Податкова система України - Фінанси - Скачать бесплатно

бюджет не повинна перевищувати 27% (рівень 2004 року), а через соціа льні фонди – не більше 14%. Тому протягом наступних п’яти років необхідно забезпечити зменшення співвідношення доходів зведеного бюджету до ВВП на 1%-1.5% щорічно. Бажано, щоб номінальні доходи бюджету протягом кі лькох наступних років зростали на рівні темпів інфляції. Однак, оскільки по літично складно забезпечити таке рішення, можна встановити як орієнтир ре альне зростання доходів бюджету на рівні не більше ніж 1/3 темпів зростання реального ВВП. При досягненні співвідношення на рівні 27% доходи бюдже ту та соціальних фондів необхідно закладати на рівні зростання номінального ВВП. Діючий набір податків і зборів немає сенсу переглядати протягом на ступних кількох років. Доцільним є лише запровадження податку на нерухо мість.

Податок на додану вартість.

В країнах з перехідною економікою не прямі податки (ПДВ та акциз) відіграють важливу роль у забезпеченні над ходжень до бюджету[15]. Адже можливості ухилення від їх сплати значно менші ніж для прямих податків. Натомість на прямі податки найбільшою мі рою покладаються країни з розвинутими інститутами податкової системи та високою податковою культурою. Потрібно пам’ятати, що від зниження ста вок непрямих податків найбільшою мірою виграють виробники, а не спожи вачі. Лише на конкурентних ринках зниження ставок ПДВ призведе до зме ншення ціни товарів та послуг. Натомість в багатьох секторах економіки зменшення ставок ПДВ сприятиме зростанню рентабельності підприємств, які будуть залишати у своєму розпорядженні кошти, що раніше йшли на сплату ПДВ. Позитивним моментом таких змін є зменшення вхідного порога для входження нових підприємств на ринок (entry level), оскільки вища рен табельність дозволить новим підприємствам інвестувати більші обсяги кош тів у розширення виробництва. Це, у свою чергу, має призвести до розвитку конкурентного середовища на ринках товарів та послуг. Встановлення ставки ПДВ у розмірі 12% (як це пропонується у Концепції) суперечить норматив ним актам Європейського союзу. Мінімальна ставка ПДВ у країнах ЄС не може бути нижчою ніж 15%[13]. Тому зважаючи на прагнення України інте груватися до європейського співтовариства, необхідно враховувати ці вимоги Доцільність застосування зменшених або нульових ставок податку на додану вартість є достатньо спірною. Використання знижених (нульових) ставок за проваджується, як правило, з метою здешевлення ряду соціальних товарів та послуг для населення. Однак, як вже зазначалося, зниження ставок ПДВ не обов’язково призводить до здешевлення товарів. Окрім того, зменшення по даткових ставок призводить до зменшення податкових платежів усіх соціа льних груп, а не лише найбідніших. Запроваджуючи нульові ставки ПДВ на товари та послуги, потрібно пам’ятати, що відповідно до норм Світової орга нізації торгівлі ці ж самі знижені ставки потрібно буде застосовувати і щодо імпортованої продукції. Ця вимога є елементом забезпечення „національного режиму” – одного із ключових принципів СОТ. Тому така допомога націона льному виробнику, що автоматично поширюватиметься і на іноземних по стачальників буде дорого коштувати бюджету. У цьому зв’язку слід наголо сити, що теперішній порядок сплати ПДВ сільгоспвиробниками необхідно буде переглянути з метою приведення законодавства до вимог угод СОТ.

Податок на прибуток підприємств

Перший етап реформи податку на прибуток відбувся у 2004 році, коли було зменшено ставку податку із 30% до 25%. Вже наступного року частка прибуткових підприємств, за даними Держкомстату збільшилася на 7%. Я вважаю, що значною мірою це явище можна пояснити виходом бізнесу із тіні. Багато країн зменшують ставки по датку на прибуток з тим, щоб зменшити стимули уникнення сплати податку.

Польща, Словаччина[15], Латвія та Литва нещодавно зменшили ставку до 19%, а Естонія, взагалі, відмінила податок. Однак досвід свідчить, що скасу вання податку на прибуток компаній можливе лише за певних умов. Адже скасування податку на прибуток компаній створює додаткові можливості ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та податок на збіль шення ринкової вартості капіталу. Тому податок на прибуток підприємств необхідно зменшити до рівня ставки податку на доход фізичних осіб (до 15%). Заздалегідь оголошене та поступове зменшення ставок є кращим, аніж різке скорочення за один раз, оскільки в останньому випадку велика ймовір ність виникнення сумнівів щодо обґрунтованості та незворотності урядової політики. Водночас основні зусилля необхідно докласти до спрощення адмі ністрування податку на прибуток та встановлення таких визначень у подат ковому законодавстві, які б відповідали тим, що існують в європейських кра їнах. Найбільші розходження проявляються в наступному: • Податкове зако нодавство України жорстко обмежує перелік дозволених витрат. Кращим підходом було би визначити перелік видатків, які для цілей податкового об ліку заборонено відносити на витрати, та дозволити усі інші. • Поточна амор тизаційна політика підриває стимули робити інвестиції і потребує максима льно можливої лібералізації

Єдиний соціальний податок

“Ми погоджуємося щодо необхідності заміни чотирьох обов’язкових соціальних платежів єдиним соціальним пода тком, ставка якого поступово має зменшуватися. Ставка податку може відрі знятися залежно від сектору економіки, в якому працює виробник. Право ад міністрування такого податку можна закріпити за Пенсійним фондом Украї ни, оскільки той має найбільш розгалужену мережу представництв по Украї ні. Водночас надходження від єдиного соціального податку мають автомати чно та негайно розподілятися між усіма соціальними фондами у чітко визна чених частках. Запровадження єдиного соціального податку має на меті по легшити процедуру розрахунку і сплати поточних соціальних платежів, а та кож призвести до економії часу суб’єктів підприємництва. Ми погоджуємося, що зменшення ставок податку повинно відбуватися поступово, не більше ніж на 1,5-2% щороку. На нашу думку навряд чи ставка єдиного соціального по датку можу бути меншою ніж 25%2 в довгостроковій перспективі. Щороку уряд має чітко відслідковувати динаміку зростання надходжень за рахунок детінізації фонду заробітної плати.” [17] Зменшення фіскального наванта ження на фонд оплати праці в проекті бюджету на 2006 рік є важливим кро ком у цьому напрямку[11].

Оподаткування дивідендів, процентного доходу, доходу від зміни вартості капіталу

Дискусійним питанням в контексті зміни структури пода тків є оподаткування дивідендів, процентного доходу та доходу від зміни ва ртості капіталу. Взагалі, дивіденди, процентний дохід та капітальні різниці є економічною винагородою від постачання капіталу в економіку, так само як заробітна платня є винагородою від постачання праці та людського капіталу.

Цілком логічним було б оподатковувати дивіденди, процентні доходи та ка пітальні різниці, які отримують домогосподарства, за такими ж ставками, що оподатковується доходи фізичних осіб. З іншого боку, існує ризик значного падіння накопичення заощаджень фінансовим сектором. Наприкінці 2004 ро ку середня відсоткова ставка за строковими депозитами складала близько 11%, тоді як рівень інфляції був 12.3%, що дає негативні реальні ставки.

Оподаткування процентних доходів однозначно погіршить ситуацію. Саме тому потрібно помірно оподатковувати процентні доходи і бажано відкласти впровадження податку до часу, коли інфляція стане контрольованою та низь кою. Оподаткування капітальних різниць та дивідендів необхідно гармонізу вати з оподаткуванням процентних доходів, щоб фіскальна політика не спо творювала ринковий розподіл капіталу між банківським сектором, фондовим ринком та іншими фінансовими посередниками.

Впровадження податку на нерухомість/будівлі та споруди

Податок на нерухомість/ будівлі та споруди є досить привабливим, оскільки він спри яє ефективному використанню житлових та комерційних приміщень. Цей по даток - у тому чи іншому вигляді – є майже у кожній країні світу та визнача ється як річний відсоток від ринкової вартості власності. Незважаючи на простоту концепції, податок є одним із найскладніших в адмініструванні, так як важко визначити „ринкову вартість” і ще важче визначити та оцінити її на практиці. Попри усі труднощі перехідні країни, зокрема Польща, Естонія, Чехія, Словаччина та Росія, ввели цей податок і вже мають значні надхо дження з цього джерела. Наприклад, в Росії цей податок приносить близько 9% від усіх надходжень до державного бюджету. Впровадження податку на нерухомість/будівлі та споруди повинно компенсувати втрати надходжень від зменшення податку на прибуток. Вирішенням проблеми з визначенням ринкової вартості може бути, наприклад, визначення податкового зо бов’язання залежно від, наприклад, a) площі споруди/нерухомості, b) розта шування в Україні, c) розташування в межах міста. Подібні правила є прозо рими і тому їх легко застосовувати для прийняття рішень, вони майже не да ють бюрократам свободи діяти на власний розсуд і, що найважливіше, пода ток тоді можна легко адмініструвати. Податок повинні сплачувати підприєм ства, установи, організації усіх видів, які мають у власності нерухо мість/будівлі та споруди, а також домогосподарства, що володіють нерухомі стю - без будь-яких винятків. Податки потрібно обліковувати та сплачувати раз на рік. Щодо домогосподарств, то було б доцільним визначити базу опо даткування як площу наявної нерухомості, що перевищує певний поріг. А власне поріг можна визначити як кількість членів сім'ї, які проживають у бу дівлі, помноженій на певне число – певний соціальний стандарт житлової площі. Окрім стимулу до ефективного використання власності, визначений таким методом податок на нерухомість має наступні привабливі риси: • Він відносно простий та прозорий в адмініструванні. Надходження від виконаних комерційних операцій можна прослідкувати лише за документами, а відпові дно ними можна легко маніпулювати, тоді як нерухоме майно можна переві рити у будь-який момент • У короткостроковій перспективі такий податок є фіксованим і найменше спотворює економічні стимули • Ефективне оподат кування тіньової (неофіційної) діяльності, зменшується стимул до прихову вання прибутків • Заохочує перерозподіл фондів від менш ефективного до більш ефективного власника, що є надзвичайно важливим в Україні, зважаю чи на непрозорий та часто неефективний розподіл власності в процесі прива тизації • Сприяє кращій оцінці власних активів підприємствами • Певною мі рою може вилучати монопольну ренту • Забезпечує відносно стабільні над ходження до бюджету

Збільшення податку на землю та плати за використання природ них ресурсів

Податок на землю та плату за використання природних ресур сів необхідно збільшити з метою врівноваження оподаткування капіталу та ресурсів по відношенню до оподаткування праці. Багато в чому подібні до податку на нерухомість, вони прості в адмініструванні та відносно менш спо творюючі. Більшість країн також передають повноваження з встановлення та збору цих податків до місцевих адміністрацій, що може сприяти покращенню місцевого управління та, залежно від вибраної політики, сприятиме регіона льному різноманіттю.

Збереження спрощеного оподаткування малих підприємств

Спро щена система оподаткування все ще залишається предметом гострих полі тичних дебатів між Міністерством фінансів, Радою підприємців та декілько ма парламентськими групами. Міністерство фінансів вважає, що спрощена система оподаткування у тому вигляді, що є зараз, створює можливості для ухилення від сплати податків. Трудові угоди оформляються, як контрактні стосунки, частішають випадки, коли великі підприємства діють як декілька малих підприємств, кожне з яких працює за спрощеною схемою оподатку вання. Рада підприємців переконана, що скасування системи є серйозним по гіршенням бізнес-клімату для малих підприємців, а намагання Міністерства фінансів встановити більш жорсткі правила спрощеного обліку і оподатку вання завдають малим підприємцям шкоди, що більша за переваги, отримані від примусу бізнес-структур, що працюють нечесно, дотримуватися законів.

Моя позиція така, що необхідно зберегти спрощене оподаткування по відно шенню до малого бізнесу та сільськогосподарського сектору, принаймні доки не буде спрощено загальну систему оподаткування. Однак, законодавство про оподаткування малого бізнесу потрібно переглянути таким чином, щоб воно не спотворювало стимули і умови ведення малого бізнесу і обмежувало усіх інших оформляти свою діяльність, як мале підприємство.. Конкретні фо рмулювання та кроки необхідно детально аналізувати і тестувати, як вище сказано, щодо потенційного впливу на стимули великих підприємств та умо ви ведення бізнесу для малих. Найбільш очевидним кроком у цьому напрям ку є, наприклад, заборонити роботу будь-якої фірми, власником якої (навіть частково) є юридична особа, за схемою спрощеного оподаткування.

Податкові стимули (звільнення від сплати податків)

Секторальні пільги “Ми пропонуємо відмовитися від будь-яких секторальних податкових пільг. Досвід їх використання свідчить, що втрати добробуту від спотворення ринкової конкуренції та низьких надходжень до бюджету значно перевищу ють здобутки, які отримують виробники в короткостроковому періоді. Окрім того, використання податкових пільг має дуже потужний негативний ефект у довгостроковій перспективі, оскільки такі преференції суттєво уповільнюють структурні реформи в економіці.”[13] Підприємства, що користуються піль гами як правило позбавлені стимулів здійснювати реструктуризацію та моде рнізацію виробництва. Податкові стимули в депресивних регіонах В Україні донедавна діяли податкові пільги у вільних економічних зонах та на терито ріях пріоритетного розвитку. Однак такі пільги спрямовувалися в основному на підтримку поточної діяльності підприємств. ВЕЗ та ТПР встановлювалися через лобіювання в парламенті інтересів певних бізнес структур. Водночас ефективна система податкових стимулів може використовуватись як інстру мент для розвитку виробництва в депресивних регіонах. Для цього, перша за все, необхідно чітко визначити регіони, які підпадають під категорію депре сивних на основі об’єктивних критеріїв (наприклад, рівень безробіття, додана вартість на душу населення). По-друге будь які податкові стимули можуть надаватися виключно для стимулювання інвестицій або створення робочих місць у таких депресивних регіонах. Одним із варіантів таких податкових стимулів може бути пільгова ставка єдиного соціального податку на фонд оплати праці. Однак, запровадження будь- яких пільг для депресивних регіо нів на даному етапі є невиправданим, оскільки цьому має передувати розроб ка довгострокової стратегії подолання регіональних відмінностей в рівні роз витку. Податкові стимули, при цьому, повинні бути не основним, а допоміж ним інструментом регіональної політики. Вони мають бути чітко обмежені в розмірах і часі. Будь-які звільнення від податків мають бути предметом жор сткого моніторингу.

Середньостроковий вплив реформ

Можна помітити, що головні розбіжності між висновками та пропозиціями, викладеними у Концепції та запропонованими експертами CASE Україна, полягають в оцінці наслідків проведення реформи, а не в формулюванні напрямків реформи системи опо даткування. В той же час, адекватна оцінка наслідків реформи дуже важлива для вибору правильної динаміки реформування системи оподаткування. Го ловні проблеми при впроваджені податкової реформи виникають при пере оцінці впливу зниження податкового тиску на розширення податкової бази та динаміку економічного зростання. Як результат такої переоцінки, через кіль ка років реформ уряд змушений або терміново підвищувати ставки податків, або суттєво секвеструвати бюджет. Обидва політики позводять до збільшен ня соціального напруження та до економічного шоку, що негативно впливає на стабільність економічного розвитку країни. “Ми вважаємо, що в Концепції переоцінено ефект розширення податкової бази, через що переоцінено мож ливі доходи бюджету при запропонованому зниженні податкових ставок та темпи економічного зростання в середньостроковій перспективі. В цьому розділі ми пропонуємо наші оцінки середньострокового розвитку економіки по трьох сценаріях, що дозволить порівняти вплив реформи, описаної в Кон цепції, та більш поміркованих підходів до податкової реформи.”[13]

Сценарій № 1: Базовий сценарій розвитку української економіки 2005-2010 р.р.

Першій сценарій є базовим для порівняння. Це сценарій, яки базується на припущені, що податкова реформа не відбудеться протягом на ступних 5 років.

Таблиця 2. Загальні припущення, 2005-2010 р.р. згідно даних CASE Україна [17]

Експорт: Темпи росту експорту на 2005-й рік визначаються на рівні 4.3% через несприятливі умови для експортерів на внутрішньому ринку та деяке зменшення попиту на зовнішньому. На 2006-й рік темпи реального ро сту передбачаються на рівні 2.6%. На період 2007-2010 р.р. середній ріст екс порту очікується на рівні 6.0% р/р.

Бюджетний дефіцит: Рівень дефіциту бюджету для 2005-го року при пускається 0.6% ВВП. Відповідно до бюджетної резолюції, дефіцит консолі дованого бюджету для 2006-го року становитиме 2% ВВП. Приблизно при пускаємо, що в середньому дефіцит бюджету протягом 2007-2010 р.р. стано витиме 1% ВВП.

Сільське господарство: Розвиток сільського господарства передбачаєть ся на рівні 4.1% у 2005-му та в середньому 3.0% р/р у 2006-2010 р.р.

Прямі іноземні інвестиції: Завдяки очікуваному продажу „Криворіжста лі” (іноземним покупцям) притік ПІІ становитиме близько 3.5 млрд. дол.

США у 2005-му році. У 2006-му році чистій притік ПІІ передбачається дещо меншим, на рівні 2.4 млрд. дол. США. Протягом 2007-2010 р.р очікується, що чистий притік ПІІ зростатиме в середньому на 0.5 млрд. дол. США.

Обмінний курс: Для розрахунків припускається, що обмінний курс грив ні до долара США триматимуть на стабільному рівні 5.05 гривень за долар США.

Податкова політика: - у 2006-му році ставка податку на доходи фізич них осіб буде збільшена з 13% до 15%; - ставка податку на додану вартість залишиться на рівні 20%; - ставка податку на прибуток підприємств залиша тиметься на рівні 25%; - загальній рівень акцизних зборів збережеться на по точному рівні; - середній рівень ставок імпортного мита також очікується на стабільному рівні; - припускаємо, що база оподаткування для основних пода тків не буде значно змінюватись; Результати розрахунків За базовим сценарієм ми передбачаємо, що у 2005-му році ВВП зросте близько 3.3%. На період 2006-2010 р.р. середні те мпи росту економіки передбачаються на рівні 5.8%. Основними джерелами росту будуть приватне споживання та (як очікується) відновлення росту інве стиційного попиту. Основними компонентами росту з боку пропозиції зали шаться промисловість (5.1% р/р протягом 2006-2010 р.р. в середньому) та ринкові послуги (6.7% р/р). Рахунок поточного балансу очікується на при близно стабільному рівні навіть незважаючи на погіршення торгового балан су. Це позитивне значення буде підтримуватися значним позитивним сальдо по балансу трансфертів. Темпи росту споживчих цін будуть поступово спові льнюватись (за припущення стабільного розвитку сільського господарства) до рівня 4.2% р/р у 2010р.

Таблиця 3. Деякі прогнозні макроекономічні показники базового сцена рію

сп. – середній за період. Джерело: оцінки CASE Україна

Рис.1 прогнозні макроекономічні показники (за даними таблиці 3) ]

Сценарій № 2: Зниження податкового навантаження (CASE Україна)

Даний сценарій реформування запропонований Центром соціально економічних досліджень CASE Україна. Основною відмінністю даного сценарію від базового є поступове зниження податкового тягаря протягом на ступних п’яти років. Зокрема: - ставка податку на прибуток підприємств по ступово (з кроком 2 в.п. на рік) буде знижуватись до рівня 15%; - ставка по датку на додану вартість буде знижуватись (з кроком 1 в.п.) до рівня 15%; соціальні відрахування (сукупні) будуть знижуватись (з кроком 2 в.п.) до рів ня 27%; Для компенсації втрати доходів бюджету пропонується запровадити податок на нерухоме майно на рівні 0.5% від балансової вартості (Додаток 1); За розрахунками нашої моделі при поступовому знижені податкового на вантаження (до рівня 29.5% ВВП у 2010 році) завдяки ефекту детінізації та вивільненню ресурсів для інвестування ріст економіки протягом 2006-2010 р.р. збільшиться в середньому на 0.5 в.п. Такий ефект матиме місце в основ ному завдяки зростанню приватного споживання (в умовах зменшення пода ткового навантаження на заробітну плату) та посилення інвестиційного по питу (більше ресурсів залишатиметься у розпорядженні підприємств). Фак тично таке послаблення податкового тягаря позитивно відобразилось на всіх секторах економіки. Лише рахунок поточних операцій набув гіршого значен ня ніж у базовому сценарії. Це зумовлено сильнішим ростом економіки у сценарії 2, що і спричинило більш стрімке зростання імпорту, та, як наслідок, погіршення торгового балансу. Потрібно зазначити, що у зв’язку із запровадженням податку на нерухоме майно у 2006- 2007 р.р податкове навантажен ня дещо навіть збільшиться у порівнянні з базовим сценарієм. Однак, у дов гостроковому періоді зниження ставок по основним податкам призведе до поступового послаблення тиску. Також важливо, що для більш „м’якого” за провадження податку на майно можна спочатку впровадити 0.1% ставку по датку, а поступово довести її до 0.5%. Однак, така схема буде зменшувати стимули до інвестування у довгостроковому періоді, в той час як разове за провадження фіксованого податку просто створить шок, негативний ефект якого матиме місце лише у короткостроковому періоді.

Таблиця 4. Деякі прогнозні макроекономічні показники сценарію 2

 сп. – середній за період Джерело: оцінки CASE Україна

Рис.2 прогнозні макроекономічні показники (за даними таблиці 4)

Сценарій № 3: Зниження податкового навантаження (Концепція реформування податкової системи України)

У даному сценарії прово дяться розрахунки наслідків для економіки України запровадження податко вих реформ запропонованих у „Концепції реформування податкової системи України”. При розрахунках брався до уваги лише період до кінця 2010 р. Хо ча сама концепція передбачає реформи на семирічний період. Такий підхід був зумовлений необхідністю порівняння з результатами оцінок у сценарії 2.

Фактично було обраховано середньостроковий ефект від реформи. Основни ми параметрами, що вносились були: - поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств (крок у 3 в.п. на рік) від 25% до 10%; - зниження ставки податку на додану вартість (крок у 1.33 в.п.) від 20% до 13.4% у 2010р.; - зниження ставки податку з доходів фізичних осіб (крок у 1 в.п.) від 15% до 12%; - зниження ставки єдиного соціального податку (крок у 2 в.п.) з 37% до 27% станом на 2010р; - запровадження податку на нерухоме майно (для розрахунків взято на рівні 0.5% від балансової вартості) Фактично більш стрімке зниження податкового навантаження у сценарії 3 (у порівнянні зі сценарієм 2) призвело до дещо вищих темпів росту економіки (на 0.1 в.п. в середньому за 2006-2010р.р.). Як і у сценарії 2 зниження навантаження пози тивно відобразилось на всіх секторах економіки. Однак, рахунок поточного балансу погіршився через ріст імпорту. Станом на 2010 р. рівень доходів консолідованого бюджету становитиме 27.1% ВВП.

Таблиця 5. Деякі прогнозні макроекономічні показники сценарію 3

сп. – середній за період Джерело: оцінки CASE Україна

Рис .3 прогнозні макроекономічні показники (за даними таблиці 5)

Ціна реформ

Очевидно, що при будь-якому зниженні податкового на вантаження реальний сектор буде зростати швидше ніж при збереженні по даткових ставок на стабільному рівні. Однак, скорочення податкових ставок веде до зменшення доходів бюджету. За розрахунками CASE Ukraine, на по чаткових етапах реформи втрати від зменшення ставок компенсуватиметься крім ефекту детінізації ще й надходженнями від податку на нерухоме майно.

Однак вже починаючи з 2007-го року (сценарій 3) та 2008-го року (сценарій 2) доходи бюджету стають меншими від доходів у базовому сценарії. За да них умов слушно було б розглянути питання граничної ефективності змен шення навантаження. Наприклад у сценарії 2 навантаження за 5 років скоро чується на 1.9% при чому ріст стимулюється на додаткових 0.5 в.п. Таким чином гранична ефективність кожного скороченого відсоткового пункту по даткового навантаження становить 0.26 в.п. Для сценарію 3 цей показник становить 0.14 в.п.

Таблиця 6. Доходи консолідованого бюджету, млрд. грн., 2005-2010 р.р.[17]

Рис .4 Доходи консолідованого бюджету, млрд. грн., 2005-2010 р.р (за даними таблиці 6) Рис.5 Порівняння змін деяких економічних показників за різними сценаріями

 Заключні висновки

Реформування податкової системи в Україні може відбуватися за двома головними принципами: реформування зі збереження існуючих розмірів ви датків бюджету, та зниження податкового навантаження разом зі зменшен ням видатків бюджету та державних соціальних фондів. В першому випадку позитивний ефект від реформи досягається за рахунок спрощення податково го обліку та більш рівномірного розподілу податкового навантаження між платниками. В другому випадку додатковий ефект досягається за рахунок зниження податкового навантаження. Рівень зобов’язань по видатках бюдже ту є одним з головних обмежень при проведені податкової реформи. Я згоден з CASE Україна в тому , що проведення податкової реформи, передбаченої в Концепції, можливо тільки при суттєвому скороченні видатків бюджету про тягом перших двох років реформи. Через високий рівень соціальних зо бов’язань в поточному бюджеті, більш реальною на даний момент бачиться реформа, що передбачає збереження реальних видатків бюджету на поточно му рівні (та скорочення їх частки в ВВП через реальне зростання економіки).

Така реформа передбачає більш повільне зменшення ставок податків, і одним з варіантів такої реформи може бути реформа, запропонована CASE Україна.

Література

1. „Огляд та прогноз податкових надходжень України”, Інститут економі чних і політичних досліджень. №2(2) жовтень 2005

2. „Місячний економічний моніторинг України” Інститут економічних і політичних досліджень. №11(61) листопад 2005. Електронна версія: http://kupypresidenta.com/ier/memu_61_nov_05_ua.pdf

3. Концепція реформування податкової системи України (Підготовлено робочою групою Секретаріату Президента України у складі: В.Ланового, І.Акімової, М.Альперовича, Д.Боярчука, І.Голоднюк, Ду бровського, М.Катеринчука, С.Кисельова, С.Ковалюка, Ляпіної, О.Пасхавера, М.Полудьоного, О.Рогозинського, А.Федоренка) Київ, вересень, 2005 р.

4. Тарасов И.Т., Исаев А.А. Финансы и налоги. – М.: Статут, 2004, с.559 560.

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" http://www.sta.gov.ua/news.php3?3697

6. Інтерв’ю з Хорхе Е. Ітріаго, Віце-президентом Європейської бізнес асоціації http://www.pwcglobal.com/extweb/pwcpublications.nsf/docid/926FBB450E B4AFB580256F1F003E180B

7. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про систему оподаткування” http://www.sta.gov.ua/documents/newdocs/1251.htm

8. Адаптація податкового законодавства України до законодавства Євро пейського Союзу http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=55558&cat_i d=42833 http://www.refine.org.ua/pageid-961 1.main?art_id=5235&d=pageinfo

9. Державна податкова адміністрація Украйни http://www.sta.gov.ua/page2.php3?p11_32

10. Нормативно-правові акти України щодо системи оподаткування в Ук раїніhttp://www.sta.gov.ua/page2.php3?p11_32

11. Міжнародний центр перспективних досліджень. Економічний прогноз 2005–2007 http://icps.com.ua/forecast/rozdil1.html

12. Міжнародний центр перспективних досліджень. Громадські слухання “Податкова реформа в Україні” http://www.icps.com.ua/project.html?pid=7

13. Міжнародний центр перспективних досліджень. Податкова реформа: загальне бачення http://www.icps.com.ua/lichylnyk.html?cmd=docs&id=954&filename=http: //www.icps.com.ua/doc/tax_reform_report_u.doc

14. Проблеми податкової системи http://www.icps.com.ua/lichylnyk.html?cmd=docs&id=1574&filename=http://www.icps.com.ua/doc/POR A_sme_presentation.ppt

15. Податкова реформа в Словаччині: результати першого року (DOC, 208 Kb, 4 травня, 2005) http://www.icps.com.ua/lichylnyk.html?cmd=docs&id=1550&filename=http://www.icps.com.ua/doc/6_Ta x-Ukr.doc

16. Спрощені системи оподаткування (PDF, 1 023 Kb, 23 червня, 2004) http://www.icps.com.ua/lichylnyk.html?cmd=docs&id=1409&filename=http://www.icps.com.ua/doc/3 Sproscheni_systemy_opodatkuvannia.pdf

17. Пропозиції до концепції податкової реформи. Центр соціально економічних досліджень CASE Україна http://www.case-ukraine.kiev.ua