Вы:
мужчина
 
20.64%
женщина
 
31.51%
девочка
 
23.87%
мальчик
 
10.36%
попал случайно
 
13.62%
Архив

Главная / Рефераты / Фінанси / Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності


Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності - Фінанси - Скачать бесплатно


П л а н

Вступ .

Розділ 1 Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні ;

1. 1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності .

1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

на Україні.

1.1.2 Мито , як податковий засіб регулювання експорту-імпорту країни .

1.1. 3 Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного

збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку підприємств з

іноземними інвестиціями

1. 2 Кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних операцій

1.2.2 Основні законодавчі положення про кредитування

зовнішньоекономічної діяльності в Україні

1. 3 Страхування зовнішньоекономічної діяльності .

Розділ 2 Основні форми міжнародних розрахунків ;

2.1 Відкритий рахунок ;

2.2 Банківський перевод ;

2. 2 Акредитив ;

2.1.1 Сутність акредитивних операцій та основні форми акредитива.

2.1.2 Застосування акредитива як механізму фінансування.

2. 2 Інкасо ;

Висновки

Список використаної літератури

Вступ .

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності використовується для провадження у цій сфері фінансової політики держави та суб’єктів господарювання . Він являє собою сукупність способів організації фінансових відносин , що застосовуються в цілях досягенння благоприємних умов розвитку як сфери зовнішньоекономічної діяльності , так і економіки країни вцілому .

Фінансовий механізм включає види , форми , методи фінансових відносин та способи їх кількісного визначення . Кількісні параметри та способи їх визначення є найбільш рухомими частинами фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності . Так неодноразово змінювались ставки податків , способи розподілення прибутку та ін .

Чітко працюючий , ефективний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності дуже важливий як для держави вцілому , так і для суб’єктів підприємницької діяльності , бо він формує обличча держави у зовнішньоекономічних стосунках з іншими країнами та надає можливість максимально ефективно використати наявні ресурси та потенціал .

Для більш глибокого розуміння фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності треба визначити що собою являє зовнішньоекономічна діяльність та хто її має право здійснювати на теріторії України .

Отже суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є :

а ) фізичні особи , які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на теріторії України ;

б ) юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місце знаходження на теріторії України , в тому числі юридичні особи , майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності ;

в ) об’єднання фізичних , юридичних , фізичних і юридичних осіб які не є юридичними особами за законами України , але які мають постійне місце знаходження на теріторії України і яким за законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність ;

г ) структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності які не є юридичними особами за законами України ( філії , відділення тощо ) , але мають постійне місце знаходження на теріторії України .

д ) спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності , зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місце знаходження на теріторії України .

е ) інші суб’єкти господарської діяльності , предбачені законами України ;

Україна в особі її органів , місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовніщньоекономічних організацій , які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності на теріторії України , а також інші держави , які беруть беруть участь у господарській діяльності на теріторії України діють як юридичні особи згідно з законів України .

До видів зовнішньоекономічної діяльності , які здійснюють в Україні суб’єкти цієї діяльності , належать :

а ) експорт , імпорт товарів , капіталів , робочої сили ;

б ) надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності , що не заборонені законами України ; надання вищезазначених послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України ;

в ) кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

г ) міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках предбачених законами України ;

д ) кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських кредитних та страхових установ за межами України ; створення зазначених установ іноземними суб’єктами господарської діяльності на теріторії України у випадках передбачених законами України ;

е ) спільна підприемницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності як на теріторії України так і за її межами ;

ж )підприємницька діяльність на теріторії України пов’язана з наданням ліцензій , патентів , ноу-хау , торгівельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності та анологічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України ;

з ) організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок , аукціонів , торгів , конференцій симпозиумів , семінарів та інших подібних заходів , що здійснюються на комерційній основі , за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ; організація та здійснення оптової , консигнаційної та роздрібної торгівлі на теріторії України за іноземну валюту у предбачених законами України випадках;

и ) діяльність побудована на формах зустрічної торгівлі між між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

к ) орендні , в тому числі лізінгові , операції між між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

л ) операції по придбанню , продажу та обміну валюти на валютнх аукціонах , валютних біржах та міжбанківському валютному ринку ;

м ) роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на теріторії України так і за її межами ; роботи на контрактній основі іноземних фізичних осіб суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на теріторії України так і за її межами ;

н ) інші види зовнішньоекономічної діяльності не заборонені законами України .

Розділ 1 Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяль-

ності в Україні.

1.1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної

діяльності на Україні.

Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами :

Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності України ;

Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною радою України за поданням Ради Міністрів України ;

Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності та самофінансування суб’єктів зовнішньоеко­номічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України ;

Забороняється встановлювати податки крім тих, що встановлені Верхов­ною Радою України ;

Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою : для одного товару діє єдина ставка податку ;

Заохочення експорту продукції

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , які відповідають таким критеріям :

експорт перевищує імпорт за фінансовий рік

обсяг експорту становить не меньше 5 % від обсягу реалізованих за фінан­совий рік товарів .

стабільна реалізація науових а наукоємких товарів , а також товарів в яих часта доданої вартості становить не меньше 30 %

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пильги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :

норм прискореної амортизації основних виробничих фондів , що використову­ються для виробництва експортних товарів

пільгових норм амортизації основних фондів , створених за рахунок нових інвестицій , що використовуються для виробництва експортних товарів.

норм амортизації на імпортне обладнання , яке використовується для вироб­ництва експортних товарів , не меньших ніж ті , що встановлені в країні поход­ження такого обладнання.

Зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності . Прицьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення , яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів України.

1.1.2 Мито , як податковий інструмент регулювання експорту імпорту країни.

Мито є непрямим податком , що стягується з товарів , які переміщуються через митний кордон країни , тобто ввозяться , вивозяться або прямують транзитом . Введення мита може мати на меті декілька цілей серед яких фіскальні , економічні , політичні . На відміну від інших податків стігнення мита переслідує не стільки фіскальні цілі ( формування доходної частини бюджету ) , митна політика здебільшого спрямована на формування раціональної структури експорту-імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави у цю сферу . Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів .

В економічно розвинених країнах найпоширинішим є мито , яке стягується з товарів , що ввозяться до країн , тобто регулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється , як правило , у країнах з невисоким рівнем еконгмічного розвитку .

Платниками мита є будь-які юридочні чи фізичні особи , котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів , що підлягають митному оподаткуванню згідно до чинного законодавства України .

Об’єкт оподаткування - митна вартість товарів або інших предметів , що преміщуються через митний крдон . Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ , що діє на день подання митної декларації .

Мито сплачується у національній валюті України . Існує два види мита :

а ) ввізне - сплачується по товарах , що імпортуються ;

б ) вивізне - по товарах , які експортуються ;

Запроваджено також два види ставок , за якими обчислюється сума мита , що підлягає сплаті до бюджету :

1 ) в процентах до митної вартості товарів ;

2 ) у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару ;

Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок мита . Митна вартість визначається у фактично сплачених цінах , або цінах , що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону . При встановленні митної вартості до неї включаються :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до данних товарів .

При справлянні мита на Україні встановлена разгалужена система пільг . Так від оплати мита повністю звільняються :

Транспортні засоби , що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів , багажу та пасажирів , а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження паливо , продовольство та інше майно необхідні для їх нормальної роботи під час пребування у дорозі , в пунктах проміжної зупинки або придбанні за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії ( поломки ) транспортних засобів ;

Предмети матеріально-технічного постачання та спорядження паливо , сировина для промислової переробки , продовольство та інше майно , що вивзися за межі митної теріторії України для забезпечення виробничої діяльності суден , які ведуть морський промисел , а також продукція їх промислу , що ввозится на теріторію України ;

Валюта України , іноземна валюта та цінні папери ;

Товари та інші предмети , що підлягають оберненню у власність держави у випадках , передбачених законами України ;

Товари та інші предмети , що врезультаті їх пошкодження до проходження митного кордону стали непридатними для використання їх як виробів або матеріалів ;

Предмети, які ввозяться на Україну для офіційного та особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами , які відповідно до міжнародних договорів України та законів України користуються правом безмитного ввезення на теріторію України та безмитного вивезення з теріторії України такіх товарів ;

Товари та інші предмети ,які походять з митної теріторії України і ввозяться назад на цю теріторію без обробки або переробки , а також товари та інші предметиіноземного походження , які вивозяться назад за межі митної теріторії України без обробки або переробки ;

Товари та предмети , що знову ввозяться на митну теріторію України , і походять з іношої теріторії , які були обкладені митом при первісному ввезенні на митнцу теріторію України та тимчасово вивозились за її межі ;

товари та інші предмети , що знову вивозяться за межі митної теріторії України і похлдять з цієї теріторії , які були обкладені митом при первісному вивезенні за межі митної теріторії України та тимчасово ввозились на цю теріторію ;

Інші товари та предмети , що визначаються законами України ;

Згідно законів України можуть бути встановлені пільги по сплаті мита у вигляді :

а ) зниження ставок мита ;

б) безмитного ввезення та вивезення товарів зі спеціальних митних зон

в ) установлення преференцій , щодо ставок Єдиного митного тарифу України

Звернемось до порядку обчислення мита при ввезенні товарів юридичними особами . Це порядок сплати визначається Єдиним митним тарифом Укарїни . Оподатковувані товари зведені в товарну класифікаційну схему , що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Усі предмети , що підлягають митному контролю систематизовано у 21 розділі , 97 главах , 1241 товарній позиції , 5019 товарних підпозиціях . Кожний товар має свій чотиризначний цифровий код . Перші дві цифри означають товарну групу , другі - товарну позицію .

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок , що розрізняються за розміром : преференційні , пільгові та повні .

Преференційні ставки застосовуються :

а ) до товарів та іншіх предметів , що походять із країн , які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони ;

б ) при встановлені будь-якого преференціального митного режиму згідно до міжнародних договорів за участю України ;

в ) до товарів та іншіх предметів , які походять з країн , що розвиваються за вийнятком товарів котрі належать до товарних груп 25-97 ( товарні групи 1-24 це продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного походження та ін . )

Преференційні ставки у розмірі від 10 до 30 % застосовуються лише до алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Усі інші товари , що оподатковуються за преференційними ставками звільняються від сплати мита .

Пільгові ставки застосовуються до товарів та іншіх предметів , що :

а ) походять з країн або економічних союзів , що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння ;

б ) походять з країн , що розвиваються ( за вийнятком товарних груп , до яких застосовуються преференційні ставки ) ;

Найменьший розмір пільгової ставки становить 2 % , най більший - 30 % . На відміну від оподаткування за преференційними ставками , мито за пільговими ставками сплачується по всіх групах товарів , які визначені у Тарифі.

Повні ( загальні ) ставки застосовуються до решти товарів та інши предметів , їх розмір становить від 5 до 50 % митної вартості.

Таким чином , для правильного визначення суми мита , яка належить до сплати , важливо встановити не тільки тарифну позицію товару , а і правильно визначити країну іх походження . Країною походження товарів вважається країна де товари були повністю вироблені або піддалися достатній обробці чи переробці .

Розглянемо порядок обкладання митом предметів , які ввозяться ( пересилаються ) громадянами ( фізичними особами ) в Україну , оскільки тут існують деякі особливості порівняно з і сплатою ввізного мита юридичними особами . Термін “ громадяни “ або “ фізичні особи “ охоплює громадян України , іноземних громадян та осіб без громадянства , які є платниками ввізного мита при переміщенні товарів та іншіх предметів через митний кордон України .

Для визначення суми мита у вказаних платників застосовуються тільки повні ставки Єдиного митного тарифу . Але для ціх платників дещо розширений обсяг пільг . Так від сплати мита звільняються такі предмети :

а ) товари ( крім вино-горілчаних і тютюнових виробів ) загальною вартість еквівалентною 1400 доларів США включно ;

б ) предмети особистого користування ( за вийнятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них ) , що тимчасово ввозяться на митну теріторію України ;

в ) речі , що ввозяться ( пересилаються ) при переселенні на постійне місце проживання в Україну ;

г ) горілчані вироби в кількості 1 л, вино - 2 л , тютюнові вироби - 200 цигарок ( або 200 г цих виробів ) на одну особу.

Перелік ставок ввізного мита на транспортні засоби індивідуального користування та запасні частини до них визначається не Єдиним митним тарифом , а окремим Декретом Кабінету Міністрів Украіни . Ставки дифереційовані в залежності від строку експлуатації транспортного засобу , що ввозиться : найменьші ставки ( 0,1 долара США за 1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до нових транспортних засобів ( строк експлуатації до 1 року включно ) ; найбільші ( 0,5 долара США за 1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до транспортних засобів строк експлуатації яких понад 6 років .

Вивізне мито є одним із інструментів регулювання структури експорту і вводиться з метою скорочення переліку товарів , експорт яких підлягає нетарифному регулюванню . Ставки вивізного мита та товари , які підлягають оподаткуванню зтверджуються Кабінетом Міністрів України . Вивізне мито сплачується у національній валюті України, його ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів , що вивозяться за митні межі України. Згідно з преліком вивізним митом оподатковуються : продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного походження та деякі види сировини та корисних копалин . Найменьша ставка - 10 % митної вартості , найбільша - 30 % .

Від обкладення вивізним ( експортним ) митом звільняються товари ( роботи , послуги ) , які ивозяться ( надаються ) в межах отриманих суб’єктами підприємницької діяльності експортних квот , а також ті товари , що вироблені повністю з давальницької сировини , яка була попередньо імпортована .

За ухилення від сплати мита застосовуються фінансові санкції у вигляді безспірного стягнення суми мита та штрафу за кожний день прострочки у розмірі 0,2 % суми недоплати .

1.1.3 Особливості застосування податку на додану вартість та

акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності в Україні.

Порядок обчислення та сллати податка на додану вартість та акцизнго збору за товари ( роботи , послуги ) , ввезені за-за меж митних кордонів України та товари ( роботи , послуги ) , експортовані за межі митних кордонів України визначаються відповідною інструкцією Головної державної податкової інспекції України .

У відповідності до неї платниками податку на додану вартість та акцизного збору за імпортні товари є :

1 ) суб’єкти підприємницької діяльності , включаючи громадян , що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи ( декларанти ), які ввозять товари ( продукцію ) як для власних так і для виробничих потреб з ціллю реалізації у вільному обігу .

2 ) міжнародні об’єднання, включаючи міжнародні урядові організації , іноземні юридичні особи та громадяни , які від свого імені здійснюють підприємниціку діяльність на теріторії України, у випадку ввезення на теріторію України ними імпортних товарів , за вийнятком майна , що ввозиться у якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями

3 ) у випадку відсутності у зазначениз вище неризидентів розрахункових рахунків в установах банків України та їх постійних представництв в Україні , сплата податка виконується покупцями (замовниками , отримувачами ) товарів.

4 ) при подальшій реалізації на теріторії України майна , що ввозиться в якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями податок на додану вартість та акцизний збір сплачується на загальних підставах.

У відповідності до чинного законодавства об’єктами оподаткування ввезених на теріторію України товарів є :

1 ) для податку на додану вартість ( крім конфіскованого, безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом ) є їх митна вартість , прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари .

В митну вартість ввезених на теріторію України товарів включається :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до данних товарів .

2 ) для акцизного збору на підакцизні товари ( крім конфіскованого безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом а також тих , що використовуються для виробництва підакцизних товарів ) є їх митна вартість , прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів .

При цьому рекламні матеріали та сувеніри , які ввозяться в Україну й призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні виставок , конкурсів , нарад , семінарів , ярмарок та інших подібних міроприємств ( пропускається за рішенням митного органу в кількості достатній для забезпечення потреб з врахуванням цілі переміщення ) , не є об’єктом оподаткування .

Слід зазначити що у відповідності до податкового законодавства України не підлягають обкладенню податком на добавлену вартість та акцизним збором :

а) транспортні засоби , що використовується для міжнародних перевезень пасажирів та вантажів ;

б) професійне обладнання , майно та інструменти , що належать іноземним юридичним особам і необхідні для надання послуг або виконання робітн ими на теріторії України ;

в) зразки товарів , якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб та їх використання на теріторії України не має комерційного характеру.

Інші товари , які ввозяться на теріторію України та входять до переліку , що затверджений Верховною Радою України обкладаються акцизним збором за ставками вказаними у вищезазначеному переліку .

Обчислення акцизного збору здійснюється виходячи з митної вартості товарів , прерахованої за курсом Національного банку України з врахуванням сплачених сум мита та митних зборів і розміру ставок , затверджених за наступними формулами :

а ) за товари , що підлягають обкладенню митом та митними сборами :

( В + М ) х А : 100

б ) інші товари :

( В х А ) : 100

де : В - митна вартість товару ;

М - мито та митні збори ;

А - ставка акцизного збору .

Підставою для обчислення акцизного збору є вантажна митна декларація . Як було вже зазначено , імпортні підакцизні товари , що використовуються для виробництва підакцизних товарів звільняються від сплати акцизного збору при переміщені через митний кордон України . Якщо ввезені імпортні підакцизні товари використовуються не для зазначених цілей , то обчислення акцизного збору виконується на загальних підставах .

Для розуміння принципу обкладеня податком на додану вартість товарів що ввозяться з-за меж України треба чітко визначити оподатковуваний оборот та механізм оподаткування .

Отже , оподатковуваним оборотом для обчислення податку на додану вартість є вартість , яку необхідно сплатити до чи після провадження митних процедур за товари ввезені на теріторію України, що включає в себе митну вартість товара , прераховану за курсом Національного банку України , мито , митні збори та суму акцизного збору за підакцизні товари .

Обчислення самого податку провадиться за ставкою 20 % від оподатковуваного обороту . Сума податку обчислюеться за такими формулами :

а ) товари , що належать обкладенню митом , митним та акцизним збором :

( В+М+А ) * П : 100

б ) товари , що належать обкладенню митом і митним збором , але не обкладаються акцизним збором :

( В +М ) * П : 100

в) інші товари :

В * П : 100

де : В - митна вартість в українських гривнях ;

М - мито , митна вартість ;

А - акцизний збір ;

П - ставка податку на додану вартість ( 20 % )

Треба зазначити , що сума ПДВ за придбані матеріли сировину та інші вироби не зменьшує суму ПДВ , яка належить сплаті до бюджету , а разом з вартістю придбаних товарів включається до витрат виробництва і обігу. Тобто якщо розглядати бухгалтерський бік справи то сума ПДВ після отримання товару не списується з кредиту рахунку 60 в дебет рахунку 68 , а списується з кредиту рахунку 51 і разом з вартістю товару і відображається за дебетом рахунків обліку виробничих запасів , затрат на виробництво , капіталовкладень та нематеріальних активів .

60 - “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками “

68 - “ Розрахунки з бюджетом “

51 - “ Розрахунковий рахунок “

В підприємствах , що безпосередньо самостійно реалізують імпортні товари або надають посередницькі послуги з продажу імпортних товарів на теріторії України , окрім їх реалізації їх за іноземну валюту , об’єктом обкладення для податку на додану вартість є різниця між ціною реалізації , що містить податок на додану вартість та митною вартістю , до якої включено сума митних зборів , мита, акцизного збору на підакцизні товари та податку на додану вартість . Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

Розглянемо цю ситуацію на прикладі : нехай куплений непідакцизний товар митна вартість якого разом з митом , та митними сборами складає 10 гр . Отже сума ПДВ складе 2 гр , відповідно ці 2 гр будуть віднесені на вартість товару , і він вже коштуватиме 12 гр . Доставляючи товар до споживача імпортер витратив ще 1 гр і вартість товару стала 13 гр . Щоб мати свій інтерес при продажу товару імпортер закладає до ціни товару прибуток у ромірі 7,7 % - це приблизно 1 гр . Для визначення кінцевої ціни реалізації йому треба включит в неї ПДВ : ( 13 + 1 ) * 1,2 = 16,8 гр . Для обчислення суми ПДВ , яку необхідно сплатити у бюджет необхідно відняти від ціни реалізації митну вартість разом з митом , та митними сборами : 16,8 - 12 = 4,8 гр ( це буде оподатковуваний оборот ) , помноживши його на 0,1667 ми отримаємо суму яку необхідно сплатити в бюджет: 4,8*0,1667 = 0,8 гр . Але якщо виділити чисту додаткову вартість ( 4,8 / 1.2 = 4 гр ) то можна помітити цікавий факт , що ця суммаскладається з :

1 ) суми ПДВ сплаченої на митниці 2 гр ;

2 ) витрат пов’язаних з продажем товару ;

3 ) прибутку імпортера;

Виявляється , що при сплаті вдруге податку імпортер сплачує його втому числі і на суму попереднього ПДВ , що підвищує ціну його товарів. Це на мій погляд було зроблено для захисту національного виробника ( ціни на імпортні товари завищуються порівняно з вітчизняними товарами ) .

Як буде нижче зазначено імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб не оподатковуеться ПДВ при пересіченні митного кордону України .

Якщо ж відбувається реалізація на теріторії України ( обмін або передача ) або використання не на власні виробничі потреби імпортної сировини , матеріалів, комплектуючіх виробів, обладнання , яке ввозилось резидентами для власних виробничих потреб , окрім їх реалізації за іноземну валюту , оподаткований оборот визначається виходячи з їх вартості з врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ) , але не нижче їх митної вартості з врахуванням сплачених сум мита , митного та акцизного зборів ( за підакцизні товари ) , та ПДВ або ціни придбання з врахуванням ПДВ , а по імпортних основних виробничих фондах не нижче їх балансової вартості за вичетом їх фактичного зносу та врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ). Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні енергоносії ( нафта , газ , нафтопродукти ) які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( використанні ) вказаних енергоносіїв споживачам для невиробничі потреби ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні матеріально-технічні ресурсидля сільського господарства які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) сільськогосподарським споживачам обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( обміну , передачі чи використання ) вказаних вказаних матеріально-технічнихресурсів не для потреб сільського господарства ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

Актуальним питанням в сучасному економічному житті , і особливо в сфері зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання пільг при сплаті акцизного збору та податку на додану вартість .

Отже , від сплати акцизного збору під час провадження митних процедур вивільнюються:

а) легкові автомобілі для інвалідів сплата за які провадиться органами соціального забезпечення ;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медицинська допомога , міліція та іню) , у відповідності з переліком , що встановлюється Кабінетом Міністрів України і які будуть використані за призначенням .

Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних процедур вивільнюються :

а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами , а також особового використання дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв , включаючи членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення для України предбачено іноземною державою;

б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;

в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке імпортується для реалізації виключно через молошні кухні ;

г ) дитячі газети та журнали , учнівські зошити та підручники .

д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення , що імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )

е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;

ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;

з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб ;

и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е” , вивільняються від сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на комерційні цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі товари стягується у встановленому порядку .

Контроль за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів , вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору , проводять органи державної податкової служби України .

Вище були наведені особливості та методика обчислення

назад |  1  | вперед


Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов