Мета аналізу беззбитковості à визначення обсягу продукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює - витратам.

Аналіз беззбитковості передбачає такі допущення:

• не враховуються зміни виробничих запасів з періоду в пе­ріод (обсяг виробництва дорівнює обсягові продажів);

• постійні операційні витрати однакові для будь-якого об­сягу виробництва;

• змінні цитрати змінюються пропорційно обсягу вироб­ництва, а отже, загальний обсяг витрат також змінюється про­порційно обсягу виробництва;

• ціна продукту вважається постійною величиною протягом циклу проекту;

• частка продажу продукту в обсязі виручки не змінюється;

• незмінні витрати вважаються постійними.

Точка беззбитковості = Постійні витрати

(в натуральних одиницях) Маржинальний доход

Маржинальний доход на одиницю продукції — це різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами.

Коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації продукції до її ціни.

Для визначення впливу на прибуток зниження обсягу реалізації продукції використовують:

запас міцності – це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації.

Приклад.

Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує за ціною 50 грн.

змінні витрати на одиницю – 20 грн.

загальні постійні витрати – 2400 грн.

Визначити точку беззбитковості у грошовому і натуральному показниках.

Рішення: маржинальний доход на одиницю: 50-20=30 грн.

Точка беззбитковості у натуральних одиницях: 2400:30=800 (одиниць).

Коефіцієнт маржинального доходу: 30:50=0,6

Точка беззбитковості у грошових одиницях: 2400:0,6=4000 грн.

Вибір кон­кретного критерію для висновку про ефек­тивність проекту залежить від певних чинників — наявної рин­кової перспективи, існування обмежень на ресурси для фінансування проекту, коливань грошових потоків та можливості одержання прибутку.

Чиста теперішня вартість – NPV - поточна вартість доходів або вигід від зроблених інвестицій).

NPV = (майбутня вартість очікуваних вигід – поточна вартість нинішніх і наступних витрат).

Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту,

Ставка дисконту являє собою закладену вартість ка­піталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвес­туванні найприбутко­віших альтернативних проектів.

Розрахунок NPV робиться за такими формулами:

NPV =,

NPV =

де Вt — вигоди проекту в рік t,

Сt — витрати на проект у рік t,

і — ставка дисконту;

n — тривалість (строк життя) проекту.

NPV

+

рекомендовано до фінансування

0

лише відновиться вкладений капітал

-

проект не приймається

NPV

переваги

- всі розрахунки проводяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів;

- ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумування.

вади

- розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на строк життя проекту;

- робиться припущення про постійність ставки дисконту.

Правила роботи з критерієм NPV

- проекти приймаються коли NPV більша нуля;

- за наявності бюджетних обмежень обирається такий проект, який максимізує NPV.

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю.

ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залиша­ючись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок IRR проводиться за формулою: = 0

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої

формули: ,

де А — величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна;

В — величина ставки дисконту, при якій NPV негативна;

а — величина позитивної NPV, при ставці А;

в — величина негативної NPV, при ставці В.

Проект рекомендується до фінансування:

якщо значення ІRR проекту для приватних інвесторів більше за існуючу ставку рефінансування банків;

а для держави — за нормативну ставку дисконту;

і більше за ІRR альтерна­тивних проектів з урахуванням ступеня ризику,

Викорис­тання ІRR завжди веде до використання одного й того самого проекту, натомість вибір за NPV залежить від вибраної ставки дисконту.

Труднощі при застосування IRR:

- неможливо дати однозначну оцінку IRR проектів, у яких зміна знака NPV відбувається більше одного разу.

- при аналізі про­ектів різного масштабу ІRR не завжди уз­годжу­ється з NPV.

- застосування ІRR немо­жли­ве для вибору альтерна­тивних проектів відмінного масштабу, різної тривалості та не­однакових часових проміжків.

Коефіцієнт вигід/витрат (BCR)

BCR є відношенням дисконтова них вигід до дисконтованих витрат.

Формула розрахунку має такий вигляд:

Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами BCR, більшими або рівними одиниці.

Недоліки ВСR:

- може давати неправильні ранжирування за перевагою навіть незалежних проектів;

- не годиться для користування при виборі взаємовиключних проектів;

- не показує фактичну величину чистих вигід.

Варіанти розрахунку BCR

1. при жорстких обмеженнях на капітал:

BCR = (В-O)/К,

де: О — поточні витрати;

R — капітальні витрати.

2. за наявності дефіцитних або унікальних ресурсів:

BCR = (В-С)/К,

де: R — вартість дефіцитних ресурсів.

Критерій ВСR. може бути використаний для демонстрації того, наскільки можливе збільшення витрат без перетворення проекту на економічно непривабливий.

Індекс прибутковості (РІ) є відношен­ням суми наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій

РІ > 1 - проект ефективний; РІ < 1 — неефективний.

Модифікована внутрішня норма рентабельності (MIRR) дорівнює ставці дисконту, при якій чиста вартість капітальних витрат дорівнює майбутній вартості вхідних грошових потоків, що реінвестуються за ціною капіталу.

, де Х — значення МВНР, яке потрібно знайти.

Строк окупності проекту (РВР) вказує кількість ро­ків, потрібних для відшкодування капітальних витрат проекту з чистих сумарних доходів проекту. Грошові потоки після строку окупності не враховуються.

Критерій найменших витрат (НВ) - ви­бирають той, який при найменших витратах забезпечує най­кращі результати.