Екологічна ситуація Новотроїцького району - Екологія - Скачать бесплатно

Зміст

Вступ………………… 3 стор.

Рятуйте, заливає! (підтоплення та затоплення)… 4 стор.

Вода з крана й каналізації …………………. . 5 стор.

Безпритульні отрутохімікати ………………… 6 стор.

Порятунок від посухи (зрошення) . 7 стор.

Сміття наступає … . 8 стор.

Сиваш - унікальний край . 9 стор.

Б ють в набат (про організації та СМІ) . 9 стор.

Післямова 10 стор.

Вступ

Новотроїцький район Херсонської області розташований на півдні України. Це степова зона, через яку не проходять природні річки. Його площа складає 2,1 тис. кв. км. На цій території розмішено 44 населені пункти, кількість населення складає більше 38 тисяч жителів.

Провідне місце в економіці району займає сільськогосподарське виробництво. Підприємств, які ним займаються, нараховується 275, із них 244 - фермерські. Є також три підприємства, що спеціалізуються на переробці сільгосппродукції.

Загалом, сільгосппідприємствами Новотроїцького району використовується 56,7 тисяч гектарів землі. Фермери господарюють на 13,6 тисячах гектарах, фізичні особи, які самостійно обробляють земельні паї, - на 67,3 тис. гектарах. Особисті підсобні господарства займають площу 6,9 тисяч гектарів.

Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 97499 гектарів, у тому числі 89752 гектари ріллі.

Відсутність крупних промислових об'єктів на території Новотроїцького району не робить його ідеальним в екологічному плані. В умовах сухого степового клімату гостро стоїть питання якісного водозабезпечення населення. Водночас, недостатній рівень водопостачання не зменшує ризик затоплення і підтоплення територій населених пунктів. Офіційно цей регіон не визнаний зо­ною стихійного лиха, але щороку десятки житлових будинків заливає водою і люди самотужки борються зі стихією.

Характерними для Новотроїцького району є ерозія та зсув ґрунтів. Браконьєрське вирубування лісових насаджень призводить до видування родючого шару чорнозему вітрами, непродумане землеробство знижує їх родючість. У більшості випадків обробкою земель на території району займаються невеликі фермерські та приватні господарства, які не мають достатньо коштів для виконання агротехнічних операцій з дотриманням екологічно-безпечних норм. Це призводить до виснаження земель, сприяє розповсюдженню бур'янів (в тому числі й карантинних) та шкідників.

Не на останньому місці серед екологічних проблем Новотроїць­кого району - вивіз та утилізація побутового і господарчого сміття. Жодне із сміттєзвалищ регіону не облаштоване та не паспорти­зоване належним чи­ном. У населених пунктах купи відходів можна зустріти де завгодно.

Гостро в умовах сухого клімату стоїть питання штучного зрошен­ня земель. Недостатнє зволо­жен­ня грунтів здатне привести спустелювання родючих чорнозе­мів. Також важливим є питання використання хімічних засобів догляду за рослинами, їх зберігання та утилізація.

Рятуйте, заливає!

На території Новотроїцького району часто трапляються проблеми з вододовідведенням. Варто зимі сипонути снігом, а весні заплакати дощем, як тут же в ряді населених пунктів заливає водою житлові будинки, об'єкти соціальної сфери, вулиці та дороги.

Так, у лютому 2006 року від затоплення пос­траж­дало селище Ново­тро­їцьке, села Садове, Громівка, Маячка, Вос­кре­сенка, Василівка, Чка­ло­ве, Федорівка, Одра­дів­ка. У березні ми­ну­лого року інтенсив­не танення снігу спри­чи­нило паво­док, від якого постраж­дали 20 садиб у Воскре­сенці, 5 будинків у Гро­мівці, 2 - у Благовіщенці та 1 - у Новопокровці. Сніг і сильний вітер зне­стру­мили 13 населених пунктів району. На відновлення енергопостачання знадобилося понад дві доби. У червні 2006 року у Новотроїцькому випала двомісячна норма дощів - 99 мм опадів. Вода за кілька годин затопила більше 100 будинків, 300 присадибних ділянок, зайшла усередину 23 будинків. Підтопило навіть місцевий стадіон, чого раніше ніколи не траплялося. У багатьох дворах постраждала живність та домашня птиця. Сильна злива з бурею стала причиною знеструмлення районного центру.

Підтоплення в Новотроїцькому районі практично постійно, незалежно від природних стихій, руйнують житлові будинки і господарські споруди, автошляхи; провокують зсуви і просідання ґрунту; затоплюють водоводи, криниці, погреби. Непоодинокі випадки, коли у підвалах приватних будинків навіть у літню спеку не спадає вода.

Стихійні підтоплення і затоплення ускладнюють екологічну й епізоотичну ситуації. На підтоплених територіях розташовуються кладовища, скотомогильники, смітники, вигрібні ями, склади отрутохімікатів, мінеральних та органічних добрив тощо. Виникає реальна загроза отруєння поверхневих, підземних вод та поширення небезпечних хвороб. Рік тому в кількох населених пунктах відбувся спалах гепатиту, спричинений проникненням дощової води у питні джерела.

Серед причин, які призводять підтопленнь та затопленнь території Новотроїцького району фахівці називають глобальні зміни клімату, підняття рівня підземних вод та збільшення кількості опадів, скорочення площ лісових насаджень, незадовільне функціонування каналізаційних мереж та інших систем водовідведення у населених пунктах, значні втрати води в системах водопостачання, неконтрольоване зрошення, порушення правил забудови територій.

У більшості цих причин присутній, так званий, людський фактор. Зокрема, зі старих, майже повністю зношених, дренажних систем комунальники іноді витягають торби зі сміттям. Не останню роль у неналежній роботі систем водовідведення грають крадіжки металів. Безробітні селяни розтягують на металобрухт деталі насосів, викопують водопропускні труби, вирізають дроти електроживлення. Саме через це, стихія у більшості випадків застає населення Новотроїцького району непідгото­вле­ними: лотки дренажів виявля­ються забитими, насоси не працюють, запасів пального для ліквідації наслідків лиха не вистачає. Це при тому, що підтоплення і затоплення - річ систематична.

При Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України створено міжвідомчу комісію по всебічному вивченню причин підтоплення ряду районів Херсонської області, підпорядковану Інституту проблем національної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. Проте, фінансування розроблених нею рекомендацій по заходах, які дають змогу знизити ризик виникнення стихійних лих, здійснюється в межах приблизно 40% від потреби. Зокрема, в кількох селах Новотроїцького району спеціалісти комісії рекомендували відселити людей з будинків, які споруджені на руслах природного стоку вод. Але можливості надати жителям цих садиб інше житло у місцевої влади немає. Так і живуть сім'ї в постійно вологих будинках, в яких підвали залиті водою.

Вода з крана й каналізації

Фактична потреба у питній воді на одну люди­­­ну в сільських населених пунктах складає 103,2 л на добу. Джерелами води на водо­про­водах є артезіанські свердловини. Водопровідні мережі району наднормативно зношені - термін їх експлуатації подекуди перевищує 40 років. Майже половина води, що добувається, при подачі населенню втрачається.

Переважна кількість водопроводів Новотро­їць­кого району побудована в середині минулого століття. Вони до цього часу експлуатуються. У зв'язку з цим значна кількість водомереж вже не підлягає ремонту й перебуває в аварійному стані. Це стає причиною постійних аварійних витоків води і, як наслідок - додаткове підтоплення територій населених пунктів.

Радянські стандарти будівництва допускали виробництво труб із чорних металів без антикорозійного покриття. Проходячи по них, вода насичується іонами заліза. Вони не мають кольору і смаку, тому помітити їх не можливо. Окрім того, значна засміченість труб стає додатковим джерелом забруднення питної води. Працівникам комунальних служб району доводилося витягати з водомережі і коріння дерев, і інший бруд рослинного походження.

Якість питної води, яка подається в водомережу Новотроїцького району, еребуває на незадовільному рівні. За даними санітарно-епідеміологічної служби, у зразках, забраних і свердловин регіону, перевищують вимоги ГОСТу кількість сухого залишку, сульфати, хлориди та твердість води. Наприклад, при нормі твердості 7 млг на літр, у Новотроїцькому цей показник коливається від 26 до 36 млг. Найм'якша вода у селі Громівка - твердість 10 млг. Сульфатів у відібраних по району пробах виявлено 700 млг на літр і більше (норма - не більше 500), хлоридів - 500-600 млг (норма - не більше 350 млг), сухого залишку - 2-3 млг (норма - 1 млг).

Розливи стічних вод у селищі Новотроїцькому досить часте явище. Ними систематично заливає центр населеного пункту, садиби та городи мешканців вулиці Карла Маркса та провулку Городнього. З ліквідацією наслідків таких розливів не завжди справляються оперативно. А тим часом неефективна робота каналізаційних систем створює загрозу попадання неочищених стоків у підземні та поверхневі джерела питної води, що створює небезпеку для здоров'я населення.

Подібним інцидентам сприяє не тільки незадовільна робота мережі водовідведення, а й відсутність люків на каналізаційних колодцях. Люди скидають туди сміття, яке в свою чергу забиває очисні споруди.

Безпритульні отрутохімікати

У результаті реформування аграрного сектора в Новотроїцькому районі утворилося кілька складів, в яких зберігаються непридатні до використання пести­циди і агрохімікати. Ця проблема додає особливої гостроти екологічній безпеці регіону. На сьогодні в районному відділі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій зна­ходяться на обліку як потенційно небезпечні об'єкти два склади з отрутохімікатами. Вони розташову­ються у селах Громівка та Подове.

У першому населеному пункті на території сільгоспкооперативу ім. Леніна зберігали "дуст". Але хімікат давно розікрали мешканці села (за припу­щеннями, труїти картоплю від колорадського жука), складське приміщення кілька років стоїть порожнє.

У Подовому на території приватного орендного сільгосппідприємства "Лана" зберігається одна тонна арсенату кальцію. Він давно вже непридатний до використовування, а приміщення, в якому його зберігали, практично зруй­нувалося. Тому, аби уникнути небезпечних наслідків, хімікат зібрали в поліетиленові мішки й перемістили на територію колишнього мехотряду. Новий склад також не призначений для зберігання небезпечного "товару": дах протікає, стіни дерев'яні. Знаходиться він за 200 метрів від магістрального каналу й житлових будинків. Спроби позбутися арсенату робляться вже років п'ятнадцять, але досі у сільському бюджеті не віднайшли коштів на його утилізацію.

Дотримання діючого законодавства про зберігання пестицидів і агрохімікатів (відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати") у Новотроїцькому районі знаходиться на незадовільному рівні, відсутня координація дій у вирішенні цих питань. Основний тягар по ліквідації непридатних до використання отрутохімікатів та засобів захисту рослин покладено на сільські ради. Бюджети їх настільки бідні, що в них здебільшого кошти передбачено тільки на заробітну плату голові та секретарю органу місцевого самоврядування. За таких умов у кращому разі на складах з отрутохімікатами закладають вхід бетонними плитами. У такий спосіб намагаються перешкодити розкраданню забороненої "хімії".

Складські приміщення з отрутохімікатами ніким не охороняються. Це не виключає доступу до них населення, і, навіть, випадків використання їх у сільгоспвиробництві. Необмежений доступ до небезпечних речовин, необізнаність громадян з їх властивостями та призначенням призводять до низки негативних явищ, серед яких - зараження ґрунтів, отруєння сільськогосподарської продукції, забруднення вод тощо.

Подекуди споруди, в яких зберігаються непридатні до використання отрутохімікати, не мають ні вікон, ні дахів. Небезпечне "начиння" зі складу вимивається дощем, просочується в грунт, розчиняється в підземних водах. Слід зазначити, що навіть зберігання отрутохімікатів у залізобетонних контейнерах не гарантує захисту від виникнення екологічної небезпеки. Передбачити їх вплив на навколишнє середовище, у т.ч. людей, неможливо.

За останні кілька років на сесіях районної ради порушувалися питання перезатарювання (контейнеризації) непридатних отрутохімікатів, однак, жодних реальних дій не зроблено досі. У Херсонській області немає жодного підприємства, що може проводити утилізацію агрохімікатів.

Порятунок від посухи

- зрошення для Новотроїцького району. Цьому сприяють зрошувальні системи, наявність водних ресурсів для забезпечення водоподачі на поля. У землеробстві стабілізуючим фактором сільськогосподарського виробництва є продуктивне використання меліорованих земель. Віддача від меліорованого гектару майже вдвічі рази більша, ніж на богарних землях.

Проте, внутрішньогосподарські меліоративні системи району протягом останніх років фактично залишилися без господаря. Така ситуація призвела до руйнування окремих елементів меліоративних мереж, пограбування трубопро­водів, порушення технологічної цілісності меліоративнихЧерез це важлива складова виробництва продукції рослинництва - втрачає роль стабілізуючого фактора продовольчого та ресурсного забезпечення, особливо в роки з несприятливими погодними умовами. З кожним роком зменшуються площі поливу, що частково пояснюється відсутністю у землекористувачів коштів на заміну дощувальної техніки (що відпрацювала вже декілька амортизаційних термінів), на ремонт внутрішньогосподарських мереж і насосного обладнання, частина яких під час аграрної реформи залишилася без господаря, що створило умови для їх розкрадання. До зниження ефективності використання зрошуваних земель призвело також і підвищення тарифів на електроенергію.

Ще одним фактором, що негативно впливає на стан зрошення, є прояв деградації земель, а саме ерозія грунтів. Висока сільськогосподарська освоєність території, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії. Не всі господарства, які займаються аграрним виробництвом приділяють належну увагу насадженню нових та збереженню існуючих лісосмуг.

Сміття наступає

Жоден з полігонів для твердих побутових відходів у Новотроїцькому райо­ні не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. На них відсутні огорожі, під'їзні шляхи з твердими покриттям, сміття не засипається шаром ґрунту. У населених пунктах не налагоджено централізоване вивезення побутових відходів з приватних дворів селян. Питання їх утилізації мешканці району вирішують як прийдеться: хто палить у садку, хто закопує, а хто й сусідові під паркан зсипає або звалює де прийдеться.

Смітники та купи відходів, що накопичуються в населених пунктах району, сприяють розведенню гризунів. Останні не гребують разом з залишками рослинного та тваринного корму нищити посіви сільськогосподарських культур, запаси зерна й харчових продуктів. До того ж, кожна особина своїми відходами забруднює удвічі більше, ніж з'їдає. Між тим, гризуни здатні переносити небезпечні інфекційні хвороби: чуму, холеру, туляремію, лептоспіроз, тиф, сказ, лихоманку тощо.

Окрім мишей та пацюків, купи сміття приваблюють бродячих тварин. У Новотроїцькому районі навіть вовки водяться неподалік захаращених, порослих високою травою сміттєзвалищах. У минулому році в цьому регіоні сталося кілька нападів скажених бездомних тварин на людей, побутові та соціальні об'єкти потерпали від нашестя мишей та пацюків. Усе це - результат неналежної роботи по санітарному очищенню району.

Сиваш - унікальний край

для мігруючих птахів. Важливий він також для нагулу й нересту промислових видів риб (піленгаса, глоси, бичків). Крім того, в кожній групі рослин і тварин є види, які рідкісні або зустрічаються тільки на Сиваші. Чимало з них занесено до Червоної книги України та Європи, а останнім часом стали рідкісними або зникли зовсім.

У період міграції на Гнилому морі зупиняються мільйони птахів, воно дуже важливе для їх відпочинку та нагулу. З огляду на це Сиваш є водно-болотним угіддям світового значення. Новотроїцький район у південній своїй частині омивається солоним озером.

Висновки досліджень, зроблені науковими установами України, за підтримки Wetlands International (міжнародної організації, місія якої - збереження і відновлення водно-болотних угідь на планеті), невтішні: екологічний стан Сиваша погіршується. Затока втрачає свій виробничий потенціал.

Завдала ж шкоди Сивашу непродумана діяльність людей. Воду з Дніпра перекидали у степовий Крим (меліорація), її надлишок потрібно було кудись дівати. Найпростіше рішення - скинути в Сиваш. Благо, вода була дешева.

Зараз сільгоспвиробники платять за воду немало і використовують її ощадливо. Тож картина така: шість років тому Сиваш значно опріснили, нині, навпаки, відбувається засолення. Це завдає нищівного удару флорі і фауні Гнилого озера. Чітких планів по зміні ситуації на краще поки що немає.

Б'ють в набат

У Новотроїцькому районі питаннями екології займаються районна станція юних натуралістів та первинний осередок Партії Зелених України. Вони проводять роботу по вихованню у підростаючого покоління поважливого ставлення до оточуючого середовища, стимулюють проведення науково-дослідних робіт, заходів по збереженню природи. Ці організації тісно співпрацюють з науковими співробітниками та екологами, отримують від них різноманітні завдання, які стосуються проведення спостережень за птахами, тваринами та рослинами. Зокрема, гуртківці станції юних натуралістів займаються вивченням умов гніздування лелеки білого, вивчають види ковили, спостерігають за перелітними птахами в осінньо-весняний періоди.

Питання екологічної безпеки постійно висвітлюється на сторінках районної газети "Трудова слава". Це - єдиний засіб масової інформації в регіоні. Цього року щоб стимулювати проведення більш активних заходів по санітарному очищенню населених пунктів, газета оголосила конкурс "Наймальовничніше сміттєзвалище". Читачам запропоновано ділитися місцезнаходженням куп побутових відходів, які ніким не прибираються чи не вивозяться. Сільська або селищна рада разом зі своїм комунальним господарством, на рахунку яких виявиться найбільше недоліків у роботі по вивезенню сміття чи облаштування звалищ, отримає приз від газети - "золоту" мітлу. Звичайно, це лише символічна нагорода, зате певним чином допоможе звернути увагу громадськості до проблеми утилізації побутових відходів, сприятиме її вирішенню з боку керівників Новотроїцького району.

Післямова

Незважаючи на все, Новотроїцький район - не найгірший в екологічному плані регіон України. При бажанні більшість існуючих на його території проблем можна вирішити. Але так уже звикли люди: жити сьогоднішнім днем. Мало кого турбує, в якому світі завтра житимуть діти, яку питимуть воду і яким повітрям дихатимуть.

Перші кроки по створенню для людей безпечних умов існування у Новотроїцькому районі вже робляться. Так, на територіях кількох населених пунктів проводиться реконструкція старої водомережі, встановлюються нові башти, буряться нові свердловини. У самому райцентрі планується встановити очисну споруду, яка фільтруватиме водопровідну воду, поліпшуються її якісні показники.

Управління водного господарства наразі закінчує часткову заміну дренажних систем з метою знизити ризик виникнення підтоплень та затоплень району. Проводиться реконструкція насосних станцій, ремонт дощувальних установок.

На території Новотроїцького району державним лісовим господарством насаджуються нові лісосмуги. У найближчих планах - створення лісових масивів на землях, непри­датних для ведення аграр­ного виробництва.

На території регіону ство­рюється приватне підприєм­ство, яке не тільки займати­ме­ться вивозом побутових відходів з приватних будинків громадян, а й його утиліза­цією. Усе сміття, що можна вважати вторинною сирови­ною (пластикові пляшки, папір, тканинний мотлох тощо), здаватиметься на переробку спеціалізованим підприємствам. У деяких населених пунктах прово­диться робота по приве­денню у належний стан полігонів для побутових відходів, готуються документи по їх оформленню.

Поки що у регіоні не спостерігається спалаху хвороб, пов'язаних зі станом оточуючого середовища. Хочеться сподіватися, цього не станеться й у майбутньому.

Людмила АРТЮШОК

E-mail:luda_shok@ukr.net