Організація роботи фірмового магазину та шляхи її удосконалення - Економіка підприємства - Скачать бесплатно

Виробничий процес і принципи його організації.

Організаційні типи в-ва і їх техніко-економічна характеристика.

Методи організації виробничого процесу.

Організація виробничого процесу в часі.

1. Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Це сукупність взаємозв’язаних дій працюючих людей, засобів праці та природи – складових виготовлення продукції.

Головною складовою частиною виробничого процесу є технологічний процес – це сукупність дій, під впливом яких змінюється стан предмета праці.

Виробничий процес у комплексі можна поділити на наступні частини:

Основне в-во – це процеси, при яких відбувається обробка предметів праці, включаючи переміщення їх від одного робочого місця до іншого з метою виготовлення відповідної продукції. До основного в-ва на п-ві відносять ті підрозділи, які пов’язані з переробкою сировини і матеріалів та виготовленням продукції: заготівельний, механічної обробки, зварних конструкцій, складальний, фарбувальний.

Технічне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення роботи обладнання і підтримку його в придатному стані для експлуатації в процесі в-ва. Сюди належать: в-во всіх видів енергії, технічний нагляд, ремонтні служби, виготовлення запасних частин та інструментів.

Матеріальне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення основного в-ва і технічне обслуговування предметами праці. Матеріальне обслуговування включає постачання п-ва матеріальними ресурсами, їх транспортування і зберігання.

Загальне обслуговування в-ва – це управління п-вом, його охорона та інші функції, що належать до всіх 3-ох попередніх частин виробничого процесу, при якому відбувається повний кругообіг капіталу.

Крім того, на п-ві виробничий процес поділяється на часткові процеси, які охоплюють уособлену частину загального процесу і виконуються різними підрозділами п-ва. З метою систематизації часткові процеси класифікуються за ознаками:

за роллю виробничого процесу в загальному процесі виготовлення продукції часткові процеси поділяються на основні, допоміжні і обслуговуючі.

за формою впливу на предмет праці часткові процеси бувають технологічні (із участю людини) і природні.

за характером виконуваних робіт: аналітичні, синтетичні і прямі. Аналітичні процеси передбачають розщеплення окремого виду сировини на окремі продукти, які надходять в наступну обробку. Синтетичні передбачають об’єднання напівфабрикатів, що надійшли з різних процесів, в єдиний продукт. Прямі процеси передбачають отримання одного виду продукції з одного виду сировини.

за ступенем безперервності протікання: неперервні і дискретні.

Основне в-во може складатись з одного або декількох видів в-ва. Кожне в-во ділиться на відокремлені одна від одної частини – фази або стадії. Такими стадіями є: розкрій матеріалів і в-во заготовок, машинна обробка заготовок, складання виробів, оздоблювання, фарбування і т.д..

Стадії, в свою чергу, складаються з операцій. Під операцією мається на увазі процес (закінчена частина виробничого процесу), що виконується над однаковими предметами праці при незмінних засобах праці.

Залежно від змісту та участі у формуванні готової продукції операції поділяються на технологічні, транспортні, контрольно-обліково-сортувальні і операції зберігання. Технологічні операції називаються основними, транспортні, контрольно-обліково-сортувальні і операції зберігання називаються допоміжними.

Принципами організації в-ва є:

принцип спеціалізації

пропорційності

паралельності

ритмічності

прямоточності.

2. Ефективність організації в-ва визначається організаційним типом в-ва. Під організаційним типом в-ва розуміють сукупність ознак, які враховують кількість продукції, яка випускається, повторюваність в-ва, стійкість номенклатури продукції, кваліфікацію робітників і використання обладнання.

Є такі типи в-ва:

1. одиничний: він характеризується дуже малою кількістю продукції, що випускається. В-во продукції повторюється через невизначений проміжок часу або взагалі не повторюється. Робочі місця групуються за технологічно однорідними операціями, відсутнє закріплення виконання певних операцій за певними робочими місцями. Кваліфікація робітників висока, обладнання універсальне, номенклатура виробів широка.

2. серійний: характеризується виготовленням виробів періодично, змінними серіями. Робочі місця групуються як за технологічним, так і за предметним принципом, за ними закріплюється обмежена кількість деталеоперацій. Кваліфікація робітників середня, на автоматизованих дільницях – висока. Обладнання як універсальне, так і спеціалізоване.

3. масовий: передбачає виготовлення виробів великими партіями. Робочі місця розміщені за ходом виробничого процесу і спеціалізуються на виконанні одного типу операцій. Кваліфікація робітників невисока (на простих операціях) і висока (на автоматизованих дільницях). Обладнання та інструмент – спеціальні.

3.Кожному типу в-ва відповідає свій метод організації. Розрізняють наступні методи:

1. індивідуальний, який передбачає виготовлення виробів одиничними або дрібними неповторюваними партіями. Він відповідає одиничному типу в-ва.

2. партіонний (виготовлення виробів партіями; він відповідає серійному типу в-ва). Партія – це кількість однакових виробів, що запускаються у в-во і обробляються одночасно або послідовно, але безперервно. Оптимальний розмір партії виробів розраховується:

Попт.=Тпідг.-закл./(Тшт.*Кп)

підготовчо-заключний час норма часу коефіцієнт, що враховує час на переналадку обладнання

0,03<Кп<0,1

3. потоковий (він відповідає масовому типу в-ва). Це метод, при якому предмети праці передаються із тільки що виконаної операції на наступну негайно або із незначною затримкою часу відповідно до ходу технологічного процесу. Потокове в-во здійснюється із використанням потокових ліній.

Потокова лінія – це сукупність робочих місць, розміщених за ходом технологічного процесу і призначених для виконання закріплених за ними операцій. Всі потокові лінії класифікуються:

а) за структурою:

постійно потокові (однопредметні)

змінно потокові

б) за характером руху транспортних засобів:

неперервно рухомі лінії із закріпленими об’єктами складання (конвеєри)

неперервно рухомі, на яких вільно лежать об’єкти виготовлення (розподільчі конвеєри)

періодично рухомі конвеєри із закріпленими об’єктами виготовлення

в) за характером ритму:

лінії із вимушеним ритмом

лінії з вільно встановленим ритмом

г) за ступенем автоматизації:

лінії з ручним виконанням операцій

лінії із повністю автоматизованим процесом виготовлення.

Основні параметри потокових ліній:

такт – це проміжок часу між випуском з лінії або запуском на неї 2-ох сусідніх виробів:

Т=Фд/Нв

норма випуску

Нз=(Нв*100)/(100 - %Б)

норма запуску брак

(ця формула застосовується, коли є технологічно неминучий брак).

кількість робочих місць:

С=Тц/Т(такт)

С=ti/Т(такт)

ti – тривалість певної операції

швидкість руху транспортних засобів:

V=l/T

крок конвеєра (віддаль між двома сусідніми робочими місцями)

довжина потокової лінії:

L=C*l (при односторонньому розміщенні)

L=(C*l)/2+2R (при двосторонньому розміщенні)

радіус заокруглення

темп випуску:

Тм=1/Т

Характерними рисами потокових ліній є ритмічний або рівномірний випуск продукції і ритмічне виконання всіх операцій.

Показником ритмічності є ритм. Ритми є середні, операційні і робочі.

Середній ритм – це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох виробів, які виходять один за одним:

Рс=(Тзм. – Тпер.)/Qзм.

тривалість зміни тривалість обробки деталей при паралельному кількість продукції, яка повинна бути

переміщенні партії виготовлена протягом зміни

Рс=(Тзм.* Ккон..)/Qзм.

коефіцієнт використання робочого часу конвеєра

Ккон.=(Тзм. – Тпер.)/Тзм

(Тзм. – Тпер.)=Тзм*Ккон.

З практики роботи складальних конвеєрів Тпер.=30 хв. В такому випадку Ккон.=(480 – 30)/480=0,94

Операційний ритм – це середній проміжок часу виконання операції.

Робочий ритм – це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох чергових партій, якщо вироби передаються з однієї операції на іншу не поштучно, а партіями із декількох штук.

Організація потокового в-ва дає змогу автоматизувати технологічні операції і виробничі процеси. При цьому для проведення автоматизації повинно бути економічне обґрунтування на основі порівняльних показників, таких як собівартість продукції, продуктивність праці, використання обладнання і окупність капітальних вкладень.

4. Є три види руху предметів праці при в-ві: 1) послідовний, 2) паралельний, 3) змішаний (послідовно-паралельний). Кожен вид характеризується певними умовами передачі виробів з одного робочого місця на інше, роботи обладнання і пролежування деталей.

при послідовному русі вироби із однієї операції на другу передаються цілими партіями, а обладнання працює без простоїв. Недоліком при цьому є те, що тривалість обробки є найдовшою. Тривалість циклу розраховується за формулою:

Тпосл.=n*t0

кількість деталей у партії загальна тривалість всіх операцій

паралельний рух характеризується такими умовами: вироби передаються поштучно і обробляються на всіх операціях без пролежування. Перевагою при цьому є найкоротша тривалість виробничого циклу виготовлення партії виробів. Недоліком є простої в обладнанні. Тривалість циклу розраховується:

Тпар.=t0+tmax*(n – 1)

тривалість найдовшої операції

при змішаному русі вироби передаються частинами партії, а обладнання в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Тривалість циклу розраховується:

Тпосл.-пар.=t0+(n – 1)*(∑tд – ∑tк)

тривалість довгих операцій тривалість коротких операцій

Довга – це операція, для якої попередня і наступна операція коротша за тривалістю; коротка – це операція, для якої попередня і наступна операція довша за тривалістю.

Задача 1.

Визначити тривалість виробничого циклу партії деталей, якщо виробничий цикл складається із 4-ох операцій тривалістю 2хв, 3хв, 5хв і 10хв, кількість деталей в партії – 400 шт, коефіцієнт виконання норм виробітку – 120%, кількість робочих місць – 4, тривалість зміни – 480хв, кількість змін – 2.

Задача 2.

На скількох робочих місцях необхідно проводити обробку деталей в кількості 1000 шт, якщо час обробки однієї деталі – 20хв, коефіцієнт виконання норм виробітку – 1,3, тривалість виробничого циклу партії деталей – 2 зміни.

Задача 3.

Визначити при паралельному переміщенні час виробничого циклу при виготовленні 20 деталей. Цикл складається з окремих операцій тривалістю 2хв, 3хв, 5хв, 8хв..