Обстеження захисних лісонасаджень в Шепарівському лісництві - Екологія - Скачать бесплатно

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні положення .............................................................................

1.1. Місцезнаходження Коломийського держлісгоспу (ДЛТ) .........................

1.2. Кліматичні умови району .............................................................................

1.3. Геологічна та гідрологічна характеристика території лісництва..............

1.4. Типи грунтів та лісорослинні умови............................................................

Розділ 2. Аналіз та оцінка стану захисних лісонасаджень...............................

2.1. Характеристика лісокультурного фонду.....................................................

2.2. Лісівничо-біологічне обґрунтування приведення лісозахисних заходів..

2.3. Методи створення захисних насаджень.......................................................

2.4. Агротехніка створення захисних насаджень...............................................

2.5. Вибір деревних і чагарникових порід..........................................................

2.6. Агротехнічні заходи у боротьбі з ерозією...................................................

2.7. Механізація робіт...........................................................................................

Розділ 3. Охорона праці.......................................................................................

3.1. Попередження травматизму..........................................................................

3.2. Охорона навколишнього середовища..........................................................

Список використаної літератури.........................................................................

Вступ

Ліси в наш час покривають маже третину суші (це 4 млрд. га). У них зосереджено понад 90% загальної рослинної біомаси планети, три чверті усього органічного вуглецю рослин. Загальний запас деревини в лісах – 340 млрд.м3.

Але швидкі темпи науково-технічного прогресу зумовлюють нові взаємовідносини між суспільством і природою. Обробляючи ґрунт, вирубуючи ліси, людина поступово змінювала природне середовище, створювала нові техногенні ландшафти, але ще до цього часу не ліквідувала негативного впливу певних природно-кліматичних умов. Деякі з них (суховії, посухи) спостерігались ще у давні часи, а такі, як водяна та вітрова ерозія, пилові бурі, стали результатом нераціональної діяльності людини. Для боротьби з цими несприятливими природними явищами, запобігання чи послаблення їх дії, а також для поліпшення мікроклімату, гідрологічних і ґрунтових умов створюються особливі форми та конструкції захисних лісових насаджень які є однією із важливих ланок у комплексі заходів з охорони навколишнього середовища.

Прояв лісомеліоративного ефекту лісових насаджень зумовлюються особливостями біологічного характеру, зокрема впливом на зміну фізичних і хімічних властивостей ґрунту, мікроклімату (температурного режиму, вологості приземних шарів повітря), вітрового режиму та гідрології місцевості.

Лісові меліоративні насадження позитивно впливають на природне середовище і в комплексі з іншими заходами підвищують врожайність сільськогосподарських культур.

Розділ 1. Загальні положення.

1.1. Місцезнаходження Коломийського держлісгоспу (ДЛТ).

Коломийський ДЛТ розташований у південно-східній частині Івано-Франківської області на території Тлумацького, Городенківського, Снятинського, Коломийського адміністративних районів Івано-Франківської області. Лісове господарство ведуть сім лісництв, державне мисливське господарство, селекційно-насінневе господарство (табл. 1.1)

Таблиця 1.1.

Адміністративно-організаційна структура

та загальна площа Коломийського ДЛТ.

Згідно лісорослинному районуванню територія держлісгоспу відноситься до лісостепу. Покутсько-Дністровський округ – Придністрянське, Чернелицьке, Шепарівське, Отинівське. Заболотівське лісництва, Передкарпатський округ – Печеніжинське і Слобідське лісництва.

1.2. Кліматичні умови.

Клімат району розташування лісів держлісгоспу – помірно континентальний. Температура повітря середньорічна рівна –7,6 градусів за Цельсієм, максимальна +330С, мінімальна – 300С, кількість опадів за рік становить 641,5 мм, тривалість вегетаційного періоду – 205 днів, останні весняні заморозки – 10.05, а перші осінні заморозки починають з 26.09. Сніговий покрив сягає 27-70 см, глибина промерзання ґрунту 3 см; переважаючі вітри Пн 3 напрямку із середньою швидкістю 4 м/с; відносна вологість повітря становить 78%.

В цілому клімат лісорослинних районів досить сприятливий для успішного осту основних лісоутворюючих порід: сосна звичайна, ялина європейська, дуб звичайний, береза бородавчата, та інші.

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст та розвиток лісових насаджень відносяться різні весняні та ранні осінні заморозки.

1.3. Гідрологічна та геологічна характеристика території.

Територія ДЛТ за характером рельєфу являє собою хвилясту рівнину за винятком Пече ніжинського і Слобідського лісництв, рельєф яких гірський. Згідно з умовами, рельєфу рівнинна частина займає 69%, гірська – 31%.

Територія держлісгоспу розташована в басейнах рік Дністер та Прут. Рівень грунтових вод коливається в межах 2-4 м в горах і 4-5 м на рівнині. На частку земель з надмірним зволоженням припадає 13% площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 6 га. Гідролісомеліоративні роботи на території держлісгоспу проводились на початку 70-х років (Шепарівське лісництво).

1.4. Типи грунтів та лісорослинні умови.

Ґрунтовий покрив в гірських лісах держлісгоспу представлений опідзомними буроземами. В гірських долинах формується дерново-опідзомні ґрунти. В рівнинній частині держлісгоспу комплекс грунтів представлений, в основному, опідзомленми грунтами, з яких переважать опідзомні чорноземи і темно-сірі опідзолені суглинки. За ступенем вологості зустрічаються ґрунти від свіжих до вологих.

Під лісорослинним районуванням слід розуміти поділ земель лісового фонду на однорідні за природними умовами територіальні одиниці, які відрізняються між собою складом деревостанів, типом лісу та лісівничими особливостями. Для лісорослинних районів характерне певне поєднання геоморфологічних, грунтових і кліматичних факторів. Лісорослинний район визначає основні напрями господарської діяльності. Для даного господарства характерні буково-дубові Припрутські ліси, лип лісу (лісорослинних умов) – свіжі і вологі грабові судіброви, грабово-ялицева і ялицева судіброва.

Розділ 2. Аналіз та оцінка стану захисних лісонасаджень.

2.1. Характеристика лісокультурного фонду.

Головний напрямом лісогосподарської діяльності є нарощення державного лісового фонду за рахунок як інтенсивних (підвищення продуктивності лісових площ), так і екстенсивних (розширення площ лісів) форм ведення лісового господарства.

За екологічним та господарським значенням ліси Шепарівського лісництва представлені двома групами.

Ліси першої групи представлені п’ятьма категоріями захисності, а ліси другої групи – однією категорією захисності (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Групи та категорії захисності лісів.

Ліси першої групи виконують грунто-захисну і водоохоронну, оздоровчо-санітарну й естетичну функції. Вони замають третину площ держлісфонду. Ліси другої групи теж мають захисні і водорегулююче значення і діють народному господарству основну масу ділової деревини.

Використання земельних угідь під сільськогосподарське та лісівниче виробництво вимагає певної організації території, що передбачає обєднаня в одну групу земельних ділянок, однорідних по типу ґрунту, крутизні схилів, інтенсивності розвитку ерозії та ін. Заходи по попередження ерозії повинні бути на різних ділянках різними. В залежності від придатності ділянки для використання виділяють такі земельні фонди:

Привододільний включає вододільні плато і прилеглі до них верхні частини при вододільних схилів крутістю до 30. головним несприятливим фактором тут є дія шкідливих вітрів.

При сітковий фонд – це нижні частини при вододільних схилів крутістю 3-90 уздовж бровки берегів давньої гідрографічної сітки, де спостерігається водяна ерозія (злив) ґрунту.

Гідрографічний фонд становить береги та дно давньої гідрографічної сітки, крутосхили крутістю понад 90 та сучасні розливи (яри). Лісомеліоративні заходи передбачають створення того чи іншого виду захисних лісових насаджень залежно від основної захисної функції, яку вони виконуватимуть на даній території.

Ґрунтозахисна роль лісу полягає у збереженні (закріпленні) ґрунту й поліпшенні його властивостей. Показником порушення цієї функції лісів є ерозійні процеси, які часто виникають після її вирубування.

Водорегулююча роль лісу зводиться до активного корисного перерозподілу основних складових водного балансу як на території, зайнятій лісом, так і в цілому по басейну.

Для захисту грунтів від ерозії та підвищення врожайності сільськогосподарських культур на території України створено понад 1 млн. га захисних лісових насаджень. Залісненню підлягають береги рік і водойми, крутосхили і яри, виробки з-під корисних копалин, інші так звані непридатні землі, де створення меліоративних лісових насаджень поліпшить екологічну ситуацію і запобігли руйнуванню земель.

Прояв лісомеліоративного дефекту лісових насаджень зумовлюється особливостями біологічного характеру, зокрема, впливом на зміну фізичних і хімічних властивостей ґрунту, мікроклімату (теплового режиму вологості приземних шарів повітря), вітрового режиму та гідрології місцевості.

Види, способи та агротехніка створення лісомеліоративних насаджень планується у відповідності з характером земельного фонду та категорій земель.

Територія ділянок, які обрано для аналізу, відносяться до привододільного фонду. Тут розміщені полезахисні лісові смуги.

2.2. Лісівничо-біологічне обґрунтування проведення лісозахисних заходів.

Важливою особливості лісових насаджень є те, що вони впливають на різні фактори навколишнього середовища. Лісові меліорації створені для боротьби з несприятливими природними явищами, запобігання чи послаблення їх дії, а також для поліпшення мікроклімату, гідрологічних і ґрунтових умов. Однією з важливих ланок у комплексі заходів з охорони навколишнього середовища є створення особливих форм та конструкцій захисних лісових насаджень. Для покращення впливу захисних лісових насаджень проектування протиерозійних заходів проводиться в господарстві комплексна, з врахуванням специфіки впливу на окремі фактори середовища.

Тільки один з видів смугових лісових насаджень не може самостійно з повною ефективністю здійснювати всі захисні функції. Зміна вітрового режиму місцевості буде ефективною тільки тоді, коди в вітроломні полоси функціонують не в кості самостійної одиниці, а як елемент в системі захисних насаджень, що включає всі їх види. В той же час вплив водорегулюючих полосних насаджень на зменшення поверхневого стоку значно посилюється в комплексі з вітроломними полосами, які розміщені у вод роздільній зоні, і впливають на формування поверхневого стоку.