що належать державі, ВАТ (80,5% річного біржового обігу) та розміщення векселів Пенсійного фонду України (12,3% річного біржового обігу).

Обсяги первинного розміщення на УФБ цінних паперів у 2000 році збільшилися на 12% у порівнянні з відповідним показником 1999 року. Протягом 2000 року на первинному ринку УФБ було укладено 1362 угоди на суму 216,5 млн. грн. (у 1999 році - 1137 угод на суму 192,8 млн. грн.). Майже 87% від обсягу первинного розміщення на УФБ у 2000 році припадає на ринок приватизації.

Прискорення темпів приватизації державного майна в Україні та реалізація Державної програми приватизації на 2000-2002 роки призвели до значного збільшення обсягів продажу на УФБ пакетів акцій, що належать державі, ВАТ. Показники ринку приватизації на УФБ у 2000 році майже в 2 рази перевищують показники 1999 року у цьому секторі.

Протягом 2000 року на торгах УФБ та її філій в процесі приватизації була укладена 321 угода (54 угоди - з перевищенням ціни реалізації акцій над їх номінальною вартістю) з купівлі-продажу 436,3 млн. акцій на суму 187,9 млн. гривень. Відповідні показники 1999 року становлять: 286,1 млн. акцій на суму 92,4 млн. гривень.

На вторинний біржовий ринок припадає лише 7,2% річного біржового обігу. Майже 87% обсягу торгівлі на вторинному ринку займають акції, решта - векселі. Обсяги торгівлі акціями на вторинному ринку УФБ у 2000 році лише на 30% зросли у порівнянні з відповідним показником 1999 року. Протягом року було укладено 43 угоди з купівлі-продажу 59,6 млн. акцій на суму 14,4 млн. гривень (з них 3 угоди на суму 5,2 млн. грн. - у відділенні офіційного котирування К-1). Лідерами продаж на вторинному ринку у 2000 році стали акції ВАТ "По виробництву цементу та шиферу "Волинь", ВАТ "Балцем", ВАТ "Югцемент", ВАТ "Трипільський біохімічний завод" та АКБ "Укрсоцбанк".

На вторинному ринку векселів було укладено 9 угод з купівлі-продажу 15 векселів підприємств гірничо-збагачувальної та газової галузей на суму 2,2 млн. гривень.

Однією з причин, що продовжують стримувати подальший розвиток вторинної біржової торгівлі, є домінуюча тенденція укладання угод торговцями цінними паперами на неорганізованому ринку. Тому подальшому розвитку системи організованої торгівлі на фондовому ринку України і, зокрема, на біржовому ринку в значній мірі має сприяти концентрація угод, а саме зосередження вторинної торгівлі цінними паперами інвестиційно привабливих підприємств, на організаційно оформленому ринку, що передбачено Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні" та відображено у проекті Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки", підготовленого 13 грудня 2000 року Стратегічною групою з питань розвитку фондового ринку.

Наприкінці 2000 року фахівці УФБ прийняли активну участь в роботі Стратегічної групи з питань розвитку фондового ринку України, до складу якої війшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Уряду України, міністерств і відомств, ДКЦПФР, професійних учасників фондового ринку України та міжнародних організацій. Результатом роботи Стратегічної групи стала розробка проектів: Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки", Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо реалізації основних напрямків розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки" та "Програми розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки", які спрямовані на створення ефективно діючого фондового ринку, який повинен забезпечити цивілізований рівень інвестиційного процесу і практичні успіхи ринкових реформ.

В 2000 році Українською фондовою біржею був ініційований та підготовлений проект “Концепції створення і розвитку Єдиної системи фондової торгівлі в Україні”, який був винесений на розгляд і обговорення організаторів торгівлі цінними паперами. Окремі положення запропонованого проекту Концепції були враховані та відображені в проектах документів, розроблених Стратегічною групою.

В 2000 році УФБ продовжила роботу щодо розвитку та вдосконалення нормативної бази біржі. 14 квітня 2000 року Загальними зборами акціонерів біржі були затверджені нові редакції Статуту та Правил УФБ, які погоджені ДКЦПФР.

В 2000 році УФБ зміцнила міжнародні зв'язки з Варшавською, Франкфуртською, Корейською, Московською, Стамбульською, Македонською, Киргизькою фондовими біржами, Австрійською біржею опціонів та ф’ючерсів.

В звітному періоді представники УФБ прийняли участь в міжурядовому засіданні в Німеччині. Основним питанням конференції була реструктуризація економіки в Україні, зокрема розвиток банківської системи та фондового ринку.

У вересні відбулась 6-та Генеральна Асамблея Федерації Євроазіатських фондових бірж, членом Виконавчого комітету якої є Голова правління УФБ В.В.Оскольський. УФБ підтримує та сприяє впровадженню політики Федерації щодо створення єдиної торгової платформи для країн - членів Федерації.

Протягом року постійно підтримувався обмін інформацією з Федерацією Європейських фондових бірж.

Українська фондова біржа є членом Робочої Групи з фондового ринку в Організації по економічній співпраці та розвитку (OECD). Основна функція УФБ в Організації - розробка пропозиції стосовно покращення практики розвитку фондових бірж новостворених фондових ринків країн Східної Європи та Центральної Азії.

В ході співпраці УФБ з Стамбульською фондовою біржею керівництво бірж в жовтні прийшло до згоди укласти Меморандум про взаєморозуміння між біржами та співпрацю. Даний документ буде початком активного обміну інформацією, фінансовими послугами.

Показники біржової діяльності протягом звітного року характеризуються значним падінням в порівнянні з аналогічними показниками у 2000 році. Насамперед це обсяг біржового обігу, який за 2001 рік склав лише 70,7 млн. грн. (відповідний показник 2000 року становив 233,3 млн. грн.). Таке коливання пояснюється насамперед різким зниженням обсягів торгівлі на первинному ринку у зв’язку з вагомим зниженням пропозицій з боку ФДМУ на продаж пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств, зокрема підприємств енергетичного та металургійного комплексів, а також введенням в дію Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, що призвело до значного зниження обсягів пропозицій ринку векселів Пенсійного фонду України, як наслідок - до зниження попиту у цьому секторі біржового ринку.

На кінець 2001 року на УФБ зареєстровано 140 брокерських контор членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ (83 з них працюють в столиці, решта - в регіонах.

Протягом 2001 року на УФБ та її філіях проведено 123 торгових днів (311 торгівельних сесій), в ході яких реалізовано 108,95 млн. цінних паперів на суму 70,7 млн. гривень. Середньомісячний обсяг торгівлі склав 5,9 млн. грн. (відповідний показник у 2000 році становив 19,4 млн. грн.), за торговий день – 0,6 млн. грн. (в 2000 році - 1,5 млн. грн. відповідно).

За рік на УФБ та її філіях укладено 503 угоди (в середньому 4 угоди протягом одного торгового дня). Найбільша кількість угод була зафіксована у лютому - 77. Кількість угод у порівнянні з 2000 роком скоротилась в 2,8 рази.

На первинному ринку, як і в минулому році, домінуюче положення займає ринок приватизації – 76,5% від обсягу торгівлі в процесі розміщення на УФБ (в 2000 році цей показник становив 86,8%), ринок векселів ПФУ – 23,5% (в 2000 році цей показник складав 13,2%). Протягом 2001 року на первинному ринку УФБ було укладено 444 угод з купівлі-продажу 104,4 млн. цінних паперів на суму 28,3 млн. грн. (у 2000 році - 1362 угоди з купівлі-продажу 436,3 млн. цінних паперів на суму 216,5 млн. грн.).

2002 рік не став роком зростання активності на біржовому ринку цінних паперів. Річний біржовий обіг зменшився майже у 4 раза у порівнянні з 2001 роком. Майже в 2,5 раза зменшилася кількість укладених угод на біржі.

Зниження біржових показників обумовлено низкою об”єктивних факторів. Перш за все, це звуження бази інструментів організаційно оформленого ринку. Враховуючи норми законодавства України з середини 2002 року з біржового ринку зникнув такий інструмент, як векселі. В той же час, обсяг торгівлі векселями у 2001 році складав 63% від річного біржового обігу. Другим об”єктивним фактором безумовно є пріоритети приватизаційних процесів в Україні, які суттєво впливають на стан та розвиток ринку корпоративних цінних паперів. Відповідно до пріоритетів, визначених Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки, конкурсному продажу контрольних державних пакетів акцій ВАТ надавалась перевага перед продажем на організаційно оформленому ринку. Консолідація крупних пакетів акцій спричинила скорочення на ринку кількості цінних паперів інвестиційно привабливих компаній. В той же час, більшість пакетів акцій, які реалізовувалися протягом 2002 року в процесі приватизації через біржу, були низьколіквідними внаслідок відсутності можливості впливати на діяльність компаній через їх незначний відсоток від статутного фонду цих підприємств.

Не були стимулом у поліпшенні інвестиційного клімату в Україні й:

- дестабілізація політичної ситуації, обумовлена перевиборами парламенту, зміною уряду країни та низкою політичних скандалів;

- збільшення кількості корпоративних скандалів в Україні та неприйняття Закону України “Про акціонерні товариства”, який повинен стати корпоративним законодавчим актом якісно нового рівня та врегулювати ті “білі плями” чинного законодавства, які стимулюють зловживання у сфері корпоративного управління.

В такій ситуації діяльність Української фондової біржі у 2002 році була перш за все спрямована на розвиток нових біржових послуг, вдосконалення законодавчої та нормативної бази України, що має забезпечити поступове зосередження торгівлі цінними паперами на організаційно оформленому ринку, появу нових фінансових інструментів.

На кінець 2002 року перелік членів УФБ налічував 106 торговців цінними паперами, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ.

Протягом року зі складу членів СРО УФБ виключені 34 торговця цінними паперами. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 28 банківськими установами та 78 торговцями цінними паперам

Загальний біржовий обіг УФБ у 2002 році склав 16,87 млн.грн. (23,9% загального біржового обігу 2001 року).

Протягом 2002 року на УФБ та її філіях відбулося 79 торгівельних сесій ( у 2001 році 311 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 1,4 млн. грн. (відповідний показник у 2001 році становив 5,9 млн. грн.), за торгівельну сесію – 0,2 млн. грн. (в 2001 році – 0,23 млн. грн. відповідно).

За рік на УФБ та її філіях укладено 218 угод (в середньому 3 угоди протягом однієї торгівельної сесії). Найбільша кількість угод була зафіксована у березні – 63. Кількість угод у порівнянні з 2001 роком скоротилась майже в 2,5 раза.

Вторинний ринок в 2002 році займає лише 6,0% від загального біржового обігу (у 2001 році – 60% від річного обігу).

Структура вторинного біржового ринку була представлена векселями суб”єктів підприємницької діяльності – 68,8% обсягу реалізації на вторинному ринку (за 4 місяці 2002 року) та акціями вітчизняних емітентів -31,2% відповідно.

Протягом звітного періоду на вторинному ринку в секторі корпоративних цінних паперів було укладено 34 угоди з купівлі-продажу 11,7 млн. акцій на загальну суму 315,8 тис. гривень (з них на УФБ – 6 угод на суму 158,4 тис.грн., решта – на філіях біржі).

Протягом 2002 року УФБ продовжила роботу щодо вдосконалення існуючої та розробки нової нормативної документації біржі:

з метою приведення нормативних документів УФБ у відповідність до змін у законодавстві України та нормативних актах ДКЦПФР в 2002 році було розроблено та введено в дію Положення про членство на УФБ, нова редакція Положення про допуск цінних паперів до котирування на УФБ;

з метою створення нормативної бази щодо запровадження нових технологій електронної біржової торгівлі до Правил УФБ були внесені зміни та доповнення, які були затверджені загальними зборами акціонерів біржі 14 червня 2002 року;

з метою запровадження нових інтернет-послуг, а також мінімізації витрат членів біржі на вторинному біржовому ринку, протягом року до Прейскуранту тарифів на послуги, що надаються УФБ, були внесені відповідні зміни.

Протягом року УФБ були проведені роботи щодо розроблення та введення в дію нової версії веб-сторінки біржі в мережі Інтернет, якою запроваджено можливість надання біржею інформаційних послуг щодо отримання зацікавленими особами інформації про суттєві умови угод, що укладаються на УФБ та її філіях в режимі реального часу.

Підсумки діяльності УФБ у 2003 році свідчать про зростання у порівнянні з 2002 роком показників, що характеризують біржову активність. Загальний обсяг торгів на УФБ у 2003 році збільшився в 2,42 рази та склав 40,8 млн. гривень (обсяг торгів в 2002 року – 16,9 млн. грн.). Кількість укладених на біржі угод у 2003 році зросла в 5,53 разів до 1205 (відповідний показник 2002 року – 218).

Збільшення обсягів торгівлі на УФБ порівняно з 2002 роком пояснюється перш за все розширенням спектру інструментів біржової торгівлі, зокрема появою у 2003 році на біржовому ринку похідних цінних паперів та корпоративних облігацій.

На кінець 2003 року інфраструктура членів УФБ представлена 114 брокерськими конторами членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. З початку поточного року зі складу членів СРО УФБ були виключені 17 торговців цінними паперами, увійшли до складу СРО – 26. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 27 банківськими установами та 87 торговцями цінними паперами.

Протягом 2003 року на УФБ та її філіях відбулися 153 торгівельні сесії ( у 2002 році - 79 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 3,4 млн. грн. (відповідний показник 2002 року - 1,4 млн. грн.), за торгівельну сесію – 0,27 млн. грн. (в 2002 році – 0,2 млн. грн.).

За рік на УФБ та її філіях укладено 1205 угод (в середньому 8 угод за одну торгівельну сесію). Найбільша кількість угод була зафіксована у грудні – 457. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (1127) було укладено з похідними цінними паперами (опціонами на купівлю товарів).

Структура торгів в розрізі інструментів в 2003 році суттєво змінилась у порівнянні з попереднім роком внаслідок появи на біржовому ринку облігацій підприємств (12% від загального обсягу торгів) та похідних цінних паперів (36% від загального обсягу торгів).

Структура торгів на УФБ

Структура біржових торгів 2003 року в розрізі секторів ринку (первинний, вторинний) у порівнянні з попереднім роком майже не змінилась: первинний ринок займає домінуюче положення (в 2003 році - 99,9% від обсягу торгів, в 2002 році – 94%).

Первинний ринок в 2003 році був представлений на УФБ: ринком приватизації – 51,4% від обсягу торгівлі на первинному ринку ( у 2002 році – 83,2%), розміщенням облігацій підприємств – 12,4% від обсягу первинного ринку, розміщенням похідних цінних паперів – 36,2%. Протягом 2003 року на первинному ринку УФБ було укладено 1197 угод з купівлі-продажу 95,9 млн.цінних паперів на суму 40,7 млн.гривень (у 2002 році –183 угоди на суму 15,9 млн.грн.).

Ситуація на вторинному біржовому ринку в 2003 році не змінилась на кращу. Зберіглась тенденція низької активності на вторинному біржовому ринку, на який за підсумками року припадає лише 0,1% від загального біржового обсягу торгів (у 2002 році – 6,0% від річного обсягу).

Структура вторинного біржового ринку була представлена акціями вітчизняних емітентів. Протягом року на вторинному ринку відбулися 4 торгівельні сесії, під час яких було укладено 8 угод з купівлі-продажу 797 тис. акцій на суму 42,6 тис. гривень.

Протягом 2003 року УФБ продовжила роботу щодо вдосконалення та розробки нормативної документації біржі:

затверджений Біржовою радою УФБ та погоджений в ДКЦПФР пакет нормативної документації, що визначає порядок одержання доступу та здійснення торгівлі цінними паперами в системі електронних торгів (СЕЛТ) УФБ, прийняття якого спрямоване на запровадження електронної біржової торгівлі з використанням віддалених робочих місць учасників;

затверджене Біржовою радою УФБ та погоджене в ДКЦПФР Положення про порядок розміщення на УФБ похідних цінних паперів, яке визначає процедури організації торгів похідними цінними паперами, які пропонуються до розміщення на УФБ.

Українська фондова біржа активно продовжувала діяльність на міжнародному рівні. В липні керівництво Біржі прийняло участь в 9-му засіданні Робочої групи “Банки” Німецько-Української Коопераційної Ради в місті Франкфурт-на-Майні, Німеччина.

19 вересня 2003 року Голова правління УФБ – Віце-президент Федерації Євро-Азіатських фондових бірж (FEAS) прийняв участь в засіданні 9-тої Генеральної Асамблеї Федерації. На Асамблеї вирішувались важливі питання розвитку новостворених фондових ринків, співпраці між фондовими біржами та проблеми світової інтеграції.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: економічні і соціальні реформи в нашій країні знаходяться в прямої залежності від формування ефективної моделі фондового ринку.

Фондова біржа є місцем котирування, здійснення операцій з цінними паперами і висновку угод. Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів.

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів роблять через членів біржі, що виступають як посередників, угоди купівлі-продажу. Контингент членів біржі складається з індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансовими інститутами.

В Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів. Одним з головних нормативних актів, що регулюють взаємини між всіма учасниками, є Закон України “ Про цінні папери і фондову біржу”. Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство. Її засновниками можуть бути лише торговці цінними паперами і їхній повинне бути не менш 20. Засновники повинні внести в статутний фонд біржі визначену суму.

Фондова біржа України ґрунтується на безприбуткових початках і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових утрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри. Це дозволить їй виконувати роль: кошту залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; кошту централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних шарів населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.

Організацію українського ринку цінних паперів і створення необхідних умов для його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа (УБФ). Серед її акціонерів (усього їх близько 30) такі великі республіканські банки, як Укринбанк, Агропомбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк “Україна”, Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.

Виходячи важливої регулюючий ролі фондової біржі в економічному житті країни встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації. Її реєструє Кабінет Міністрів України, тоді як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальних початках). Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що міністерство Фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі і имеющих право приймати в роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах з розвитий економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступництва у відношенні цінних паперів і здійснювати компенсацію утрат від їхнього знецінювання.

Закон передбачає також особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Одним з них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається 10 членів і протягом 6 місяців у її склад не будуть прийняті нові члени. У такий спосіб законодавець намагається не допустити виникнення монополістів у сфері фондового ринку.

На УБФ відповідно до чинного законодавства можуть випускатися і бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, укладатися касові угоди й угоди на термін.

Перші торги на УБФ відбулися 6 лютого 1992 р. У даний час, крім основної біржі, функціонують 25 її філій по всій Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.

Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних цінних паперів розвивається більш високими темпами. На 1 липня 1993 р. в Україні були зареєстровані 218 недержавних емітентів, якими було випущено цінних паперів на загальну суму 41,1 млрд. крб. Більшість цих цінних паперів - акції. Їх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а облігацій - тільки на 2,2 млрд. крб. У теж час видна тенденція росту обсягів угод по реалізації кредитних ресурсів у порівнянні з продажем акцій і інших цінних паперів. На біржі провадяться і такі операції, як реалізація експортних квот, валютні торги і т.д. Це говорить про те, що біржа знаходиться на “голодному пайку” (у країні не створений ринок цінних паперів на первинному рівні), немає товару фондової біржі - цінних паперів, а жити усім, хто там працює, потрібно.

Розвиток українського ринку цінних паперів вимагає рішення ряду важливих, у тому числі і законодавчих питаннях. До них, насамперед, відносяться: визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі, розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства. Здійснення цього разом з іншими ринковими мірами забезпечить не тільки поява достатньої кількості цінних паперів, але і