Пауерліфтинг - Фізкультура - Скачать бесплатно

Зміст

Зміст

Стор.

Вступ

Пауерліфтинг (силове триборство) відноситься до порівняно молодих видів спорту, відомий він трохи більше 30 років. Назва походить від двох слів «power» - сила, міць і «ліфт» - піднімати.

Першовідкривач цього виду - американці. У колишньому СРСР пауерліфтинг знають із 1989 року, саме тоді в Москві вперше виступили американські й англійські спортсмени з показовими виступами.

Офіційні Чемпіонати світу проводяться з 1972 року, Чемпіонати Європи - з 1980. З кожним роком цей вид спорту стає усе більше популярним, про що свідчить постійно зростаюче число країн учасниць міжнародних змагань.

Поряд зі змаганнями з пауерліфтингу в чоловіків успішно проводяться й міжнародні змагання серед жінок.

З початком виступів російських чоловіків і жінок, збірних з 1991 року відбулися істотні зміни в міжнародній трійці.

Більшість рекордів Світу і Європи встановлено росіянками.

У кожного виду спорту велике майбутнє Міжнародна федерація пауерліфтинга домагається включення силового триборства в програму Олімпійських Ігор. В 1998 році в Москві відбулася зустріч президента Олімпійського комітету Хуано Антоніо Самаранча, Президента Міжнародної Федерації пауерліфтинга Богачева В.В., де піднімалося питання про визнання цього виду спорту.

Ми думаємо, пройде не так багато часу й пауерліфтинг, завдяки своїй популярності, буде включений у програму Олімпійських Ігор.

Як вид спорту пауерліфтинг те саме що важка атлетика, а саме з важкоатлетичним двоєборством, але при цьому має ряд істотних відмінностей. Пауерліфтинг - силовий вид, важкоатлетичне двоєборство - спортивно-силовий. Перевага пауерліфтинга також у тім, що рухи його більше прості, і цим він доступний не тільки чоловікам. Вони протягом багатьох років мають можливість показувати високі результати з мінімальним відсотком травматизму.

Силове триборство містить у собі наступні вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги, лежачи на горизонтальній лаві, тяга станова. Всі сили спортсмена підібрані так щоб задіяти основні групи м'язів. Вправи універсальні й знаходять застосування у всіх видах спорту.

У процесі заняття відбувається зміцнення опорно-рухового апарата; підсилюється кровообіг м'язових тканин, що сприяє їхньому розвитку. Тренування з вагою позитивно впливає на білковий обмін, підсилює анаболічні процеси, а також зростає опір до захворювань.

1. Атлетична гімнастика. Пауерліфтинг.

Гімнастика - це слово грецьке й значить оголений. У Древній Греції якийсь час фізичними вправами займалися без одягу, тому що вважали, і про цьому дуже добре сказав Володимир Маяковський, що “у світі немає прекраснішої одежі, чим бронза мускулів і свіжість шкіри”. Гімнастика в ті часи містила в собі й ігри, і біг, і стрибки, і єдиноборства, і танці. Словом, майже всі види фізичних вправ, які тоді існували. А спрямованість гімнастики була комплексною - і для фізичного, і для духовного вдосконалювання людини. У здоровому тілі - здоровий дух. Дуже підходяща характеристика для тих, хто займався гімнастикою. Аристотель взагалі вважав, що спосіб життя вільної людини немислимий без занять гімнастикою.

Але знаєте, скільки в ті часи було дійсно вільних людей, які могли їй займатися? Від загального числа населення не більше 5 - 10%. Це в Древній Греції. А в Древній Індії, що дала сучасному миру йогові? А в Древньому Китаї, з якого до нас прийшло ушу? Йога й ушу, у загальному гімнастиками стали зовсім недавно, і Аристотель про їх, начебто, нічого не говорив. До того ж споконвічно це були якісь культові заняття, значення яких зараз трактують хто, як хоче. Але я пропоную їх усім у першу чергу саме як гімнастику.

У всякому разі, у стародавності і йога, і ушу як і гімнастика в Греції, теж були заняттям тільки для вибраних, але теж для вдосконалювання тіла й духу. Правда все це робилася як підготовка для життя у світі іншому. У Древній Греції гімнастика існувала як би на противагу агоністиці. Або навпаки - агоністика на противагу гімнастиці. Хоча вони могли, як би доповнювати один одного або компенсувати. Неначебто біле й чорне, солодке й гірке, добро й зло. Тільки от Аристотель вважав, що для розвитку людини гімнастика представляє дуже більшу цінність, тоді як заняття агоністикою взагалі неварті вільної людини.

Ну, так бог з ними, із древніми. Зараз гімнастика що із себе представляє? Навіть якщо запитувати у фахівців отримає різні відповіді. І майже всі в чомусь будуть праві, тому що гімнастика й сьогодні - це ціла система спеціально підібраних фізичних вправ і інших прийомів, застосовуваних для зміцнення здоров'я й гармонічного фізичного розвитку. Приблизно так зараз пишуть у словниках і енциклопедіях. Правда кудись духовне вдосконалювання втратилося в порівнянні із древніми часами, але якщо зараз здоров'я розуміють не тільки як фізичний стан, але й духовне, і інтелектуальне, і навіть соціальне, те...

Сьогодні гімнастик багато: спортивна, художня, лікувальна, що коригує, атлетична, дихальна, гантельна, аеробіка, ритмічна. А ще є акробатика, гімнастики східні, гімнастики косметичні, сексуальні. Зовсім недавно навіть єгипетську гімнастику відкопали. Сама Ніфертіті, говорять, єю займалася.

Майже кожному займатися можна будь-яким видом гімнастики, але на своєму рівні, зрозуміло. І попередньо визначивши основну мету - фізкультурну, тобто для здоров'я й у благо, або спортивну, тобто, як виходить і, швидше за все, на шкоду. Адже сьогодні загальоздоровча спрямованість гімнастики тільки декларується. На ділі ж багато гімнастик - чисто спортивні види.

А тепер поговоримо про пауерліфтинг (атлетичну гімнастику)– важку атлетику. Як це так - важка атлетика й раптом гімнастика? Так дуже просто. Тільки це гімнастика силова й дуже обмежена по своїм цілям і засобам. Раніше хоч три вправи в штангістів було, але от вирішили, що й двох вистачить - поштовху й ривка. Ну, вирішили й вирішили.

Хотіли сказати, що гімнастика це чи ні, а однаково вид богатирський, але... Жінки зараз важкою атлетикою теж займаються. І пауерліфтингом. І гирьовим спортом.

Важка атлетика - вид спортивно-змагальний. Але багато хто нею займається без претензій на загальне визнання й рекорди, а "для себе". У когось виходить, у когось ні. Але частіше це ті, хто на думку фахівців, для важкої атлетики як спорту інтересу не представляє. Безперспективні, так сказати. Хоча бувають і виключення. Як самостійний фізкультурний вид важка атлетика не існує, а як спорт - це заняття досить престижне. Особливо серед чоловіків важких категорій. Але в цілому як вид спорту майже вмираючий.

Для загальної фізичної підготовки й занять "для себе" методи тренування штангістів можна використовувати майже кожному. Але обережно.

У зв'язку із цим цікавий приклад. Дехто вважає, що заняття з обтяженнями, особливо присідання зі штангою, перешкоджають росту хлопчиків. А ви подивитеся на штангістів-важкоатлетів. Вони ж майже все ростом вище за середній. Хоча штангою займаються з дитинства. Причому працюють із такими вагами, що й дорослим не вдасться. Але адже ростуть! Це природа, генетика. Звичайно, не потрібно перевантажувати й ламати спину. Але розумно навантажувати потрібно. І навіть корисно. Грамотні фахівці знають як це робити. А от неписьменні мами-тата, не знаючи основ біології, думають, що якщо вони самі нічим не займаючись не виросли вище за середнє, те їхні чада, займаючись зі штангою, вже точно не виростуть.

Ця інформація батькам, у яких 14-літні діти не ростуть як акселерати. Але їм варто знати, що є таке поняття - гетерохроність розвитку. Це значить, що ростуть діти нерівномірно й не усі відразу. Зверніть увагу на те, яка величезна голова в немовляти в порівнянні з іншим тілом. Значить так треба. А у всьому іншому кожний розвивається по своєму сценарію. Якщо в когось закладена програма вирости до двох метрів - виросте. А якщо в програмі тільки метр із кепкою, то тягнися, не тягнися не допоможе

Повернемося до важкої атлетики. Чесно говорячи, дуже приємно дивитися на здоровенних мужиків-важкоатлетів. Але якщо вся важка атлетика загинається, це не виходить, що й важкоатлетів чекає доля динозаврів. Усе більше популярним стає пауерліфтинг або силове триборство. Це більш демократичний і доступний вид. Частіше його чомусь відносять до сфер бодібілдингу або культуризму, але практично це та ж важка атлетика або силова гімнастика, причому історично більше древня, чим бодібілдинг і важка атлетика. Завдання цієї гімнастики також розвиток сили, тільки її перевірка набагато універсальніша й природня, чим у важкій атлетиці. Правда з погляду загальної фізичної підготовки й у цілому фізкультурної можна було б робити це більше універсальними способами. Поки ж на змаганнях пауерліфтинги виконують три вправи - присідання зі штангою, жим штанги лежачи й станову тягу. Хоча деякі спеціалізуються на якомусь окремому виді, а багато хто, якщо не більшість, займаються пауерліфтингом "для себе". От тільки методи цих занять явно не фізкультурні. І не тільки методи. З важкою атлетикою й пауерліфтингом пов'язані постійні скандали через допінг.

Як змагальний спорт, пауерліфтинг - це не тільки чоловічий, але й жіночий й навіть дитяче заняття. Проводять змагання з пауерліфтингу й серед інвалідів.

Відповідно до класифікації у важкій атлетиці, стосовно до силового триборства в першу групу входять змагальні вправи. Присідання, жим, лежачи на горизонтальній лаві й тяга.

Друга група поєднує спеціально підготовлені вправи, які поширюються на кілька груп:

вправи, для присідання;

вправи, для жиму лежачи;

У третій групі вправ концентруються додаткові розвиваючі вправи. Вони виконуються не тільки зі штангою, але й на тренажерах, з використання гир і інших обтяжень.

Розвиваючі вправи здебільшого роблять локальний вплив, через своєрідну структуру техніки, якщо виконуються з відносно невеликою вагою (обтяженням), потужність, що розвивається звідси при цьому, порівняно невелика.

Тренування пауерліфтерів будується у вигляді тренувальних циклів, ціль яких досягнення високого спортивного результату до певного часу. Кожний тренувальний цикл складається з періодів розвитку спортивної форми, її стабілізації й тимчасової втрати. Ці періоди прийнято називати відповідно підготовчими, змагальними і перехідними. У сукупності ці три періоди становлять тренувальний цикл, або як його називають, великий цикл.

Завдання підготовчого періоду (періоду фундаментальної підготовки) - створити фундамент спортивної форми й забезпечити її безпосереднє становлення. У цей період відбувається пристосування організму до тренувальних впливів і досягається певний (необхідний на даному етапі) рівень підготовленості атлета. Для цього спортсменові звичайно досить 1-2 місяців не перевищувати ці строки.

У підготовчому періоді атлет удосконалюється в техніку класичних і спеціально допоміжних вправ, звіряє спортивну форму (піднімаючи штангу великого, субмаксимального й навіть максимального ваг у класичні й спеціально - допоміжних вправах). Підготовчий період звичайно відрізняється невеликим обсягом тренувального навантаження й поступовим ростом інтенсивності.

Завдання змагального періоду - досягти рівня вищої спортивної форми й забезпечити її реалізацію в спортивних досягненнях.

Для безпосередньої підготовки (підведення) до змагань у пауерліфтингу використовуються звичайно чотири тижні; цей період підготовки й прийнято вважати змагальним. Якщо ж атлет бере участь у змаганнях без попередньої спеціальної підготовки, то такий етап тренування не можна назвати змагальним. Для змагального періоду характерний менший обсяг навантажень і максимальна її інтенсивність.

Підготовчий і змагальний періоди не повинні обмежитися якимись певними строками, перехід від одного до іншого здійснюється поступово.

Тривалість кожного тренувального циклу в пауерліфтинзі становить 2-3 місяці, хоча в окремих випадках вона може бути й інший. Так, якщо 1-й місяць, є підготовчим, а 2-ий змагальним періодом, те тренувальний цикл становить 2 місяці. Якщо ж підготовчий період включає 2 місяці, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два відповідальних моменти змагання випливають один за одним приблизно через місяць), то тренувальний цикл становить 3 місяці. Але от інший приклад: звичайно підготовчий період включає 2 місяці, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два відповідальних змагання випливають один за одним приблизно через місяць), те тренувальний цикл становить 3 місяці. І якщо після цього треба (з інтервалом 30-40 днів) два відповідальних змагання, то тривалість тренувального циклу вже може становити близько 5 місяців.

Для виступу на змаганнях з пауерліфтингу спортсмени використовують спеціальні костюми, які повинні складатися із цільного по всій довжині трико, виготовленого з одношарового матеріал, що розтягується. Костюм, надягнутий на спортсмена не повинен провисати. Лямки костюма повинні бути надягнуті на плечі спортсмена при виконанні всіх вправ. Довжина штанги в костюма (від середини промежини) - від 3 до 15 см. Для виконання присідання й жиму лежачи під костюм одягається футболка - полурукавка. За бажанням спортсмена на виконання третьої вправи (тягу станову) можна не надягати під костюм футболку.

Для занять можна використовувати бинти, що не перевищують 1 м. у довжину й 8 см. завширшки.

Для колін можна використовувати бинти. Довжина бинтів не повинна перевищувати 2 м., а завширшки - 8 см. Коліно бинтується на 15 см. нагору й долілиць від його центра. У пауерліфтинзі використовуються спеціальні прогумовані бинти, які можуть бути різної твердості. Їх можна відрізнити за кольором смуг. Самими твердими на сьогоднішній день, є чорні з 3-мя червоними смугами. Ці бинти також добре тягнуться, чим гарні для атлетів з більшими стегнами. Твердими є також біло-сірі бинти із двома синіми смужками й білі із двома червоними смужками. Загальна ширина намотування - не більше 30 см. Бинти не повинні стикатися з атлетичним костюмом або носками.

Під час виконання всіх вправ спортсмен повинен використовувати взуття з підошвою, що має форму стопи. Можна використовувати дитячу присипку, крейда, каніфоль, тальк або магнезію на тілі або екіпіруванні.

Як фізкультурний вид або засіб атлетичної й загальної фізичної підготовки, спорт (навіть спорт, а не гімнастика), по-моєму, більше підходяще заняття, чим важка атлетика й пауерліфтинг. Гирьовим спортом теж займаються чоловіки й жінки, дорослі й діти.

Усім, хто вважає себе здоровими, можна спробувати займатися будь-яким видом силової гімнастики. Тим, хто хоче стати здоровим (у змісті сильним), спробувати теж можна, але обережно. Дітям і жінкам такі заняття я не рекомендую. Навіть як фізкультуру. Але чим займатися тим слонам і слонихам, навіть маленьким, для яких дорога в художню гімнастику й т.п. закрита? Спробуйте. Адже бути сильним і здоровим, зовсім не значить бути дурним.

Список використаної літератури

В.Л. Мурашин «Пауерліфтинг шлях до сили», К.: «Светлана П», 1998р.

А.В. Коршунова «Пауерліфтинг», Харків, 1998р.

Р.А. Роман «Тренировки тяжелого атлета», М.: 1986г.

А.М. Воробьева «Тяжелая атлетика» , М.:1988г.

И.Журавлев «Пауэрлифтинг» // Спорт в школе, 1996г.

Л. Остапенко «Пауэрлифтинг»»Теория и практика тело строительства», 1994г. №1

М.Е. Лукьянов; А.И. Филамеев «Тяжелая атлетика для юношей» // Физкультура и спорт, М.: 1969

Технические правила. Федерация пауэрлифтинга России 1997г.

Теория и практика физической культуры 1997г. №7.